Ухвала від 03.04.2025 по справі 757/14802/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14802/25-к

пр. 1-кс-14578/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62024000000000452 від 29.05.2024,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62024000000000452 від 29.05.2024.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України розслідується кримінальне провадження №62024000000000452 від 29.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

За результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені на даний час особи, діючи за попередньою змовою між собою, вчинили несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчиненого особою, яка має право доступу до такої інформації, в результаті чого заподіяна значна шкода у вигляді таємного викрадення реєстраційних лімітів податків на додану вартість суб`єктів господарської діяльності.

Крім того, у матеріалах досудового розслідування містяться відомості, які можуть свідчити про те, що службовими особами суб`єктів господарювання приватного права вносяться до документів бухгалтерського та податкового обліку недостовірні відомості щодо реальності проведення господарської діяльності, які, у подальшому, подаються до податкових органів. При цьому, службові особи податкових органів, усвідомлюючи недостовірність складеної документації представниками юридичних осіб, не вживають належних заходів по запобіганню формуванню та використанню відповідного податкового кредиту платниками податків, що спричинює недоотримання державним бюджетом обов`язкових платежів.

Зокрема, у ході здійснення досудового розслідування отримано відомості, які можуть свідчити про функціонування протиправної схеми, яка полягає у формуванні суб`єктами господарської діяльності податкового ліміту за рахунок імпорту на митну територію України продукції, яка, в подальшому, реалізується за готівку, а сформований податковий кредит на підставі документів, до яких внесено недостовірні відомості, «реалізується» в адресу підприємств із ознаками ризиковості/транзитності для подальшого надання незаконних послуг з мінімізації податкового навантаження підприємствами реального сектору економіки.

Вивченням податкової звітності зазначених юридичних осіб виявлено факти не відображення реалізації частини товарів, здійснення безтоварних операцій та операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, підміни номенклатури товару у межах ліміту.

Досудовим розслідуванням установлено, що посадові особи ТОВ «Альбакор», діючи за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарювання, які мають договірні відносини із ДП «Державний оператор тилу» (ЄДРПОУ 44830311), проводять фіктивні господарські операції без мети і фактичного здійснення, а саме купівлі «документів» податкового кредиту з метою мінімізації податкового навантаження на підприємство та надання послуг з обготівкування бюджетних коштів для суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки.

За результатом аналізу банківської таємниці встановлено, що на рахунки ТОВ «Альбакор» перерахували грошові кошти ТОВ «ВТ Девелопмент» (ЄДРПОУ 43413041), ТОВ «Фудгранд» (ЄДРПОУ 44844146), ТОВ «Буський консервний завод» (ЄДРПОУ 00376403), ТОВ «Трейд Граніт Інвест» (ЄДРПОУ 44638778), ТОВ «Мітпром» (ЄДРПОУ 44189514), ТОВ «Охтирка м`ясопродукт» (ЄДРПОУ 37124055), які уклали контракт з ДП «Державний оператор тилу» (ЄДРПОУ 44830311) для забезпечення Збройних сил України харчуванням.

У подальшому ТОВ «Альбакор» здійснено фінансових операцій, включно з частиною державних коштів, з неплатниками податку на додану вартість на суму понад 1 млрд грн, що може свідчити про сприяння виводу коштів в тіньовий обіг, а саме конвертацію грошових коштів з безготівкових у готівкові із залученням реквізитів наступних суб`єктів підприємницької діяльності: ТОВ «Моррисон» (ЄДРПОУ 45070916) на суму понад 283 млн грн, ТОВ «Промсав ЛТД» (ЄДРПОУ 44935107) на суму понад 139 млн грн, ТОВ «Тенді вест» (ЄДРПОУ 45136573) на суму понад 81,6 млн грн, ТОВ «Амстертрейд» (ЄДРПОУ 45183115) на суму понад 57,5 млн грн, ТОВ «Валнеторо» (ЄДРПОУ 45274610) на суму понад 59,6 млн грн, ТОВ «Піріус» (ЄДРПОУ 45100788) на суму понад 54,4 млн грн, ТОВ «Трейкбіз» (ЄДРПОУ 44516621) на суму понад 47,6 млн грн, ТОВ «Бергамостайл» (ЄДРПОУ 45050135) на суму 31 млн грн, ТОВ «Стейджалс» (ЄДРПОУ 45097613) на суму 30,5 млн грн, ТОВ «Куряча лавка» (ЄДРПОУ 44102213) на суму понад 3,3 млн грн, ТОВ «Бассікс» (ЄДРПОУ 44007754) на суму понад 2,9 млн грн, та іншими підприємствами, які є «ризиковими» суб`єктами господарської діяльності та залучені до конвертації грошових коштів.

Крім цього, частина грошових коштів, які були перераховані з ТОВ «Альбакор» на ТОВ «Куряча лавка», директор та власник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому були перераховані на рахунки ФОП ОСОБА_7 у сумі понад 900 тис грн, що відповідно висновку аналітичного дослідження може свідчити про проведення безтоварних операцій.

Водночас, наявні дані свідчать про те, що зазначені товариства мають ознаки «ризиковості», відсутні основні засоби, працівники, директора не мають відношення до здійснення підприємницької діяльності тощо.

Поряд з тим, у ході проведення допитів директорів та одноосібних власників ТОВ «Моррисон» (ЄДРПОУ 45070916) та ТОВ «Амстертрейд» (ЄДРПОУ 45183115) встановлено, що останні є номінальними директорами, ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснюють, а ключі доступу до клієнт-банку віддали стороннім особам за грошову винагороду.

Згідно висновку аналітичного дослідження ТОВ «Альбакор» провело фінансові операції з ТОВ «Моррисон», ТОВ «Трейкбіз» та ТОВ «Амстертрейд» на загальну суму 388 433 220,84 грн, ймовірно без фактичного постачання товарів поза податковим обліком, що може свідчити про здійснення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до вироку Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/24603/24 від 28.08.2024 директора ТОВ «Трейк Біз» ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Крім того, за наявною інформацією довіреними особами ОСОБА_9 є керівник безпеки та юрист ТОВ «Альбакор» ОСОБА_10 , який відповідно свідоцтва №001362 від 31.07.2017 ,виданого Радою адвокатів Запорізької області, є адвокатом, та ОСОБА_11 , яка представляє інтереси ОСОБА_9 на підставі довіреності.

При цьому, довіреною особою ОСОБА_12 є ОСОБА_13 , яка відповідно свідоцтва №001100 від 29.09.2015, виданого Радою адвокатів Запорізької області, є адвокатом, яка представляє його інтереси на підставі довіреності.

Вищезазначене підтверджується інформацією першого управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України, протоколами допитів директорів та одноосібних власників ТОВ «Моррисон» (ЄДРПОУ 45070916) та ТОВ «Амстертрейд» (ЄДРПОУ 45183115), вироком Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/24603/24 від 28.08.2024, висновком аналітичного дослідження Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1/31-00-08-22/37129163 від 29.01.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

19.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2025 №757/10555/25-к у період часу з 12 год. 24 хв. до 14 год. 00 хв. проведено обшук у відділенні «Чернівецьке №8» АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570), депозитарій НОМЕР_1, номер стійки 1, скринька 2, яка відповідно до договору 20231207000007 належить ОСОБА_13 , за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, буд. 14а, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, якою було надано дозвіл на вилучення предметів та документів.

Під час проведення обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено речі, які частково не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а саме, у ході обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 277 купюр номіналом 100 доларів США загальною сумою 27 700 доларів США, 5 купюр номіналом 20 доларів США загальною сумою 100 доларів США, 6 купюр номіналом 10 доларів США загальною сумою 60 доларів США, 8 купюр номіналом 1 долар США загальною сумою 8 доларів США, одна купюра номіналом 5 доларів США, одна купюра номіналом 50 доларів США, 58 купюр номіналом 100 євро, загальною сумою 5800 євро, 10 купюр номіналом 50 євро, загальною сумою 500 євро.

Окрім цього, виявлені та вилучені ювелірні прикраси, а саме: розп`яття з металу жовтого кольору з вставками каменів білого кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставкою з каменю білого кольору та чорного кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставленням металу срібного кольору, кільце з металу жовтого кольору без вставок, розп`яття з металу жовтого кольору без вставок, розп`яття з металу срібного кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставками з каміннями білого кольору ,кільце з металу жовтого кольору з вставленням металу срібного кольору разом з ланцюгом з металу жовтого кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставками з каміннями білого кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставкою з каменем червоного кольору, ланцюг з металу жовтого кольору з кулоном з металу срібного кольору та каменем білого кольору, ланцюг з металу жовтого кольору.

Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що грошові кошти та ювелірні вироби, вилучені 19.03.2025 під час проведення обшуку у відділенні «Чернівецьке №8» АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570), депозитарій НОМЕР_1, номер стійки 1, скринька 2, яка відповідно до договору 20231207000007 належить ОСОБА_13 , за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, буд. 14а, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представника власника майна ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що вилучені матеріальні цінності є власністю ОСОБА_14 і не мають ніякого відношення до події розслідування кримінального правопорушення. При цьому, ОСОБА_14 не має відношення до особи ОСОБА_12 або до розслідування кримінального правопорущення. Крім того, вилучені грошові кошти та цінності не відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Надаючи відповідну оцінку наведеним вище обставинам, слідчий суддя виходить із того, що хоча сама по собі наявність в особи статусу адвоката не надає привілеїв, пов`язаних із можливим її кримінальним переслідуванням, оскільки заходи щодо адвокатів мають бути чітко обмеженими (п. 42 рішення ЄСПЛ від 24.07.2008 у справі «Андре і інші проти Франції» /Andre and Other v. France, заява №№18603/03), але національне законодавство визначає відповідні межі та умови втручання.

У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини, яка передбачає, що неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії (ч.2 ст.23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Недотримання відповідних процесуальних гарантій під час проведення обшуку і вилучення речей у помешканні адвоката чи іншому його володінні зумовлює порушення ст.8 Європейської конвенції з прав людини (п. п. 66-68 рішення ЄСПЛ у справі «Візер та Бікос Бетейліґунґен ҐмбХ проти Австрії» / WIESER AND BICOS BETEILIGUNGEN GmbH v. AUSTRIA від 16.10.2007, заява №744336/01).

Конвенція не забороняє накладення на адвокатів певних зобов`язань, котрі стосуються їхніх відносин з клієнтами. Це стосується, зокрема, наявності достовірного доказу причетності адвоката до скоєння злочину, або стосовно намагань подолати певні незаконні практики. Однак, ЄСПЛ наголосив, що вкрай важливо забезпечити суворі рамки для таких заходів. У кожному випадку заходи з боку правоохоронних органів щодо адвокатів мають бути чітко обмеженими, оскільки адвокати посідають центральне місце в здійсненні правосуддя, і їхній статус посередників між підсудними та судами дозволяє кваліфікувати їх як служителів закону (п. 42 рішення ЄСПЛ від 24.07.2008 у справі «Андре і інші проти Франції» /Andre and Other v. France, заява №18603/03).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України розслідується кримінальне провадження №62024000000000452 від 29.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва справа №757/10555/25-к від 06.03.2025 задоволено клопотання прокурора і надано дозвіл на проведення обшуку у відділенні «Чернівецьке №8» АТ КБ «Приват банк» (ЄДРПОУ 14360570), депозитарій 117, номер стійки 1, скринька 2, яка відповідно договору 20231207000007 належить ОСОБА_13 , за алресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОК «Чернівці бізнес хаб», ВКФ «Буковина», ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

При цьому, ухвала слідчого судді не надавала можливості вилучення грошових коштів, банківських карток та ювелірних прикрас.

ОСОБА_13 є діючим адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001100 від 29.09.2015).

Також ОСОБА_14 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Головному управління Державної податкової служби в Запорізькій області.

Так, 19.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2025 №757/10555/25-к у період часу з 12 год. 24 хв. до 14 год. 00 хв. за присутності заступника Ради адвокатів Чернівецької області ОСОБА_19 проведено обшуку у відділенні «Чернівецьке №8» АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570), депозитарій НОМЕР_1, номер стійки 1, скринька 2, яка відповідно до договору 20231207000007 належить ОСОБА_13 , за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, буд. 14а, під час якого було виявлено та вилучено речі, дозвіл на вилучення яких не надавався слідчим суддею, а саме: грошові кошти, а саме: 277 купюр номіналом 100 доларів США загальною сумою 27 700 доларів США, 5 купюр номіналом 20 доларів США загальною сумою 100 доларів США, 6 купюр номіналом 10 доларів США загальною сумою 60 доларів США, 8 купюр номіналом 1 долар США загальною сумою 8 доларів США, одна купюра номіналом 5 доларів США, одна купюра номіналом 50 доларів США, 58 купюр номіналом 100 євро, загальною сумою 5800 євро, 10 купюр номіналом 50 євро, загальною сумою 500 євро.

Окрім цього, виявлені та вилучені ювелірні прикраси, а саме: розп`яття з металу жовтого кольору з вставками каменів білого кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставкою з каменю білого кольору та чорного кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставленням металу срібного кольору, кільце з металу жовтого кольору без вставок, розп`яття з металу жовтого кольору без вставок, розп`яття з металу срібного кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставками з каміннями білого кольору ,кільце з металу жовтого кольору з вставленням металу срібного кольору разом з ланцюгом з металу жовтого кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставками з каміннями білого кольору, кільце з металу жовтого кольору з вставкою з каменем червоного кольору, ланцюг з металу жовтого кольору з кулоном з металу срібного кольору та каменем білого кольору, ланцюг з металу жовтого кольору.

Згідно письмових зауважень заступника Ради адвокатів Чернівецької області ОСОБА_19 , за участю якого було проведено обшук, кошти і речі, які вилучені в ході слідчої дії не вказані в ухвалі слідчого судді на надання дозволу на проведення обшуку, вважав, що їх вилучення є порушенням норм КПК, оскільки вони не відносяться до обставин кримінального провадження, тому що містять надписи, які вказують на їх походження та належність членам сім`ї.

Згідно наданими стороною захисту відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відображені всі законні джерела та суми нарахованого доходу ОСОБА_14 за 2020-2024 роки.

Вилучені грошові кошти та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України арешт майна також допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в ході розгляду клопотання не надано належних та допустимих доказів, що вилучені грошові кошти та предмети є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди. При цьому, вказане спростовується наданими стороною захисту документами, які свідчать про те, що вилучені грошові кошти є законним джерелом доходу ОСОБА_14 .

При постановленні ухвали слідчий суддя також враховує положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unіted Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Відповідно до 4 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора, оскільки таке майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, не містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не може вважатися майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст. 98, 167, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1