Ухвала від 12.06.2025 по справі 914/759/23

УХВАЛА

12 червня 2025 року

м. Київ

Cправа № 914/759/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" - Артимич М. М.,

ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековат" - Филик А. І.,

представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Фінанс Кепітал" - Рудометкіна М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вх. № 9192/2024)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024

у складі колегії суддів: Панової І. Ю. (головуючого), Малех І. Б., Зварич О. В.

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.03.2023

у складі судді Артимовича В. М.

у справі № 914/759/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Фінанс Кепітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековат"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокус Фінанс Кепітал" (далі - ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал") звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековат" (далі - ТОВ "Ековат").

На обґрунтування заявлених вимог зазначалося, що у боржника наявне невиконане грошове зобов`язання перед кредитором на загальну суму 126 444 356,60 грн за договором поруки від 28.07.2022. Згідно з цим договором боржник взяв на себе зобов`язання нести відповідальність за невиконання, або неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотес" (далі - ТОВ "Біотес") зобов`язань, що випливають із договорів про надання поворотної фінансової допомоги, інвестиційного договору.

Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановили такі обставини.

28.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (кредитор), ТОВ "Ековат" (поручитель) та ТОВ "Біотес" (боржник) уклали договір поруки (далі - договір поруки).

Згідно із цим договором поручитель добровільно взяв на себе зобов`язання нести відповідальність перед кредитором за невиконання або неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань у розмірі 126 444 356,60 грн, що випливають із договорів поворотної фінансової допомоги та інвестиційного договору, наведених нижче.

ТОВ "Біотес" (позичальник) та ОСОБА_1 (позикодавець) уклали сім договорів про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов яких позикодавець передає у власність позичальнику кошти у визначеному договорами розмірі (поворотна фінансова допомога), а позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договорами строк, а саме такі договори: від 24.01.2019 на суму 32 244 455,60 грн; № 01-20/2020 від 20.02.2020 на суму 5 000 000,00 грн; № 02-20/2020 від 14.04.2020 на суму 2 100 000,00 грн; № 03-20/2020 від 18.06.2020 на суму 3 900 000,00 грн; № 04-20/2020 від 23.10.2020 на суму 3 500 000,00 грн; № 01-22/2022 від 03.02.2022 на суму 150 000,00 грн; № 01-01/2022 від 12.06.2022 на суму 2 000 000,00 грн.

Надалі на підставі договору про відступлення права вимоги від 25.07.2022 ОСОБА_1 відступила на користь ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" право вимоги до ТОВ "Біотес" на суму 46 993 628,60 грн за усіма вказаними вище договорами.

Між ТОВ "Біотес" (позичальник) та ОСОБА_2 (позикодавець) укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 19.09.2013 на суму 1 059 316,00 грн; № 3 від 24.12.2013 на суму 177 946,00 грн; № 01 від 28.04.2015 на суму 949 900,00 грн; № 02/16 від 16.11.2018 на суму 250 000,00 грн; № 10/03-2022 від 10.02.2022 на суму 58 000,00 грн.

На підставі договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2022 № 1 ОСОБА_2 відступив на користь ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" право вимоги до ТОВ "Біотес" на суму 1 164 500,00 грн за усіма вказаними вище договорами.

ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАМПФ" уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1/04.2020 від 01.04.2017 на суму 9 531 000,00 грн, що в еквіваленті складає 353 313,00 доларів США за курсом НБУ на дату підписання цього договору.

На підставі договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2022 № 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАМПФ" відступило на користь ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" право вимоги до ТОВ "Біотес" за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1/04.2020 від 01.04.2017. Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 9 531 000,00 грн.

ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В.І." уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги від 02.12.2016 на суму 100 000,00 грн та договір про надання поворотної фінансової допомоги № 17-Р від 07.12.2020 на суму 795 000,00 грн.

На підставі договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2022 № 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В.І." відступило на користь ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" право вимоги до ТОВ "Біотес" за договір про надання поворотної фінансової допомоги № 17-Р від 07.12.2020. Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 633 000,00 грн.

ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер" уклали договори про надання поворотної фінансової допомоги на суму 12 737 000,00 грн.

28.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (новий кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер" (кредитор) уклали договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) у власність, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги до боржника за основним договором (договори про надання поворотної фінансової допомоги № 02/07-2020 від 09.07.2020, № 21/01-2022 від 21.01.2022, № 21/03-2022 від 07.06.2022, № 02/12-2022 від 10.04.2020, № 01/12-2020 від 12.02.2020). Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 28.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 12 737 000,00 грн.

13.04.2016 ТОВ "Біотес" та Компанія "Ферандесса ЛТД" [FERANDESSA LTD] уклали інвестиційний договір № 1.

25.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (новий кредитор) та Компанія "Ферандесса ЛТД" [FERANDESSA LTD] (кредитор) уклали договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) у власність, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги до боржника за основним договором (інвестиційний договір № 1 від 13.04.2016). Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 32 545 800,00 грн.

22.10.2019 ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Велладіс" уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2 на суму 2 650 000,00 грн.

25.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (новий кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Велладіс" (кредитор) уклали договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) у власність, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги до боржника за основним договором (договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 22.10.2019). Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 2 650 000,00 грн.

21.10.2019 ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівін-Буд" уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1 на суму 3 350 000,00 грн.

25.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (новий кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівін-Буд" (кредитор) уклали договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) у власність, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги до боржника за основним договором (договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 21.10.2019). Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 323 655,00 грн.

Між ТОВ "Біотес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крістал Технолоджи" (ідентифікаційний код 40811604) укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги на суму 7 568 000,00 грн.

25.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (новий кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Креатів Трейдінс" (ідентифікаційний код 40811604) (кредитор) уклали договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) у власність, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги до боржника за основним договором (договори про надання поворотної фінансової допомоги разом з усіма додатками та змінами). Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 7 568 000,00 грн.

ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінлайт" уклали договори про надання поворотної фінансової допомоги на суму 5 215 872,00 грн.

25.07.2022 ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" (новий кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінлайт" уклали договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) у власність, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги до боржника за основним договором (договори про надання поворотної фінансової допомоги, укладені між ТОВ "Біотес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінлайт", разом з усіма додатками та змінами). Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.07.2022 обсяг прав грошової вимоги (прав вимоги) до боржника, що відступаються (передаються) кредитором новому кредитору за цим договором складає 5 215 872,00 грн.

20.09.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/1244/22 про банкрутство основного боржника у матеріальних правовідносинах - ТОВ "Біотес", визнано грошові вимоги ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" у розмірі 46 993 628,60 грн основного боргу, а ухвалою цього ж суду від 01.11.2022 визнано додаткові грошові вимоги ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" на суму 72 368 827,00 грн основного боргу. Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 у справі № 908/1244/22 ТОВ "Біотес" визнано банкрутом.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

29.03.2023 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 914/759/23 про банкрутство ТОВ "Ековат"; визнав грошові вимоги ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" до боржника в сумі 126 444 356,60 грн основного боргу, 60 300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого, 26 840,00 грн судового збору.

Ухвала мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на задоволення боржником вимог кредитора станом на дату підготовчого засідання, чи докази які б підтверджували спроможність боржника виконати свої зобов`язання та судом не встановлено інших підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ековат".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погодившись із вказаною ухвалою, визнаний судом кредитор боржника - Публічне акціонерне товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") оскаржив її в апеляційному порядку.

12.11.2024 постановою Західного апеляційного господарського апеляційну скаргу АБ "Укргазбанк" від 15.12.2023 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.03.2023 у справі № 914/759/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ековат" залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що при зверненні до суду кредитор довів належними та допустимими доказами відсутність спору між боржником та кредитором щодо заявлених вимог та наявність ознак неплатоспроможності боржника, у зв`язку з чим зазначив про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство поручителя у правовідносинах, що склалися, - ТОВ "Ековат" та введення процедури розпорядження майном боржника.

Суд апеляційної інстанції врахував також, що 20.09.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/1244/22 про банкрутство основного боржника у матеріальних правовідносинах - ТОВ "Біотес", визнано грошові вимоги ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" у розмірі 46 993 628,60 грн основного боргу, а ухвалою цього ж суду від 01.11.2022 визнано додаткові грошові вимоги ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" на суму 72 368 827,00 грн основного боргу. Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 у справі № 908/1244/22 ТОВ "Біотес" визнано банкрутом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в даному випадку у ініціюючого кредитора є право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство як і позичальника, так і поручителя.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Визнаний судом кредитор боржника - АБ "Укргазбанк" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.03.2023 у справі № 914/759/23.

Касаційна скарга подана з підстав, визначених у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.01.2022 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20.

АБ "Украгзбанк" стверджує про відсутність правових підстав для відкриття справи про банкрутство ТОВ "Ековат". Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував наявності неоднозначності у частині вирішення питань щодо підстав виникнення зобов`язання боржника - ТОВ "Ековат", суми зобов`язання, строку виконання зобов`язання та щодо фактичної штучності кредиторських вимог ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал".

Б. Доводи, викладені відзиві на касаційну скаргу

У відзиві ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Филик А. І. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 ГПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 ГПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною четвертою статті 236 ГПК України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відкриття провадження у справі про банкрутство та правильність застосування цими судами приписів статті 39 (відкриття провадження у справі про банкрутство) КУзПБ.

Так, згідно з частинами першою - третьою, п`ятою і шостою наведеної норми (у редакції, що діяла на момент проведення підготовчого засідання у цій справі), перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій за встановлених у цій справи обставин не вбачали наявності підстав для відмови ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ековат".

Як було вказано вище, мотивуючи наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник обґрунтував свої доводи неврахуванням судами під час розгляду цієї справи висновків, викладених у постановах Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.01.2022 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20.

Однак Суд відхиляє такі доводи з огляду на неподібність правовідносин у наведених справах із правовідносинами у справі №914/759/23, що полягає у такому.

У справі № 910/4658/20 два кредитори звернулися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, яка була обґрунтована неспроможністю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість за договорами позики та про надання поворотної фінансової допомоги. Суд першої інстанції відкрив провадження у справі про банкрутство, зазначивши про обґрунтованість та доведеність заявлених до боржника грошових вимог. Суд апеляційної інстанції зазначену ухвалу скасував та відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що вимоги кредиторів свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у провадженні іншого суду перебувають справи, в яких вирішуються спори між боржником та обома кредиторами про визнання недійсними договорів позики та про надання поворотної фінансової допомоги, на підставі яких кредитори заявили свої грошові вимоги.

У постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спори, які розглядаються судами в господарських справах щодо оспорення договорів позики та про надання поворотної фінансової допомоги, безпосередньо впливають на вирішення питання щодо існування заборгованості боржника перед кредиторами, що, як наслідок, є перешкодою для відкриття справи про банкрутство.

Натомість у справі № 914/759/23 судами не встановлення наявності будь-яких судових проваджень щодо оспорення договорів, на підставі яких ТОВ "Фокус Фінанс Кепітал" заявило свої вимоги до боржника.

У справі № 910/4510/20 товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство іншого товариства у зв`язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість за договорами купівлі-продажу цінних паперів, що підтверджена рішенням суду та яка відступлена на користь ініціюючого кредитора за договором про відступлення права вимоги.

У вказаній справі суд першої інстанції відкрив провадження у справі про банкрутство, однак суд апеляційної інстанції цю ухвалу скасував та направив справу на розгляд суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що суд першої інстанції, відхиляючи клопотання боржника про відкладення розгляду справи, яке було обґрунтоване запровадженням на території України карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, порушив норми процесуального права та безпідставно завершив підготовче засідання у справі про банкрутство без з`ясування та оцінки обставин, які боржник викладав у відзиві на заяву кредитора. На переконання апеляційного суду, без з`ясування заперечень боржника на заяву ініціюючого кредитора, неможливо дійти однозначного та беззаперечного висновку про наявність або відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на ті фактичні обставини, які були повідомлені під час апеляційного розгляду даної справи, зокрема, обставини укладення боржником договору про участь у будівництві та передачі функцій замовника та оскарження дійсності, розірвання такого договору в судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 такі висновки суду апеляційної інстанції підтримав та зазначив, що зважаючи на конкретні обставини цієї справи (відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, який розпочинав будівництво об`єкта доступного житла за відповідною державною програмою - багатоквартирного житлового будинку із залученням коштів фізичних осіб у таке будівництво; майновий інтерес у закінченні будівництва великої кількості громадян-інвесторів) суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що без з`ясування заперечень боржника на заяву ініціюючого кредитора, неможливо дійти однозначного та беззаперечного висновку про наявність або відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на ті фактичні обставини, які були повідомлені під час апеляційного розгляду даної справи, зокрема, обставини укладення боржником договору про участь у будівництві та передачі функцій й оскарження дійсності та розірвання такого договору в судовому порядку (справи №№ 910/30091/15, 910/17856/16, 910/11257/17).

