Рішення від 11.06.2025 по справі 921/216/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/216/25

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Енерджі"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адемн"

про стягнення 116 782,97 грн.

за участі представника позивача: Майструк Н.В.,адвокат.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "Юніверсал Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адемн" про стягнення 564 062,97 грн.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконані належним чином умови договору поставки світлих нафтопродуктів №655 від 20.06.2024 в частині оплати вартості поставленого товару, через що в останнього виникло зобов`язання зі сплати 3% річних, втрат від інфляції та штрафних санкцій, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.

В подальшому, від ТОВ "Юніверсал Енерджі" 29.04.2025 надійшла заява б/н від 28.04.2025 про зменшення позовних вимог. За її змістом позивач просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з огляду на те, що його контрагент після подання позовної заяви сплатив основний борг в сумі 447 280,00 грн. Відтак, за доводами постачальника, до стягнення підлягають неоплачені 3 578,24 грн інфляційного збільшення, 21 579,73 грн штрафних санкцій (подвійна облікова ставка НБУ), 89 456,00 грн - 20 % штрафу, 2 169,00 грн - 3 процентів річних та судові витрати.

Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року, зазначена заява судом прийнята до розгляду, з огляду на що подальший розгляд справи здійснюється із її врахуванням.

У судовому засіданні представник позивача, заявлені у справі вимоги підтримала повністю. Натомість, відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча про судовий розгляд цього спору повідомлявся неодноразово, у встановленому процесуальним законом порядку, що засвідчується відповідними довідками про доставку електронного листа.

Зокрема, ухвала суду від 30.04.2025 року, якою розгляд справи було призначено на 11 червня 2025 року, цього ж числа була надіслана відповідачу та, згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до його електронного кабінету ЄСІТС 30.04.2025 о 18:19 год.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та положення ст. ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності учасників судового процесу, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався з технічною фіксацією судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Юніверсал Енерджі" (Постачальник) та ТОВ "Адемн" (Покупець) 20.06.2024 було укладено договір поставки світлих нафтопродуктів №655 (далі-Договір), згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язався передавати в погодженні строки у власність Покупця світлі нафтопродукти (надалі-Товар), а Покупець - прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених правочином.

Відповідно до 1.2 Договору, вид нафтопродуктів (найменування), одиниці виміру кількості Товару та кількість поставки кожної партії Товару, умови поставки, ціна та вартість Товару, умови плати що підлягає передачі за цим Договором, визначається Сторонами та відображаються в рахунках-фактурах /видаткових накладних/ актах приймання-передачі або інших додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

У розділі 2 спірної угоди її контрагенти визначили строки та порядок поставки Товару. Так, Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками Покупця на поставку тої чи іншої партії Товару. Поставка Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними), які підписані представниками обох Сторін.

Згідно із п. 4.2 укладеного правочину, Покупець зобов`язується оплачувати повну вартість Товару (в розмірі 100%) в т.ч. ПДВ, відображену в рахунках - фактурах на кожну окрему партію Товару протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату, але в будь-якому випадку до поставки Товару Покупцю. Рахунок Постачальника дійсний два робочих дні, при простроченні оплати Покупцем за наданим йому рахунком, Постачальник залишає за собою право змінити вартість Товару в односторонньому порядку.

Датою оплати за Товар вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок Постачальника (п.4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 даного правочину, датою поставки Товару Постачальником Сторони будуть вважати дату оформлення видаткової накладної на Товар. Право власності на поставлений Товар та усі ризики, включаючи крадіжку, псування, конфіскацію або випадкову втрату Товару переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі Покупцю (або перевізнику Покупця).

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення його печатками Сторін та діє до 31.12.2024, а в частині оплати до повного виконання зобов`язань по даному Договору. У випадку відсутності заяв Сторін про розірвання Договору не пізніше ніж за 1 (один) календарний місяць до моменту закінчення строку, встановленого у цьому пункті Договору, угода вважається автоматично пролонгованою на один календарний рік на тих самих умовах.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач поставив паливо дизельне ULSD 10 ppm EN590 Покупцю, що підтверджується видатковою накладною №42 від 01.02.2025 на суму 737 280,00 грн та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ЮЕ42 від 01.02.2025.

Зазначені первинні документи підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Як наслідок, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу матеріальних цінностей на загальну суму 737 280,00 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ "Адемн" здійснило часткову оплату за Товар в наступні строки та розмірах: 11.02.2025 50 000,00 грн, 12.02.2025 40 000,00 грн, 25.02.2025 100 000,00 грн та 04.03.2025 100 000,00 грн.

26.03.2025 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №0042 щодо підписання Акту звіряння та сплати заборгованості, яка останнім залишена без задоволення.

Наведені обставини слугували підставою для звернення ТОВ "Юніверсал Енерджі" до суду із відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст. ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між учасниками цього спору виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наявні в матеріалах справи видаткової накладної, часткову оплату, суд дійшов висновку, що заборгованість по спірній поставці станом на час звернення із позовною заявою до суду складала 447 280,00 грн.

Разом з тим, після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі його контрагентом здійснено оплату коштів на загальну в сумі 447 280,00 грн, що підтверджується долученими до справи позивачем платіжними інструкціями №590 від 11.04.2025 на суму 250 000,00 грн, №614 від 14.04.2025 на суму 27 280,00 грн та №635 від 16.04.2025 на суму 170 000,00 грн.

Таким чином , в ході судового розгляду цього спору відповідач повністю сплатив основну заборгованість, яка виникла на підставі договору №655 від 20.06.2024.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання умов договору Покупцю за період з 01.02.2025 до 28.02.2025 нараховані інфляційні втрати на суму 3 578,24 грн та 2 169,00 грн трьох відсотків річних за період з 01.02.2025 по 31.03.2025.

Здійснивши відповідний перерахунок суд констатує, що позивачем вірно обраховано та правомірно заявлено вище вказані суми.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Покупець несе відповідальність за порушення строків оплати Товару, і на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення. Якщо строк оплати Товару буде перевищувати 5 (п`ять) банківських днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми невиконаного зобов`язання. Оплата неустойки не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором.

Позивачем обраховано за період з 01.02.2025 до 31.03.2025 пеню в розмірі 21 579,73 грн та 89 456,00 грн штрафу в розмірі 20%.

Проаналізувавши наданий ним розрахунок пені та штрафу, платіжні документи бухгалтерського обліку, договірні умови щодо строків здійснення відповідних платежів, здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає заявлені Товариством суми в повному обсязі.

При цьому суд відзначає, що в ході судового розгляду цього спору відповідач жодного разу не звертався із заявами з приводу зменшення розміру штрафних санкцій, та не надав ні одного доказу , котрий би вказував існування об`єктивних перешкод у своєчасному виконанні ТОВ "Адемн" грошових зобов`язань чи наявності інших виняткових обставин, що завадили цьому, і котрі, з точки зору процесуального закону, могли б слугувати підставою для застосування судом до спірних правовідносин приписів ч. 1 ст. 233 ГК України чи положень ч.3 ст. 551 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, вимоги п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" та подане клопотання ТОВ "Юніверсал Енерджі" б/н від 28.04.2025, позивачу слід повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5 367,36 грн. Решта судових витрат зі сплати судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адемн" (вул. Є.Петрушевича, буд. 10, кв. 1, м. Тернопіль, 46002, ЄДРПОУ 39864030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Енерджі" (вул. Щекавицька, буд. 57, офіс 110, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 44434895) - 3 578 (три тисячі п`ятсот сімдесят вісім) грн 24 коп. інфляційного збільшення, 21 579 (двадцять одну тисячу п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 73 коп. штрафних санкцій (подвійна облікова ставка НБУ), 89 456 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 00 коп. - 20% штрафних санкцій, 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 00 коп. - 3% річних та 1 401 (одну тисячу чотириста одну) грн 40 коп. сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Енерджі" (вул. Щекавицька, буд. 57, офіс 110, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 44434895) з Державного бюджету України, сплаченого судового збору за подання позову в частині стягнення основного боргу, у розмірі 5 367 (п`ять тисяч триста шістдесят сім) грн 36 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції №1337 від 09.04.2025 на суму 6 768,76 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 16.06.2025.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко