Постанова від 16.06.2025 по справі 2-н-4886/09

Номер провадження: 22-ц/813/5184/25

Справа № 2-н-4886/09

Головуючий у першій інстанції Кремер І.О.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу по справі № 2-н-4886/09 від 19 жовтня 2009 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси за заявою Акціонерного комерційного банку «Фінбан» про видачу судового наказу стосовно стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2008 року,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

Представник боржника ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу у справі №2-н-4886/09 від 19 жовтня 2009 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси за заявою АКБ «Фінбан» про видачу судового наказу стосовно стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2008 року.

Дана заява обґрунтована тим, що у лютому 2025 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що на належне йому майно накладено арешт на підставі постанови Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ №В-4/217 від 06 жовтня 2011 року в рамках виконавчого провадження №28610536. Представником боржника були направлені адвокатські запити, з метою встановлення інформації на підставі якого виконавчого документа було накладено арешт. В результаті вищевказаних дій, було з`ясовано, що вищевказаний арешт було накладено, у зв`язку з примусовим виконанням судового наказу №2-Н-4886/09 виданого 19 жовтня 2009 року. З метою ознайомлення із текстом вищевказаного наказу представником боржника було подано до Суворовського районного суду м. Одеси заяву про отримання копії судового наказу. Дану копію судового наказу було отримано 20 березня 2025 року. До цього часу ОСОБА_1 не було відомо, що відносно нього розглядалась будь-яка справа про стягнення із останнього грошових коштів на користь АКБ «Фінбан».

19 жовтня 2009 року за результатами розгляду справи №2-Н-4886/09 Суворовським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ, яким в солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 стягнуто на користь АКБ «Фінбан» заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2008 року в розмірі 35513,88 грн, держмито в розмірі 177,57 грн, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Однак, не погоджуючись із вказаним судовим наказом, представник боржника зазначає про те, що такий є необґрунтованим, оскільки односторонні розрахунки банку не можуть підтверджувати безспірність вимог щодо заборгованості, з розміром та порядком нарахування якої не згодний ОСОБА_1 . Окрім того, вказує на те, що між учасниками справи існує спір про право, зі змісту наказу не вбачається, на підставі якого договору у боржника виникла заборгованість перед стягувачем, не зазначений період стягнення, не зрозуміло, з чого складається сума боргу, відсутнє посилання на докази, якими стягувач обґрунтовує цю заборгованість.

З огляду на вищевикладене, скаржник просив постановити ухвалу, якою поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 19 жовтня 2009 року Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АКБ «Фінбан» заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2008 року в розмірі 35513,88 грн, держмито в розмірі 177,57 грн, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року у задоволенні клопотання представника боржника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу по справі №2-н-4886/09 від 19 жовтня 2009 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси за заявою АКБ «Фінбан» про видачу судового наказу стосовно стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2008 року відмовлено. Заяву представника боржника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про скасування судового наказу про скасування судового наказу по справі №2-н-4886/09 від 19 жовтня 2009 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси за заявою АКБ «Фінбан» про видачу судового наказу стосовно стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 21 серпня 2008 року повернуто.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного судового рішення, помилково не враховано, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного отримання боржником копії судового наказу до 2025 року, більше того фізичне знищення справи не може слугувати підставою для покладення на заявника додаткового тягаря щодо доведення дати отримання копії судового наказу. При винесені оскаржуваного рішення суд першої інстанції, в порушення положень ст. 81 ЦПК України, дійшов висновку про повернення заяви, ґрунтуючись лише на припущеннях того, що скаржник міг отримати копію вказаного судового наказу.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 16 червня 2025 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно приписів ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В матеріалах справи наявна копія судового наказу виданого Суворовським районним судом м. Одеси 19 жовтня 2009 року у справі №2-Н-4886/09, яким стягнено в солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АКБ «Фінбанк» заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2008 року в розмірі 35513,88 грн, держмито в розмірі 177,57 грн, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви представник боржника вказував на те, що у лютому 2025 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що на належне йому майно накладено арешт на підставі постанови Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ № В-4/217 від 06 жовтня 2011 року в рамках виконавчого провадження №28610536. Представником боржника були направлені адвокатські запити, з метою встановлення інформації на підставі якого виконавчого документа було накладено арешт. В результаті вищевказаних дій, було з`ясовано, що вищевказаний арешт було накладено, у зв`язку з примусовим виконанням судового наказу №2-Н-4886/09 виданого 19 жовтня 2009 року. З метою ознайомлення із текстом вищевказаного наказу представником боржника було подано до Суворовського районного суду м. Одеси заяву про отримання копії судового наказу. Дану копію судового наказу було отримано 20 березня 2025 року. До цього часу ОСОБА_1 не було відомо, що відносно нього розглядалась будь-яка справа про стягнення із останнього грошових коштів на користь АКБ «Фінбан».

В матеріалах справи наявна копія листа Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) №14514 від 20 лютого 2025 року з якого вбачається, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №28610536 з примусового виконання судового наказу №2-Н-4886/09 виданого 19 жовтня 2009 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АКБ «Фінбанк» у розмірі 35721,45 грн 06 червня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження па підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий документ було спрямовано до Першого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ (за місцем реєстрації боржника: АДРЕСА_1 ).

Окрім того, як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки виданої архіваріусом Суворовського районного суду м. Одеси Картамишевою Т.І. від 26 березня 2024 року цивільна справа №2-Н-4886/09 за заявою АКБ «Фінбанк» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 35513,88 грн з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 знищена.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції зазначив, що доводи представника боржника зводяться до заперечення факту отримання боржником судового наказу до 20 березня 2025 року, та про те, що ОСОБА_1 не було відомо, що відносно нього розглядалась будь-яка справа про стягнення із останнього грошових коштів на користь АКБ «Фінбан».

Враховуючи те, що цивільна справа №2-Н-4886/09 за заявою АКБ «Фінбанк» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 35513,88 грн з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 знищена, суд першої інстанції не вбачав можливості переконатись у доводах представника боржника щодо неотримання копії судового наказу до 20 березня 2025 року та про те, що ОСОБА_1 не було відомо, що відносно нього розглядалась будь-яка справа про стягнення із останнього грошових коштів на користь АКБ «Фінбан».

Також суд першої інстанції зазначив, що будь-яких інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку представником боржника наведено не було, а тому поновлення строку буде мати своїм наслідком порушення принципу юридичної визначеності, що є недопустимим.

Суд першої інстанції зазначив, що представником боржника не наведено жодної поважної причини пов`язаної з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій щодо подачі заяви боржником про скасування судового наказу в межах встановленого законом строку.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку, з тих підстав, що належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку (більше п`ятнадцяти років) на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу представник боржника не надав, а наведені у заяві підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України»).

Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючі вищевикладені обставини, суд першої інстанції не встановив підстав для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, а тому, дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Однак колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як зазначено вище відповідно до змісту довідки виданої архіваріусом Суворовського районного суду м. Одеси Картамишевою Т.І. від 26 березня 2024 року цивільна справа №2-Н-4886/09 за заявою АКБ «Фінбанк» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 35513,88 грн з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 знищена (строк зберігання 5 років) відповідно до Наказу ДСА України №22 від 11 лютого 2010 року та вказано, що оригінал судового наказу від 19 жовтня 2009 року у справі №2-Н-4886/2009 зберігається в архіві Суворовського районного суду м. Одеси.

Так, в матеріалах справи, що надійшли до суду апеляційної інстанції, наявна лише копія судового наказу від 19 жовтня 2009 року по справі №2-Н-4886/2009.

Питання щодо відновлення втраченого судового провадження, в порядку визначеному ст.ст. 488-495 ЦПК України, судом першої інстанції не вирішувалося.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно з положеннями ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Пунктом 38 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 визначено, що за правилами про відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Застосування процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Так, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви є передчасними, оскільки без вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження (яке може бути ініційовано судом), розгляд клопотання щодо поновлення пропущеного процесуального строку та відповідно до заяви про скасування судового наказу, не є можливим, оскільки фактично в матеріалах справи відсутній предмет оскарження судовий наказ від 19 жовтня 2009 року.

Вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування норм прав щодо відновлення втраченого судового провадження узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 14 квітня 2020 року у справі №202/5705/16, якою до суду першої інстанції направлено копії матеріалів справи за заявою про скасування судового наказу для відновлення втраченого судового провадження.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 червня 2025 року.

Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік

О.С. Комлева

М.М. Драгомерецький