Ухвала від 11.06.2025 по справі 487/8962/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2025 року, якою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2025 року включно.

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_8

підозрюваний ОСОБА_7

захисник ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6

(в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon»)

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 .

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою визначивши заставу в межах 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 липня 2025 року включно.

Узагальнені доводиапеляційної скаргизахисника ОСОБА_5 .

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, щодо продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначає, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказує, що слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу не вирішено питання щодо застави.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .

Зазначає, що визначений при обранні запобіжного заходу слідчим суддею розмір застави є завідомо не помірним для підозрюваного. Разом з тим, слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу взагалі не вирішено питання щодо застави.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024230000000157 від 09.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.358,ч.5ст.190,ч.5ст.27ч.1ст.358,ч.5ст.27ч.4ст.358,ч.5ст.27ч.5ст.190КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з травня 2024 року по 09.09.2024 шляхом сприяння та організації підроблення офіційних документів з подальшим їх використанням, заволоділи шляхом обману земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площею 307,84 га, що розташовані на території Тягинської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області загальною вартістю 17 022 000 гривень, чим завдали територіальній громаді збитків в особливо великих розмірах за наступних обставин.

09.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, у пособництві у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов`язків, з метою їх використання іншою особою; ч. 5 ст. 27. ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у пособництві у використанні завідомо підробленого документа; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.04.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.05.2025 та визначено розмір застави у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців, до 20.08.2025.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень та про наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів та неможливістю завершення досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не відпали, необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя дійшов висновку про можливість продовження відносно ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження,слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024230000000157 від 09.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з травня 2024 року по 09.09.2024 шляхом сприяння та організації підроблення офіційних документів з подальшим їх використанням, заволоділи шляхом обману земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площею 307,84 га, що розташовані на території Тягинської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області загальною вартістю 17 022 000 гривень, чим завдали територіальній громаді збитків в особливо великих розмірах за наступних обставин.

09.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, у пособництві у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов`язків, з метою їх використання іншою особою; ч. 5 ст. 27. ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у пособництві у використанні завідомо підробленого документа; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.04.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.05.2025 та визначено розмір застави у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців, до 20.08.2025.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що на даний час ризики встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, зокрема, ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є й надалі актуальним, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому підозрюваний має кілька місць проживання, мешкає один.

Також продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги про те, що ризики, на які вказує слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, не підтверджені, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, всупереч доводам апелянта, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість в даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочинів, що розслідується та наразі інкримінується ОСОБА_7 , об`єктивно та беззаперечно, існує.

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурором у суді першої інстанції вмотивовано доведено що, на теперішній час не можливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки необхідно встановити та допитати всіх свідків, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у даному кримінальному провадженні, провести за їх участю впізнання підозрюваних за фотознімками та слідчі експерименти, повідомити про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у зв`язку з нововиявленими обставинами, повідомити у разі встановлення достатніх підстав, іншим особам про підозру у пособництві у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, отримати висновки призначених почеркознавчих та комп`ютерно-технічних експертиз, розсекретити матеріали, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інше.

Вказані обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .

Посилання захисників на те, що слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу не вирішено питання щодо застави є неспроможними, оскільки відповідно до матеріалів справи ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.04.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.05.2025 та визначено розмір застави у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн. Тобто слідчим суддею, вже визначено підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави.

Що стосується визначеного раніше слідчим суддею розміру застави, з яким не погоджується сторона захисту, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в сумі 605 600 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано обставини кримінального правопорушення, те що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захсиників, про які йдеться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2025 року, щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді