Ухвала від 16.06.2025 по справі 463/1105/25

Справа № 463/1105/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1547/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Львівської міської ради ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 06.02.2025 року про накладення арешту на майно,

з участю представника Львівської міської ради ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2025 року задоволено клопотання старшого дізнавача ВД ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12022142430000293 від 27.12.2022 року про арешт майна та накладено арешт на:

- Адміністративне приміщення (будівля під літерою А-2) за зареєстрованою адресою: Львівська область, Львівський район, с.Лисиничі, вулиця Шевченка, 48, реєстраційний номер 2766335746060, площею 374.1 кв. м., власником якого на даний час являється Львівська міська рада (ЄДРПОУ 04055896), на підставі рішення органу місцевого самоврядування №3455 від 06.07.2023 та передано у оперативне управління ЛКП «РЕМБУД» (20775826);

- Автогараж «Б-1» за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 5087727, площею 331.3 кв. м., власником якого на даний час являється ОСОБА_8 ;

- Склад з прибудовою за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 396020, площею 678.6 кв. м., власником якого на даний час являється ОСОБА_8 ;

- Навіс за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер 14591128, площею 576.0 кв. м., власником якого на даний час являється ОСОБА_8 ;

- Сінажна споруда №1 за зареєстрованою адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці, вулиця Тракт-Глинянський, 25а, реєстраційний номер 2100126146236, площею 1087.5 кв. м., власником якого на даний час являється ТОВ «Контракт-Захід» (ЄДРПОУ 43391641);

- Сінажна споруда №2 за зареєстрованою адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці, вулиця Тракт-Глинянський, 25а, реєстраційний номер 2100131346236, площею 1667.5 кв. м., власником якого на даний час являється ТОВ «Контракт-Захід» (ЄДРПОУ 43391641);

- Телятник літній (літ. «Д-1») загальною площею 1396.0 кв. м. та 1/3 навісу на сіно (літ. «Е-1») за зареєстрованою адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Гамаліївка, вулиця Польова, 1, реєстраційний номер 17935025, власником якого на даний час являється ТОВ «Барком» (ЄДРПОУ 25556075).

Представник Львівської міської ради ОСОБА_6 в інтересах Львівської міської ради подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на адміністративне приміщення (будівля під літерою А-2) за зареєстрованою адресою: Львівська область, Львівський район, с. Лисиничі, вулиця Шевченка, 48, реєстраційний номер 2766335746060, площею 374.1 кв. м., власником якого на даний час являється Львівська міська рада (ЄДРПОУ 04055896) та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на це майно.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог адвокат зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою оскільки слідчим суддею не досліджено всіх необхідних обставин, зокрема те, що накладення арешту на зазначене майно призвело до надмірного втручання в здійснення Львівською міською радою законної діяльності щодо володіння та розпоряджання своєю власністю, яка перебуває в комунальній власності понад 22 роки, та в зазначеному приміщенні проводяться ремонтні роботи для облаштування інклюзивної вбиральні та доступності до приміщень мало мобільним групам населення та не відповідає завданням кримінального провадження, при цьому розгляд клопотання дізнавача слідчим суддею відбувся без участі представників Львівської міської ради та не враховано наслідків арешту земельної ділянки для власника.

На апеляційний розгляд процесуальний прокурор ОСОБА_9 не прибув, водночас подав заяву, у ікай просив розглянути справу за його відсутності та не заперечив щодо задоволення апеляційних вимог, у мотивах вказав, що на даний час потреба у арешті майна міської ради припинила існувати.

Заслухавши доповідача та пояснення представника міської ради на підтримання апеляційних вимог, дослідивши матеріали клопотання і доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтями 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, згідно з якими зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У свою чергу, викладені доводи також знайшли своє підтвердження в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частинами 2, 4 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу.

Аналіз змісту клопотання слідчого та ухвали слідчого судді показав, що у зазначених процесуальних документах, не дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону.

Так, у клопотанні дізнавача зазначено, що в провадженні відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12022142430000293 від 27.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівля під літерою «А-2», за адресою с.Лисиничі, вул.Шевченка, 48, Львівського району, Львівської області, площею 374,1 кв.м. перебуває у власності Львівської міської ради та передане в оперативне управління ЛКП «РЕМБУД» на підставі рішення Львівської міської ради №5008 від 04.07.2024 року.

Таким чином, з наведеного документу та інших наданих на дослідження документів випливає, що Львівська міська рада щодо вказаного майна здійснює свою діяльність в межах визначених законом та у відповідності до рішень, прийнятих нею як органом місцевого самоврядування.

Згідно із клопотанням дізнавача, таке подано з метою запобігання приховуванню, пошкодженню, псуванню, зникненню, втраті, знищенню, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При цьому, задовольняючи клопотання слідчого та мотивуючи необхідність накладення арешту на майно, перелічене в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, покликавшись на зміст клопотання щодо фактичних обставин кримінального провадження та положення статей 170-173 КПК України, не зазначив мети накладення арешту на земельну ділянку, зокрема з тексту ухвали слідчого суддя не зрозумілим є чи накладення арешту зумовлено відшкодуванням заподіяної шкоди, чи збереження речових доказів, хоча в матеріалах клопотання відсутні дані про визнання якихось об`єктів речовими доказами.

Поряд із цим, не зрозуміло, на які саме докази покликається слідчий суддя, оскільки відповідно до вимог ст.171 КПК України дізнавач належним чином не мотивував своє клопотання стосовно того, який зв`язок є між кримінальними правопорушеннями, що розслідуються, та майном, на яке просить накласти арешт слідчий, зокрема на адміністративне приміщення (будівля під літерою А-2) за зареєстрованою адресою: Львівська область, Львівський район, с. Лисиничі, вулиця Шевченка, 48, реєстраційний номер 2766335746060, площею 374.1 кв.м., власником якого на даний час являється Львівська міська рада (ЄДРПОУ 04055896).

Викладаючи зміст клопотання, дізнавач обмежився лише загальними фразами та цитуванням окремих норм КПК України, при цьому не обґрунтував, яким саме критеріям ст. 98 КПК України відповідає адміністративне приміщення (будівля під літерою А-2) за зареєстрованою адресою: Львівська область, Львівський район, с. Лисиничі, вулиця Шевченка, 48, реєстраційний номер 2766335746060, площею 374.1 кв. м., власником якого на даний час являється Львівська міська рада (ЄДРПОУ 04055896), які саме ознаки такого майна можуть бути використані для доведення конкретних обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, більше того, клопотання слідчого про накладення арешту на майно в цій ситуації за своїм змістом повністю збігається з адміністративними позовами керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, які були подані до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

З огляду на викладені обставини, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарги задоволенню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення клопотання дізнавача щодо арешту майна, яке є власністю Львівської міської ради, як такого, що внесено з порушенням ст.171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись та користуватись будь-яким чином, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника (законного володільця) майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Львівської міської ради ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 06.02.2025 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12022142430000293 від 27.12.2022 року скасувати.

Клопотання старшого дізнавача ВД ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12022142430000293 від 27.12.2022 року про арешт майна задоволити частково.

Накласти арешт на: Автогараж «Б-1» за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 5087727, площею 331.3 кв. м., власником якого на даний час являється ОСОБА_8 ;

- Склад з прибудовою за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 396020, площею 678.6 кв. м., власником якого на даний час являється ОСОБА_8 ;

- Навіс за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер 14591128, площею 576.0 кв. м., власником якого на даний час являється ОСОБА_8 ;

- Сінажна споруда №1 за зареєстрованою адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці, вулиця Тракт-Глинянський, 25а, реєстраційний номер 2100126146236, площею 1087.5 кв. м., власником якого на даний час являється ТОВ «Контракт-Захід» (ЄДРПОУ 43391641);

- Сінажна споруда №2 за зареєстрованою адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці, вулиця Тракт-Глинянський, 25а, реєстраційний номер 2100131346236, площею 1667.5 кв. м., власником якого на даний час являється ТОВ «Контракт-Захід» (ЄДРПОУ 43391641);

- Телятник літній (літ. «Д-1») загальною площею 1396.0 кв. м. та 1/3 навісу на сіно (літ. «Е-1») за зареєстрованою адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Гамаліївка, вулиця Польова, 1, реєстраційний номер 17935025, власником якого на даний час являється ТОВ «Барком» (ЄДРПОУ 25556075).

Відмовити в накладенні арешту на адміністративне приміщення (будівля під літерою А-2) за зареєстрованою адресою: Львівська область, Львівський район, с. Лисиничі, вулиця Шевченка, 48, реєстраційний номер 2766335746060, площею 374.1 кв. м., власником якого на даний час являється Львівська міська рада (ЄДРПОУ 04055896)

Виконання ухвали покласти на старшого дізнавача ВД ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , контроль за виконанням ухвали доручити прокурору в кримінальному провадженні ОСОБА_9 ..

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: