Рішення від 13.06.2025 по справі 243/9619/24

Єд.унік.№ 243/9619/24

Провадження №2/243/213/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого суддіСидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засіданняЗубкова В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідачаГригор`єва О.І.,

представника третьої особи Бабійчук Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач працює лікарем - наркологом в структурному підрозділі КНП «МЦПЛЗ м. Краматорська» у м. Слов`янськ з 2015 року. Згідно до наказу комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська» від 28.08.2020 року № 357-к, позивача з 01.09.2020 року призначено на посаду завідувача структурним підрозділом КНП «МЦПЛЗ м. Краматорська» у м. Слов`янськ. Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2024 року, ОСОБА_1 було відсторонено від займаної посади завідувача структурного підрозділу КНП « Медичний центр з профілактики та лікування залежності міста Краматорська.» З 09 вересня 2024 року позивач перебуває на лікарняному, що підтверджується листами непрацездатності. Розрахунок лікарняних здійснюють за нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р.№ 1266. Розмір лікарняних залежить від страхового стажу та наявності пільгового статусу в застрахованої особи. Згідно до відповіді Головного управління ПФУ в Донецькій області, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності, а підставою для фінансування є оформлена за встановленим зразком заява розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. На дату надання відповіді заява-розрахунок за листками непрацездатності по зазначеному страховому випадку до Головного управління не надходила. Рекомендовано, для отримання роз`яснення, з приводу подання заяви-розрахунку, звернутись до страхувальника. На усне звернення, позивачу було повідомлено, що виплата лікарняного мені не проводиться, оскільки мене було відсторонено від займаної посади. 09 липня 2024 року, ОСОБА_1 було госпіталізовано та відкрито лікарняний лист. На час відкриття лікарняного листа, по-перше ОСОБА_1 не був відсторонений від займаної посади, по друге, останнього відсторонили від посади завідувача структурного підрозділу КНП « Медичний центр з профілактики та лікування залежності міста Краматорська», однак ОСОБА_1 в першу чергу є лікарем-наркологом і фактично працює в структурному підрозділі лікарем, а вже додатковим наказом на нього було покладено обов`язки завідувача. Таким чином, на сьогоднішній час, ОСОБА_1 залишається лікарем наркологом структурного підрозділу КНП « Медичний центр з профілактики та лікування залежності міста Краматорська». Відповідно до Наказу № 94-с від 09.07.2024 року , в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 обов`язки завідувача структурного підрозділу у м. Слов`янську покладено на ОСОБА_3 , підставою видачі даного наказу був наданий е-лікарняний, відкритий 09.07.2024 року. Натомість в Табелях виходу на роботу навпроти прізвища ОСОБА_1 стоїть позначка ІНШЕ замість ТИМЧАСОВА НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ, що є прямим порушенням законодавства про працю. 08 липня 2024 року ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, щодо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 4 вересня 2024 року. Дана ухвала є такою, що підлягає негайному виконанню, однак фактично вона набула чинності лише 27 серпня 2024 року. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, від 25 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Весь період часу, починаючи з 09 липня 2024 року та до теперішнього часу ОСОБА_1 перебуває на лікарняному, однак в табелях виходу в структурному підрозділі КНП «МЦПЛЗ м. Краматорська» у м. Слов`янськ навпроти його прізвища зазначено ІНШЕ, незважаючи на наявні належним чином виписані листи тимчасової непрацездатності. Окрім того, в період часу з 04.09.2024 року по 25.09.2024 року ОСОБА_1 взагалі не мав жодного запобіжного заходу. Навіть якщо брати до уваги ухвалу суду про відсторонення від займаної посади то вона була ухвалена після госпіталізації ОСОБА_1 , крім того, згідно до діючого законодавства, дана ухвала не є негайною до виконання, та набуває чинності протягом п`яти днів. Крім того, згідно до тексту ухвали ОСОБА_1 відсторонено від посади завідувача структурного підрозділу КНП « Медичний центр з профілактики та лікування залежності міста Краматорська», ухвала не містить в собі жодних даних щодо відсторонення останнього від роботи лікарем-наркологом. Згідно до трудової книжки позивача прийнято на роботу саме лікарем наркологом, отже він відсторонений лишень від виконання саме адміністративних функцій, та ніяк не від виконання роботи лікаря нарколога. Таким чином, відповідач зобов`язаний був нараховувати та сплачувати період тимчасової непрацездатності за ставкою лікаря -нарколога, без відповідних доплат за виконання функцій завідувача, якщо такі нараховувались.

У зв`язку з чим, просить суд зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» внести зміни в Табеля обліку робочого часу, починаючи з 8 липня 2024 року і до дня закриття листка непрацездатності, зазначивши навпроти прізвища ОСОБА_1 «тимчасова непрацездатність»; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» заборгованість за несплачений період тимчасової непрацездатності лікаря - нарколога структурного підрозділу КНП «МЦПЛЗ м. Краматорська» - ОСОБА_1 ; зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» надати до Управління Пенсійного Фонду України в Донецької області відповідний пакет документів, для нарахування та сплати тимчасової непрацездатності лікаря нарколога структурного підрозділу КНП «МЦПЛЗ м. Краматорська» ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач на заявлених вимогах наполягав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених вимогах наполягав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача КНП «ЦПМСД» у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

09 січня 2025 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що спір, який виник в зазначених правовідносинах, не відноситься до категорії трудових спорів. Насамперед слід зазначити, що допомога по тимчасовій непрацездатності не є заробітною платою. Так, правовідносини, щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, регулюється виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі по тексту Закон). Відповідно до положень частини першої статті 12 Закону допомога у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є страховими виплатами. Право на страхові виплати виникає з настанням страхового випадку в період роботи. Так, відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 1 Закону, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Відповідно до приписів пункту 14 частини першої статті 1 Закону суб`єкти соціального страхування є застрахована особа, страхувальник та страховик. Страховиком є Пенсійний фонд України. Уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є Пенсійний фонд України, до функцій якого в тому числі відноситься здійснення страхових виплат, контроль за їх використанням та перевірки правильності їх використання страхувальниками. Страхувальником в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, у даному випадку є роботодавець, який несе відповідальність за подання недостовірних відомостей та порушення порядку використання страхових коштів, достовірність і правомірність яких перевіряється уповноваженим органом управління. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. У свою чергу застрахована особа зобов`язана надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначаються страхові виплати та своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат. Відповідно до приписів пункту 14 частини першої статті 1 Закону страхові кошти це акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом, розпорядником яких є Пенсійний Фонд України, в обов`язки якого входить контроль за правильним їх використанням. Тобто, зазначений спір виник в межах договору про соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, де відповідно до вимог Закону є три сторони правовідносин, тобто застрахована. особа, страхувальник та страховик, кожна з яких має перед іншими сторонами спільні права та обов`язки . Таким чином, позовні вимоги позивача до страхувальника безпосередньо відносяться і до страхувальника. У зв`язку з чим, зазначений спір не може відноситися до категорії трудових спорів. При цьому, для правильного і законного вирішення спірного питання у відповідності до вимог Закону, в якості другого відповідача по справі повинен бути залучений Пенсійний Фонд України, так як позовні вимоги позивача безпосередньо стосуються його прав та інтересів, в тому числі і майнових, пов`язаних з виплатами за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Також зазначено, що відповідно до приписів статті 10 Закону порядок вирішення спорів у зазначених правовідносинах проводиться відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру". Крім того, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 04 квітня2018 року по справі № 280/1539/15-ц провадження № 14-87цс18 зазначила, що спір за позовом фізичної особи про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка відноситься до виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, спір за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» про стягнення заборгованості по сплаті за період непрацездатності та зобов`язанні вчинити певні дії, не відноситься до предметної юрисдикції загальних судів, так як не є трудовим спором, а виниклі правовідносини стосуються саме загальнообов`язковим державним соціальним виплат за страхуванням відповідачем повинен виступати Пенсійний Фонд України. Також враховуючи, що спір не відноситься до категорії трудових правовідносин, позивач повинен був звертатися до суду, за місцем знаходження юридичної особи, у зв`язку з чим справа не підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області по територіальній юрисдикції.

Позивач помилково визначив порядок захисту нібито порушених своїх прав, які виникли в зазначених правовідносинах, та не використовував передбачений чинним законодавством порядок оскарження, передбачених для правовідносин щодо виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. У зв`язку з невиконанням позивачем, передбаченої процедури здійснення контролю за порядком призначення страхових виплат, та звернення до суду невідповідної юрисдикції з позовом, щодо розгляду трудового спору, з намаганнями усунути участі у справі відповідача, дає всі підстави вважати, що останній намагається штучно створити передумови для незаконного отримання страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, шляхом отримання судового рішення стосовно зобов`язання страхувальника направити до страховика заявку про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, з внесенням недостовірних відомостей. Зазначені дії позивача є недобросовісною поведінкою. Також, недобросовісна поведінка позивача підтверджується фактичними обставинами справи. Так, виниклі правовідносини, безпосередньо пов`язані з обставинами, які мали місце 05 липня 2024 року. Саме в цей день, на робочому місці працівниками правоохоронних органів був затриманий ОСОБА_1 , та в межах проведення досудового слідства по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024050000000398 від 31.05.2024 року, на його робочому місці був проведений обшук. Як вбачається, саме 05 липня 2024 року, ОСОБА_1 фактично припинив виконання своїх трудових обов`язків на підприємстві, у зв`язку з його затриманням за підозрою у вчиненні злочину, пов`язаному з використанням службового положення. 08 липня 2024 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та не виконував свої обов`язки, відповідно до умов трудового договору. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2024 року, справа № 243/7231/24 провадження № 1-кп/243/925/2024, по кримінальному провадженню № 12024050000000398 від 31 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , запобіжний захід підозрюваному у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжений. Відповідно до листа непрацездатності № 12921479-20241600030-1 (номер випадку непрацездатності 12921479), тимчасова втрата працездатності ( страховий випадок) ОСОБА_1 настала саме 09 липня 2024 року, тобто в період виконання останнім умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в апріорі виключає виконання ним своїх трудових обов`язків ( виконання робіт) на підприємстві. В період з 09 липня 2024 року по 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному по страховому випадку непрацездатності за номером 12921479. Як зазначалося раніше, відповідно до положень, викладених в частині першій статті 12 вищезазначеного Закону, право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи. У разі настання тимчасової непрацездатності у період відсутності на роботі, при тих умовах, що середній заробіток за працівником не зберігається (з припиненням виплати заробітної плати працівнику), допомога по тимчасовій непрацездатності не фінансується, оскільки у зазначеному періоді відсутній факт втрати заробітку. Зазначені норми права повністю узгоджуються з роз`ясненнями Мінсоцполітики до аналогічних правовідносин, які викладені в Листі № 6748/0/290-21/45 від 09.12.2021 р Щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період відсторонення працівника від роботи. Таким чином, страховий випадок щодо настання тимчасової непрацездатності позивача ОСОБА_1 прийшовся на період знаходження останнього під цілодобовим домашнім арештом. В цей період позивач був відсутній на роботі, виплата заробітної плати з 08.07.2024 року йому була припинена, законних підстав для збереження середнього заробітку не існувало, у зв`язку з чим за спірний період законних підстав для надання йому допомоги по тимчасовій непрацездатності не існувало, так як у зазначеному періоді відсутній факт втрати заробітку. Позивач у спірний період не надав ні страховику, ні страхувальнику, документів, які підтверджували би факт скасування запобіжного заходу, або його зміну. На підставі викладеного, позивачу було відмовлено в виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності. Просив суд в порядку пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

05.02.2025 року представник третьої особи надав до суд пояснення, в яких зазначено, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (у редакції Закону України від 28.12.2014 №77-VІІІ; із змінами), (далі - Закон №1105). Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності. В електронному реєстрі листків непрацездатності наявна інформація щодо виданих ОСОБА_1 листків непрацездатності за страховим випадком 12921479. Призначення та здійснення страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі заяви-розрахунка страхувальника, яка оформлена за встановленим зразком та містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. На теперішній час заява-розрахунок від Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська» за листками непрацездатності по страховому випадку 12921479 до Головного управління не надходила. Враховуючи зазначене, просить суд залишити позовну заяву позивача без задоволення.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.07.1988 року та 02.01.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов`янськ» 02.06.2015 року переведено на посаду лікаря-нарколога стаціонарного відділення, на підставі наказу № 64 від 29.05.2015 року; 01.09.2020 р. переведено на посаду завідувача структурним підрозділом, на підставі наказу № 357-к від 28.08.2020 р.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08.07.2024 року, застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту; заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово. Строк дії ухвали до 04.09.2024 р.

Згідно ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12.07.2024 року, ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади завідувача структурного підрозділу КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов`янську строком на 2 місяці, тобто до 09.09.2024 року.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 929, виданої КНП «Обласне територіальне медичне об`єднання м. Краматорськ» Відділення серцево-судинної і рентгенендоваскулярної хірургії з блоком інтервенційної нейрорадіології, ОСОБА_1 з 22.10.2024 року по 25.10.2024 р. перебував у стаціонарі за діагнозом: ІХС: стенокардія напруження ФК Ш. Атеросклеротичний кардіосклероз. Синусова тахікардія. Надшлуночкова та шлуночкова екстрасистолія 2 клас за Ryan за даними ХМ-ЕКГ від 22.10.24 р. Недостатність МК ІІ ст. Недостатність ТКІ ст. Невелика легенева гіпертензія. СН стадія С, ХСН 2А з помірно зниженою ФВ ЛШ 42% та діастолічною дисфункцією ЛШ І типу. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст. Гіперхолестеринемія. Ризик дуже високий. Суп.: Наслідки моторного лакунарного інсульту (за даними КТ від 10.07.24 р.) з легким лівобічним геміпарезом (скритим). Змішана (атеросклеротична, гіпертонічна) енцефалопатія з розсіяною неврологічною симптоматикою, цефалгією, вестибуло-атактичним синдромом, декомпенсація. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. ЦД 2 тип, середнього ступеню тяжкості, не компенсований. Органічне порушення особистості та поведінки.

Згідно з скриншоту з portal.pfu.gov.ua станом на 12.02.2025 року листи непрацездатності ОСОБА_1 за періоди: з 23.01.2025 по 31.01.2025 № 15302223/2028550642-1; з 13.01.2025 по 22.01.2025 № 15302223-2028489193-1; з 26.10.2024 по 05.11.2024 № 12921479-2026610027-1; з 22.10.2024 по 25.10.2024 № 12921479-2026490730-1; з 11.10.2024 по 21.10.2024 № 12921479-2026217734-1; з 27.09.2024 по 10.10.2024 № 12921479-2025892309-1; з 13.09.2024 по 26.09.2024 № 12921479-2025568986-1; з 28.08.2024 по 12.09.2024 № 12921479-2025185036-1; з 06.08.2024 по 27.08.2024 № 12921479-2024693558-1; з 03.08.2024 по 05.08.2024 № 12921479-2024650249-1; з 30.07.2024 по 02.08.2024 № 12921479-2024524348-1; з 27.07.2024 по 29.07.2024 № 12921479-2024502467-1; з 20.07.2024 по 26.07.2024 № 12921479-2024343951-1; з 09.07.2024 по 19.07.2024 № 12921479-2024160030-1, статус ЛН «Готово до сплати».

Згідно медичних висновків КНП Слов`янської міської ради «міська клінічна лікарня м. Слов`янськ» періоди непрацездатності: № ТН52-8Н9К-988С-Е242 від 10.07.2024 з 09.07.2024 по 19.07.2024; № 5АСХ-7Н4А-9НХТ-526Т від 19.07.2024 з 19.07.2024 по 26.07.2024.; № 58РВ-ТКАС-ЕSР7-5АС7 від 29.07.2024 з 29.07.2024 по 02.08.2024; № М69С-ХМ4Х-383С-5В2Т від 06.08.2024 з 06.08.2024 по 27.08.2024; № 7САА-2СН4-РККТ-3ХНМ від 27.08.2024 з 27.08.2024 по 12.09.2024; № АВК3- 6В62-А766-С39Н від 13.09.2024 з 13.09.2024 по 26.09.2024; № МА2Е-КSРВ-2Н8Е-ХЕ8Н від 27.09.2024 з 27.09.2024 по 10.10.2024; № 87РК-Х598-ХМ57-НЕЕК від 11.10.2024 з 11.10.2024 по 21.10.2021; № РТК4-МВМА-МТТХ-6Р53 від 28.10.2024 з 26.10.2024 по 05.11.2024.

Згідно табелюобліку робочогочасу залипень 2024р.СП КПН«Медичний центрз профілактикита лікуваннязалежності м.Краматорськ» ум.Слов`янськ, ОСОБА_1 завідувач структурногопідрозділу,ставка 1,0:з 1по 5«7,2»;з 8по 12 «І»; з15по 19«І»;з 22по 26«І»;з 29по 31«І»,відпрацьовано «36». Згідно рішення про відмову в призначенні страхової виплати КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 1 від 31.07.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначені допомоги з тимчасової непрацездатності за періоди: з 09.07.2024 року по 19.07.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2024160030-1; з 20.07.2024 року по 26.07.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2024343951-1; з 27.07.2024 року по 29.07.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2024502467-1. Причина відмови в призначені допомоги: застосування запобіжного заходу-цілодобовий домашній арешт, згідно ухвали суду по кримінальному провадженні № 12024050000000398.

Згідно рішення про відмову в призначенні страхової виплати КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 2 від 30.08.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначені допомоги з тимчасової непрацездатності за періоди: з 30.07.2024 року по 02.08.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2024524348-1; з 03.08.2024 року по 05.08.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2024650249-1; з 06.08.2024 року по 27.08.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2024693558-1. Причина відмови в призначені допомоги: застосування запобіжного заходу-цілодобовий домашній арешт, згідно ухвали суду по кримінальному провадженні № 12024050000000398.

Згідно рішення про відмову в призначенні страхової виплати КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 3 від 30.09.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначені допомоги з тимчасової непрацездатності за періоди: з 28.08.2024 року по 12.09.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2025185036-1; з 13.09.2024 року по 26.09.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2025568986-1. Причина відмови в призначені допомоги: застосування запобіжного заходу-цілодобовий домашній арешт, згідно ухвали суду по кримінальному провадженні № 12024050000000398.

Згідно рішення про відмову в призначенні страхової виплати КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 4 від 31.10.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначені допомоги з тимчасової непрацездатності за періоди: з 27.09.2024 року по 10.10.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2025892309-1; з 11.10.2024 року по 21.10.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2026217734-1; з 22.10.2024 року по 25.10.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2026490730-1. Причина відмови в призначені допомоги: застосування запобіжного заходу-цілодобовий домашній арешт, згідно ухвали суду по кримінальному провадженні № 12024050000000398.

Згідно рішення про відмову в призначенні страхової виплати КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» № 5 від 29.11.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначені допомоги з тимчасової непрацездатності за періоди: з 26.10.2024 року по 05.11.2024 року лист непрацездатності № 12921479-2026610027-1. Причина відмови в призначені допомоги: застосування запобіжного заходу-цілодобовий домашній арешт, згідно ухвали суду по кримінальному провадженні № 12024050000000398.

Згідно листа Головного управління Пенсійний фонду України в Донецькій області від 01.10.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності. В електронному реєстрі листків непрацездатності наявна інформація щодо виданих Вам листків непрацездатності за страховим випадком 12921479. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1105 оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, виплачується уповноваженим органом управління в порядку та розмірах, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підставою для фінансування є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нарахуванні застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. На дату надання відповіді заява- розрахунок за листками непрацездатності по зазначеному страховому випадку до Головного управління не надходила.

Листом КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» № 302 від 14 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що його правове обґрунтування правових підстав для виплати по тимчасовій непрацездатності йому по листу непрацездатності № 12921479-20241600030-1 (номер випадку непрацездатності 12921479), не відповідає ні фактично виниклим правовідносинам, ні вимогам, встановленим положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виниклі правовідносини, викладені в заяві, пов`язані з обставинами які мали місце 05.07.2024 року. В цей день, на робочому місці працівниками правоохоронних органів був затриманий ОСОБА_1 , та в межах проведення досудового слідства по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024050000000 від 31.05.2024 року, на робочому місці був проведений обшук. 05.07.2024 року ОСОБА_1 фактично припинив виконання своїх трудових обов`язків на підприємстві, у зв`язку з його затриманням за підозрою вчинення злочину, пов`язаного з використанням свого службового положення. У зв`язку з зазначеним, 08.07.2024 р. ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та не виконував свої обов`язки, відповідно до умов трудового договору. В ухвалі Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 08.07.2024 р. по справі 235/4694/24 провадження 1-кс/235/1773/24, а саме 08.07.2024 р. до підозрюваного ОСОБА_4 судом був застосований запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту, одним з обов`язкових умов якого, є покладення на підозрюваного зобов`язання не залишати житла цілодобово, що у унеможливлює виконання ним своїх трудових обов`язків. Тобто, саме 08.07.2024 р. документально підтверджений факт настання періоду, з якого ОСОБА_5 припинив виконувати свої трудові обов`язки (роботу) на підприємстві, у зв`язку з застосуванням судом до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Відповідно до листа непрацездатності № 12921479-20241600030-1 (номер випадку непрацездатності 12921479), тимчасова втрата працездатності (страховий випадок) ОСОБА_1 настала саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в період виконання умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який виключає виконання ним своїх трудових обов`язків (виконання робіт) на підприємстві. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2024 року, справа № 243/7231/24 провадження № 1-кп/243/925/2024 по кримінальному провадженню № 12024050000000398 від 31.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжений. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання страхового випадку. Враховуючи, що страховий випадок настав саме в період знаходження ОСОБА_1 під арештом, а також ті обставини, що арешт останнього продовжується і по теперішній час, вимоги по нарахуванню та виплаті йому допомоги по тимчасовій непрацездатності, за листом непрацездатності по страховому випадку непрацездатності за № 12921479, який настав 09.07.2024 року, у встановленому законом порядку, та подати відповідні документи до Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області не можуть бути задоволені, так як в повному обсязі суперечать вимогам чинного законодавства.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК Українив межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост. 263 ч. 5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Статтею 43 Конституції Українипередбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За змістомстатті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»у попередній редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), одним із видів соціального страхування є соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності; страховим випадком за вказаним видом соціального страхування є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цьогоЗаконуматеріального забезпечення або соціальних послуг.

Статтею 20 Законупередбачено, що одним із видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 22 Законудопомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, серед іншого, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 22 Закону).

Згідно з частиною 1статті 31 Законупідставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08.07.2024 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього цілодобового арешту до 04.09.2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону (пункт 3 частини 1 статті 16 у новій редакції Закону) допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи.

У законодавстві України поняття «арешт» в контексті позбавлення свободи має два розуміння - кримінального процесуального та кримінально-правового.

У кримінальному процесуальному розумінні «арешт» охоплює усі заходи примусу, сутність яких полягає у короткостроковому позбавленні свободи - триманні під вартою (стаття 183 КПК), тимчасовий арешті (стаття 583 КПК), екстрадиційному арешті (стаття 584 КПК), домашньому арешті (стаття 181 КПК). Виходячи з буквального тлумачення слова «арешт» (кримінально-правове розуміння), «домашній арешт» можна розглядати як докорінно відмінний від «арешту» захід примусу.

Системний аналіз пункту 3 частини 1статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»унеможливлює тлумачення поняття «арешт» як покарання в його кримінально-правовому розумінні, а тому потрібно констатувати, що в пункт 3 частини 1статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»поняття «арешт» вживається виключно у кримінальному процесуальному значенні як термін, під яким розуміються всі заходи примусу, сутність яких полягає в короткостроковому позбавленні свободи.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Бузаджі проти Республіки Молдова», «Корбан проти України», «Кавказький проти Росії» запобіжний захід у виді домашнього арешту охоплюється сферою застосування статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) (право на свободу та особисту недоторканність), тоді як власне запобіжний захід у виді домашнього арешту визнається позбавленням волі, «яке не є формальним арештом». Разом з тим відповідно до статті 17 Конвенції жодне з її положень не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Виходячи з телеологічного (цільового) тлумачення цілодобовий домашній арешт є «арештом» у кримінальному процесуальному розумінні виключно для цілей, обумовлених захистом права особи на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 Конвенції), тоді як для інших цілей є можливим інше розуміння цих термінів.

Отже в контексті пункту 3 частини 1статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»«домашній арешт» не можна розглядати як таке, що охоплюється поняттям «арешт» у розумінні підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійний фонду України в Донецькій області від 01.10.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено, що в електронному реєстрі листків непрацездатності наявна інформація щодо виданих йому листків непрацездатності за страховим випадком 12921479.

Відтак,допомога потимчасовій непрацездатностімала бутивиплачена ОСОБА_1 уповноваженим органомуправління зшостого днянепрацездатності завесь періоддо відновленняпрацездатності,незалежно відзастосування донього запобіжногозаходу увигляді арештув періодвтрати працездатності,після поданнядо робочогооргану Фондустрахувальником - Комунальногонекомерційного підприємства«Медичний центрз профілактикита лікуваннязалежності м.Краматорська» заяв-розрахунків за листками непрацездатності ОСОБА_1 .

Безпідставним є посилання представника відповідача на те, що знаходження позивача під домашнім арештом є підставою для відмови в наданні йому допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.11.2023 у справі № 686/13953/22 (провадження № 61-7077св23).

Враховуючи вищевикладене,суд вважає,що позовнівимоги вчастині зобов`язаннявідповідача податидо Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Донецькійобласті відповіднийпакет документів,для нарахуваннята сплатитимчасової непрацездатностілікаря наркологаструктурного підрозділуКНП «МЦПЛЗм.Краматорська» ОСОБА_1 ,є обґрунтованимита підлягаютьзадоволенню.

Щодо позовних вимог про внесення змін в табель робочого часу, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

За роз`ясненням Міністерства праці та соціальної політики України в листі від 13 травня 2010 року №140/13/116-10 «Про роз`яснення деяких питань законодавства» табель обліку використання робочого часу належить до первинної облікової документації.

Згідно форми П-5, затвердженоїнаказом Держкомстату України від 05.12.2008 року № 489, у табелі обліку робочого часу позначається: інші причини неявки буквеним кодом І, цифровим кодом 30; оплачувана тимчасова непрацездатність буквеним кодом ТН, цифровим кодом 26; неоплачувана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством (у зв`язку з побутовою травмою та ін. підтверджена довідками лікувальних закладів) буквеним кодом НН, цифровим кодом 27.

Для обліку робочого часу працівників на підприємстві, установі, організації на день виникнення спірних правовідносин, використовувався Табель обліку використання робочого часу, який є основним джерелом інформації з цього питання.

Як вбачається з наданого до суду табеля робочого часу за липень 2024 року, відповідачем з 08.07.2024 р. по 31.07.2024 року зроблено несення до табелю коду І (інші причини неявок) відносно ОСОБА_1 , що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у даному випадку позивач з 09.07.2024 р. по 31.07.2024 р. знаходився на лікарняному.

Однак, суд вважає, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача внести до табеля робочого часу змін про перебування позивача на лікарняному, буде фактичним перебиранням судом на себе повноважень функцій відповідача щодо реалізації відповідних владних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до його компетенції.

З огляду на викладене, суди приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість за несплачений період тимчасової непрацездатності, суд зазначає наступне.

Частиною 2ст. 22 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ.

Постанова Кабінету Міністрів України № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» від 26.06.2015визначає, що оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.

Дні тимчасової непрацездатності не оплачуються з підстав, передбаченихстаттею 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно ч. 1ст. 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі: 1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років; 2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п`яти років; 3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п`яти до восьми років; 4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; 5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює, які доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно доЗакону України "Про жертви нацистських переслідувань"; донорам, які мають право на пільгу, передбаченустаттею 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"; особам, реабілітованим відповідно доЗакону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.

Відповідно до п. 2 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України№ 1266від 26.09.2001 р., сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.81 ЦПК Україникожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу на те, що позивач в прохальній частині позовних вимог не зазначає конкретну суми, яку просить стягнути з відповідача по невиплаченим листам непрацездатності.

Крім того, позивачем не надано до суду розрахунку про розмір заборгованості відповідача з виплати йому допомоги по тимчасовій непрацездатності, не вказано кількість днів, за які така допомога не виплачена.

Також позивач не надав суду докази, зокрема довідку про доходи з місця роботи, довідки ОК-5/ОК-7 з Пенсійного фонду та розрахункові листи, що підтверджують розмір заробітної плати та страхового стажу.

У відповідності дост.84ЦПК України у разі неможливості самостійно надати докази ОСОБА_1 мав можливістьподати клопотання про витребування доказів, проте з таким клопотанням до суду не звертався.

Варто зазначити, що позивачем у позові не заявлено позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зробити розрахунок та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності по лікарняним листкам.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованість за несплачений період тимчасової непрацездатності задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 403,73 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, Конституцією України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» надати до Управління Пенсійного Фонду України в Донецької області відповідний пакет документів, для нарахування та сплати тимчасової непрацездатності лікаря нарколога структурного підрозділу КНП «МЦПЛЗ м. Краматорська» ОСОБА_1 .

Стягнути з Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» (ЄДРПОУ 02003818, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 7) на користь держави судовий збір у розмірі 403 (чотириста три) гривні 73 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 16.06.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко