Постанова від 17.06.2025 по справі 227/1392/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5861/25 Справа № 227/1392/24 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О. В.

суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,

розглянувши безповідомлення учасниківсправи ум.Дніпро апеляційнускаргуАкціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»на ухвалуАмур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від03квітня 2025року уцивільній справіза заявоюАкціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Донецького обласногоуправління АТ«Ощадбанк» провидачу дублікатавиконавчого листа у справі №2-11650/2010 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Якименко Л.Г.),

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від03квітня 2025року заяву Акціонерноготовариства «ДержавнийощаднийбанкУкраїни» вособі філії ДонецькогообласногоуправлінняАТ «Ощадбанк»провидачудубліката виконавчого листа у справі №2-11650/2010 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто без розгляду.

Із вказаною ухвалою суду не погодилась представник АТ «Державний ощадний банк України» - Снайко Г.О., та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Мотивує скаргу тим що остання відома адреса боржника є м. Зугрес Донецької області, тимчасово окупована територія України на яку доставка пошти не здійснюється.

Снайко Г.О. просила ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо повернення заяви.

Згідно ч.2ст.369ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зп.4ч.1ст.379ЦПК Українипідставою дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справіі направленнясправи дляподальшого розглядудо судупершої інстанціїє порушеннянорм процесуальногоправа чинеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,які призвелидо постановленняпомилкової ухвали.

Повертаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вона не відповідає ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2024 року стягував АТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду із заявою про видачудубліката виконавчого листа у справі №2-11650/2010 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просила видати дублікат виконавчого листа від 15.10.2010 року у справі №2-11650/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №192/555 від 14.07.2008 року у загальному розмірі 123966,85 грн.

Відповідно до пункту 17.4Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно положень ч. 1 ст. 14 Закону України Про виконавче провадження учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176,177і229 Кримінального кодексу України,статті 51-Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України Про виконавче провадженнясторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно положень ч. 1 ст.182ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Стаття 42 ЦПК Українивизначає учасників справи сторони (позивач і відповідач), треті особи.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 2 статті 183ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини 4 статті 183ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Повертаючи без розгляду заяву суд першої інстанції в оскарженій ухвалі посилався на те, що заявником, в порушення вимог ч.2ст.183 ЦПК України, до заяви не додані докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи, а саме боржнику за виконавчим провадженням.

Суд першої інстанції, в порушення вищевказаних вимог процесуального законодавства, на вказане належної уваги не звернув, не встановив, що вимоги частини 4 статті 183 розділу ІІ Заяви з процесуальних питань ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі.

Вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті, а заявник звернувся до суду першої інстанції у цій справі із заявою при видачу дублікату виконавчого листа.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №569/13154/20 від 21 січня 2021 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що останнє відоме місця проживання боржника ОСОБА_1 є м. Зугрес, Донецької області, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України.

На офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта» (www.ukrposhta.com) наявне оголошення (оновлене 30.09.2022) про те, що «в умовах правового режиму воєнного стану, введеного у країні відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами), затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, роботу мережі об`єктів поштового зв`язку Укрпошти ускладнено, водночас можуть відбуватися зміни в режимі роботи відділень поштового зв`язку (далі - ВПЗ), переліку надання послуг та строків їх надання. Зараз тимчасово не працюють ВПЗ у тих населених пунктах, де відбуваються бойові дії та обстріли, ВПЗ, які зруйновані внаслідок цього, та ВПЗ, що розташовані на території, що тимчасово окупована ворогом. Слід зазначити, що відновлення діяльності Укрпошти на тимчасово окупованих територіях України може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях». Отже, інформування Відповідача будь-якою кореспонденцією за останнім відомим місцем проживання / перебування не є можливим, у зв`язку з тим, що м. Зугрес Донецького району Донецької області є тимчасово окупованою територією України на яку доставка поштових відправлень не здійснюється, тобто заявник фактично позбавлений можливості виконати вимогу процесуального закону з причин, які від нього не залежать.

Інформація, щодо реєстрації боржника як внутрішньо переміщені особи відсутня.

На вказане суд першої інстанції належної уваги не звернув, та дійшов передчасного висновку про повернення без розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367-369, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Верстак Акціонерного товариства «Державний ощаднийбанк України» задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.В. Агєєв

Т.В. Космачевська