Ухвала від 17.06.2025 по справі 619/2481/25

справа № 619/2481/25

провадження № 2-о/619/107/25

УХВАЛА

іменем України

16 червня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районнийсуд Харківськоїобласті,у складіголовуючого ОвсянніковаВ.С.,за участісекретаря судовогозасідання КісільА.О.,заявниці ОСОБА_1 ,представника заявниці-адвоката МоісеєнкоО.М.,розглянувши заявутретьої особипро залишеннябез розгляду заяви ОСОБА_1 , подану у порядку окремого провадження заінтересовані особи: Міністерство оборони України та Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходиться заява ОСОБА_1 за участю третіх осіб Міністерства оборони України та Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про встановлення юридичного факту, а саме факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без укладення шлюбу.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 травня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі окремого провадження.

До суду надійшла заява третьої особи Міністерства оборони України з клопотанням про залишення заяви без розгляду, оскільки між сторонами існує спір про право, а тому суд повинен залишити заяву без розгляду у відповідності до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Також узаяві представник третьої особи Міністерства оборони України просив розгляд справи проводити без участі представника Міністерства оборони України.

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Моісеєнко О.М. надав до суду заперечення на пояснення третьої особи Міністерства оборони України, в яких просив визнати пояснення Міністерства оборони України такими, що не спростовують правомірності та обґрунтованості заявленої вимоги.

Зауважив, що представник Міністерства оборони України, подав заперечення на заяву виключно з тієї підстави, що вони не погоджуються із встановленням юридичного факту та намагається штучно створити видимість спору про право, що суперечить принципу добросовісності, передбаченому ст. 13 ЦПК України.

Зазначив, що МОУ не має власного юридичного інтересу, що може бути порушено внаслідок задоволення заяви заявниці, а отже не є особою, яка має право ініціювати спір у розумінні ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

У матеріалах справи міститься велика кількість належних та допустимих доказів, які підтверджують факт проживання заявниці з ОСОБА_2 як подружжя після розірвання шлюбу: спільні діти, спільне місце проживання, спільний побут, свідчення очевидців, фото- і відеоматеріали, цифрове листування, банківські документи та інші підтверджуючі дані.

Встановлення такого факту не зачіпає прав та обов`язків третіх осіб, а виключно підтверджує обставини, що мали місце у фактичному сімейному житті сторін.

У судовомузасіданні заявниця ОСОБА_1 та представник заявниці адвокат МоісеєнкоО.М.проти залишення заяви без розгляду заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Третья особа - представник Міністерства оборони України у заяві від 15.05.2025 просив розгляд справи проводити без участі представника Міністерства оборони України.

Третья особа представник Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглянути без іхньої участі.

Обговоривши заявлене клопотання суд вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

При цьому між заявником та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Саме до таких висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Отже, виходячи зі змісту п. 106 цієї постанови, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

За таких обставин заява представника Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 83, 223, 260-261, 293, 294, 315, 316, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника третьої особи Міністерства оборони України про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2025 року.

Суддя В. С. Овсянніков