Рішення від 16.06.2025 по справі 440/4849/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4849/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 02.04.2025 № 23 в частині зобов`язання позивача повернути витрачені на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності суми страхових коштів - 16 869,68 гривень, та застосуванні фінансових санкцій: штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 8 434,84 гривень, а всього 25 304,52 гривень.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає частково протиправним рішення органу Пенсійного фонду України про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів із виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за дні після встановлення інвалідності працівникам-застрахованим особам.

У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що страхові кошти на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачені працівникам на підставі сформованих листків непрацездатності.

Стислий зміст заперечень відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому відзиві до суду відповідач зазначив, що позивач мав можливість перевірити листки непрацездатності і не мав правових підстав для виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності за дні встановлення інвалідності працівникам. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просило у позові відмовити у повному обсязі.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем заявлене клопотання у позові про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання залишене без задоволення ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області відповідно до наказу № 1219 від 13.12.2024 та направлення про проведення документальної перевірки від 05.03.2025 року №857/КПР проведена документальна перевірку дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України Філії «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» за період з 01.01.2022 по 31.12.2024.

За результатами перевірки Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області складений акт від 24.03.2025 №1600-0902-3/30 (далі - акт перевірки), в якому встановлені порушення вимог законодавства при наданні страхових виплат, в тому числі порушення порядку використання коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд), внаслідок призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності; не здійснення контролю за правильним нарахуванням страхових виплат, чим порушені п. 1 ч. 2, п. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 8, абз. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 22 Закону Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23 вересня 1999 року (далі - Закон №1105-XIV), п.1.2, п.2.2 Постанови Фонду соціального страхування України «Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності» від 19.07.2018 №13 (далі - Постанова №13).

У змісті акту перевірки «Опис виявлених порушень вимог законодавства» (п. 1) зазначені відомості, що при наданні страхових виплат порушений порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності; не здійснено контроль за правильним нарахуванням страхових виплат. Переплата склала 17624,17 грн: 19.04.2023, ОСОБА_1 , л/л №6154870- 2013769822-1 з 22.03.2023 по 29.03.2023, група з 28.03.2023, 2 дні-1492,28 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 20.06.2024, ОСОБА_2 , л/л №117091196- 2022989117-1 з 16.05.2024 по 24.05.2024, група з 23.05.2024, 2 дні- 2275,56 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 20.06.2024, ОСОБА_2 , л/л №117091196- 2023198895-1(продовження) з 25.05.2024 по 29.05.2024, група з23.05.2024,5 днів - 5688,90 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ 29.10.2024, ОСОБА_3 , л/л № 13624656- 2026147851-2 3 09.10.2024 по 09.10.2024, група з 09.10.2024, 1 день- 754,49 грн. 22.08.2024, ОСОБА_4 , л/л №12379967-2024326042-1 з 20.07.2024 по 26.07.2024, група з 26.07.2024. 1 день- 897,88грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 22.08.2024, ОСОБА_4 , л/л №12379967- 2024463045-1(продовження) з 27.07.2024 по 28.07.2024, група з26.07.2024, 2 дні- 1795,76 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 29.05.2024, ОСОБА_5 , л/л №11770141-2022559605-1 з 04.05.2024 по 10.05.2024, група з 09.05.2024, 2 дні-1573,10 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 26.06.2024, ОСОБА_5 , л/л №11770141-2022889943-1 3 11.05.2024 по 14.05.2024, група з 09.05.2024, 4 дні- 3146,20 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ.

01.04.2025 від Філії «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшло заперечення до акту № 1600-0902-3/30 від 24.03.2025, із викладенням заперечень проти висновків зазначених в пункті 1 Опису виявлених порушень вимог законодавства до акту перевірки та відсутності порушень з боку Філії.

На заперечення Філії «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» відповідачем надана відповідь від 07.04.2025 року № 1600-0901-8/27132.

02.04.2025 за вих. № 1600-0901-8/26121 відповідачем Філії «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» направлене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.04.2025 № 23 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів, винесеного за результатами планової перевірки Філії «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на загальну суму 32 048,45 грн. (21 365,63 - неправомірно витрачена сума страхових коштів та 10 682 грн. 82 коп. - штраф за порушення порядку використання страхових коштів).

У змісті рішенні зазначені відомості: розглянувши матеріали документальної планової перевірки: акт документальної планової перевірки Філії "УГВ-Сервіс" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 40444061 з питання дотримання чинного законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України (акт від 24.03.2025 № 1600-0902-3/30 з додатками), якою виявлені порушення: пункту 1 частини 2 статті 15, абзацу 2 частини 1 статті 30, частини 3 статті 30, частини 2 статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII із змінами і доповненнями, що діяли на час вчинення порушення; пункту 1 частини 2, пункту 1 частини 5, частини 6 статті 8, частини 1 статті 14, абзацу 1 частини 2 статті 15, абзацу 3 частини 1, частини 3 статті 22, частини 2 статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV в редакції Закону № 2620-ІХ, що діяла на час вчинення порушення; абзацу 1 пункту 2, пункту 3, пункту 32 Постанови № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням" із змінами та доповненнями, пунктів 1.2, 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13, і за наслідками якої підлягає поверненню неправомірно витрачена сума страхових коштів 21365 грн 63 коп. та керуючись абзацом першим частини шостої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вирішила застосувати до Філії "УГВ-Сервіс" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 40444061) фінансові санкції в таких розмірах: штраф за порушення порядку використання страхових коштів - 10682 грн 82 коп.

Загальна сума страхових коштів, які протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання цього рішення, підлягає перерахуванню до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області становить 32048 (тридцять дві тисячі сорок вісім) гривень 45 копійок.

Рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 02.04.2025 № 23 направлене рекомендованим листом 03.04.2025. Кошти по Рішенню від 02.04.2025 №23 частково сплачені позивачем, а саме: неправомірно витрачені кошти: нарахована сума 21365,63 грн., сплачена - 4495,95 грн.; штраф (50%): нарахована - 10682,82 грн, сплачена - 2247,98 грн.

Повернута позивачем сума переплати страхових коштів за період після встановлення МСЕК групи інвалідності по ОСОБА_3 (неправомірно витрачені кошти - 754,49 грн та 50% штрафу - 377,25 грн., опис виявлених порушень п.1 в Акті перевірки).

Позивачем наданий до позовної заяви детальний розрахунок по працівникам та листкам працездатності, які оскаржуються у судовому порядку: згідно з актом перевірки (п. 1 Опису виявлених порушень законодавства) філією виплачена допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду у сумі 17624,17 грн., а саме: 19.04.2023, ОСОБА_1 , л/л №6154870- 2013769822-1 з 22.03.2023 по 29.03.2023, група з 28.03.2023, 2 дні - 1492,28 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 20.06.2024, ОСОБА_2 , л/л №117091196-2022989117-1 з 16.05.2024 по 24.05.2024, група з 23.05.2024, 2 дні - 2275,56 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 20.06.2024, ОСОБА_2 , л/л №117091196-2023198895- 1(продовження) з 25.05.2024 по 29.05.2024, група з 23.05.2024, 5 днів - 5688,90 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 22.08.2024, ОСОБА_4 , л/л №12379967-2024326042-1 з 20.07.2024 по 26.07.2024, група з 26.07.2024, 1 день - 897,88грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 22.08.2024, ОСОБА_4 , л/л №12379967-2024463045- 1(продовження) з 27.07.2024 по 28.07.2024, група з 26.07.2024, 2 дні - 1795,76 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 29.05.2024, ОСОБА_5 , л/л №11770141-2022559605-1 з 04.05.2024 по 10.05.2024, група з 09.05.2024, 2 дні - 1573,10 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ. 26.06.2024, ОСОБА_5 , л/л №11770141-2022889943-1 з 11.05.2024 по 14.05.2024, група з 09.05.2024, 4 дні - 3146,20 грн. Використано дані підсистеми ІКІС ПФУ: сума, що підлягає поверненню, як неправомірно витрачена сума страхових коштів - 16 869,68 грн., штраф за порушення порядку використання страхових коштів - 8434,84 грн., загальна сума. - 25 304,52 грн.

Сторонами не заперечуються факти та обставини призначення та виплати позивачем допомоги по тимчасовій непрацездатності (страхових виплат) за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності зазначеним застрахованим особам (працівникам), що підтверджується матеріалами справи та про що зазначене позивачем у розрахунку до позовної заяви оспорюваних сум визначених рішенням відповідача про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 02.04.2025 № 23.

Судом встановлені спірні правовідносини, зміст яких полягає у тому, що страховик (роботодавець, тобто позивач) не може нести відповідальність (у тому числі повернення страхових виплат відповідачу) за неповідомлення застрахованими особами (працівниками) встановлення їм інвалідності під час нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (страхових виплат) на основі наданих позивачу листків непрацездатності працівників, оскільки у змісті таких листків непрацездатності не зазначені відомості про дату встановлення інвалідності.

Не погодившись частково із рішенням відповідача щодо страхових виплат Фонду, які підлягають поверненню, як неправомірно витрачені позивачем суми страхових виплат, та застосованим штрафом за порушення порядку використання страхових коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Онови законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи №16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є:

- здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (п. 2);

- проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 4);

- здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів (п. 5).

Частиною другою ст. 5 Закону №1105-XIV встановлено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

- здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном (п. 1);

- проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 2);

- забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування (п. 4);

- здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи (п. 6).

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону №1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право:

- перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 2);

- одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів (п. 3).

- перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів (п. 4);

- отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки (п. 5);

- накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (п. 6);

- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування (п. 7)

Пунктами 1-4 ч. 2 ст. 6 Закону №1105-XIV визначено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи зобов`язані:

1) забезпечувати фінансування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;

3) вживати заходів для раціонального використання страхових коштів;

4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.

Частинами 1-6, 8 ст. 8 Закону №1105-XIV визначені наступні норми щодо прав, обов`язків та відповідальність роботодавця як страхувальника:

1. Роботодавець як страхувальник має право на:

1) безоплатне отримання в уповноваженому органі управління інформації про порядок використання страхових коштів;

2) отримання інформації про результати проведення перевірки використання страхових коштів;

3) судовий захист своїх прав.

2. Роботодавець зобов`язаний:

1) здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом;

2) вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів;

3) під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

4) подавати у встановленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

розмір заробітної плати працівників та використання ними робочого часу;

використання страхових коштів за іншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві, в установі, організації;

6) допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб;

7) інформувати працівників підприємства, установи, організації про засади соціального страхування, підстави та порядок здійснення страхових виплат, а також про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та реабілітаційну допомогу;

8) подавати звітність до уповноваженого органу управління у строки, в порядку та за формою, що встановлені Кабінетом Міністрів України;

9) повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

3. Достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

4. Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім`ї реалізувати своє право на страхові виплати та соціальні послуги відповідно до цього Закону.

5. Роботодавець несе відповідальність за:

1) порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення;

2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;

3) подання недостовірних відомостей про використання страхових коштів;

4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

6. У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

8. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники.

Частиною 2 ст. 9 Закону №1105-XIV визначено, що застрахована особа зобов`язана:

1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначаються страхові виплати та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону;

2) своєчасно повідомляти роботодавця та страховика про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг;

3) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також дотримуватися зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, гіг-контрактом та внутрішніми документами резидента Дія Сіті;

4) у разі настання нещасного випадку або виникнення професійного захворювання при наданні медичної та реабілітаційної допомоги:

дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарем;

надавати фахівцям з реабілітації об`єктивну інформацію, необхідну для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я;

дотримуватися законних методичних настанов, інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації;

погоджувати індивідуальний реабілітаційний план та внесені до нього зміни;

не ухилятися від професійної реабілітації та виконання рекомендацій, спрямованих на якнайшвидше повернення до трудової діяльності;

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Застраховані особи несуть відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з їх вини (підроблення, виправлення в документах, надання недостовірних відомостей тощо) страхових виплат та соціальних послуг за соціальним страхуванням (ч. 3 ст. 9 Закону №1105-XIV).

Згідно із ст. 12 Закону №1105-XIV, право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №1105-XIV, за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону №1105-XIV, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві

Частиною другою ст. 15 Закону №1105-XIV встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Частиною 1 та 2 ст. 16 Закону №1105-XIV встановлено, що 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних із таким сп`янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням;

7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.

2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Частиною першою ст. 26 Закону №1105-XIV встановлено, що фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від територіальних органів уповноваженого органу управління страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання страхових виплат, невикористані страхові кошти повертаються до територіального органу уповноваженого органу управління, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №1105-XIV, страхова виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації страхові виплати за страховими випадками, які настали до ліквідації (реорганізації), здійснюються застрахованим особам правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

У період проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або зняття з обліку після припинення діяльності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, страхові виплати за страховими випадками застрахованим особам призначаються та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку такої діяльності чи реєстрації місця проживання таких осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Застрахованим особам, стосовно яких страхувальник не виконав обов`язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат за страховими випадками у зв`язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхові виплати призначаються і здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Добровільно застрахованим особам страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності призначаються та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення їх обліку як страхувальників (ч. 2 ст. 22 Закону №1105-XIV).

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат (ч. 3 ст. 22 Закону №1105-XIV).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з уповноваженим органом управління (ч. 1 ст. 23 Закону №1105-XIV).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1105-XIV, перевірка листків непрацездатності проводиться особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок:

а) трудового каліцтва або професійного захворювання;

б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсії призначаються на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Інвалідам - чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою (ст. 34 Закону №1788-XII).

Пунктом 1 розділу І Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 №189 (у редакції наказу по 31.12.2024, далі - Порядок №189) визначено, що цей Порядок визначає єдиний механізм організації експертизи тимчасової втрати працездатності осіб в окремих випадках, за яких медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066, не формується, а також повноваження та роботу лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (далі - ЛКК) за результатом здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та фізичної особи - підприємця, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

У разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів (а у випадках, коли випадок тимчасової непрацездатності переривався, то не пізніше, ніж через 156 днів) із дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності, лікуючий лікар суб`єкта господарювання ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на МСЕК шляхом заповнення форми первинної облікової документації № 088/0 «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 695/21008 (п. 2 розділу ІІ Порядку №189).

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №189 визначено, що до основних завдань ЛКК належить:

1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку;

2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності;

3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження;

4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені за результатом перевірки уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України, обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання).

Згідно із п. 8 Постановою Кабінету Міністрів України «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» від 3 грудня 2009 р. № 1317 (Постанова втратила чинність із 01.01.2025 на підставі Постанови КМ № 1338 від 15.11.2024), датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317, Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Відповідно до пункту 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317, у разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, Комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

Згідно з абз. 1 пункту 6 Положення №1317, Комісія за участю представників Пенсійного фонду України приймає рішення щодо продовження строку тимчасової непрацездатності особам, що звертаються для встановлення інвалідності, у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим же захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців.

Згідно із п. 24 Постановою Кабінету Міністрів України «Положення про медико-соціальну експертизу» від 3 грудня 2009 р. № 1317 (Постанова втратила чинність із 01.01.2025 на підставі Постанови КМ № 1338 від 15.11.2024), за місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

Пунктом 1 розділом І Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.06.2021 №1234, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 липня 2021 р. за № 890/36512, «Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності» (далі - Порядок №1234) визначено, що цей Порядок визначає механізми видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстру листків непрацездатності (далі - Реєстр).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №1234 встановлено, що листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО). Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №1234 визначено, що дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)». На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються листки непрацездатності в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого та складають один страховий випадок. На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та, які містять посилання на запис у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я про попередній медичний висновок, формуються листки непрацездатності, як продовження випадку непрацездатності, в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих листків непрацездатності (крім статусу «сформовано помилково»).

Пунктом 1.1. та 1.2. Постанови №13 встановлено:

1.1. Комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

1.2. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Положення про комісію визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана:

- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення;

- приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності;

- брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

- здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів (п. 2.2. Постанови №13).

Відповідно до п. 3.1 Постанови №13, Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства:

3.1.1. Приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

3.1.2. Здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

3.1.3. Бере участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом, що розташований на підприємстві, дотримання хворими призначеного режиму лікування.

Веде облік осіб, які часто та довго хворіють (особи, які за останні 12 місяців були непрацездатними з приводу одного захворювання не менше трьох випадків із загальною кількістю днів непрацездатності 30-40 днів або з приводу різних захворювань не менше чотирьох випадків за останні 12 місяців із загальною кількістю днів непрацездатності 40-50 днів), а також осіб, які отримали листки непрацездатності у зв`язку із невиробничими травмами, аналізує, інформує та вносить пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб.

3.1.4. Здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення. Проводить щоквартально аналіз використання коштів Фонду на підприємстві.

Пунктом 1, 2 Постанови Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України» (далі - Постанова №12) визначено наступне:

1. Цей Порядок визначає механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд):

1) матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), за такими видами:

- допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

2) виплат потерпілим на виробництві, передбачених абзацом четвертим частини третьої статті 42 Закону, за такими видами:

- допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;

- відшкодування вартості поховання потерпілого та пов`язаних з цим ритуальних послуг.

2. У разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення (далі - комісія) страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на проведення виплат за рахунок коштів Фонду, невикористані страхові кошти протягом трьох робочих днів повертаються страхувальником на рахунок робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, з якого надійшло фінансування, та листом надсилається пояснення причин повернення коштів (пункт 12 Постанови №12).

Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регулюється Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.10.2004 року за №1456/10055 (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406, а також Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року №455 (далі - Інструкція №455).

У пункті 4 Інструкції №455 визначений порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію:

4.1. Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п`яти місяців у зв`язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

4.2. На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв`язку із змінами в стані здоров`я, працюючі інваліди - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.

4.3. У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов`язково вказується у листку непрацездатності.

4.4. Особам, не визнаним інвалідами:

- у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;

- у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

4.5. При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез`явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез`явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.

Відповідно до пункту 3 Інструкції №532/274/136-ос/1406:

3.9. У графі "Направлений до МСЕК" здійснюється запис дати направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії.

3.10. У графі "Оглянутий у МСЕК" зазначають дату огляду хворого.

3.11. У графі "Висновок МСЕК" робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК:

"визнаний інвалідом певної групи та категорії";

"інвалідом не визнаний, потребує долікування";

"інвалідом не визнаний, працездатний".

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК.

У разі визнання хворого працездатним у графі "Стати до роботи" зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.

3.12. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року N 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N 1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.

3.13. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

У разі смерті у графі "Стати до роботи" зазначаються "помер" і дата смерті.

Механізм формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я (далі - Реєстр) суб`єктами господарювання, перелік відомостей, що вносяться до Реєстру та права доступу до них визначено Порядком формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року №1066, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 червня 2021 року за №728/36350 (далі - Порядок №1066).

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін у заявах по суті спору матеріалами справи, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, відповідно до чинного законодавства є роботодавцем та страхувальником при прийнятті рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам застрахованим особам на підставі сформованого листка непрацездатності, мав можливість з`ясувати чи встановлена зазначеній особі група інвалідності, шляхом звернення до закладу охорони здоров`я, лікарем якого сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, також мав можливість звернутися до територіального управління органу Пенсійного фонду України за місцем обліку, як страхувальника, щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі електронного листка непрацездатності, за результатом якої підтверджується юридичний факт огляду працівника МСЕК та її рішення.

Аналізуючи викладені вище норми законодавства у їх системному взаємозв`язку, суд висновує, що у разі встановлення працівнику інвалідності, листок непрацездатності підлягає закриттю, а оплаті підлягає період тимчасової непрацездатності, визначений в листку непрацездатності, до дня встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), тобто день встановлення групи інвалідності оплаті не підлягає.

Оскільки позивачем призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності працівнику, то такі дії здійснені не у публічному порядку правомірного нарахування та витрачання страхових виплат, що встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Доводи позивача в частині здійснення виплат на підставі листків непрацездатності не спростовують викладених вище судом вимог законодавства, відповідно до яких період тимчасової непрацездатності підлягає оплаті допомогою виключно до дня встановлення інвалідності застрахованій особі.

Посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.07.2022 у справі №826/7354/18, є помилковим, оскільки за суб?єктним, об?єктним та змістовним критеріями не є подібними до обставин даної справи, стосуються інших спірних правовідносин.

Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи доводи сторін, суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13), Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

При цьому, згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що у позові судом відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вул. Кудрявська, 26/28, Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза