Рішення від 16.06.2025 по справі 309/1522/25

Справа № 309/1522/25

Провадження № 2/309/491/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Піцура Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Гелетей Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хустської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хустської міської ради про скасування обтяження нерухомого майна.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі договору дарування частини житлового будинку від 18.10.2011 його батько ОСОБА_2 подарував йому 31/50 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 . На той момент він мав намір використати цю частину будинку для зайняття підприємницькою діяльністю. І з цією метою він звернувся до відповідача про видачу йому свідоцтва про право власності на подаровану йому частину будинку як на квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до рішення ВК Хустської міської ради №259 від 23.05.2012 йому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 . Будь-якого реального розподіл будинку не проводилося. 18.07.2013 батько подарував йому і другу 19/50 частини даного будинку. Тобто на підставі двох договорів він став власником будинку в цілому. Наразі постало питання про відчуження будинку однак нотаріус сказав про неможливість укладення договору у зв`язку з наявним свідоцтвом про право власності. Отже дане свідоцтво обмежує його право на розпоряджання майном..

У своєму позові позивач просить суд: 1) скасувати свідоцтво про №9310 від 31.05.2012 року про право власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , видане на підставі рішення виконкому Хустської міської ради №259 від 23.05.2012 на ім`я ОСОБА_1 ; 2) видалити з державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомості за реєстраційним номером 36792508 на квартиру АДРЕСА_2 , як про об`єкт нерухомого майна.

Відзиву на позов від відповідача не надходило.

В судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені вимог залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України (у редакції станом на 18.10.2011) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 18.10.2011 ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 31/50 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.4). Даний договір зареєстровано у реєстрі за №5799.

На підставі даного договору дарування 19.10.2011 здійснено реєстрацію права власності на 31/50 частини даного будинку за позивачем (а.с.5).

На підставі рішення ВК Хустської міської ради №259 від 23.05.2012 на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 (а.с.9).

На підставі вказаного свідоцтва про право власності 31.05.2012 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.10).

Згідно договору дарування від 18.07.2013 ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 19/50 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.6, 7).

На підставі даного договору дарування 18.07.2013 здійснено реєстрацію права власності на 19/50 частини даного будинку за позивачем (а.с.8).

На разі у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про реєстрації права власності за позивачем на будинок в АДРЕСА_1 , у цілому на підставі указаних вище договорів дарування, так і на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі зазначеного свідоцтва про право власності, реєстраційний номер майна 36792508 (а.с.11).

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується..

Суд констатує, що на підставі договору дарування від 18.10.2011 позивач набув права власності на 31/50 частину будинку по АДРЕСА_1 . У подальшому було видано оспорюване свідоцтво на квартиру АДРЕСА_2 . Водночас доречним є покликання позивача у позові на те, що реального розподілу будинку не було, зокрема відсутні докази такого розподілу у порядку ст. 364, 367 ЦК України. Тобто саме нотаріально посвідчений договір, укладений відповідно до вимог ст. 364 чи ст. 367 ЦК України, міг бути підставою для розподілу будинку. Такий договір не укладався і на нього не міститься посилання у оспорюваному свідоцтві. Про відсутність реального розподілу будинку свідчить і те, що у подальшому укладався договір дарування від 18.07.2013, який було відчужено іншу 19/520 частину будинку.

Указане свідчить, що оспорюване свідоцтво видане без достатніх правових підстав, йог видання суперечить приписам ст. 364, 367 ЦК України, внаслідок чого фактично виникли два записи про право власності відносно одного й того ж об`єкта нерухомого майна , що у свою чергу створює перешкоди власнику майна позивачу у здійсненні права розпоряджання ним.

Зважаючи на викладене, а також відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України 319, 321, 391, ЦК Кодексу України суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати свідоцтво №9310 від 31.05.2012 року про право власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , видане на підставі рішення виконкому Хустської міської ради №259 від 23.05.2012 на ім`я ОСОБА_1 .

Видалити з державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомості за реєстраційним номером 36792508 на квартиру АДРЕСА_2 , як про об`єкт нерухомого майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2025 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.