Рішення від 09.06.2025 по справі 917/119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2025 Справа № 917/119/24(910/4934/24)

Суддя Господарського суд Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/119/24(910/4934/24)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938

до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування", вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32377038

про стягнення 1 835 119,42грн,

Представники:

від позивача: Лозовський В.М., довіреність від 03.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №143 від 15.04.2013 (представник виконуючого обов`язки керівника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" розпорядника майна Гусара І.О. - в режимі ВКЗ)

від позивача: Остапенко О.П., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1396 від 21.03.2014, ордер на надання правничої допомоги №1278913 від 06.02.2025

від відповідача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №7216/10 від 07.12.2018, довіреність № 394-2024/К від 25.12.2024 (в режимі ВКЗ)

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вх. №4934/24 від 23.04.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазвидобування" про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 1 835 119,42грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2024.

23.05.2024 від Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» надійшов відзив на позовну заяву.

23.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» надійшла відповідь на відзив.

29.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 03.06.2024 представник Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» надав усні пояснення по справі, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 01.07.2024.

У судовому засіданні 01.07.2024 представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи під розписку.

15.07.2024 від Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» надійшло клопотання про передачу справи для розгляду в межах справи № 917/119/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 матеріали справи №910/4934/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазвидобування" про стягнення 1 835 119,42грн передано до Господарського суду Полтавської області для розгляду в межах справи №917/119/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 38516938).

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 справу № 910/4934/24 передано на розгляд судді Господарського суду Полтавської області Ореховській О.О. та присвоєно справі № 917/119/24(910/4934/24).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.09.2024 суддя Ореховська О.О. прийнято справу № 917/119/24(910/4934/24) до свого провадження в межах справи №917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ"; справу постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.10.2024; встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 закрито підготовче провадження у справі № 917/119/24(910/4934/24), справу призначено до судового розгляду по суті на 24.12.2024.

24.12.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з відпусткою судді Ореховської О.О., а тому ухвалою суду від 17.12.2024 визначено нові дату та час судового засідання з розгляду справи по суті - 06.02.2025 о 10:30 год.

В судовому засіданні 06.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 25.03.2025.

В судовому засіданні 25.03.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення до 09.06.2025.

В судовому засіданні 09.06.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Учасники у справі повідомлені про дату та час проголошення судового рішення 09.06.2025 в режимі ВКЗ та під розписку.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (далі - Позивач, Підрядник) звернулось до суду із вимогами до Приватного акціонерного товариства «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» (далі - Відповідач, Замовник) про стягнення 1 835 119,42 грн 3% річних за договором на виконання робіт з буріння свердловини № 6578-НГД від 12.11.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням Відповідачем грошового зобов`язання по договору № 6578-НГД від 12.11.2021 на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14379/22 від 06.09.2023, за яким суд постановив стягнути з ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» на користь ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (ідентифікаційний код 38516938): заборгованість в розмірі 36 622 713 грн 37 коп., переоцінку вартості виконаних робіт в сумі 13 691 708 грн 86 коп., пеню в розмірі 6 162 493 грн 25 коп., 3% річних в розмірі 572 275 грн 66 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 855 737 грн 87 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 217 грн 15 коп. В іншій частині позову суд відмовив.

У п. 6 резолютивної частини рішення від 06.09.2023 у справі за № 910/14379/22 суд постановив відстрочити виконання вказаного рішення суду у справі № 910/14379/22 до 06.03.2024.

За результатом апеляційного перегляду вказаного рішення Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову від 21.03.2024 у справі № 910/14379/22, в якій рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 змінив, та стягнув з ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» на користь ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» заборгованість в розмірі 36 622 713 грн 37 коп., переоцінку вартості виконаних робіт в сумі 13 691 708 грн 86 коп., пеню в розмірі 616 249 грн 32 коп., 3% річних в розмірі 572 275 грн 66 коп.,витрати по сплаті судового збору в розмірі 855 737 грн 87 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 217 грн 15 коп.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, Господарським судом міста Києва було видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 36 622 713,37 грн, переоцінки вартості виконаних робіт в сумі 13 691 708,86 грн, пені в розмірі 616 249,32 грн, 3% річних в розмірі 572 275,66 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 855 737,87 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 217,15 грн.

Також, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 було задоволено заяву АТ «Райффайзен Банк» та звернуто стягнення на грошові кошти в сумі 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ «Нафтогазвидобування» та яке має заборгованість перед ТОВ «Сервіс Ойл» згідно судових рішень у справі № 910/14379/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, які набрали законної сили), в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Сервіс Ойл» перед АТ «Райффайзен Банк» згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23.

Як зазначає позивач, у справі № 910/14379/22 ним заявлялась вимога про стягнення 3 % річних за період до 15.12.2022 по акту виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 на загальну суму 25 013 215,37 грн та по акту виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 на загальну суму 17 716 042,44 грн.

Оскільки відповідач допустив порушення грошового зобов`язання, ТОВ «Сервіс Ойл» заявило до стягнення з ПрАТ «Нафтогазвидобування» 1 835 119,42 грн 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по договору № 6578-НГД від 12.11.2021, з яких:

- 12 501,61 грн по акту виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 р. (на суму залишку заборгованості 321 064,40 грн.) за період з 16.12.2022 по 02.04.2024;

- 66 164,07 грн по акту переоцінки № 4 від 04.11.2023 на загальну суму 5 304 895,86 грн за період з 05.11.2023 по 02.04.2024;

- 689 827,60 грн по акту виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 на загальну суму 17 716 042,44 грн за період з 16.12.2022 по 02.04.2024;

- 64 175,24 грн по акту переоцінки № 5 від 06.09.2023 на загальну суму 3 740 427,08 грн за період з 07.09.2023 по 02.04.2024;

- 336 074,51 грн по акту виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на загальну суму 6 544 911,30 грн за період з 18.07.2022 по 02/04.2024;

- 28 072,98 грн по акту переоцінки № 6 від 06.09.2023 на загальну суму 1 636 222,09 грн за період з 07.09.2023 по 02.04.2024;

- 586 657,44 грн по акту виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 на загальну суму 12 041 695,22 грн за період з 19.08.2022 по 02.04.2024;

- 51 645,97 грн по акту переоцінки № 7 від 06.09.2023 на загальну суму 3 010 163,83 грн за період з 07.09.2023 по 02.04.2024.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22, яке змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 910/14379/22 шляхом зменшення розміру заявленої до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" пені до 616 249,32 грн, встановлені наступні обставини.

12.11.2021 між Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (підрядник) було укладено Договір № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини (далі - Договір), згідно зі ст. 1.4 якого компанія доручає підряднику, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з буріння свердловини встановленої компанією глибини, спуск колон/хвостовика та їх кріплення, випробування на герметичність, випробування закінченої бурінням свердловини на ліцензійній ділянці та виконання усіх допоміжних робіт та надання послуг, відповідно до умов цього Договору та індивідуального проекту на буріння, а компанія зобов`язується провести оплату виконаних робіт згідно умов Договору;

Згідно вимог компанії, підрядник має пробурити Свердловину № 81 Семиренківського родовища в межах відповідної ліцензійної ділянки (п. 2.3.1 ст. 2.3 Договору).

Статтею 10.1 Договору визначено, що стосовно робіт, оплачуваних за сервісними ставками (Додаток F), протягом 5 календарних днів після останнього календарного дня кожного звітного місяця підрядник надає компанії підписаний підрядником Акт виконаних робіт (Додаток O) в 2-х примірниках разом з необхідними підтверджуючими добовими рапортами, копіями первинних документів по фактично понесених витратах, які відшкодовуються компанією на всі добові суми, включені підрядником за виконану роботу, і витрати, фактично понесені ним протягом звітного календарного місяця і не включені в сервісні ставки, коли виконувалися роботи відповідно до умов цього Договору.

В ст. 10.2 Договору визначено, що оплати за визначеними цим Договором чинними сервісними ставками (Додаток F) проводяться впродовж 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту виконання робіт щодо відповідного об`єму в порядку, передбаченому статтею 10.1 Договору, та після отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури.

На виконання умов Договору сторони підписали та скріпили печатками Акт виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 на суму 25 013 215,37 грн.

Відповідач вказані роботи оплатив в сумі 24 692 150,97 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

У подальшому позивач склав акти виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 на суму 17 716 042,44 грн, № 6 від 17.06.2022 на суму 14 232 345,04 грн, № 7 від 19.07.2022 на суму 19 259 423,36 грн та № 8 від 05.08.2022 на суму 10 287 647,66 грн.

Оскільки невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 321 064,40 грн заборгованості з оплати робіт за актом виконаних робіт № 4 від 18.02.2022, 17 716 042,44 грн заборгованості з оплати робіт за актом виконаних робіт №5 від 16.03.2022 та 18 585 606,53 грн заборгованості з оплати робіт за актом виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022, що загалом складає 36 622 713,37 грн, визнані судом обґрунтованими.

Сума переоцінки вартості виконаних робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022 позивачем розрахована вірно, а сума переоцінки вартості виконаних робіт за актами виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 р, та № 5 від 16.03.2022 не перевищує суми, розрахованої судом, відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 304 895,86 грн переоцінки вартості виконаних робіт за актом виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 р, 3 740 427,08 грн переоцінки вартості виконаних робіт за актом виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 та 4 646 385,92 грн переоцінки вартості виконаних робіт за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 р. та № 8 від 05.08.2022, що загадом складає 13 691 708,86 грн, визнані судом обґрунтованими.

За результатами перегляду справи № 910/14379/22, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру заявленої до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" пені до 616 249,32 грн.

Виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 було відстрочено до 06.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 р. у справі № 917/483/23 суд задовольнив заяву АТ «Райффайзен Банк» від 21.03.2024 р. (вхід. № 3936 від 21.03.2024 р.) та звернув стягнення на грошові кошти у сумі 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ «Нафтогазвидобування» та яке має заборгованість перед ТОВ «Сервіс Ойл» згідно судових рішень у справі № 910/14379/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, які набрали законної сили), в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Сервіс Ойл» перед АТ «Райффайзен Банк» згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 у справі № 910/14379/22 встановлено, що на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування" перерахувало на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 17 400 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 90224 від 11.04.2024 .

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені судовими рішеннями справі № 910/14379/22 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Оскільки відповідач припустився порушення грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 1 835 119,42 грн 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по договору № 6578-НГД від 12.11.2021, з яких:

- 12 501,61 грн по акту виконаних робіт № 4 від 18.02.2022 р. (на суму залишку заборгованості 321 064,40 грн.) за період з 16.12.2022 по 02.04.2024;

- 66 164,07 грн по акту переоцінки № 4 від 04.11.2023 на загальну суму 5 304 895,86 грн за період з 05.11.2023 по 02.04.2024;

- 689 827,60 грн по акту виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 на загальну суму 17 716 042,44 грн за період з 16.12.2022 по 02.04.2024;

- 64 175,24 грн по акту переоцінки № 5 від 06.09.2023 на загальну суму 3 740 427,08 грн за період з 07.09.2023 по 02.04.2024;

- 336 074,51 грн по акту виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 на загальну суму 6 544 911,30 грн за період з 18.07.2022 по 02.04.2024;

- 28 072,98 грн по акту переоцінки № 6 від 06.09.2023 на загальну суму 1 636 222,09 грн за період з 07.09.2023 по 02.04.2024;

- 586 657,44 грн по акту виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 на загальну суму 12 041 695,22 грн за період з 19.08.2022 по 02.04.2024;

- 51 645,97 грн по акту переоцінки № 7 від 06.09.2023 на загальну суму 3 010 163,83 грн за період з 07.09.2023 по 02.04.2024.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що позивач неправильно визначив періоди нарахування 3% річних, зокрема початком періоду прострочки заборгованості за вищевказаними актами є 07.03.2024, оскільки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 щодо стягнення заборгованості по Договору від 12.11.2021 № 6578-НГД за актами: №4, №5, №6, №7, №8 у справі №910/14379/22 було відстрочено, тобто встановлено інший строк виконання основного зобов"язання (до 06.03.2024).

Оскільки позивач неправильно визначив початок періоду нарахування 3% річних, що призвело до завищення суми річних, заявлених до стягнення, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними в сумі 111 353,79 грн за період з 07.03.2024 по 02.04.2024. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних суд відмовляє як необґрунтованих.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 111 535,71 грн 3 % річних підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.

Позивач у позовній просить суд покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

У ч. 1 - ч. 3 ст. 124 ГПК України зазначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивач заявив до стягнення 1 835 119,42 грн.

Загальна сума вказаних вимог становить 79 023,42 грн.

Із загальної суми позовних вимог в розмірі 1 835 119,42 грн судовий збір належить до сплати в сумі 27 526,79 грн.

Суд встановив, що за подання до суду позову позивач сплатив 27 526,80 грн судового збору за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 23.04.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову частково в загальній сумі 111 353,79 грн, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1 670,31 грн.

Заява виконуючого обов"язки керівника ТОВ «Сервіс Ойл» розпорядника майна арбітражного керуючого Гусара І.О. про припинення у даній справі повноважень представника ТОВ «Сервіс Ойл» адвоката Остапенко О.П. судом відхиляється з огляду на наступне.

В поданій заяві ( вх. № 3375 від 12.03.2025) арбітражний керуючий посилався на те, що представництво інтересів ТОВ «Сервіс Ойл» у даній справі здійснюється адвокатом АО «АРГОС» Остапенко О.П. на підставі договору про надання правової допомоги №13/22 від 17.05.2022. Зокрема, арбітражний керуючий посилається на лист від 24.12.2024, яким останній повідомив АО «АРГОС» про відкликання всіх раніше зроблених заявок (усних та письмових) від ТОВ «Сервіс Ойл» щодо замовлення/надання послуг з боку АО «АРГОС» за договорами, укладеними між ТОВ «Сервіс Ойл» та АО «АРГОС», в тому числі за договором №13/22 від 17.05.2022 . Вказаний лист, а також докази його надсилання на адресу АО «АРГОС», повідомлення про скасування раніше поданих заявок (в тому числі сформоване в форматі документу модуля «Електронний суд») надані арбітражним керуючим до матеріалів справи. Відповідь на це повідомлення матеріали справи не містять.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд розглянувши вищевказану заяву, а також зважаючи на положення п. 7.2 Договору № 13/22 від 17.05.2022 про надання правничої допомоги, за змістом якого договір може бути розірваний за згодою сторін, та зважаючи на те, що матеріали справи не містять відповідних доказів наявності згоди обох сторін правочину щодо припинення правовідносин або розірвання договору в судовому порядку, дійшов висновку про недоведеність обставин щодо відсутності в Остапенка О.П. процесуальних повноважень на здійснення представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» у даній справі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) 111 353,79 грн 3% річних, 1 670,31 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (абз. другий частини першої ст. 256 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 17.06.2025

Суддя Ореховська О.О.