Рішення від 16.06.2025 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2025м. СумиСправа № 920/1061/23(920/542/25)Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали справи № 920/1061/23(920/542/25)

за позовом: Фізичної особи-підприємця Циганок Наталії Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт (вул. Каденюка Леоніда,1, м. Шостка, Сумська область, код 34113412)

про зобов`язання вчинити певні дії

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Циганок Наталія Петрівна звернулась до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд поновити строк позовної давності для звернення з позовом; визнати неукладеним публічний договір приєднання між ТОВ ШП Харківенергоремонт та ФОП Циганок Н.П. про надання послуги з постачання теплової енергії, текст якого було розміщено на офіційному вебсайті відповідача 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради; зобов`язати ТОВ ШП Харківенергоремонт припинити нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії нежитлових приміщень за адресами: 41100, м. Шостка, вул. Знаменська, 6/4 з 01.11.2021, тобто з моменту пред`явлення вимоги про оплату послуги з надання теплової енергії; стягнути з відповідача 6056,00 грн судового збору.

Ухвалою від 22.04.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву Фізичної особи-підприємця Циганок Наталії Петрівни до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ Шосткинське підприємство Харківенергоремонт; справа № 920/1061/23(920/542/25) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.04.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду, вказує, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями Цивільного кодексу України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України.

01.05.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій зазначає, що відповідно до заявленої позивачем вимоги зобов`язання вчинити певні дії, у разі її задоволення, суд може також встановити факт відсутності укладення договору між сторонами, факт відсутності отримання послуги з постачання теплової енергії свідчить, що договір з відповідачем не відбувся, тобто є неукладеним, що є похідним від основної вимоги і так, не є способом захисту порушеного права.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, враховуючи наступне.

Позивач у позові заявив клопотання про поновлення строку позовної давності для звернення з даним позовом.

За статтею 256 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

На підставі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як зазначено у позові, позивач дізнався про порушення свого права з моменту винесення Господарським судом Сумської області рішення від 01.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/215/24), а позов подано у квітні 2025 року.

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що на момент ухвалення судового рішення в цій справі, триває.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»: пункт 19 викладено в такій редакції: « 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Таким чином, строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України (загальна позовна давність) з моменту введення воєнного стану (з 24.02.2022) продовжені на строк його дії.

Ураховуючи продовження строків позовної давності, строки звернення позивача з даним позовом не пропущені, а тому відсутні підстави для поновлення судом строків позовної давності в спірних правовідносинах.

В обгрунтування позову позивачка посилається на те, що заява-приєднання, як обов`язковий додаток до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в якій були б конкретизовані умови постачання теплової енергії до конкретних приміщень позивача, останнім не підписувалась, а отже, не могла надаватись відповідачем; рішенням Господарського суду Сумської області від 01.05.2024 у справі № 920/1061/23(920/215/24) установлено, що позивач не розрахувався за послуги відповідача, а отже, рахунки не сплачувались; відповідно до акта обстеження прибудови до нежитлового приміщення за адресою: м. Шостка, вул. Знаменська, 6 від 05.02.2025 у зазначеному приміщенні відсутні опалювальні прилади внутрішньобудинкової центральної системи опалення і змонтована автономна система опалення на базі газового котла, який знаходиться на суміжному нежитловому вбудованому приміщенні за адресою: м. Шостка, вул. Знаменська, 6/4, будь-які транзитні внутрішньобудинкові трубопроводи системи центрального внутрішньобудинкового опалення відсутні, санкціоноване або несанкціоноване підключення до системи внутрішньобудинкової системи центрального опалення будинку відсутнє, прибудова має окремий вхід і вихід; у визначенні термінів предмета договору нежитлові приміщення позивача не є місцями загального користування і допоміжних приміщень будинку. Позивачка, посилаючись на норми чинного законодавства в сфері надання комунальних послуг, в тому числі, з теплопостачання, звертає увагу, що не споживає теплову енергію та не має господарських і технологічних потреб для її застосування, а отже, у позивача відсутній обов`язок оплачувати теплову енергію, як товар, наявна система опалення нежитлових приміщень позивача не є складовою централізованої системи теплопостачання будинку, нежитлові приміщення відключені від мережі опалення у встановленому законом порядку, не є опалювальними та не є місцями загального користування і допоміжними приміщеннями будинку. Водночас позивачка вважає, що стягувати оплату за теплову енергію лише на підставі розміщеного на офіційних вебсайтах публічного договору при фактичній відсутності продажу останньої, є протиправним.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги ( п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021).

Разом з тим, у силу положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від споживача не вимагається вчинення будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, адже, як вже зазначено, відповідно до вимог цього Закону такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання ФОП Циганок Наталією Петрівною та ФОП Циганок Олексієм Іллічем, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.11.2021 по 31.10.2023, рішенням Господарського суду Сумської області від 01.05.2024 у справі №920/1061/23(920/215/24), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця Циганок Наталії Петрівни і Фізичної особи-підприємця Циганок Олексія Ілліча на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт 57 058,21 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.10.2023, 7 581,59 грн інфляційних втрат, 2 121,47 грн 3% річних; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Циганок Наталії Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт 1 211,20 грн судового збору; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Циганок Олексія Ілліча на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт 1 211,20 грн судового збору.

Судом установлено, що оскільки співвласники будинку № 6 по вул. Знаменській в м. Шостка не обрали модель договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021; встановлено факт неналежного виконання відповідачами зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.10.2023, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, оскільки вони є власниками нежитлового приміщення у зазначеному вище багатоквартирному будинку, до якого поставляється теплова енергія.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Сумської області від 01.05.2024 по справі № 920/1061/23(920/215/24) мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді цієї справи.

Щодо вимоги позову про визнання договору неукладеним, варто вказати на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), що такий спосіб захисту не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Також Верховний Суд неодноразово вказував про неможливість визнання договору неукладеним у судовому порядку, зокрема, у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 907/804/17, вказавши, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вимога про визнання договору неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, що передбачає в подальшому відмову у задоволенні позову.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від обов`язку оплачувати за надані їм послуги. Відповідна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання договору неукладеним не знайшли свого підтвердження у наданих доказах, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання договору з надання послуг постачання теплової енергії неукладеним, похідна від неї вимога про зобов`язання припинити нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії нежитлових приміщень задоволенню не підлягає.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору в зв`язку з відмовою в позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення складено 16.06.2025.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

СуддяВ.В. Яковенко