Рішення

від 18.12.2007 по справі 15670-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем

України

18.12.2007

Справа №2-17/15670-2007

за позовом Заступника прокурора

м.Керчі в інтересах держави в особі Виконавчого комітета Керченської міської

ради, м.Керч

до відповідача СПД ОСОБА_1, м.Керч

про виселення з нежитлового

приміщення та стягнення 1424,47 грн.

                                       Суддя

В.І. Гайворонський                            

                      П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від прокурора - Штехбарт

посвідчення

Від   позивача 

- Сіняєва Г.А.- предст., дов. пост.

Від    відповідачів - не  з'явився

Сутність спору: Заступник прокурора

м.Керчі просить висилити СПД ОСОБА_1 з нежитлового приміщення загальною площею

124,0кв.м у будинку №87/54 по вул. Кірова в м.Керчі та стягнення з відповідача

СПД ОСОБА_1 суму боргу 1424,47 грн. на р/р 260083189902 в УСБ м.Керчі МФО 324098,

ОКПО 30697409.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку свого представника у

судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час

слухання справи  наперед  повідомлений належним чином -  рекомендованою поштою, направлену на

його  адресу реєстрації . Згідно ст. ст.

51, 93 ЦК України суб'єкт підприємницької діяльності  повинен знаходитися  за своєю адресою реєстрації. Якщо

відповідач  не знаходиться за своєю  адресою реєстрації це не може бути поважною

причиною  та підставою не розглядати

справу, оскільки порушення  законодавства

поважною причиною не є.

      Якщо відповідач кореспонденцію суду не

отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за

нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

      Суд вважає за необхідне розглянути справу

за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129

Конституції України надання доказів є правом сторони, а не обов'язком. 

      По справі оголошено вступну та

резолютивну частину рішення.

      Розглянувши матеріали справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору про оренду не житлового приміщення між виконавчим

комітетом керченської міської ради, іменованому орендодавцем в особі

Керченського міського голови Осадчого О.В. та суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1 іменованому орендарем, згідно якого орендодавець надає

орендарю в платне користування не житлове приміщення, що знаходиться за

адресою: м.Керч, вул. Кірова, 87/54, загальною площею 124 кв.м.

Згідно п.3.1 розмір орендної оплати визначається на підставі Положення

про порядок розрахунку орендної плати за користування нерухомим майном  і іншим окремим індивідуально - визначеним

майном підприємств, затвердженого рішенням Керченської міської ради

20.03.2001р. та складає за перший місяць оренди 134,91грн. + ПДВ.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому виходить

з наступних обставин:

      Відповідачем не надано доказів повернення

орендодавцю переданого йому у оренду майна.

      Згідно п. 2.4 договору у даному випадку

повинен бути акт прийому-передачі.

      Оскільки відповідні докази  не представлені суду до прийняття цього

рішення, немає підстав  їх залучати до

матеріалів справи після винесення рішення по цій справі.

      Таким чином у суду не має підстав вважати

що відповідач майном не користується.

       Виходячи з смислу ст. 1214 ЦК України, а

також виходячи із закріплених ст.3 ЦК України 

основних принципів цивільного права - принципів добросовісності,

розумності та справедливості, відповідач зобов'язаний провести оплату за

використання майном.

       Відповідачем не надано доказів, що така

сплата проведена.

       Суд вважає, що виходячи з принципів

розумності, добросовісності та справедливості сплата за використання майном

повинна бути той-же, що передбачена договором.

       Крім того, що відповідач

зобов'язаний  провести оплату у даному

випадку встановлено рішенням Господарського суду АРК по справі №

2-13/13778-2006      від 11.09.06р.

       Відповідачем не надано доказів, що їм

вказане рішення оскаржено та воно скасоване або змінено.

       Таким чином не приймати вказане рішення

до уваги у суду не має підстав.

       Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти

встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не

доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі

сторони.

       При розгляди цієї справи такиж

обставини, що и по справі № 2-13/13778-2006, тільки другий період.

       Згідно рішення по справі №

2-13/13778-2006 борг з відповідача стягнут станом на 01.06.06р.

       У позові по розглядуваємої справі вимоги

заявлені станом на 01.10.07р.

       Таким чином сума боргу може бути 2

158,56 грн. (134,91* 16 місяців)

       Однак, з урахуванням заявлених

вимог  та виходячі із закрипленого ст.

129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, суд не вправі

стягувать більшу суму, чім заявлено зацікавленою особою.

        Виходячи із закріпленого  ст. 129 Конституції України  принципу диспозитивності  сторін суд не повинен  розв'язувати питання, якщо зацікавлена  сторона не бажає їх  розглядання.

        Згідно 

ст. 8  Конституції  України  

вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

        Про необхідність дотримання принципу

диспозитивності  сторін також указується

в постанові  Верховного Суду України від

20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12) по аналогічному випадку, а в

постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року

“Про застосування  норм Конституції

України при здійсненні  правосуддя”

вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

       Таким чином борг підлягає стягненню у

сумі 1424,47грн.

      Оскільки підстав для зайняття

відповідачем спірного приміщення не має, вимоги про виселення з приміщення  також підлягає задоволенню.

       Судові витрати позивачу згідно ч. 5 ст.

49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачем, та складають 85 грн. за

нематеріальні вимоги, 102грн. за матеріальні, всього 187грн. державного мита, а

також 118 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового

процесу. 

        На підставі вищевикладеного,  керуючись ст.ст. 44, 49, 75 82, 84, 85 ГПК

України,  суд

                                                    ВИРІШИВ:

        Позов задовольнити.

       Виселити СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з

нежитлового приміщення загальною площею 124,0кв.м у будинку №87/54 по вул.

Кірова в м.Керчі

      Стягнути із СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

банківські реквізити суду не відомі)  на

користь Виконавчого комітета Керченської міської ради (98300, м.Керч, вул.

Кірова, 17, р/р 260083189902 в УСБ м.Керчі МФО 324098, ОКПО 30697409)

1424,47грн.

      Стягнути з СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

банківські реквізити суду не відомі)   у

дохід Державного бюджету - 187 грн. державного мита (№ рахунку 31115095700002,

отримувач: Державний бюджет м.Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ

34740405, банк ДУ ДКУ у АРК м.Сімферопль, МФО 824026) та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (Отримувач: 22050000

Державний бюджет м.Симферополя, р/р 31218259700002 в УГК у м.Сімферополі ГУ ГКУ

в АРК, ОКПО 34740405, МФО 824026).

       Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.