Ухвала від 17.06.2025 по справі 922/2035/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" червня 2025 р. м ХарківСправа № 922/2035/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 2035/25 від 12.06.2025)

Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОКУС-АГРО ГРУП» (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 24, офіс 202, код ЄДРПОУ 39895178)

до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ХАРКІВ» (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10, код ЄДРПОУ 37875888)

та до другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 35571472)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 № 00023691 в частині покупця, переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 № 00023691, припинення права власності на транспортний засіб, визнання права власності на транспортний засіб, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ХАРКІВ» (перший відповідач по справі) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (другий відповідач по справі), в якому просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 № 00023691 в частині покупця та перевести на ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» права та обов`язки покупця за договорами купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 № 00023691; припинити право власності ТОВ «АГРОЗАХИСТ ХАРКІВ» на автомобіль VW Touareg R-Line 3.0 V6 TFSI, номер шассі НОМЕР_1 та визнати право власності ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» на даний транспортний засіб.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

В силу п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів", чинності якому надано наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 № 144 з 2021-09-01, відповідно до умов якого, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

В даному випадку на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивачем до позовної заяви надано докази, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, частина поданих через електронний кабінет документів, які додані до позовної заяви, є лише відсканованою копією і не містять відповідної відмітки про засвідчення копії документа.

Відтак подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Проаналізувавши обрані позивачем способи захисту проушених прав, суд зазначає наступне.

В силу ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому оскільки позовна заява подана до господарського суду Харківської області, то судовий збір повинен бути сплачений за платіжними реквізитами, визначеними для Господарського суду Харківської області.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Як свідчать матеріали справи, позивач, звертаючись до господарського суду, не надав докази сплати судового збору.

Зокрема, позивачем заявлено вимоги про: визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 року № 00023691 в частині покупця, переведення на ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 року № 00023691, припинення права власності ТОВ «АГРОЗАХИСТ ХАРКІВ» на автомобіль VW Touareg R-Line 3.0 V6 TFSI, номер шассі НОМЕР_1 , визнання права власності ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» на даний транспортний засіб.

Суд зазачає, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 № 00023691 в частині покупця, переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу предмета лізингу від 16.12.2024 № 00023691, припинення права власності на автомобіль є вимогами немайнового харатеру. При цьому вимога про визнання права власності на транспортний засіб є вимогою майнового характеру.

Суд зазначає, що стаття 162 Господарського процесуального кодексу України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Таким чином, позовна вимога про про визнання права власності на транспортний засіб у розумінні змісту зазначених статей є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісне, грошове вираження, що свідчить про її майновий характер, відповідно й судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Отже, предметом позову у цій справі є три вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Згідно частини третьої статті 4 цього Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак суд позбавлений можливості визначити ставку судового збору по вимозі про визнання права власності на транспортний засіб, оскільки у суду відсутні докази документального підтвердження вартості спірного майна - автомобіль VW Touareg R-Line 3.0 V6 TFSI, номер шассі НОМЕР_1 , в звязку із чим позивачу необхідно надати господарському суду довідку про вартість спірного рухомого майна та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру виходячи із ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».

В підтвердженн відповідної довідки позивач також має надати суду відповідні належні докази на підтвердження вартості спірного майна, із яких можливо встановити та достовірно документально підтвердити ціну позову та відповідний розмір судового збору, зокрема, документальні докази вартості майна (станом на дату подання позову до суду).

З огляду на невизначення позивачем вартості спірного рухомого майна, яке є предметом позову по вимозі про визнання права власності на транспортний засіб, в зв`язку із чим суд позбавлений можливості встановити ціну позову, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху та способом усунення недоліку позовної заяви суд визначає надання позивачем суду інформації про ціну позову виходячи з вартості спірного рухомого майна станом на дату звернення з позовом з наданням належних відповідних документальних доказів на підтвердження такої вартості, та з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та сплатити судового збору у визначеному розмірі і на належні платiжнi реквiзити Господарського суду Харківської області, відповідні документальні докази надати суду.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов до висновку про те, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом подання до Господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали документальних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.

На підставі викладного та керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ТОВ «КРОКУС-АГРО ГРУП» (вх. № 2035/25 від 12.06.2025).

2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно надати господарському суду:

- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії або оригінали всіх доданих до позовної заяви документів;

- довідку про вартість спірного майна та документальні докази на підтвердження вартості спірного майна (автомобіль VW Touareg R-Line 3.0 V6 TFSI, номер шассі НОМЕР_1 ), із яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору;

- сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру виходячи із ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», та відповідні документальні доказаи сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку надати господарському суду.

3. Роз`яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.06.2025.

СуддяН.А. Новікова