Постанова від 03.06.2025 по справі 910/12872/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. Справа№ 910/12872/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сибіги О.М.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 03.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "СЕНС БАНК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 (повний текст складено 17.02.2025)

у справі № 910/12872/24(суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА"

до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК"

про спонукання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про: визнання незаконною відмову Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" виконати платіжні інструкції приватного виконавця №11165 від 20.08.2024 та №11166 від 20.08.2024 та зобов`язання відповідача здійснити примусове списання грошових коштів з рахунку боржника на виконання судових рішень, що набули законної сили, у межах зведеного виконавчого провадження № 75860230, за наказом Господарського суду міста Києва № 910/9894/23 від 23.11.2023 та наказом Господарського суду міста Києва № 910/4931/24 від 25.07.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 позов задоволено повністю. Визнано незаконною відмову Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" виконати платіжні інструкції №11165 від 20.08.2024 та №11166 від 20.08.2024 та списати грошові кошти з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна мережа" у межах примусового виконання судових рішень. Зобов`язано Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" здійснити примусове списання грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна мережа" на рахунок приватного виконавця Д`яченка Є.С. в межах зведеного виконавчого провадження №75860230 за наказами Господарського суду міста Києва №910/9894/23 від 23.11.2023 та №910/4931/24 від 25.07.2024. Стягнуто з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" 6 056, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 28.02.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/12872/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/12872/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" у задоволенні позовної заяви до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про спонукання виконати певні дії в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що з матеріалів справи вбачається і ними підтверджується, що за відкритими та загальнодоступними відомостями ЄДР кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Українська хімічна мережа» являються: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Апелянт вказує, що , що серед наведених у п. 15 Постанови №18 винятків (наявність яких робить можливим проведення видаткових операцій попри встановлені цим пунктом обмеження і перелік яких, між іншим, неодноразово змінювався Національним банком) відсутні видаткові операції на добровільне чи примусове виконання судового рішення, то цілком очевидно, що повертаючи приватному виконавцю без виконання платіжні інструкції №11165 від 20.08.2024 та №11166 від 20.08.2024 на примусове списання грошових коштів з рахунку Клієнта - ТОВ «Українська хімічна мережа», АТ «СЕНС БАНК» діяв правомірно та в межах встановлених п. 15 Постанови №18 обмежень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/12872/24. Витребувано матеріали справи № 910/12872/24 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/12872/24. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 25.03.2025.

05.03.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивовані тим, що заборони стягнення з боржників юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації на користь стягувачів громадян (резидентів) України - в Україні не приймалось, і таким актом не є Постанова НБУ № 18, але відповідач чомусь тлумачить її саме як таку

Відзив обґрунтовано тим, що цивільні права та обов`язки між АТ «СЕНС БАНК» та ТОВ «ДСВ Логістика» виникли на підставі актів цивільного законодавства, а отже позивач у цій справі може звертатись до суду з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, як це передбачено ст. 16 ЦК.

У відзиві позивач також зазначає, що неможливо застосувати зазначений апелянтом пункт у випадку примусового виконання рішень, адже, по-перше, згідно з цим пунктом, суб`єктом звернення з клопотанням є державний орган, а підписантами є керівник цього органу або його заступник; а по-друге, цей пункт вимагає обґрунтування «здійснення важливих функцій та/або надання важливих послуг юридичною особою, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Білорусі».

25.03.2025 у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 23.04.2025.

23.04.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025, з 28.04.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 18.05.2025, суддя Тищенко О.В. перебувала у відряджені з 12.04.2025 по 15.04.2025, у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025 та 28.04.2025 по 09.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/12872/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 на 03.06.2025.

23.05.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" Слободяна Віталія Миколайовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якого доручити Центральному апеляційному господарському суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 заяву представника Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" Слободяна Віталія Миколайовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/12872/24 призначено в режимі відео конференції на раніше визначену дату 03.06.2025

У судове засідання, що відбулось 03.06.2025 з`явились представники позивача, відповідача надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/9894/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114452129) присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХІМІЧНА МЕРЕЖА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" (позивач у даній справі) 647 007,64 грн. основного боргу, 268 113,56 грн. інфляційних втрат, 36 626,80 грн. 3% річних, 273 771,18 грн. штрафу та 18 382,78 грн. витрат зі сплати судового збору.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №910/4931/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120058505) присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХІМІЧНА МЕРЕЖА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" 265 562, 95 грн. основного боргу та 3 983, 44 грн. витрат зі сплати судового збору.

На стадії виконання наведених судових рішень, що набули законної сили, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком С.Є. направлено відповідачу платіжні інструкції №11165 від 20.08.2024 та №11166 від 20.08.2024 на примусове списання грошових коштів з рахунку боржника за судовими рішеннями.

Посадовою особою відповідача у даній справі листом №41048-32.2/2024 від 10.09.2024 повідомлено приватного виконавця про повернення без виконання платіжних документів на підставі пункту 15 постанови НБУ №18.

Крім того, відповідачем додатково листом №10678-БТ-32.2/2024 від 26.09.2024 повідомлено приватного виконавця про відмову у виконанні його вимог у межах виконавчого провадження з посиланням до пункту 15 Постанови Національного банку України №18 та листа Національного банку України №25-0005/33502 від 13.05.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ухиляється від виконання судових рішень.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги відхилено доводи відповідача про неможливість виконання судових рішень з огляду на введені Національним банком України обмеження видаткових операцій клієнтів банків, оскільки Національний банк України не уповноважений на прийняття Законів України та регулювання порядку виконання судових рішень.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги вмотивовував це також тим, що за визначенням пункту 73 частини першої статті 1 Закону України "Про платіжні послуги" примусове списання (стягнення) - це платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що під терміном "видатки" зазвичай розуміються грошові кошти суб`єкта, передані цим суб`єктом у зв`язку з правочином.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції встановив, що обмеження видаткових операцій власника банківського рахунку ніяким чином не може вплинути на визначену законодавством платіжну операцію примусового списання (стягнення) грошових коштів з цього рахунку в порядку виконання судового рішення, що набуло законної сили.

Проте, колегія суддів дослідивши матеріали даної справи, вважає правові висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно абзацу 2 преамбули Закону України «Про правотворчу діяльність» цей Закон визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроєктування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативноправових актів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правотворчу діяльність» законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативноправових актів України і чинних міжнародних договорів.

Законодавство України структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Законодавство України включає: 1) Конституцію України - Основний Закон України; 2) закони; 3) підзаконні нормативно-правові акти: а) постанови Верховної Ради України, що містять норми права (далі - постанови Верховної Ради України); б) укази Президента України, що містять норми права (далі - укази Президента України); в) постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права (далі - постанови Кабінету Міністрів України); г) накази міністерств, що містять норми права (далі - накази міністерств); ґ) акти інших державних органів, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти інших державних органів); д) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, накази міністерств Автономної Республіки Крим, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти органів влади Автономної Республіки Крим); е) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій (з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону), накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що містять норми права (далі - акти місцевих державних адміністрацій); є) акти органів місцевого самоврядування, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти місцевого самоврядування), з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону.

За правилами ч. 2 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів: 1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов`язковою до виконання на території України; … 3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4 - 13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України; 4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5 - 13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України; 5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6 - 13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2, п. 4 ст. 7, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Національний банк встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Крім того, як регламентовано ч. 4 ст. 7 Закону України «Про правотворчу діяльність» особливості дії нормативно-правових актів, що стосуються прав та основних свобод людини і громадянина, що обмежуються у зв`язку з дією воєнного або надзвичайного стану, визначаються законами України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про правовий режим надзвичайного стану».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, п. 15 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»).

Відповідно до п. 3 вказаного Указу Президента у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Такі тимчасові обмеження, зокрема, введені Постановою Правління Національного банку від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», до якої в подальшому неодноразово вносились зміни і доповнення (далі - Постанова №18).

Так, згідно п. 15 Постанови №18 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (20.08.2024р - повернення без виконання платіжних інструкцій), Правлінням Національного банку постановлено зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; 3) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі - Переліки); 4) продажу безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів; 5) сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов`язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками; 6) переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях); 7) страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку; 8) підпункт 8 пункту 15 виключено; 9) сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; 10) виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/погашення; 11) страхових платежів за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23 лютого 2022 року (включно); 12) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проєктів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України; 13) оплати фізичною особою медичних послуг у закладах охорони здоров`я України.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» видаткова фінансова операція - фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів.

За висновком суду апеляційної інстанції встановлені пунктом 15 Постанови №18 обмеження стосуються видаткових операцій, тобто, операцій, які призводять до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів, у тому числі, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь, незалежно від того, хто виступає ініціатором відповідної видаткової операції (клієнт чи стягувач), за винятком наведеного у цьому пункті переліку видаткових операцій.

Верховний Суд у своїх постановах (від 30.05.2023 №925/1248/21 та інших) неоднаразово зазначав, що в умовах збройної агресії Російської Федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (з наступними змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим».

Як вбачається з матеріалів справи та за відкритими та загальнодоступними відомостями ЄДР кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Українська хімічна мережа» являються: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Враховуючи наведені п. 15 Постанови №18 винятки (наявність яких робить можливим проведення видаткових операцій попри встановлені цим пунктом обмеження і перелік яких, між іншим, неодноразово змінювався Національним банком) відсутні видаткові операції на добровільне чи примусове виконання судового рішення, за висновком суду апеляційної інстанціх, банк повертаючи приватному виконавцю без виконання платіжні інструкції №11165 від 20.08.2024 та №11166 від 20.08.2024 на примусове списання грошових коштів з рахунку Клієнта - ТОВ «Українська хімічна мережа», діяв правомірно та в межах встановлених п. 15 Постанови №18 обмежень.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення першої інстанції слід скасувати, а в позові відмовити з тих підстав, що за встановлених судом обставин.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2024 у справі № 910/12872/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" відмовити.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2024 у справі № 910/12872/24 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2024 у справі № 910/12872/24 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" (03134, місто Київ, вулиця Івана Дзюби 7-Д; ідентифікаційний код 38857571) на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03110, місто Київ, вулиця Григорія Кочура 18; ідентифікаційний код 37024624) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 17.06.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.М. Сибіга

О.В. Тищенко