Рішення від 17.06.2025 по справі 140/2364/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2364/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , в її інтересах звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі також - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач-1), Головного управління Національної гвардії України (далі також - Головне управління НГУ, відповідач-2), треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила:

1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у ненаправлені до Головного управління Національної гвардії України заяви ОСОБА_1 , від 25.10.2024 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 щодо призначення їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі батька, ОСОБА_5 , та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити повторно до Головного управління Національної гвардії України вказану заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024;

2. зобов`язати Головне управління Національної гвардії України розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 щодо призначення їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі батька, ОСОБА_5 , з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи;

3. Головному управлінню Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї (доньці) загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , шляхом внесення доповнень до протоколу №630/168 засідання комісії ГУ НГУ щодо виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які стались в період з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану від 06.08.2024 в частині призначення членам сім`ї загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у наступних розмірах: батькові ОСОБА_4 (1/3 частини) 5 000 000,00 грн, матері - ОСОБА_3 (1/3 частини) 5 000 000,00 грн, доньці - ОСОБА_2 (1/3 частини) 5 000 000,00 грн, та виплачувати ОСОБА_2 вказану одноразову грошову допомогу з врахуванням попередньо виплачених сум ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що солдат ОСОБА_5 проходив службу в лавах Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. 04.01.2024 ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання.

Відповідно до витягу з протоколу №630/168 від 06.08.2024 засідання комісії Головного управління НГУ щодо виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які стались в період з 24.02.2022р. до закінчення воєнного стану, відповідачем-2 прийнято рішення про призначення членам сім`ї - загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги (далі також - ОГД), що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у наступних розмірах: батькові ОСОБА_4 (1/2 частини) 7500 000 грн, матері- ОСОБА_3 (1/2 частини) 7500 000 грн.

Одночасно позивач вказує, що рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 02.07.2024 встановлено факт батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішено внести зміни до актового запису №117 від 21.08.2013 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_5

25.10.2024 позивачка, діючи в інтересах малолітньої дитини ( ОСОБА_2 ), звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із заявою у якій просила нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Проте 28.11.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь, в якій зазначено, що у відповідності до вимог наказу №484 до військової частини з заявою про на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168 звернулась ОСОБА_3 (мати загиблого солдата ОСОБА_5 ) та ОСОБА_4 (батько загиблого солдата ОСОБА_5 ). Відповідачем-1 роз`яснено, що якщо після призначення ОГД за її одержанням звертаються інші особи (члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого)), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Позивачці запропоновано надати нотаріально посвідчену взаємну згоду від членів сім`ї загиблого солдата ОСОБА_5 щодо подальшого розподілу суми призначеної одноразової грошової допомоги або вирішувати спір в судовому порядку.

Позивачка вважає, що відповідач-1 протиправно відмовив у задоволенні її заяви, поданої в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та не врахував зокрема норми статті 16-3 Закону №2011-XII, за якими особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Стверджує, що наявні усі підстави для визнання протиправним і скасування рішення комісії Головного управління НГУ (Відповідача 2), як такого, що прийняте без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а також вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду без виклику учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник Головного управління НГУ позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що відповідно до протоколу від 06.08.2024 №630/168 комісією Головного управління НГУ розглянуто документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_5 та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги в сумі 7500000 грн батькові загиблого - ОСОБА_4 та 7500000 грн. матері загиблого - ОСОБА_3 .

На переконання представника відповідача-2, позивачем невірно обрано спосіб захисту права, оскільки Головне управління НГУ виконало всі свої зобов`язання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в повному обсязі та жодним чином не порушувало прав позивачки (а.с.58-60).

15.04.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо позову у яких треті особи вказали, що листом відповідача-1 ОСОБА_1 було роз`яснено, що якщо після призначення ОГД за її одержанням звертаються інші особи (члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого)), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Однак позивач не зверталась ні до ОСОБА_4 , ні до ОСОБА_3 з питанням розподілу суми ОГД.

Стверджують, що відповідачі фактично не відмовили у питанні призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_5 , а вказали на необхідність звернутися до батьків останнього для вирішення питання розподілу суми допомоги. Відтак вказаний позов заявлено передчасно.

Звертають увагу суду, що позивачка встановила факт батьківства ОСОБА_5 що ОСОБА_2 у липні 2024, тобто через 7 місяців після загибелі солдата ОСОБА_5 , і на дату подання батьками останнього заяви про нарахування та виплати ОГД були відсутні підстави для розподілу цієї одноразової грошової допомоги іншим способом чи іншим особам.

Окрім того треті особи вважають, що у діях Військової частини НОМЕР_1 відсутні ознаки бездіяльності, оскільки звернення позивачки було розглянуто. У відповідь відповідач-1 зазначив про необхідність надання нотаріально посвідченої заяви батька та матері загиблого ОСОБА_5 про згоду на перерозподіл виплат. Таким чином, відповідач 1 виконав передбачені законодавством дії щодо розгляду звернення позивача (а.с.71-73, 78-80).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_5 проходив військову службу за призовом під час мобілізації в період запровадження воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» з 16.11.2023, безпосередньо брав учать у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 №1696 від 01.05.2024 (а.с.17).

Згідно із даних свідоцтва про смерть (повторно) серія НОМЕР_2 від 09.08.2024 (а.с.21) та довідки про смерть №4 від 04.01.2024 (а.с.22) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №21 від 19.01.2024 солдата ОСОБА_5 (Г-195491), що вважався зниклим безвісти та який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 30.12.2023 у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Вербове Пологівського району Запорізької області від множинних уламкових поранень голови, тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів в результаті бойових дій під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних із військовими діями та захистом Батьківщини.

Як члени сім`ї ОСОБА_5 у даному наказі зазначені:

ОСОБА_4 , батько, 1947 року народження;

ОСОБА_3 , мати, 1948 року народження;

ОСОБА_6 , син, 1996 року народження;

ОСОБА_7 , син, 1997 року народження (а.с.18).

Відповідно до Протоколу №630/168 від 06.08.2024 засідання комісії Головного управління НГУ щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24.02.2022 і до закінчення дії воєнного стану прийнято рішення про призначення батькам загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у наступних розмірах: батькові загиблого - ОСОБА_4 (1/2 частини) 7 500 000, 00 грн, матері загиблого - ОСОБА_3 (1/2 частини) 7 500 000,00 грн (а.с.31-32).

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 02.07.2024 у справі №167/424/24 встановлено факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Оленівка Рожищенського району Волинської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рожище Волинської області та вирішено внести зміни до актового запису №117, складеного 21.08.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_5 (а.с.26-30).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №312 від 03.10.2024 до підпункту 4.1. пункту 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №21 від 19.01.2024 щодо виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 30.12.2023 солдата ОСОБА_5 (Г-195491) таке внесено таке доповнення: « ОСОБА_2 , донька, 2013 року» (а.с.19).

25.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою у якій просила даного відповідача нарахувати та виплатити їй, як законному представнику неповнолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , одноразову грошовому допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (а.с.24).

Листом за вих. №50/28/12-Г-12369 від 28.11.2024 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 про те, що рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України від 06.08.2024 прийнято рішення про призначення членам сім`ї, батькам загиблого під час захисту Батьківщини у період воєнного стану солдата ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у наступному розмірі: батькові - ОСОБА_4 (1/2 частини) 7500000 грн, матері - ОСОБА_3 (1/2 частини) 7500000 грн. У зв`язку з вище наведеним, відповідач-1 просив надіслати на адресу військової частини нотаріально посвідчену взаємну згоду від членів сім`ї загиблого солдата ОСОБА_5 щодо подальшого розподілу суми призначеної ОГД або вирішувати спір в судовому порядку (а.с.35).

Вважаючи бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у ненаправлені до Головного управління Національної гвардії України заяви від 25.10.2024 щодо призначення одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (стаття 40 Закону №2232-ХІІ).

Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII в редакції на час виникнення спірних відносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону №2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За змістом статті 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із частиною першою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Відповідно до частини шостої, восьмої та дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану визначено постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168, в редакції на час спірних відносин).

Пунктом 1 постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови №168 в Національній гвардії України, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2022 №484, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.08.2022 за №940/38276 (далі - Порядок №484).

Так, за пунктом 1 Порядку №484 цей Порядок та умови визначають виплату одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови №168, у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), а також тих, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

За нормами пункту 2 Порядку №484 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу;

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця.

До заяви додаються завірені копії:

документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

свідоцтва про смерть військовослужбовця;

постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;

свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого;

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім`ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені);

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);

рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД отримувачі, яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органу документи, визначені цим пунктом, та копію відповідного рішення суду.

Згідно із п.5, 6 Порядку №484 керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов`язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.

Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача.

Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Після прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги Головне управління НГУ (за наявності відповідних коштів державного бюджету) здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.

За нормами пункту 7 Порядку №484 одноразової грошової допомоги виплачується на підставі наказу уповноваженого органу шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем у заяві.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи (члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого)), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Після проведення виплати одноразової грошової допомоги витяг із наказу керівника уповноваженого органу про проведення виплати, завірений у встановленому порядку, надсилається до Головного управління НГУ (п.9 Порядку №484).

Рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу (п.12 Порядку).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Як зазначено вище, рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 02.07.2024 у справі №167/424/24 встановлено факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішено внести зміни до актового запису №117, складеного 21.08.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_5 (а.с.26-30).

25.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою у якій просила даного відповідача нарахувати та виплатити їй, як законному представнику неповнолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , одноразову грошовому допомогу у розмірі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (а.с.24).

Листом за вих. №50/28/12-Г-12369 від 28.11.2024 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 про те, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Водночас, аналізуючи зміст норм Порядку №484, слідує висновок, що керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов`язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.

В свою чергу, Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цього Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Таким чином, суд вважає, що Військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність в частині не направлення ГУ НГУ заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про призначенню одноразової грошової допомоги за загиблого батька військовослужбовця ОСОБА_5 , передбаченої п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивачки в частині зобов`язати відповідача-2 розглянути подану нею заяву від 25.10.2024, призначити та виплатити ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Гаврилюк Н.Й., одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї (доньці) загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , шляхом внесення доповнень до протоколу №630/168 засідання комісії ГУ НГУ, суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України).

Як встановлено судом заява позивачки щодо призначення та виплати їй, як законному представнику неповнолітньої дочки загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , не надходила на розгляд до Головного управління НГУ.

З огляду на вказане у суду відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені при надходженні її заяви до відповідача-2.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо (ймовірно) будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання щодо зобов`язання Головне управління НГУ розглянути подану заяву, призначити та виплатити ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Гаврилюк Н.Й., одноразову грошову допомогу є передчасним.

А тому суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у ненаправлені до Головного управління НГУ заяви ОСОБА_1 від 25.10.2024 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 щодо призначення їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця та зобов`язання даного відповідача направити до Головного управління НГУ заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 щодо призначення одноразової грошової допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі не надали суду доказів про правомірність своїх дій при розгляді заяви позивачки від 25.10.2024

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, судом визнано протиправною бездіяльність відповідача-1, позивачу слід повернути частину судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у ненаправлені до Головного управління Національної гвардії України заяви ОСОБА_1 від 25.10.2024 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 щодо призначення їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі батька, ОСОБА_5 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити до Головного управління Національної гвардії України заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 щодо призначення їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі батька, ОСОБА_5 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 17 червня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 .

Відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Відповідач-2: Головне управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9А; код ЄДРПОУ 08803498).

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Суддя Н. В. Стецик