Ухвала від 03.06.2025 по справі 607/10344/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2025 Справа №607/10344/23 Провадження №2-зз/607/15/25

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 607/10344/23 за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Альфа Караван» про поділ майна подружжя, визнання договорів недійсними та удаваними, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківської О. Я. перебуває цивільна справа № 607/10344/23 за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Альфа Караван» про поділ майна подружжя, визнання договорів недійсними та удаваними, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

27 червня 2023 року судом постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на транспортні засоби:

марки «Audi» моделі «Q7», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ;

марки «Toyota» моделі «RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 .

Також 22 червня 2023 року судом постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково; заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , вчиняти будьякі дії щодо відчуження майна, в тому числі:

нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м.

20травня 2025року наадресу судучерез систему«Електронний суд»надійшли клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,подані представникомцих заявників адвокаткоюПритулою О.Б.про скасуваннязаходів забезпеченняпозову усправі №607/10344/23,провадження №2-зз/607/15/25,№ 2-зз/607/16/25,№ 2-зз/607/17/25,які ухвалоюсуду об`єднаніу однепровадження зприсвоєнням спільногоЄдиного унікальногономера №607/10344/23,провадження № 2-зз/607/15/25.

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Притула О. Б., в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову покликається на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Як узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) подала заяву про зміну предмету зустрічного позову (заява ОСОБА_4 від 10 квітня 2025 року), яка прийнята судом. У даній заяві ОСОБА_4 не заявляє жодних вимог щодо нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв., а отже, це майно вибуло із предмету спору. З огляду на вищевикладене, потреба у забезпеченні позову в частині накладення заборони відчуження нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв. відпала, а подальша дія заходів забезпечення є неправомірною і порушує права ОСОБА_1 як власника вищезазначеного нежитлового приміщення.

Подібні обґрунтування наведені у клопотаннях про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокатка Притула О. Б. Зазначено, що ОСОБА_4 не претендує на зазначені вище транспортні засоби в порядку поділу майна подружжя, а просить припинити право спільної сумісної власності на автомобілі та залишити їх у власності ОСОБА_1 . Отож, є підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року у справі №607/10608/23, в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «Audi» моделі Q7, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «Toyota» моделі «RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 .

23 травня 2025 року в системі «Електронний суд» сформовано заперечення на ці клопотання, подані представником ОСОБА_4 адвокатом Яворським А. В., який просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В обгрунтування заперечень наведено првові позиції Верховного Суду, які адвокат Яворський А. В. вважає релевантними до виниклих правовідносин, та акцентовано увагу на тому, що в клопотаннях про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокатка Притула О. Б., залишають поза увагою, що ОСОБА_7 заявленні наступні позовні вимоги:

1. Визнання спільною сумісною власністю подружжя на:

1.1. Транспортний засіб марки AUDI модель Q7 Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 д.н.з. НОМЕР_1 ;

1.2. Транспортний засіб марки Toyota модель RAV4 Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_3 ;

1. Про відступлення від рівності часток подружжя, і визнати, що частка ОСОБА_4 становить 2/3 у спільній сумісній власності подружжя.

2. Про визнання недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки AUDI модель Q7 Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 д.н.з. НОМЕР_1 , від 26.05.2023 за №6220/23/01142. Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину передбачені ст.216 ЦК України, повернувший даний транспортний засіб у спільну сумісну власність подружжя.

3. Про визнання недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки AUDI модель Q7 Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 д.н.з. НОМЕР_1 , від 27.06.2023 за №6141/2023/3901662. Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину передбачені ст.216 ЦК України, повернувший даний транспортний засіб у спільну сумісну власність подружжя.

4. Про визнання недійсним договір комісії на транспортний засіб марки «Toyota» моделі «RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 від 06.06.2023 за №6220/23/001208. Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину передбачені ст.216 ЦК України, повернувший даний транспортний засіб у спільну сумісну власність подружжя.

5. Про визнання недійсним договір купівлі-продажу транспортний засіб марки «Toyota» моделі «RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 від 06.06.2023 за №6220/23/001208. Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України, повернувший даний транспортний засіб у спільну сумісну власність подружжя.

6. Про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 компенсацію за різницю в частці виділеного майна із спільної сумісної власності в сумі 4869825,34 грн., з них 3081837,34 грн. за відчужені без згоди ОСОБА_4 чотири транспортні засоби.

Отож, незважаючи на запропонований у зміненому зустрічному позові варіант поділу спільного майна подружжя, суд може не погодитися з таким і здійснити власний розподіл спільного майна подружжя.

ОСОБА_8 заявила вимогу про стягнення із ОСОБА_9 грошової компенсації в сумі 4 869 825,34 грн. Таким чином, в разі задоволення позову в цій частині, рішення суду можна буде виконати за рахунок забезпеченого майна.

Незважаючи на формальний продаж транспортного засобу марки AUDI Q7, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , саме пан ОСОБА_10 продовжує ним активно користуватися - зокрема, щоразу з`являється на ньому до суду. У такому контексті заява ОСОБА_3 про нібито порушення її прав виглядає щонайменше цинічною та позбавленою переконливості. Аналогічною є заява про порушення прав від ОСОБА_2 . Вона є сестрою ОСОБА_9 , начебто придбала у нього транспортний засіб марки Toyota модель RAV4 Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_3 аж за 15 000 грн, за відсутності згоди другого з подружжя. Тобто, договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є явно фраудаторний.

Слід відзначити, що відносно даного майна судом забезпечено позов, лише шляхом заборони їх відчуження. Заборона відчуження не перешкоджає праву володіння та користування цим майном. Заборона відчуження може перешкоджати ОСОБА_11 , в т.ч. через своїх афілійованих та пов`язаних осіб відчужити дане майно з однією метою - утруднити виконання рішення суду щодо розподілу майна подружжя, а також про стягнення з нього грошової компенсації різниці у виділеному майні, за рахунок зокрема нежитлового приміщення, нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення моторного цеху під літерою О, загальною площею - 67,7 кв.м.

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті й захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_12 з метою недопущення поділу майна подружжя, відчужив без згоди ОСОБА_4 чотири транспортних засоба, зняв в особистих інтересах грошові кошти з банківських та карткових рахунків, в таємниці від дружини фіктивно набував за спільні кошти майно на своїх батьків, приховав спільний бізнес з допомогою своїх батьків. Такі дії є еквівалентом недобросовісності відповідачів. Враховуючи обставини справи та ціну позову, дії відповідачів є очевидними і передбачуваними, відповідачі за що - небудь намагатимуться і намагаються зараз вдатись до утруднення або унеможливлення виконання рішення суду, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачки за зустрічним позовом, за захистом яких така звернулася в суд. Відсутнє забезпечення відкриває відповідачам шлях до відчуження спірних автомобілів, а також нежитлову будівлю третім особам.

Заявники не надали жодних доказів в критичній необхідності скасуванню заходів забезпечення позову, обумовлених неможливістю користування, отримання негативних наслідків, внаслідок забезпечення позову. Ухвалами суду не заборонено відповідачам, до набрання законної сили судовим рішення, користуватися спірним майном. Забезпечення позову стосуються виключно в забороні й обмеженні вчиняти будь-які зміни із предметом спору, тобто метою є збереження його в існуючому становищі. Таким чином, наслідком вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову не буде порушено балансу інтересів, а саме співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для позивача, що свідчить про дотримання судом розумного балансу між приватними і публічними інтересами. Тобто, відповідачі використовують конструкцію Порушення прав без вказання причин виключно для того, щоб зняти обтяження із спірного майна з єдиною передбачуваною метою - розпорядитися ними, можливо обтяжити або зовсім, перед винесенням судом рішення - відчужити третім особам.

Позивачка за зустрічним позовом заявляє свої права на спірне майно, і доводить в зустрічній позовній заяві, що такі були незаконно відчуженні відповідачем-1 відповідачам - 2, 4, 5. Тому саме незаконність перебування спірного майна у відповідачів - 2, 4, 5 є підставою позову. А відтак застосовані заходи забезпечення позову є адекватними і співмірними тим ризикам, які можуть виникнути, і відповідачі про ці ризики підтверджують. Відтак, не може вестись і мови про врахування права відповідачів відчужувати, розпоряджатися забезпеченим майном, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Вид і заходи забезпечення позову слід добирати індивідуально в кожній справі, а тому саме в нашій справі застосований вид і заходи забезпечення позову обрані з урахуванням існуючих ризиків, і такі що забезпечать поновлення прав та інтересів позивача, у разі ухвалення рішення суду про задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки такі залишаються в їх власності, і перебувають у книжковому володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися, відчужувати і передавати в користування обмежується на певний час поки триває судовий спір. При цьому, повідомляємо, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не порушує прав відповідачів та/або третіх осіб на володіння та користування майном, так як заходи забезпечення стосуються виключно права розпорядження, відчуження та передачі в користування майном/майновими правами та у випадку відмови у позові заходи забезпечення позову підлягатимуть скасуванню.

Тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчужувати транспортні засоби та нежитлову будівлю при поділі майна подружжя та стягнення грошової компенсації вплине на виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Оскільки вимоги про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації будуть безпосередньою підставою залишення спільного майна у власності ОСОБА_4 та підставою для стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 за рахунок його майна, то забезпечення позову шляхом заборони відчуження, розпорядження забезпеченого майна є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Зважаючи вищевикладене, адвокат Яворський А. В. переконаний, що необхідність обрання такого виду забезпечення позову як заборона відчуження спірного нерухомого майна є обґрунтованим та доцільним, оскільки відповідачі за зустрічним позовом дійсно мають реальну можливість розпорядження цим нерухомим майном на власний розсуд до ухвалення рішення у справі. Водночас, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 можуть внести на депозитний рахунок суду суму грошових коштів у розмірі вимог позивача або надати гарантії банку на таку суму, тільки в такому випадку можна говорити про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Адвокатка Притула О. Б. через ситему «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримує та просить задовольнити.

Адвокат Яворський А. В. також через ситему «Еектронний суд» звернувся із заявою про розгляд клопотань про скасування вжитих заходів забезпечення позову без участі представників ОСОБА_4 , проти задоволення клопотань категорично заперечує з підстав, викладенх у письмових запереченнях.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи сторін, викладені у клопотаннях про скасування заходів забезпечення позову та запереченнях на ці клопотання, виснує про наступне.

Відповідно до статті55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частинипершоїстатті2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиноюпершоюстатті4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиноюпершоюстатті15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, другою статті5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частинидругоїстатті16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття41 Конституції Українивстановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиноюпершоюстатті316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частинапершастатті317 ЦК України).

Частиноюпершоюстатті319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Звертаючись досуду зклопотаннями проскасуваннязаходів забезпеченняпозову адвокаткаПритула О.Б.покликалася нате,щоу зв`язку зі зміною предмета позову, ОСОБА_4 не заявляє жодних вимог щодо нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв., а отже, дане майно вибуло із предмету спору. Також, що ОСОБА_4 не претендує на зазначені вище транспортні засоби в порядку поділу майна подружжя, а просить припинити право спільної сумісної власності на автомобілі й залишити їх у власності ОСОБА_1 .

Водночас,суд зертаєувагу нате,що забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Відповідно до частинипершоїстатті158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотаннямучасника справи. Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

За встановлених обставин, вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд враховує, що у цивільній справі № 607/10344/23 за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Альфа Караван» про поділ майна подружжя, визнання договорів недійсними та удаваними, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, у зв`язку із поданням ОСОБА_4 заяви про зміну предмету зустрічного позову від 10 квітня 2025 року, не ззнівелювалася потреба у дії заходів забезпечення позову, згідно ухвал від 27 червня 2023 року, якою накладено арешт на транспортні засоби: марки «Audi» моделі «Q7», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ; марки «Toyota»моделі «RAV4»,2015року випуску,державний номернийзнак НОМЕР_3 ,ідентифікаційний номертранспортного засобу НОМЕР_4 ;та ухваливід 22 червня 2023 року, якою заборонено ОСОБА_1 вчиняти будьякі дії щодо відчуження майна, в тому числі і щодо нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м.

Вищевказані транспортні засоби є предметом виниклого спору, адже ОСОБА_4 просить визнати це рухоме майно спільною суміною власністю подружжя та оспорює набуття у власнісить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 цих автомобілів. Суд не оцінює належність способу захисту, обраного позивачкою, та підставність позовних вимог ОСОБА_4 , розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а тільки констатує, що спір між сторонами існує та судом не вирішений, а тому скасування арешту із забезпеченого майна є недоцільним, потреба у забезпеченні позову не відпала.

Щодо нерухомого майна, характеристики якого суд описав вище, то суд звертає увагу на те, що зміна предмету зустрічного позову в жодному разі не виключає такої стадії ухвалення судового рішення, як його виконання і саме з цією метою є необхідним залишити дію попередньо вжитих заходів забезпечення позову - заборона ОСОБА_1 вчиняти будьякі дії щодо відчуження нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м. Ці заходи не обмежують власника цього нерухомого майна використовувати його за призначенням, однак гарантують ОСОБА_4 беззаперечне право на виконання судового рішення, прийнятого за результатами розгляду справи № 607/10344/23.

Суд також звертає увагу сторін на зміст частини 3 станні 49 ЦПК України, яка гарантує позивачу право, до закінчення підготовчого судового засідання, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Розгляд справи № 607/10344/23 перебуває саме на стадії підготовчого судового засідання, а тому процедурно сторона позивача не обмежена у поданні заяв наведеного змісту до закінчення цієї стадії судового розгляду.

За вказаних обставин, проаналізувавши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заходи забезпечення позову, вжиті 27 червня 2023 року ухвалою суду, якою заяву ОСОБА_4 про забезпеченняпозову задоволено;накладено арештна транспортнізасоби:марки «Audi» моделі «Q7», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ;марки «Toyota» моделі «RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 ; та 22 червня 2023 року ухвалою суду, якою заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково; заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , вчиняти будьякі дії щодо відчуження майна, в тому числі:нежитлового приміщення 12/1000 часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме частина моторного цеху під літ. «О», приміщення 17 пл. 67,7 кв.м. не підлягють скауванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 247, 260, 261, 352354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 607/10344/23 за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Альфа Караван» про поділ майна подружжя, визнання договорів недійсними та удаваними, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська