Рішення від 16.06.2025 по справі 344/6294/18

Справа № 344/6294/18

Провадження № 2/344/78/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Антоняка Т.М.,

секретарів: Максимів Н.С., Мрічко Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представників відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» із вищевказаним позовом, покликаючись на те, що 31 грудня 2017 року о 18:30 у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , а також журналістами телеканалу повідомлено недостовірні, неправдиві відомості, які не відповідають дійсності щодо нього, як власника ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

06 січня 2018 о 12:06 год відбувся повтор програми «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН, у якій громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , а також журналістами телеканалу повідомлено недостовірні, неправдиві відомості, які не відповідають дійсності щодо нього, що підтверджується листом № 42 від 07.03.2018 року ТОВ «Телестудія «Служба інформації» на адвокатський запит № 325 від 14.02.2018 року.

Позивач зазначає, що у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН була поширена наступна неправдива, недостовірна інформація:

ОСОБА_7 : «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років». Голос за кадром: «Але це не про ОСОБА_8 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все після закінчення святкувань ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_9 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...».

Згідно з Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.09.2014 № 444 «Про заборону використання піротехнічних засобів» заборонено фізичним та юридичним особам міста використання салютів, фейєрверків та піротехнічних засобів на період до скасування цього рішення; згідно з Розпорядженням міського голови від 22.12.2015 № 592-р «Про заборону в місті реалізації та використання петард, піротехнічних засобів» заборонено фізичним та юридичним особам реалізацію в підприємствах торгівлі та використання у громадських місцях і місцях масового відпочинку міста петард, піротехнічних засобів та інших вибухонебезпечних пристроїв; згідно з Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.12.2017 № 1208 «Про заборону продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива, а також використання піротехнічних засобів» заборонено фізичним та юридичним особам реалізацію та використання в громадських і не відведених для цього місцях петард, феєрверків, салютів, а також інших піротехнічних засобів та вибухонебезпечних пристроїв. У випадку невиконання вказаних рішень винні особи можуть бути притягнені до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час роботи забороняє клієнтам використання піротехнічних засобів (салютів) від початку своєї діяльності по даний час, у зв`язку з тим, що поряд знаходиться автозаправна станція та житлові будинку жителів м. Івано-Франківська. До адміністративної відповідальності за порушення вищевказаного рішення ні адміністрація, ні гості кафе не притягалися, будь-яких доказів на протилежне відповідачами не зазначено.

Листом Івано-Франківська міськрайонна філія Державної установи «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 14.02.2018 надано відповідь на адвокатський запит №3 26 від 14.02.2018,- згідно записів в «Журналі реєстрації та видачі результатів досліджень» від 23.01.2015 (№№ 114-119) еквівалентний рівень шуму в приміщеннях житлової квартири АДРЕСА_1 становив 23, 24, 29, 30 дбА при нормі 40дбА (час замірів - денний з 16:00 - 16:20). Еквівалентний рівень шуму на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 від 11.02.2014 (№№ 2-4) становив 40 дбА при нормі 45 дбА. Максимальний рівень шуму склав 52 дбА при нормі 60 дбА. (2 м від стіни, час замірів - нічний з 22:00 до 22:30). Таким чином, поведінка позивача є добросовісною і зазначені відомості є неправдивими.

Зазначено, що відповідач 3 у передачі подав глядачам картинку, на якій використовують салюти (феєрверки) біля будинків з поверховістю більше 12 поверхів, яких не існує біля ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та протягом передачі показував шумні святкування, які не мають нічого спільного з рестораном-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Голос за кадром: « ОСОБА_9 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у Титаніку відбуваються неначе в неї у квартирі, жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери ...».

Позивач зазначає, що жодним дослідженням, які проводилися санепідемстанцією, не встановлено перевищення рівня шуму у квартирі відповідача 2. Кондиціонери не є промисловими, є сертифікованими та відповідають вимогам Держстандарту, що ставляться до такого роду техніки. Таким чином ці відомості є неправдивими.

Відповідач 3 у передачі подав глядачам картинку, на якій біля невідомого йому приміщення знаходяться кондиціонери чи можливо морозильна техніка, яка ніякої мірою не пов`язана з рестораном-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та не використовується в діяльності ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

ОСОБА_2 : «Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»

Будь-якої витяжки встановленої над вікном квартири відповідача 2 немає.

Голос за кадром: «Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали але в день»; ОСОБА_2 : «вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані Титаніку нічого не проводилося ...».

Позивач вказує, що як він зазначав вище, з відповіді Івано-Франківського міськрацонної філії Державної установи «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 14.02.2018, наданою на адвокатський запит № 326 від 14.02.2018, згідно записів в «Журналі реєстрації та видачі результатів досліджень» від 23.01.2015 (№№ 114-119) заміри шуму проводилися і в вечірній час доби.

Голос за кадром: «Ресторан побудували над житловими приміщеннями...».

03.09.2003 року згідно договору купівлі-продажу ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» набула право власності на нежитлові приміщення (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 06.06.2007 року ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» отримала свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 631,3 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2 ОСОБА_2 набула право власності на квартиру (житлове приміщення) 16.07.2009 року, згідно свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. До 16.07.2009 року житлового приміщення чи квартири в пані ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 не було, це були нежитлові приміщення (спортзал). Таким чином, ці відомості є неправдивими.

Ведуча: «Агенти викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої...».

Згідно із відповіддю Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську від 12.01.2018, даною на адвокатський запит від 09.01.2018, згідно списку відпрацьованих завдань батальйону Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську, у базі «Амор» за період 2017 року відсутні будь-які звернення, заяви, повідомлення на лінію 102, щодо діяльності ресторану кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », від журналістів телеканалу НТН «Свідок.Агенти». Таким чином ці відомості є неправдивими.

Відповідач 3 у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН 31.12.2017 року використав відео від 07.08.2016 року, яке опубліковано в мережі інтернет за адресою www.youtube.com/watch?v=Q 1 MxTk3e8H0feature=youtu.be.

Ведуча: «Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у ОСОБА_8 , ось приміром ОСОБА_10 живе у сусідньому під`їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана в край, яку приголомшиву...».

Ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не знаходиться над квартирою відповідача 1, це є відверта неправда. Крім того, жодному мешканцю м. Івано-Франківська, мешканцям прилеглих будинків та мешканцям будинку, у якому проживає відповідач 2 та проживав відповідач 1, незручностей не створює. Таким чином ці відомості є неправдивими.

Голос за кадром: «На відміну від ОСОБА_11 нікуди не скаржиться на господаря Титаніку, адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.» ОСОБА_6 : «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.» Голос за кадром: «Це було трохи більше року тому 15 жовтня ОСОБА_10 добре запам`ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.» ОСОБА_6 : «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лицем головою в низ. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він ОСОБА_12 , він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».

Згідно з відповіді Івано-Франківського відділу поліції від 16.01.2018 року, даною на адвокатський запит від 09.01.2018, до Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області викликів та заяв громадянки ОСОБА_6 з приводу її побиття ОСОБА_5 чи іншими особами у період 2016-2017 року не находили. Таким чином, ці відомості, викладені у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН, є неправдивими.

Окремо слід відмітити, що, слова ОСОБА_6 : «Він бандюк, він має над собою великий дах, над головою тобто кришу», є прямою образою та наклепом. До кримінальної відповідальності позивач не притягався та не має непогашеної судимості.

Ведуча: «... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...» Голос за кадром: «Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору, коли той почав над квартирою зводити свій Титанік.»

Як зазначено вище, 03.09.2003 року згідно договору купівлі-продажу ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» набула право власності на нежитлові приміщення (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 06.06.2007 року ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» отримала свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 631,3 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач 2 ОСОБА_2 отримала квартиру (житлове приміщення) 16.07.2009 року згідно свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. До 16.07.2009 року житлового приміщення чи квартири в пані ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . не було. Таким чином, кафе було зведено до того, як отримав відповідач 2 квартиру. Відповідач 2 при реконструкції спортзалу в квартиру знищив наявну на той час вентиляцію. Таким чином ці відомості викладені у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН є неправдивими.

Позивач вважає, що вищевказані дії відповідачів паплюжать його честь та гідність, оскільки передачу, у якій повідомлено неправдиву інформацію, бачило велике коло осіб, у тому числі клієнти, бізнес-партнери, знайомі, рідні та близькі. Він має репутацію порядної людини, керівника товариства, а кафе користувалося популярністю серед населення, але через поширену інформацію їх замовники перестають працювати з ними. Через відповідачів він вимушений відповідати на безліч питань знайомих про обставини, висвітлені у передачі. Все це потребує від нього вжиття додаткових зусиль для організації свого життя, він не можу нормально працювати і відпочивати, що завдає йому моральних страждань та, фактично заганяє у відчай.

Крім того, позивач зазначає, що ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » пережив безліч перевірок, щодо своєї діяльності за зверненнями відповідача 2, яка користуючись своїм становищем (людини з обмеженими можливостями) вводить людей, посадових осіб в оману. За подачі відповідача 2 ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » перевіряли: міський та обласний Архбудконтроль, органи Національної поліції (патрульна поліція та поліція по боротьбі з економічними злочинами), обласна та міська санепідемстанція, обласна та міська Архітектура, відділ торгівлі Івано-Франківського міськвиконкому, створені міської владою різного роду комісії, громадські організації (учасників майдану, АТО та інші), представники народних депутатів. Будь-яка організація, яка реагувала на скаргу відповідача 2, у кінцевому випадку приходила до висновку, що ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не порушує закон та громадський порядок.

Дії відповідача 2 завжди були направлені, на те щоб примусити його придбати квартиру для неї, як вона заявляла за 90 тис. доларів. Від пропозиції, яка полягала у купівлі їй рівноцінної квартири в новобудові у певних районах м. Івано-Франківська та протягом часу, який потрібний для ремонту, проживання у старій квартирі ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю відповідач 2 відмовилася. Вважає, що діями відповідачів йому завдано моральну шкоду.

Вимогами позовної заяви ОСОБА_5 просить:

визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:30 та 06 січня 2018 о 12:06 у програмі «Свідок.Агенти» в ефірі телевізійної каналу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" НТН частині:

1.1. Поширену ведучою:

- «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики, танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років»;

« ОСОБА_13 викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої ...»;

«Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у Титаніку, ось приміром ОСОБА_10 живе у сусідньому під`їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана вкрай, яку приголомшиву...»;

«... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...».

1.2. Поширену голосом за кадром:

- «Але це не про ОСОБА_8 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все. Після закінчення святкувань, ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_9 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...»;

- « ОСОБА_9 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у ОСОБА_8 відбуваються неначе в неї у квартирі жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери…»;

«Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали, але вдень»;

- « ОСОБА_14 побудували над житловими приміщеннями...»;

«На відміну від ОСОБА_11 нікуди не скаржиться на господаря ОСОБА_8 , адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.»;

«Це було трохи більше року тому. 15 жовтня ОСОБА_10 добре запам`ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.»;

«Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору коли той почав над квартирою зводити свій ОСОБА_15 ».

1.3. Поширену ОСОБА_2 :

«Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»;

«Вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані титаніку нічого не проводилося ...».

1.4. Поширену ОСОБА_6 :

- «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.»

- «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лице: головою вниз. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він бандюк, він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 21638497, вул. Воровського, буд. 22А м. Київ, 01601) протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної силі у найближчому випуску програми «Свідок.Агенти» під заголовком «Спростування: спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 о 18:30 та 06 січня 2018 о 12:06 у програмі «Свідок.Агенти», шляхом зачитування резолютивної частині рішення суду по цій справі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 21638497, вул. Воровського, буд 22А, м. Київ, 01601), на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер): НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) 110 000 (сто десять тисяч гривень) грн 00 коп. моральної шкоди.

4. Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер): НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) 30 000 (тридцять тисяч гривень) грн 00 коп. моральної шкоди.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер): НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) 10 000 (десять тисяч гривень) грн. 00 коп. моральної шкоди.

6. Судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 57-59, т. 1) заперечує щодо позову, вказуючи, що у своїй позовній заяві позивач виступає нібито як власник ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », при цьому не надав суду жодного офіційного доказу наявності такого суб`єкту господарювання як ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та законності діяльності такого закладу в будинку, зокрема, облаштування на другому поверсі банкетної зали й кухні, які знаходяться над її квартирою. Також позивач у позові посилається на законність придбання кафе відповідно до договору купівлі-продажу з ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.» від 03.09.2003 року. Однак договору, на підтвердження придбання кафе та своїх позовних вимог, не надав.

Також ОСОБА_5 маніпулює та намагається ввести суд в оману, що у житловому будинку нібито ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » функціонує на законних підставах. Будь-яких документів на будівництво кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ОСОБА_5 немає та й не було. Такі відомості відсутні й у матеріалах технічної справи, що знаходиться в Івано-Франківському ОБТІ. На її неодноразові звернення до Івано-Франківського ОБТІ щодо наявності в ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.» нерухомого об`єкта та підстав його виникнення відмовлено з тих підстав, що ця інформація є з обмеженим доступом і вона може бути надана лише за суду.

ОСОБА_5 замовчує і ті факти, що керована ним юридична особа за договором купівлі-продажу від 03.09.2003 року придбала тільки приміщення на 1-му поверсі, а у своїх вимогах він посилається на ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », приміщення якого знаходяться на другому поверсі та збудовані й над її квартирою. Ні у ОСОБА_5 , ні у нього, як директора ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.», не було та й немає будь-якої узгодженої в законному порядку проектно-кошторисної документації на будівництво на 2-му поверсі будь-яких приміщень, тим більше кафе. Містобудівних умов та обмежень компетентними органами йому не видавались, так як і не давались йому дозволи сусідів та жильців будинку АДРЕСА_2 . Дозвільних документів на діяльність кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нікому, у тому числі і ОСОБА_5 , не надавалось.

Між наявними приміщеннями кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться на другому поверсі, не існує звукоізоляції, щоб відповідала відповідним будівельним нормам і правилам з її квартирою, що є під приміщеннями банкетної зали кафе, чи то ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Чутно не тільки музику і спів, роботу технічних засобів, але й після банкетів шаркання столів та стільців, шум від робіт з ремонту, влаштування чи перевлаштування приміщень.

На її звернення Івано-Франківською міською радою неодноразово повідомлялось, що будь-яких дозволів на будівництво кафе на другому поверсі в будинку АДРЕСА_2 не надавалось так як і не приймались в експлуатацію надбудовані ОСОБА_5 чи підпорядкованою йому юридичною особою на другому та й третьому поверсі приміщення. На її тверде переконання, один лише факт наявності такого закладу над її квартирою дає підстави їй на відшкодування шкоди, адже такий заклад ще й до того з режимом роботи створює їй незручності, перешкоджає мені користуватись нормально її житлом, та аж ніяк не дає позивачу права на відшкодування шкоди. Будь-якого дозволу на діяльність кафе в позивача не має.

Відповідач 2 зазначає, що вона на законних підставах проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2003 року. Відповідними рішеннями місцевої ради та УТОС було вирішено передати гуртожиток в АДРЕСА_2 , у тому числі і нежитлові приміщення під квартири. Також були передані і під житло і приміщення на першому поверсі будинку, які нібито придбало ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.». Будь-яких компетентних рішень щодо будівництва кафе у будинку органами місцевої влади та установами контролю у сфері будівництва не приймалось, не приймалось в експлуатацію та не встановлювалось режиму роботи.

Їй із жахом приходиться переносити незручності від діяльності кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вібраційної роботи техніки та гучних закладів в більшості у нічний час та святкові і вихідні дні. Постійна вібрація від роботи холодильних установок та кондиціонерів, гучна музика, спів. У зв`язку з цим багаторазово їй доводилось викликати працівників поліції, звертатись в органи місцевої влади. Однак, зазначені органи державної влади бездіють та уникають від виконання своїх обов`язків, не зупиняють незаконну діяльність кафе у житловому будинку ще й до того збудованого незаконно не введеного до експлуатації.

Працівниками санепідемслужби здійснювався замір шуму без шумового навантаження. Такі висновки не можуть відображати фактичний рівень шуму. Про такі нікчемні заміри нею не одноразово зазначалось у заявах та скаргах до органів влади. Заміри шуму, що начебто були проведені 11.02.2014 року у нічний час з 22.00-22.30, теж здійснювались без шумового навантаження. У цих замірах вона не брала участі та й взагалі не знає чи вони проводились, на яких умовах та за чиєю ініціативою. Якщо їх замовляв сам позивач чи з подачі, то зрозуміло які можуть бути результати таких дій. Її про здійснення таких замірів і бути присутньою при цьому ніхто не попереджав.

Позивач не зазначив назви та моделі холодильних установок, кондиціонерів й витяжок, які використовуються у кафе «Титанік» та не надав їх технічних характеристик та сертифікатів відповідності, а тільки зазначив «кондиціонери не є промисловими, є сертифікованими та відповідають вимогам Держстандарту до такого роду техніки». Також і не надав, де встановлено ці кондиціонери.

ОСОБА_5 не тільки створив їй незручні умови від незаконної діяльності кафе, а й самовільно позбавляв її можливості користуватись газом, не надав доступу до газових інженерних споруд працівників газової служби, поліції.Так як в незрозумілий спосіб позивач, в особі директора ТОВ «Івано-Франківськ Реставрація Р.І.», відчужив прибудинкову територію по самі вікна її квартири, чим свідомо позбавив її вільного доступу до фасадів її квартири, комунікацій та добудови балкону до її квартири відповідно до узгодженої проектної документації відповідними структурами та рішеннями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Крім того, обгородив всі три вікна її квартири металево-щитовим парканом, а також підвальне приміщення в одноповерховій частині будинку, що є спільною сумісною власністю всіх мешканців будинку без дозволу на це та закриває на замки і сугубо використовує для своїх комерційних цілей. На відстані приблизно в три метри від вікон її квартири збудував величезну дерев`яну споруду без відповідних дозволів та її дозволу. Ця дерев`яна споруда під її вікнами стала завадою доступу сонця та природного світла, а також у ній практично кожного дня виконуються шумні роботи.

До того, позивач став розповсюджувати плітки, що нібито вона в нього щось вимагає. Вона не ініціювала зміну свого місця проживання. ОСОБА_5 , розуміючи свою незаконну діяльність кафе та незаконність цього будівництва, декілька років тому сам запропонував варіант змінити її житло, але як далі зрозуміла, що він це зробив з тим, щоб потім мати привід спекулювання, що буцімто вона в нього щось вимагає.

ОСОБА_6 неодноразово їй та жильцям будинку вказувала, що особисто ОСОБА_5 приймав участь у її побитті, із-за свого незаконного будівництва, що перекривало доступ природнього світла до її оселі. З цього приводу вона зверталась з офіційною заявою до органів поліції, однак про кінцеве рішення її так і не було повідомлено. У подальшому, боячись за своє життя та здоров`я, перестала добиватись притягнення винних за її побиття.

Позивач у позові аргументував, що він добре обізнаний про те, що є низка рішень міської ради про заборону використання в місті піротехнічних засобів, салютів петард тощо і що начебто клієнтам він забороняє їх використовувати. Також зазначає, що до адміністративної відповідальності за такі дії адміністрація кафе та гості не притягувались. Однак такі твердження позивача не є спростуванням того, що салюти та піротехнічна техніка не використовувалась гостями чи відвідувачами кафе на весіллях чи інших банкетах і можливо поза застереженням адміністрації кафе.

Додатково відповідач звертає увагу суду на те, що згідно акту перевірки діяльності ресторану «Титанік» від 30.09.2016 року, згідно з яким позивач є орендодавцем приміщень, в яких роташовується ресторан-кафе, а безпосередньо ресторанною діяльністю займається інша особа.

Витрати на правову допомогу позивача ОСОБА_5 вважає занадто великими та необґрунтованими і штучно створені, щоб в черговий раз поставити її у невигідні умови, цим залякати її та ОСОБА_6 , щоб вони не піднімали будь-яких питань щодо протизаконної діяльності позивача, а то ще не тільки прийдеться терпіти від незаконної діяльності кафе з його шумовими наслідками, але ще й виплачувати за так звані «накручені» його правові послуги.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» вказує на безпідставність заявлених вимог щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача, зважаючи на те, що позивач не вказав у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 55-56, т.2).

За клопотанням сторони відповідача ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року у справі призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-киміналістичного центру МВС України.

У матеріалах справи наявний Висновок експерта від 08.11.2024 № СЕ-19/109-23/12402-БТ, виконаний судовим експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно-киміналістичного центру МВС України Н.В. Зельманович (а.с. 147-157, т. 3).

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представники у судовому засіданні заперечували позовні вимоги у повному обсязі, вказавши на їх безпідставність. Просять відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні допитано свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 щодо обставин, які відомі їм та стосуються розгляду справи.

Свідок ОСОБА_17 вказав, що знайомий з ОСОБА_2 протягом 20 років, разом з дружиною часто буває у неї вдома, іноді залишалися там ночувати. Ресторан створює сильний шум у квартирі, вночі заважали музика, танці, нічні салюти, що важко переносити.

Свідок ОСОБА_18 повідомив, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 та знайомий з відповідачкою ОСОБА_2 . У вказаній квартирі проживає з 2003 року. Зазначив, що ресторан значно порушує тишу навколишніх мешканців, зокрема створюють шум встановлені витяжки, що споруджені біля вікон. Неодноразово викликалася поліція, однак після візиту поліції все повторювалось.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснила, що перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_2 , буває у неї вдома, інколи ночує у її квартирі. У ніч з п`ятниці на суботу чути гамір, музику десь до 4 години ранку. Іноді вона чула салюти. Все, про що говорили у передачі, є правдиве.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що вона, працюючи у Держсанепідемслужбі м. Івано-Франківська приходила замірювати рівень шуму. Зазначила, що підрахунки рівня шуму ведуться у лабораторії.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні вказала, що вона, будучи працівником Держсанепідемслужбі м. Івано-Франківська, приходила на планову перевірку вимірювання рівня шуму. На час перевірки перевищення не було. Однак достеменно про це не пам`ятає, оскільки це було 5 років тому.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що часто буває у ОСОБА_2 , яка доводиться їй родичкою. У 2011 році вона лежала у лікарні, тому часто зупинялася у неї. Свідок вказала, що ресторан створював постійно шум. Вночі було гучно: музика, танці. Останній раз шумно було до ранку. Цей шум важко витримувати, вона пила заспокійливі ліки.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні вказала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Проживаючи за вказаною адресою свідок вказала на наявність порушення гучності зі сторони ресторану « ОСОБА_8 », у тому числі через салюти. Вважає, що інформація, подана у передачі є повністю правдивою.

Свідок ОСОБА_23 пояснила суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_8 з 1988 року. З появою ресторану «Титанік» відбувається часте порушення спокою жильців через шум гучна музика, салюти, заїзд машин. Також шумлять кондиціонери, встановлені у вікна. Все це заважає мешканцям спокійно проживати у будинку.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, 31 грудня 2017 року о 18:30 у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН відбувся випуск передачі, у якій була поширена наступна інформація:

ОСОБА_7 : «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років». Голос за кадром: «Але це не про ОСОБА_8 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все після закінчення святкувань ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_9 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...».

Голос за кадром: « ОСОБА_9 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у Титаніку відбуваються неначе в неї у квартирі жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери ...».

ОСОБА_2 : «Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»

Голос за кадром: «Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали але в день»; ОСОБА_2 : «вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані Титаніку нічого не проводилося ...».

Голос за кадром: «Ресторан побудували над житловими приміщеннями...».

Ведуча: «Агенти викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої...».

Ведуча: «Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у ОСОБА_8 , ось приміром ОСОБА_10 живе у сусідньому під`їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана вкрай...».

Голос за кадром: «На відміну від ОСОБА_11 нікуди не скаржиться на господаря ОСОБА_8 , адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.» ОСОБА_6 : «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.» Голос за кадром: «Це було трохи більше року тому 15 жовтня ОСОБА_10 добре запам`ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.» ОСОБА_6 : «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лицем головою в низ. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він ОСОБА_12 , він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».

Ведуча: «... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...» Голос за кадром: «Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору, коли той почав над квартирою зводити свій Титанік.»

06 січня 2018 о 12:06 год. відбувся повтор програми «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН.

Вважаючи недостовірною вищевказану інформацію, поширену у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН, ОСОБА_5 звернувся до суду з даним цивільним позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 06.06.2007, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ-реставрація-Р.І.».

Згідно копії свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 06.06.2007, виданим виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.06.2007, виданим Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, об`єкт «Нежитлові приміщень 2-3 поверхів будинку по АДРЕСА_2 , в яких розміщено ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »», відноситься до нежитлових приміщень.

Як вбачається з копії технічного паспорту, складеного 05.05.2007 року, виконаним Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухомість, об`єкт «Нежитлові приміщень 2-3 поверхів будинку по АДРЕСА_2 , в яких розміщено ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» відноситься до громадського будинку.

Згідно Висновку експерта від 08.11.2024 № СЕ-19/109-23/12402-БТ, функціональне призначення надбудованих нежитлових приміщень 2-3 поверхів будинку по АДРЕСА_2 , в яких розміщено ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, відповідно до технічної документації є громадськими, тобто нежитловими.

З матеріалів справи слідує, що спільним рішенням адміністрації та профкому Івано-Франківського підприємства УТОС від 02.04.2002 ОСОБА_2 було надане приміщення спортзалу в будинку по АДРЕСА_2 для пристосування під житлове приміщення (витяг з протоколу № 38).

10.02.2003 ОСОБА_2 було видано ордер житлове приміщення у гуртожитку. Склад сім`ї: ОСОБА_2 основний квартиронаймач, ОСОБА_24 син.

Зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради від 23.09.2003 № 411 ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.» було надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для надбудови II поверху до прибудованої частини будинку АДРЕСА_2 з метою влаштування офісних приміщень.

Рішенням виконкому міської ради від 19.10.2004 № 418 вказаному ТОВ було дозволено надбудову офісних приміщень над прибудованою частиною будинку АДРЕСА_2 на орендованій земельній ділянці по вул. С. Петлюри.

Відповідно до частини 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду (частина 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Так, серед основних принципів Європейського суду з прав людини (надалі також «ЄСПЛ») у сфері свободи вираження поглядів та права на доступ до інформації можна виділити принцип, відповідно до якого свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено у статті 10, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (рішення ЄСПЛ Jersild v. Denmark, № 15890/89від 23.09.1994; Janowski v. Poland, № 25716/94від 21.01.1999; Nilsen and Johnsen v. Norway, № 23118/93від 25.11.1999; Fuentes Bobo v. Spain, № 39293/98від 29.02.2000).

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, згідно з приписами статті 34 Конституції України.

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частини 6,7 статті 277 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення впублічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам (абзаци перший четвертий пункту 15 вищевказаної Постанови).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

На підтвердження факту поширення інформації стороною позивача надано суду копію відеозапису програми «Свідок.Агенти», на якому записано ефір програми про негативні шумові ефекти, спричинені діяльністю ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (гучними святкуваннями, танцями тощо ) у нічний час.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно з положень частин 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За змістом частини 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Верховний суд України у пункті 18 Постанови Пленуму від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до п.п. 24, 25 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способ) поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Положеннями ст. 277 ЦК України визначений загальний порядок доказування у такій категорії справ. Законодавцем було виключено з вказаної статті частину третю, яка покладала обов`язок на особу доказувати правдивість негативної інформації, поширеної такою особою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України «Про інформацію», передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Як вбачається з пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб`єктивно-оцінної (суб`єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з`ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 5 постанови від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 523/19505/21 викладено висновок про те, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням».

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 759/16306/21-ц.

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року)».

У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства». Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (рішення у справах «Лінгенс проти Австрії», «Карпюк та інші проти України»).

Позивач не довів належними і допустимими доказами, що поширена у програмі інформація є твердженням відповідачів про факти, а не їх оціночними судженнями.

Так, у програмі ОСОБА_2 зазначала що стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки в «Титаніку» відбуваються наче у неї в квартирі без жодного шансу на сон. Крім того, за словами відповідачки вночі у будинку лунає музика, а вдень гудуть промислові кондиціонери.

Вказану інформацію позивач вважає недостовірною, зокрема, зазначаючи, що перевірками СЕС не встановлено перевищення рівня шуму в квартирі відповідачки, а використовувані ним кондиціонери не є промисловими, натомість вони «сертифіковані та відповідають вимогам Держстандарту».

У цьому зв`язку слід зазначити, що у цитованому фрагменті ОСОБА_2 говорила про власні відчуття, неможливість заснути та відсутність спокою у її квартирі та будинку і ці відчуття, судячи з її показів, дійсно відповідають її внутрішньому стану.

Позивач вважає неправдивими слова ОСОБА_2 про те, що над вікном «він встановив витяжку, що створює такий шум, «що ви спите біля водоспаду». При цьому у позовній заяві зазначається, що будь-якої витяжки над вікном відповідачки немає.

У свою чергу, слова про шум «наче від водоспаду» є оціночними судженнями (алегорією), які згідно зі ст. 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, також за висловлення таких суджень ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.

Також відповідачем було подано до суду в якості доказу фотофіксацію вікна квартири, де вона проживає, на якій видно встановлену витяжку.

У свою чергу позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав жодних доказів сертифікації та відповідності «вимогам Держстандарту» кондиціонерів, що використовуються у ресторані-кафе «Титанік».

Зазначені вирази відповідача не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, оскільки її стилістика викладення та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні фактичні дані та обставини стосовно особи позивача, а є висловленою думкою відповідача.

Позивач вважає недостовірною поширену авторами програми та відповідачами інформацію про те, що працівники СЕС здійснювали заміри рівня шуму у квартирі відповідачки виключно вдень, коли в ресторані «Титанік» жодні заходи не проводилося.

Разом з тим, як зазначено у листі Івано-Франківської міськрайонної філії державної установи «Івано-Франківський обласний центр лабораторних досліджень МОЗ України» від 14.02.2018, заміри у зазначеній квартирі проводились лише у денний час (23.01.2015 у період з 16.00 до 16.20), що також підтверджується показами колишньої працівниці філії свідка ОСОБА_20 .

Поряд з цим, у ході судового розгляду не було отримано належних доказів проведення замірів рівня шуму на території ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у нічний час.

Крім того, з показів допитаних свідків, що проживають у будинку по АДРЕСА_2 встановлено, що діяльність ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » неодноразово спричиняла надмірний рівень шуму у нічний час.

Також, на підтвердження доводів щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивач долучив до позовної заяви листи релігійних громад Храму Всіх Святих Українського народу (м. Стрий Львівської обл.), римо-католицьких парафій Св. Апостолів Петра і Павла (м. Теребовля Тернопільської обл.) та Народження Пресвятої Діви Марії (селище Ворохта Івано-Франківської обл.) щодо припинення співпраці згідно з договорами підряду, раніше укладеними між зазначеними релігійними організаціями та ТОВ «Івано-Франківськ Реставрація Р.І.».

Разом з тим, як вбачається, учасником договірних правовідносин у рамках вказаних договорів виступало ТОВ «Івано-Франківськ Реставрація Р.І.», а не позивач.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, також договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Аналогічні за змістом положення містить ст. 188 Господарського кодексу України.

У даному випадку, поведінка позивача, висвітлена у телепрограмі, не має жодного відношення до виконання договорів підряду очолюваним ним ТОВ. При цьому позивачем не подано жодних доказів розірвання вказаних договорів (укладених сторонами правочинів, рішень суду тощо).

Суд також враховує, що у телепрограмі «Свідок. Агенти» поширено недостовірну інформацію щодо позивача як власника ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Разом з тим, як випливає з поданих доказів, власником вказаного закладу є не фізична особа ОСОБА_5 , а ТОВ «Івано-Франківськ Реставрація Р.І.», учасником та директором якого є позивач. Крім того, як випливає з матеріалів справи, зазначений ресторан-кафе орендується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_25 .

Враховуючи, що абсолютна більшість відомостей, які позивач просить визнати недостовірними (зокрема, відомостей поширених ОСОБА_2 ) стосуються саме ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вимоги щодо визнання недостовірною та спростування такої інформації, а також відшкодування завданої у зв`язку з цим моральної шкоди заявлені неналежною особою.

Як випливає з постанови Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі № 607/14378/21 (провадження № 61-5246св22), особа, яка не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, є неналежним позивачем у справі, що є самостійною підставою для відмови в позові. Також не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08.10.2019 р. у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9).

За таких обставин, враховуючи вище викладене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що поширена інформація не підлягає визнанню недостовірною, так як вказана інформація стосується ресторану «Титанік» як громадського місця, характеризує його не в контексті приватного життя позивача, а стосується професійної діяльності, а критика публічної особи є значно ширшою, і позивач, як публічна особа, відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості, повинен бути готовим до неї, оскільки межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.

Відтак, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання відповідної інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, а тому не вбачає підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Слід також зазначити, що позивачем не подано будь-яких інших доказів завдання йому моральної шкоди.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обовязок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані докази, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 32, 68 Конституції України, ст. 277 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2025 року.