Рішення від 13.06.2025 по справі 380/6672/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 рокусправа № 380/6672/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» (адреса місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77; ЄДРПОУ: 08680454), в якому просить суд стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» (ЄДРПОУ 08680454) до бюджету кошти в розмірі 1 683 013,24 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що юридична особа Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на додану вартiсть iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг), частині чистого прибутку (доходу) господарських органiзацiй (державних унiтарних пiдприємств та їх об`єднань), податку на доходи фiзичних осiб, що сплачується податковими агентами iз доходiв платника податку, податку на прибуток пiдприємств i органiзацiй, що перебувають у державнiй власності, вiйськового збору, адмiністративних штрафів. Оскільки відповідач не сплатив ці зобов`язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Зазначає, що податковий орган, відповідно до Податкового кодексу України, попередньо вже виставив відповідачу податкові вимоги форми «Ю1» від 06.11.2001 №1/137 та форми «Ю2» від 21.01.2002 № 2/45, які надіслано платнику. Податкова вимога вручена відповідачу не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку. Тож, оскільки вжиті заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 12.05.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1858/5 від 21.06.2024 "Про припинення державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)" шляхом ліквідації" юридичну особу - державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)" припинено шляхом ліквідації. Станом на 09 січня 2025 року на підставі документа від 04.10.2024 № 5к/вих./10/10091 проводилась інвентаризація ДП "Підприємство ДКВСУ (№40)". За даними інвентаризації встановлено: готівка у валюті - національній, іноземній- на суму 00 грн. 00 коп.; грошові кошти у валюті національній - 739 грн. 53 коп., іноземній на суму 0,00 грн. Разом з тим, позивачем не дотримано установленого п. 4 наказу МЮУ від 21.06.2024 № 1858/5 "Про припинення державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№40)" двомісячного строку для заявлення вимог кредиторами з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)".

Позивач 13.05.2025 подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов`язань. Податковим боргом згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно з п.4 ст.102 Кодексу, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. На даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» має податкову заборгованість перед бюджетом за період з 22.10.2024 по 05.11.2024, яка становить 1 683 013,24 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виникла внаслідок несплати пені в розмірі 870,30 грн в порядку статті 129 Податкового кодексу України; несплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.11.2023 №02736313010413 на суму 171,92 грн, від 24.04.2024 №01854913010413 на суму 7747,68 грн, від 23.08.2024 №36453/13-01-07-15 на суму 382 705,00 грн; несплатою основного платежу та штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.08.2024 №36445/13-01-07-15 на загальну суму 523 003,75 грн. На грошове зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням була нарахована пеня на суму 17 601,82 грн.

Заборгованість по частині чистого прибутку господарських організацій виникла внаслідок несплати штрафних санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень від 15.11.2023 №0/25919/13-01-04-13 на суму 1020 грн та від 19.04.2024 №0/18019/13-01-04-13 на суму 720 грн.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку виникла внаслідок несплати грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.08.2024 №36483/13-01-24-10 на суму 1020 грн; несплати грошового зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.08.2024 №36493/13-01-24-10 на загальну суму 575 612,4 грн; несплатою пені на загальну суму 100 418,31 грн.

Заборгованість по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності виникла внаслідок несплати штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28.03.2024 №0/13410/13-01-04-13 в розмірі 1020 грн.

Заборгованість по військовому збору виникла внаслідок несплати штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.08.2024 №36483/13-01-24-10 на суму 1020 грн; несплати грошових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.08.2024 №36491/13-01-24-10 на загальну суму 32 337,95 грн та у зв`язку з несплатою пені на загальну суму 2134,15 грн.

Заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкціях виникла у зв`язку з несплатою штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 23.08.2024 №36481/13-01-24-10 на суму 1020 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач надсилав Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» податкову вимогу форми «Ю1» від 06.11.2001 №1/137 та форми «Ю2» від 21.01.2002 № 2/45.

Відомості про актуальний стан заборгованості підтверджуються довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 13.11.2024 №12926/5/13-01-13-10. про суму податкового боргу платника податків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)».

Судом також встановлено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь від 10.06.2025 №1463062), що 26.06.2024 до ЄДРПОУ було внесено запис про рішення засновників про припинення юридичної особи Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» (код ЄДРПОУ: 08680454) та визначено строк для заявлення вимог кредиторів до 26.08.2024.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Згідно з статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).

Згідно з підпунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановив суд, згідно з довідкою про суму податкового боргу від 13.11.2024 №12926/5/13-01-13-10 за відповідачем станом на 06.11.2024 рахується податкова заборгованість 1 683 013,24 грн, яка складається із основного платежу на суму 532 783,58 грн, штрафних санкцій на суму 997 205,08 грн та пені на суму 153 024,58 грн.

На адресу відповідача направлялися податкові вимоги форми «Ю1» від 06.11.2001 №1/137 та форми «Ю2» від 21.01.2002 № 2/45.

Водночас, судом встановлено, що 26.06.2024 до ЄДРПОУ було внесено запис про рішення засновників про припинення юридичної особи Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» (код ЄДРПОУ: 08680454) та визначено строк для заявлення вимог кредиторів до 26.08.2024.

Погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, врегульоване у статті 97 ПК України.

Відповідно до ст.97 ПК України, у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства {пункт 97.1 статті 97 ПК України}.

У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов`язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов`язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв`язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов`язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов`язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

В інших випадках грошові зобов`язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України ліквідація юридичної особи відбувається, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням власника (власників) визначено статтями 111, 112 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Згідно з ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Відповідно до пп.97.4.1 п.97.4 ст.97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Отже, у разі ліквідації юридичної особи, особою, відповідальною за погашення податкового боргу, у тому числі шляхом реалізації майна боржника, є ліквідаційна комісія, а не податковий орган і таке погашення відбувається у визначеній законом черговості.

Крім того, погашення податкового боргу з особливостями, встановленими спеціальною нормою - статтею 97 ПК України, нерозривно пов`язане із прийняттям платником податків рішення про ліквідацію, не пов`язану з банкрутством.

Аналогічну правову позицію щодо застосування статті 97 ПК України у взаємозв`язку з приписами статті 112 ЦК України у випадку стягнення податкового боргу з особи, яка знаходиться у стані припинення, було висловлено Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №826/9711/17.

Також, як передбачено ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оскільки, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 26.06.2024 відповідач перебуває в стані припинення, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення, встановленні статтею 97 Податкового кодексу України, що стосуються випадків прийняття рішення про ліквідацію платника податків, що не пов`язана з банкрутством, а тому порядок задоволення вимог кредиторів щодо зазначеного платника податків повинен застосовуватися у черговості, визначеній відповідно до законів України, зокрема,ЦК України, у тому числі щодо дотримання порядку черговості звернення кредиторів із вимогами до підприємства, що ліквідується.

Крім того, суд вказує, що стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти підприємства, що ліквідується, призведе до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 112 ЦК України, що, в свою чергу, порушує приписи статті 97 ПК України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі №805/224/18-а та від 08.02.2024 у справі № 120/11561/23.

Оскільки вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів) задовольняються у третю чергу, і при цьому позивачем не доведено, а судом не встановлено факту задоволення вимог кредиторів Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)», що відносяться до першої та другої черги, суд доходить висновку, що підстави для стягнення податкового боргу вказаного підприємства відсутні.

Разом з цим, позивач не позбавлений права на звернення до відповідача із вимогою як кредитор про погашення податкової заборгованості у разі дотримання ним черговості такого звернення, а у разі відмови відповідача у сплаті вказаної заборгованості до суду із позовом про стягнення вказаного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40)» (адреса місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77; ЄДРПОУ: 08680454) про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна