Рішення від 12.06.2025 по справі 739/284/25

Справа № 739/284/25

Провадження № 2/745/121/2025

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2025 Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., з участю секретаря Пінченко Д.І., позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з невиконанням батьком батьківських обов`язків відносно дочки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після розірвання шлюбу батьків позивачки у 2012 році, позивачка проживає з матір`ю в с. Вороб`ївка, Новгород-Сіверського району. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно дочки після того як в нього з`явилася нова сім`я відповідач припинив спілкуватися, та не брав участі в вихованні та утриманні дочки.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив не подав, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, а тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням батьківських обов`язків.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач самоусунувся з життя позивачки та не приймав участі в її вихованні та утриманні. Батько не цікався її життям та розвитком, жив власним життям. Відповідач з`являвся в певні періоди життя позивачки, обіцяв зустрітися з нею, але потім повідомляв, що він вже не має можливості зустрітися з позивачкою. Потім знову зникав на певний період.

Суд, заслухавши доводи сторони позивача, показання свідка, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Свідок ОСОБА_4 показала, що вона є матір`ю позивачки з ОСОБА_3 раніше перебувала в шлюбі. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 припинив спілкуватися з дочкою. Свідок показала, що просила ОСОБА_3 неодноразово спілкуватися з дочкою адже бачила, що дочці не вистачає батьківського піклування. Відповідач двічі приїжджав до села, коли дитині було 7 років, щоб побачитись з дочкою, але замість спілкування з дочкою йшов з друзями вживати спиртні напої. Свідок показала, що вона одного разу возила дочку до місця проживання батька в с. Змітнів, щоб вони побачились, але він тоді теж напився. Позивачка з батьком бачились 3 рази за всі роки окремого проживання, відповідач в телефонних розмовах з свідком не цікавився дочкою, а лише скаржився як йому тяжко. Щодо сплати аліментів відповідачем свідок показала, що одноразово аліменти були нараховані в листопаді 2023 року, оскільки виконавець знайшов зарплатний рахунок відповідача, а також аліменти почали стягуватись щомісяця з січня 2025 року. Раніше відповідач не сплачував аліменти, бо не мав офіційного доходу, але свідку відповідач повідомляв, що працював.

З копії свідоцтва про народження (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вороб`ївка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, батьками дитини вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 22.10.2005 року, який Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області № 2/2513/277/12 від 05.07.2012 року розірвано (а.с. 4 - копія свідоцтва про шлюб, а.с. 5 - копія актового запису про шлюб).

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_4 (а.с. 7 - копія довідки Новгород-Сіверської міської ради).

З акту обстеження житлово-побутових умов №8 від 22.01.2025 (а.с.8) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_1 . Будинок має 3 кімнати та в будинку наявні необхідні меблі та побутова техніка, наявне пічне опалення. Продуктами харчування забезпечені. У ОСОБА_1 наявна окрема кімната для навчання в якій наявні відповідні меблі та приладдя для навчання.

З характеристики ОСОБА_1 виданої директором Чайкинського навчально-виховного комплексу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області Е. Магонеє (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.2022 року була ученицею закладу та позитивно себе зарекомендувала, як старанна, працелюбна, уважна та дисциплінована учениця. ОСОБА_1 постійно відвідувала заняття в школі. Під час навчання, шкільним життям ОСОБА_1 цікавилась мати. Батько дитини контактів зі школою не підтримував, з вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував.

З характеристики ОСОБА_1 виданої куратором академічної групи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_1 навчається в інституті історії та соцгуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.2004 року. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, умотивована здобувачка вищої освіти. Мати ОСОБА_1 обізнана з університетським життям дочки, батько контактів з куратором групи не має, досягненнями дочки не цікавиться.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 11-14) вбачається, що розрахунок складено за період з червня 2020 по вересень 2024. ОСОБА_3 станом на 09.10.2024 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 132 524,18 грн. З ОСОБА_3 за розрахунковий період було стягнуто в листопаді 2023 року 21 593,86 грн.

З висновку виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_1 , (а.с.85-86) вбачається, що виконавчий комітет Новгород-Сіверської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавляти батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_1 .

У вищевказаному висновку зазначено, що відповідно до акта обстеження умов проживання від 23.01.2025, наданого службою у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради, дитина з батьком не бачилась 5 років, батько не відвідує її за місцем проживання, на даний час ігнорує її дзвінки.

Також, у висновку зазначено, що під час телефонної розмови спеціаліста Служби у справах дітей з ОСОБА_3 , останній проти позбавлення його батьківських прав відносно дочки та пояснив, що не може брати участь у вихованні дочки, оскільки перебуває на службі в ЗСУ. Стосовно аліментів пояснював, що аліменти почав виплачувати, оскільки зараз має офіційний дохід.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 16, 18 постанови від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вказав на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які порушують батьківські обов`язки та роз`яснив, що особи можуть бути позбавленні батьківський прав лише щодо дитини, яка не досягла повноліття, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Особливістю даної справи є те, що на момент пред`явлення позову про позбавлення батьківських прав позивачка була неповнолітньою, проте на момент ухвалення судом рішення за результатами вирішення спору по суті ОСОБА_1 досягла повноліття.

В постанові № 185/9339/21 від 29.01.2024 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що факт досягнення дитиною повноліття під час розгляду спору по суті та ухвалення відповідного судового рішення не може впливати на правовий результат вирішення справи судом, оскільки суд має оцінювати у сукупності факти виконання/невиконання батьками своїх обов`язків щодо дитини за період до її повноліття, які й стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Позивачка з позовом звернулась 08.02.2025 року, на час звернення з позовом до суду ОСОБА_1 виповнилося 17 років та 10 місяців, а повноліття вона досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вже після відкриття судом першої інстанції провадження у справі.

Отже, враховуючи викладене вище, позивачка мала законне право на звернення до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно себе.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки такий висновок не відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, а також не ґрунтується на всебічному та об`єктивному аналізі поведінки відповідача.

Відповідач протягом тривалого терміну уникав спілкування з дочкою та не приймав участі в її вихованні. За період з червня 2020 по вересень 2024 з ОСОБА_3 було стягнуто в листопаді 2023 року 21 593,86 грн одноразово, та станом на 09.10.2024 року мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 132 524,18 грн., а отже суд вважає доведеним той факт, що поведінка ОСОБА_3 відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Згідно з дослідженими доказами, встановлено, що відповідач систематично не виконував свої батьківські обов`язки, не брав участі у вихованні дочки, не цікавився її здоров`ям, умовами проживання, навчанням, матеріальної допомоги не надавав. Пояснення відповідача свідчать про байдужість до долі дитини та відсутність усвідомлення відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування є формальним та таким, що не відповідає принципу пріоритету інтересів дитини, не сприяє захисту її прав і не може бути покладений в основу судового рішення.

Також, згідно ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відсутність офіційного доходу у відповідача не є підставою його звільнення від обов`язку, щодо утримання дочки.

Таким чином, аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо ухилявся тривалий час від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дочки, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду після набрання ним чинності необхідно надіслати державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження позивачки.

Відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись п. 8 ст. 7, п. 2 ч. 1 ст. 164, 167 Сімейного кодексу України, ст.ст. 265, 273, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Новгород - Сіверська міська рада Чернігівської області (16000, вул. Захисників України, буд. 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область), про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 211,2 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Сосницьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його складення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16.06.2025.

Суддя: А.П. Стельмах