Рішення від 16.06.2025 по справі 916/1461/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1461/25Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1461/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП"

до відповідача: Управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району

про стягнення 429 652, 19 грн

за участю представників:

від позивача: Зайцева А. М.;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №66ФПК від 06.02.2024 (далі договір) у розмірі 429 652,19 грн, з яких: 411 340,05 грн сума основної заборгованості; 3 751,76 грн 3% річних; 14 560,38 грн інфляційні, а також судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань за договором в частині оплати вартості спожитої електричної енергії за період з 01.11.2024 по 30.11.2024.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

25.11.2024 господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12.05.2025 о 15:50, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.№12329/25 від 16.04.2025 у справі № 916/1461/25.

У підготовчому засіданні 12.05.2025, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 26.05.2025 об 11 год 45 хв, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

26.05.2025 у підготовчому засіданні 26.05.2025, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 16.06.2025 о 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

У судовому засіданні 16.06.2025, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Обставини справи встановлені судом

Постачання електричної енергії позивачем споживачам здійснюється на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно з постановою №2774 від 13.12.2019.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ/Правила №312), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

06.04.2024 відповідач приєднався до умов публічного договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Заяви-приєднання від 06.02.2024.

У змісті вказаної Заяви-приєднання вказано перелік 43 адрес об`єкта Споживача із ЕІС кодами точки комерційного обліку.

Згідно з умовами п. 2.1. договору позивач (Постачальник) зобов`язується поставити відповідачу (Споживач) у терміни та на умовах, визначених договором про електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія» в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених договором.

Очікуваний (орієнтовний) обсяг постачання електричної енергії з лютого по грудень 2024 року становить - 498 700 кВт*год. (п. 5.1. договору).

Згідно з умовами п.п. 5.2., 5.3. договору загальна сума договору становить - 2 392 904,23 грн з ПДВ. Загальна сума договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна за 1 кВт*год складає: 4,798284 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.п. 5.8., 5.9. договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплату вартості використання електричної енергії Споживач здійснює на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акту за розрахунковий період та рахунку. Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п. 5.10. договору оплата Акта Постачальника за договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Акті, який не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до абз. 1 п. 6.2. договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.

Згідно з п. 13.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 року, а в частині зобов`язань щодо оплати - до повного виконання.

Додатком №2 до договору є Комерційна пропозиція відповідно до умов якої:

- термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: рахунок надається за даними комерційного обліку на наступний день після отримання від адміністратора комерційного обліку інформації щодо обсягів споживання. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії.

У Додатковій угоді № 2 від 05.07.2024 до договору сторони узгодили: очікуваний (орієнтовний) обсяг постачання електричної енергії з лютого по грудень 2024 року становить 374 924, 407 кВт*год; ціну за 1 кВт*год складає: 8,7441024 грн, в т.ч. ПДВ.

Господарський суд встановив, що на виконання умов договору у період з 01.11.2024 по 30.11.2024 позивач передав, а відповідач використав електричну енергію 47 042 кВт*год, на загальну суму 411 340,05 грн, в т.ч. ПДВ 68 556,67 грн, про що свідчать підписані між сторонами та скріплені печатками Акт купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 4204547324111 від 30.11.2024 за листопад 2024 та Акт звірки за період з 01.01.2024 02.02.2025.

Додатково обсяг спожитої відповідачем електричної енергії підтверджується листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 20.03.2025 №101/29/03-2237.

Натомість оплату за спожиту у листопаді 2024 електричну енергію відповідач позивачу не здійснив.

Несплата відповідачем вартості спожитої електричної енергії за період листопада 2024 стала підставою для нарахування відповідачу окрім основного боргу, 3 % річних, інфляційного збільшення та надалі звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення 429 652,19 грн.

Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник послуг комерційного обліку - суб`єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону.

За вимогами п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На території місцезнаходження об`єктів відповідача до яких в межах договору постачалась електрична енергія, оператором системи розподілу електричної енергії та постачальником послуг комерційного обліку є АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як встановлено господарським судом на підставі наданих позивачем доказів, а саме: заяви-приєднання від 06.02.2024 до умов публічного договору з додатками, Акта купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 4204547324111 від 30.11.2024, Акта звірки за період з 01.01.2024 02.02.2025 та листа АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 20.03.2025 №101/29/03-2237, відповідач повністю не оплатив позивачу спожиту у період листопада 2024 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 411 340,05 грн.

Відповідно до вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім іншого, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 751,76 грн та інфляційних втрат у розмірі, що нараховані на суму основного боргу за період з 21.12.2024 по 10.04.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу ст. ст. 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №905/587/18.

За змістом ст. ст. 625, 1212 ЦК України положення ст. 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання та вимоги про повернення боргу до моменту його усунення.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок 3 % річних, розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір 3 % річних становить 3 751, 76 грн, інфляційних втрат - 14 560, 38 грн, суд вважає, що такий розрахунок зроблений правильно, що відповідає обставинам справи.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене, з огляду на обґрунтованість і правомірність заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП", господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, 63, ідентифікаційний код 42045473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 ЛІТ. "А", ідентифікаційний код 41468654) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 66ФПК від 06.02.2024 у розмірі: 429 652,19 грн, з яких: 411 340,05 грн сума основної заборгованості; 3 751,76 грн 3% річних; 14 560,38 грн інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 6444,78 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 17 червня 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач