Рішення від 09.06.2025 по справі 208/13238/24

справа № 208/13238/24

провадження № 2/208/1045/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дарчука М.І.,

представника позивача адвоката Мотуз О.В. (в режимі відоконференції),

представника відповідача - адвоката Ніколенко М.М. (в режимі відоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/13238/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року представник позивача, адвокат Мотуз В.В., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 (далі позивач) 31 січня 1995 року був прийнятий гірничим очисного забою 5 розряду підземним з повним робочім днем до шахти Красноармійська-Західна-1. З 07.09.2010р. ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1» змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське».

28.04.2015 року був звільнений.

Позивач перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» правонаступником якої є відповідач по справі Приватне акціонерне товариство Шахтоуправління «Покровське».

За час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форми Н-1 від 16 листопада 2010 року та актом розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 16 листопада 2010 року.

Виконавши наряд і здавши зміну о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 разом з напарниками попрямували на гору, під час пересування з північного конвеєрного штрека центральної панелі блоку №8 ОСОБА_1 послизнувся і впав на дерев`яну стійку, яка лежала на ґрунті. Унаслідок падіння вдарився спиною, спробував самостійно встати, але не зміг. Потерпілий покликав на допомогу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Підійшовши до ОСОБА_4 , вони допомогли йому піднятися, після чого супроводили на - гора. У підземний і поверхневий здравнункт ОСОБА_5 не звертався. Про травму, що сталася, потерпілий повідомив гірничого майстра ОСОБА_6 і голову профспілкового комітету дільниці МДО-1 ОСОБА_7 .

Цього ж дня, 19.08.2010 р. о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 у зв`язку з болем у спині, який посилювався, звернувся до Межівської ЦРЛ, після огляду його госпіталізували в цьому лікувальному закладі.

П. 6. акту розслідування випадку форми Н-5 від 16 листопада 2010 року встановлено, що нещасний випадок є пов`язанним з виробництвом.

Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою з історії хвороби П922, випискою з історії хвороби №2642, випискою з історії хвороби №0638.

У зв`язку з вказаною травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травми, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманої травми, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Ушкодження має негативний вплив не лише на працездатність позивача, а й загалом на можливість організовувати своє життя. Ці набуті, внаслідок виробничих травм, вади нагадують про себе позивачу щохвилини та створює для нього постійний безперервний дискомфорт. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього травми. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього травми.

Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві суму грошових коштів у розмірі 245 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 року, цивільну справу №208/13238/24 передано до провадження судді Гречаної В.Г.

Ухвалою суду від 15.11.2025 року позовну заяву залишено без руху.

10.12.2024 року адвокат Мотуз О.В. на виконання ухвали суду від 15.11.2024 року подав до суду заяву про усунення недоліків, долучив позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою суду від 13.12.2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

20.02.2025 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - адвоката Ніколенко М.М., надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив,що викладені у позові вимоги є безпідставними та не грунтуються на нормах чинного законодавства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. З наданої Позивачем копії трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що у період з 31.01.1995р. по 28.04.2015р. ОСОБА_1 був працевлаштований гірничим очисного забою з повним робочим днем на підприємстві Відповідача. В обгрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 19.08.2010р. під час роботи в ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» з ним стався нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, що підтверджується Актом про нещасний випадок форми Н-1 від 16.11.2010р. та Актом розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 16.11.2010р. Відповідно до виписки із Акту огляду МСЕК від 10.12.2010р. при первинному огляді Позивачеві встановлено 70 % втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом та другу групу інвалідності. Згідно виписки із Акту огляду МСЕК від 05.12.2011р. при повторному огляді Позивачеві встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково. На думку Позивача, Відповідачем має бути відшкодована йому моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я внаслідок неналежного виконання Відповідачем вимог законодавства щодо створення та підтримання безпечних умов праці. Проте Відповідач не може погодитись із позовними вимогами.

Нещасний випадок стався з Позивачем виключно у зв`язку з його особистою необережністю, порушенням та невиконанням з його боку нормативних актів з питань охорони праці, що підтверджується Актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом № 90 від 16.11.2010р. форми Н-1 та Актом розслідування нещасного випадку від 16.11.2010р. форми Н-5.

Встановлені наступні обставини нещасного випадку: 19.08.2010р. о 06 год. 05 хв. гірничий монтажник підземний ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 отримали наряд від начальника дільниці МДО-1 ОСОБА_11 на монтаж секції, монтаж 2 рештаків, демонтаж, навантаження та видачу лебідки. Наряд був проведений в нарядній дільниці МДО-1 під розпис у книзі нарядів. Після отримання наряду працівники опустилися в шахту в 07 год. 20 хв. Та направились до місця виконання наряду в 4 північну лаву центральної панелі блоку № 8, куди прибули в 08 год. 00 хв. та приступили до виконання виробничого завдання. Виконавши наряд в 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом з напарниками направились на гора, при переміщенні по 3 північному конвеєрному штреку центральної панелі блоку № 8 ОСОБА_1 підсковзнувся та впав на дерев`яну стійку, яка знаходилася на грунті. В результаті падіння вдарився спиною та не зміг самостійно встати. Потерпілий покликав на допомогу ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які допомогли йому піднятися та супроводили його на гора. У той же день в 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 був госпіталізований до Межівської центральної районної лікарні, в подальшому йому встановлено діагноз - осколковий компресійний перелом хребця.

Нещасний випадок з ОСОБА_1 стався з 100 % вини самого потерпілого, який самостійно підсковзнувся та отримав травмування. Звертаємо увагу суду, що згідно п. 7 Акту форми Н-1, розділу 4 Акту форми Н-5 причинами нещасного випадку є виключно особиста необережність Позивача при пересуванні по гірничим виработкам.

У позовній заяві Позивач посилається на нібито неналежне виконання Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього травми. Слід зазначити, що вказане твердження є надуманим та не підкріпленим жодними доказами. Позивачем не зазначено що конкретно (які норми законодавства) порушено Відповідачем та якими доказами це підтверджено, в чому полягає причинний зв`язок між таким порушенням та настанням нещасного випадку. У даному випадку Відповідач повністю дотримувався вимог законодавства про працю, у тому числі задля недопущення настання нещасних випадків, а матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження протилежного.

Заявлений Позивачем розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, справедливості та усталеній судовій практиці з розгляду спорів даної категорії та підлягає зменшенню у разі задоволення судом позову.

Питання щодо оподаткування стягнутих сум моральної шкоди повинно вирішуватись не судовим рішенням, а відповідно до норм податкового законодавства України, чинного на момент виконання рішення суду, тобто на час отримання доходу.

Беручи до уваги, що винним у настанні нещасного випадку на виробництві є лише сам Позивач, вважає, що заявлений розмір моральної шкоди у сумі 245 000,00 грн. є завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Вважає розумною і достатньою сумою з врахуванням обставин справи суму у розмірі 5 % від заявленої (245 000,00 грн. х 5 % = 12 250,00 грн.).

02.04.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення по справі, надіслані адвокатом Мотуз О.В. Зазначив, що вина працівника у нещасному випадку не позбавляє його права на відшкодування моральної шкоди. Враховуючи, що нещасний випадок стався під час перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем, суд касаційної інстанції дійшов висновків, що наявні правові підстави для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу. Моральна шкода позивачу заподіяна внаслідок отриманих травм на виробництві відповідача, втрати професійної працездатності та встановлення інвалідності. На підтвердження цих обставин подано належні та допустимі письмові докази, а саме копії акту розслідування нещасного випадку на виробництві на підтвердження обставин виникнення травми, довідок МСЕК на підтвердження втрати професійної працездатності та встановлення інвалідності, документів із медичних установ на підтвердження необхідності лікування. Позивачем надано переконливі та змістовні роз`яснення, в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода. Слід враховувати стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Вимушені зміни в житті позивача у зв`язку з ушкодженням здоров`я є незворотними. Тому сторона позивача наполягає на своїх позовних вимогах та просить їх задовольнити.

09.06.2025 року у судовому засіданні адвокат Мотуз О.В. зазначив обставини, викладені у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

09.06.205 року у судовому засіданні адвокат Ніколенко М.М. просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно до трудової книжки ОСОБА_1 31 січня 1995 року був прийнятий гірничим очисного забою 5 розряду підземним з повним робочім днем до шахти Красноармійська-Західна-1, з 28.06.1996 року шахта Красноармійська-Західна-1 реорганізована у ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна-1», з 14.06.2000 року ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна-1» реорганізовано у ДВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна-1», з 28.09.2000 року ДВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна-1» реорганізовано у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна №1», з 05.08.2008р. ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1» змінено найменування на ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», з 01.10.2008р. ВАТ «Шахтоуправління «Покровське» змінено найменування на «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1»; з 07.09.2010р. ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1» змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»; 28.04.2015 року був звільнений.

Згідно до Акту №90 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, з ОСОБА_1 19.08.2010 року о 14:30 год. На ПрАТ «Шахтоуправління «Покрвоське» стався нещасний випадок, а саме падіння при переміщенні, причиною якого є особиста необережність постраждалого при переміщенні по гірським виробіткам. Втановлена травма осколчастий компресійний перелом L1.

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, що стався 19.08.2010 року о 14:30 год. Форми Н-5, комісія дійшла висновку, що особою, яка допустила порушення нормативних актів по питанню охорони праці, що призвело до данного випадку є ОСОБА_1 , який проявив особисту необережність при переміщенні гірськими видобутками.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 10 грудня 2010 року серії 10 ААА № 000094 позивачу первинно встановлено 70% втрати працездатності.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 10 грудня 2010 року серії 10 ААА № 037143 позивачу первинно встановлено другу групу інвалідності.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 05 грудня 2011 року серії 10 ААА № 008689 позивачу повторно безстроково встановлено 60% втрати працездатності через трудове каліцтво.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 05 грудня 2011 року серії 10 ААА № 566897позивачу повторно безстроково третю групу інвалідності.

Також позивачем долучено виписки з історії хвороби, де скаржиться на болі у спині.

З`ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Згідно з нормами Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того,статтею 46 Конституції Українизакріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідност.4Закону України«Про охоронупраці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Так, відповідно ч. 1-4ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст.173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст.237-1КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Нещасний випадок з позивачем ОСОБА_1 стався під час виконання ним трудових обов`язків, а ст.13Закону України«Про охоронупраці» передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно Акту розслідування нещасного випадку, що стався 19.08.2010 року о 14 годині 30 хвилин форми Н-5, на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» нещасний випадок з ОСОБА_1 стався під час виконання ним трудових обов`язків внаслідок особистої необережності, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав осколчастий компресійний перелом L1.

На підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з виробничими травмами, позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки відчуває незручності в зв`язку з отриманими травмами.

Виходячи із наведених вище обставин, ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування за рахунок роботодавця, тобто ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у цивільній справі № 212/754/18, сам по собі факт отримання позивачем ушкодження здоров`я під час виконання ним трудових обов`язків, який встановлено актом про нещасний випадок на виробництві та висновком МСЕК, є підставою для відшкодування відповідачем моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з обставин отримання шкоди позивачем, враховує результати висновку розслідування, де зазначено, що травма отримана з особистої необережності позивача, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлено, що у зв`язку з травмами на виробництві позивачу встановлено у сукупності 60% втрати професійної працездатності через трудове каліцтво та він визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв`язку з втратою професійної працездатності він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3ст. 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31березня 1995року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно частини 4 статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК Україникритеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 90000,00 грн. буде відповідати судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, а також критеріям розумності, виваженості і справедливості у його ситуації.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з наступного: життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14пункту 164.2статті 164ПК України зі змінами, внесеними згідно ізЗаконом України від 16 січня 2020 року № 466 ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю, отже, вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 90000,00 гривень.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони. У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави у розмірі 900,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,23,1167,1168 ЦК України,ст. 153 КЗпП України, ст. ст.3,5,12,13,18,258,265,268,273 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Приватногоакціонерного товариства«Шахтоуправління «Покровське»про відшкодуванняморальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, судовий збір на користь держави у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, адреса: Донецька обл., м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. № 1 а.

Повний текст судового рішення складено та проголошено 13.06.2025 року.

Суддя В.Г.Гречана