Ухвала від 11.06.2025 по справі 761/22683/25

Справа № 761/22683/25

Провадження № 2/761/7657/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Волошина В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бланш» про визнання припиненими трудових відносин; зобов`язання державного реєстратора внести відповідні зміни, -

в с т а н о в и в:

У червні 2025р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Арт-Бланш», в якому просила суд:

- визнати припиненими трудові відносини між ТОВ «Арт-Бланш» та директором вказаного товариства - позивачкою ОСОБА_1 , у зв`язку зі звільненням останньої з посади директора товариства за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2025р. позовну заяву було передано для розгляду судді Волошину В.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).

Також, суд зазначає, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч.ч. 1 і 2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка як директор товариства звернулась з позовом, в якому просила суд визнати припиненими трудові відносини на підставі частини 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Кодекс законів про працю України регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані ст. 99 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023р.у справі №448/362/22 дійшла висновку, що спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду (п. 73 постанови).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Таким чином, норми трудового законодавства не розповсюджуються на спори між виконавчими органами товариства та самими товариствами, а є корпоративними, отже повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 вересня 2023р. у справі №127/27466/20 переглядала в касаційному порядку судові рішення у спорі за позовом фізичної особи до юридичної особи за позовом про визнання звільненим з посади керівника та зобов`язання вчинити дії.

У цій справі перед Великою Палатою постали питання про правову природу відносин, що існують між юридичною особою та його директором, який ініціював своє звільнення з цієї посади, і про те, у який спосіб директор товариства, якого позбавлено можливості звільнитись, може ефективно захистити відповідне право.

За наслідками касаційного перегляду справи №127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги про припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) приватного підприємства, спір у справі виник із корпоративних відносин, а тому належить до юрисдикції господарського суду.

За таких обставин у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Арт-Бланш» про визнання припиненими трудових відносин; зобов`язання державного реєстратора внести відповідні зміни слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бланш» про визнання припиненими трудових відносин; зобов`язання державного реєстратора внести відповідні зміни.

Роз`яснити позивачці право на звернення з позовною заявою до відповідного господарського суду за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: