Ухвала від 16.06.2025 по справі 162/554/25

Справа № 162/554/25

Провадження № 2/162/207/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 червня 2025 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Савича А.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Савича Андрія Степановича у цивільній справі №162/554/25 за позовом органу опіки та піклування в особі Любешівської селищної ради до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей у матері без позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 №162/554/25 судді Любешівського районного суду Волинської області Савичу А. С. були передані вищевказані матеріали справи для розгляду.

Суддя Савич А. С. 16.06.2025 подав заяву про самовідвід, обґрунтовану з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

На підставі ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зміст заяви та матеріали позову, доходжу такого висновку.

Під час вивчення матеріалів цивільної справи встановлено, що на теперішній час Любешівським районним судом Волинської області в колегіальному складі (головуючий суддя Савич А. С., судді Глинянчук В. Д., Цибень О. В.) здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, внесеного 14.11.2024 до ЄРДР № 12024030000000479 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 152, ч.6 ст. 153 КК України.

Учасниками вказаного кримінального провадження є відповідачка у цій цивільній справі та діти, про відібрання яких у неї, просить орган опіки та піклування.

Стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно із ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9.01.2013, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».

На думку ЄСПЛ, неупередженість може визначатися виходячи з суб`єктивноі? перевірки, а саме на підставі особистих переконань конкретного судді в конкретніи? справі, а також об`єктивноі? перевірки, при оцінці того, забезпечив суддя достатні гарантіі? для виключення правомірних сумнівів в цьому зв`язку.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення основних засад цивільного судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи, вважаю, що заява про самовідвід судді є обґрунтованою і мотивованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про самовідвід судді Любешівського районного суду Волинської області Савича Андрія Степановича - задовольнити.

Цивільну справу №162/554/25 за позовом Органу опіки та піклування в особі Любешівської селищної ради до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей у матері без позбавлення батьківських прав - передати до канцелярії Любешівського районного суду Волинської області для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А. С. Савич