Рішення від 10.06.2025 по справі 910/4313/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

10.06.2025Справа № 910/4313/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу 910/4313/25 за позовом Комунального підприємства « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервісгруп»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1) Державної податкової служби України , 2) Головного управління ДПС у Полтавській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у м. Києві про визнання недійсним договору в частині та стягнення грошових коштів, за участю представників позивача Стойка А.М, відповідача Гурська А.С, третьої особи 2 Микитенко І.А.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір № 140 від 18.04.2024 у спірній частині укладено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки закупівля поставленого відповідачем товару, який віднесено до Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1447, не підлягала оподаткуванню ПДВ, як передбачено п.п. 3 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Всупереч зазначеній нормі до ціни договору було включено ПДВ у сумі 303 813, 08 грн, що зумовлює існування підстав для визнання такого договору недійсним у частині включення ПДВ до загальної ціни договору та, як наслідок, для повернення продавцем на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих коштів у сумі ПДВ.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 18.04.2024 між Комунальним підприємством « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», як замовником, та ТОВ «Медсервісгруп» укладено договір №140, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у 2024 році замовнику товар: Код ДК 021:2015 (CPV 2008) - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (Ультразвукова діагностична система), а саме - Система ультразвукова діагностична медична Apogee 6500, що зазначено в специфікації, яка додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його.

2.2. Згідно із п. 3.1. договору загальна ціна договору становить 4 644 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 303 813, 08 грн.

2.3. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині гарантійних умов - до повного виконання зобов`язань (п. 10.1. договору).

2.4. Крім того, між позивачем та відповідачем підписано специфікацію до цього договору, в якій сторонами погоджено поставку товару, а саме: Система ультразвукова діагностична медична Apogee 6500 1 шт. на загальну суму 4 644 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 303 813, 08 грн.

2.5. 12.06.2024 згідно із видатковою накладною №12 ТОВ «Медсервісгруп» поставило, а Комунальне підприємство « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» прийняло товар: Система ультразвукова діагностична медична Apogee 6500 1 шт. на загальну суму 4 644 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 303 813, 08 грн.

2.6. 12.06.2024 платіжною інструкцією №382 Комунальне підприємство « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» оплатило поставлений товар у повному обсязі.

2.7. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що п. 3.1. договору №140 від 18.04.2024 в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 303 813, 08 грн суперечить положенням пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки придбаний товар за цим договором відноситься до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ.

2.8. 18.11.2024 та 27.11.2024 Комунальне підприємство « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» зверталося до ТОВ «Медсервісгруп» із листами за вих. №01-05/2289-15 та №01-05-2370-15, в яких просило повернути грошові кошти у розмірі 303 813, 08 грн.

2.9. Ці вимоги Комунального підприємства «2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» залишені ТОВ «Медсервісгруп» без задоволення.

2.10. Також позивач зазначає, що у період з 18.11.2024 по 21.11.2024 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Державної аудиторської служби України була проведена перевірка закупівель у діяльності позивача. За її результатами складено акт №201631 -28/59 від 21.11.2024 «Про результати перевірки закупівель Комунального підприємства « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» за період з 20 березня 2024 року по 18 листопада 2024 року», яким зафіксовані порушення норм законодавства України у сфері закупівель і оподаткування при укладенні договору про закупівлю №140 від 18.04.2024, унаслідок чого Комунальному підприємству « 2-а міська клінічна лікаря Полтавської міської ради» завдано матеріальної шкоди (збитків) в обсязі необґрунтовано сплаченого ПДВ за ставкою 7% на загальну суму 303 813,08 грн.

2.11. Отже, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просить суд визнати недійсним п. 3.1 договору №140 від 18.04.2024 в частині включення до ціни договору суми ПДВ 7%, а також на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України стягнути із відповідача на користь позивача сплачений податок на додану вартість.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю №140 від 18.04.2024, укладеного між Комунальним підприємством « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» та ТОВ «Медсервісгруп», в частині включення до договірної ціни (вартості товару) суми податку на додану вартість у розмірі 303 813, 08 грн (7%) та стягнення з ТОВ «Медсервісгруп» на користь Комунального підприємства « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» 303 813, 08 грн.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 16, 203, 215, 217, 628, 1212 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є невідповідність оскаржуваного пункту договору вимогам законодавства та безпідставність утримання відповідачем грошових коштів.

3.4. Під час розгляду справи позивач заявляв клопотання про залучення третьої особи - Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Державної аудиторської служби України.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1.Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що з жодних документів, які були оприлюднені позивачем на сайті Prozorro та при виконанні договору, позивач жодного разу не доводив до відома відповідача, що закуповує товар у відповідача для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я; позивач не є спеціалізованим закладом охорони здоров`я, а здійснює свою діяльність для забезпечення загальних потреб населення щодо одержання медичної допомоги; в отриманих позивачем та відповідачем індивідуальних податкових консультаціях визначено умови звільнення від ПДВ та чим це може бути передбачено, зокрема, податкові органи наголошують, що «Інформація щодо цілей використання медичних виробів може бути зазначена у договорі на постачання таких медичних виробів, укладеному між постачальником та покупцем.»; з урахуванням того, що ні в договорі, ні в тендерній документації, ні в будь-яких зверненнях позивача до укладення або до виконання договору такої інформації зазначено не було, підстав для стягнення грошових коштів немає; на сьогоднішній грошові кошти у розмірі ПДВ сплачені до бюджету, а у випадку їх повернення, позивач повинен буде повернути податковий кредит у розмірі 303 813,08 грн; органи Державної аудиторської служби України не є контролюючими органами, які роблять висновки, перевіряють факт правильності нарахування податку на додану вартість при здійсненні тієї чи іншої господарської операції.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТІХ ОСІБ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ТРЕТІХ ОСІБ.

5.1. ГУ ДПС у м. Києві у письмових поясненнях зазначило про обставини надання індивідуальної податкової консультації.

5.2. ДПС України у письмових поясненнях повідомила, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, зокрема до операцій з постачання на митній території України медичних виробів, застосовується за умови, що такі медичні вироби: призначені для використання у відповідних заходах перерахованими у підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу суб`єктами (у тому числі закладами охорони здоров`я). Інформація щодо цілей використання медичних виробів може бути зазначена у договорі на постачання таких медичних виробів, укладеному між постачальником та покупцем; включені до Переліку № 1447.

5.3. ГУ ДПС у Полтавській області повідомило про обставини надання індивідуальної податкової консультації.

6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 залишено без руху позовну заяву.

6.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.05.2025.

6.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відмовлено позивачу у клопотанні про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Державної аудиторської служби України. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб ДПС України, ГУ ДПС у Полтавській області та Головне управління ДПС у м. Києві. Відкладено підготовче засідання на 20.05.2025.

6.4. У підготовчому засіданні 20.05.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025.

6.5 Пропозиція суду сторонам врегулювати спір, уклавши додаткову угоду про внесення змін до договору в спірній частині, відкинута позивачем.

6.6. У судовому засіданні 10.06.2025, відповідно до положень ст. ст. 233, 240 ГПК України, було оголошено скорочене рішення, повідомлено присутніх представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.

7. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

7.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи є пункт 3.1. договору в частині включення сум ПДВ таким, що відповідає законодавству у сфері закупівель та оподаткування при укладенні договору?

- Чи наявні підстави до стягнення суми безпідставно набутих коштів? Якщо так, то в якому розмірі?

7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають негативну відповідь на перше запитання та позитивну на друге запитання, а відповідач навпаки.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕВІДПОВІДНІСТЬ ДОГОВОРУ В ЧАСТИНІ ВКЛЮЧЕННЯ СУМ ПДВ ВИМОГАМ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ ТА ОПОДАТКУВАННЯ.

8.1. Згідно із положеннями статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

8.3. Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

8.4. Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

8.5. Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.6. За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

8.7. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

8.8. Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

8.9. Згідно із ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

8.10. У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

8.11. За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

8.12. Згідно зі ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

8.13. У відповідності до положень п. 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

8.14. Відповідно до пунктів 30.1. - 30.2. статті 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

8.15. Згідно із підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, втому числі: лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

8.16. Судом встановлено, що між Комунальним підприємством « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», як замовником, та ТОВ «Медсервісгруп» укладено договір №140, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у 2024 році замовнику товар: Код ДК 021:2015 (CPV 2008) - 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (Ультразвукова діагностична система), а саме - Система ультразвукова діагностична медична Apogee 6500, загальною вартістю 4 644 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 303 813, 08 грн.

8.17. Отже, предметом цього договору є закупівля для Комунального підприємства « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Ультразвукової діагностичної системи, яка віднесено до Класифікатора медичних виробів НК 024:2019 за порядковим номером 40761, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 №159, який діяв на момент укладення договору №140 від 18.04.2024.

8.18. Класифікатор медичних виробів розроблено з метою впровадження системи найменувань, яку застосовують для обміну інформацією щодо медичних виробів. Об`єктами класифікації є медичні вироби, які використовуються для діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення захворювань та травм людини. Класифікатор медичних виробів гармонізовано з міжнародною номенклатурою медичних виробів Global Medical Device Nomenclature.

8.19. Класифікатор медичних виробів застосовується для: впорядкування інформації щодо всіх видів медичних виробів; обміну даними між операторами ринку медичних виробів, регулюючими органами та закладами охорони здоров`я; ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів; обміну інформацією стосовно медичних виробів розміщених на ринку; придбання медичних виробів, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету; управління ланцюгами поставок медичних виробів.

8.20. Відповідно до п. 2.1. Класифікатора медичних виробів НК 024:2019, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

8.21. Згідно з НК 024:2019 - 40761 до характеристик загальноприйнятої ультразвукової системи візуалізації віднесено: стаціонарний або мобільний (наприклад, на колесах) набір пристроїв, призначених для збору, відображення та аналізу ультразвукових зображень під час різних екстракорпоральних та / або інтракорпоральних (ендосонографічних або ендоскопічних) ультразвукових зображень візуалізації грудей, передміхурової залози, судинної та внутрішньохірургічної томографії). Він складається з блоку обробки даних з живленням від мережі змінного струму з інтегрованим програмним забезпеченням і монітором. Як правило, набір представлений як мобільна збірка, яка може підтримувати широкий спектр перетворювачів і пов`язаних з ними прикладних програмних пакетів; можуть бути включені ультразвукові перетворювачі.

8.22. Відповідно до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 система ультразвукова діагностична медична Apogee 6500 входить до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки передбачена у Переліку №1447 з назвою медичного виробу «Апарат ультразвукової діагностики».

8.23. Отже, Кабінетом Міністрів України постановою №1447 від 27.12.2022 затверджено Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, зокрема, система ультразвукова діагностична медична Apogee 6500 увійшла до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

8.24. Разом із тим, як встановлено судом вище, пункт 3.1. договору №140 від 18.04.2024 містить положення про те, що сума договору становить 4 644 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 303 813, 08 грн.

8.25. Судом також встановлено, що Комунальне підприємство « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» платіжною інструкцією № 382 від 12.06.2024 здійснило оплату за поставлений товар у сумі 4 644 000, 00 грн.

8.26. Отже, з наведеного вище вбачається, що апарат ультразвукової діагностики входить до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

8.27. Відтак, ураховуючи положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, операція щодо постачання на митній території України товарів згідно із договором №140 від 18.04.2024, зокрема: апарат ультразвукової діагностики, відноситься до операції, що звільнена від оподаткування податком на додану вартість.

8.28. Таким чином, оскільки предметом договору №140 від 18.04.2024 є закупівля для Комунального підприємства « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» апарату ультразвукової діагностики, який включено до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про безпідставне включення до ціни договору суми податку на додану вартість.

8.29. При цьому, судом прийнято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

8.30. Відтак, Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справи №922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору), та зазначив про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 08.08.2019 у справі № 911/1626/18.

8.31 Водночас, щодо заперечення Віповідача проти компетенції Держаудитслужби, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено право органу державного фінансового контролю, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі також - Положення № 43).

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно із пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі також - Порядок № 550).

Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

8.32. Отже, дії Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Державної аудиторської служби України щодо проведення перевірки державних закупівель і витрачання коштів, а при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку та складення за її результатами відповідного Акту ґрунтуються на вимогах законодавства, що спростовує доводи відповідача.

8.33. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним пункту 3.1 договору № 140 від 18.04.2024 в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 303 813, 08 грн, що має наслідком задоволення цієї позовної вимоги.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ.

9.1. За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

9.2. Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

9.3. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

9.4. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

9.5. Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

9.6. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

9.7. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

9.8. Відповідно до пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

9.9. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

9.10. Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань постачальник (продавець) товарів/послуг, зокрема, складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

9.11. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН є аналогічним порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307.

9.12. Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

9.13. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

9.14. Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов`язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Отримувач (покупець) відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

9.15. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що спірна сума податку на додану вартість перерахована до бюджету.

9.16. Отже, в силу наведених вище приписів податкового законодавства, оскільки поверненню коштів передує коригування податкової накладної, то спочатку сторони спірних правовідносин повинні виконати операції з коригування сум податкових зобов`язань.

9.17. Доказів проведення коригування податкових зобов`язань на суму податку на додану вартість 303 813, 08 грн матеріали справи не містять, а тому стягнення грошових коштів з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України є передчасним.

9.18. Крім того, як встановлено в акті №201631-28/59 від 21.11.2024 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, саме посадовими особами підприємства (позивача) при укладенні договору закупівлі медичного обладнання не застосовано податкову пільгу стосовно звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів зазначених підпунктом «в» пункту 193.1 стаття 193 ПК України та Постановою №1447. Внаслідок чого Підприємством проведено оплату за поставлене медичне обладнання на суму 4 644 000, 00 грн з урахуванням ПДВ - 303 813, 08 грн.

9.19. Таким чином, вина відповідача щодо включення сум ПДВ до складу ціни договору відсутня.

9.20. За наведених обставин, з огляду на передчасність заявлених вимог про стягнення 303 813, 08 грн на підставі ст. 1212 ЦК України та з огляду на відсутність вини відповідача щодо включення сум податку до ціни договору, у задоволенні позовної вимоги про стягнення грошових коштів суд відмовляє.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10.2. Враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій посадових осіб позивача, які при укладенні договору закупівлі медичного обладнання не застосували податкову пільгу стосовно звільнення від оподаткування ПДВ, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 3.1 Договору про закупівлю №140 від 18.04.2024, укладеного між Комунальним підприємством « 2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» (36003, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Монастирська, будинок 7 А, код ЄДРПОУ 01999721) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медсервісгруп» (04052, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, корпус 1А, нежитлове приміщення 417, код ЄДРПОУ 38606078), в частині включення до договірної ціни (вартості товару) суми податку на додану вартість у розмірі 303 813, 08 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Вирішувати питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у судовому засіданні 24.06.2025 о 10:20

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.06.2025.

Суддя Ігор Курдельчук