Отже, у справі № 910/4510/20 була скасована ухвала суду першої інстанції про відкриття справи про банкрутство у зв`язку із процесуальним порушенням суду першої інстанції та ненадання оцінки запереченням боржника та не з`ясуванням наявності спору про право як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

У справі № 914/759/23 боржник не подавав до суду заперечень щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, а судами не встановлювалося обставин оскарження дійсності та розірвання в судовому порядку договорів, на підставі яких ініціюючий кредитор заявляв свої вимоги у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У справі № 922/1174/20 кредитор звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Заява була обґрунтована наявністю у боржника заборгованості за договором оренди приміщення. Апеляційний господарський суд скасував вказану ухвалу та прийняв нове рішення, яким відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника. Суд апеляційної інстанції врахував, зокрема, надання боржником до суду першої інстанції доказів наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 погодився з судом апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з підстав наявності спору про право. Так, касаційний суд зазначив, що у даному випадку низка встановлених обставин справи в цілому та своїй послідовності свідчить про наявність спору про право стосовно заявлених вимог ініціюючого кредитора до боржника. На підтвердження такого висновку свідчить, зокрема, ініціювання справи про банкрутство на підставі договору оренди приміщення від 01.11.2019 та акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 01.11.2019, підписаного зі сторони боржника, повноваження якого як директора товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з`явились з 28.10.2019 та послідовно і беззаперечно не визнаються зі сторони боржника, як і не визнається факт укладення цього договору, його виконання та наявність будь-яких договірних відносин з ініціюючим кредитором.

Відкриваючи провадження у справі № 910/1678/20 про банкрутство боржника, суд першої інстанції зазначив про відсутність будь-яких доказів задоволення (погашення) боржником вимог кредитора до підготовчого засідання, в тому числі, боржником не надано належних, допустимих та достовірних доказів реальної спроможності виконати свої зобов`язання перед заявником і здійснити погашення заборгованості. Місцевий господарський суд зазначив про відсутність спору щодо грошових вимог, які підтверджені належними доказами та визнані боржником, зважаючи на те, що вказані вимоги не задоволені боржником до підготовчого засідання та повністю не забезпечені майном боржника.

Натомість суд апеляційної інстанції встановив, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно з частиною шостою статті 39 КУзПБ, оскільки в іншій справі у порядку позовного провадження розглядається спір про визнання недійсним договору, на підставі якого кредитор заявив свої вимоги до боржника.

З огляду на зазначене у постанові від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20 Верховний Суд констатував правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 39 КУзПБ щодо підстав для відмови у відкритті справи про банкрутство та додатково зазначив, що без належної правової оцінки місцевого господарського суду залишились встановлені ним обставини щодо наявності в матеріалах справи доказів укладення між ініціюючим кредитором та боржником угоди про реструктуризацію заборгованості, яку було визначено підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Дані обставини щодо укладення угоди про реструктуризацію заборгованості свідчать про те, що скориставшись відповідним правом, сторони самостійно змінили порядок, а головне в даному випадку строк, виконання зобов`язання.

Таким чином, як у справі № 922/1174/20, так і справі № 910/1678/20 підставою для відмови у відкритті провадження у справах про банкрутство було те, що вимоги кредитора свідчили про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Наявність спору про право полягала насамперед у активній позиції боржників, зокрема в оспоренні укладених з кредиторами договорів, зміні порядку та строку виконання зобов`язання, чого (наявності спору про право) у справі № 914/759/23 не встановлено.

Зазначене свідчить про відмінність фактичних обставин у вказаних справах, що зумовлює і неподібність відповідних правовідносин.

Що ж стосується справи № 10/Б-921/1442/2013, то слід зазначити, що відмінність з правовідносинами у даній справі полягає у різному правозастосуванні, оскільки у справі № 914/759/23 вирішувалося питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 39 КУзПБ), а в справі № 10/Б-921/1442/2013 у ліквідацій процедурі розглядалася заява податкового органу про визнання кредиторських вимог до боржника (статті 45, 60 КУзПБ).

Проаналізувавши зміст вказаних вище постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник, та зміст оскаржуваних судових рішень у даній справі № 914/759/23, за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, Суд дійшов висновку про неподібність цих справ за змістовним критерієм.

Тобто правовідносини у справі, яка розглядається, і в зазначених скаржником постановах Верховного Суду, є істотно відмінні (у справі, що розглядається, з одного боку, і в згаданих справах - з іншого) за фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, що вказує на неподібність правовідносин у наведених до порівняння постановах Верховного Суду з правовідносинами у справі, яка розглядається, насамперед за змістовим критерієм.

Суд також зазначає, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.

У справі, яка переглядається, судами надано оцінку всім доказам, що були надані сторонами, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може. Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження.

Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржником у касаційній скарзі не зазначено.

При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Згідно з пункт 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 914/759/23 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.03.2023.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.03.2023 у справі № 914/759/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік