Рішення від 17.06.2025 по справі 380/21273/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 рокусправа № 380/21273/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради "Територіальне медичне об`єднання "Стрийська міська об`єднана лікарня" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

у с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради "Територіальне медичне об`єднання "Стрийська міська об`єднана лікарня" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, з вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-02-08-011170-а від 1.10.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.02.2024 року Комунальним некомерційним підприємством Стрийської міської ради "Територіальне медичне об`єднання "Стрийська міська об`єднана лікарня" було оголошено закупівлю масла вершокового (код ДК 021:2015:15530000-2). В закупівлі взяло участь два учасники: ФОП ОСОБА_1 пропозиція учасника 797 440,00 грн та ФОП ОСОБА_2 пропозиція учасника 796 194,00 грн.

Зазначає, що 20.02.2024 року за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції учасника 2, враховуючи, що остання не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, згідно з підпунктом 2 пункту 41 діючих Особливостей. 21.02.2024 прийнято рішення про визначення учасника 1 переможцем процедури закупівлі. Проте відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-M-2024-02-08-011170-A. Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернувся із цим позовом.

Ухвалою суду від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) .

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх,№81117 від 01.11.2024) у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування вказує, що під час моніторингу за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення вимог пунктів 3,28 та 47 Особливостей №1178. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178 внаслідок її безпідставного відхилення. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_3 встановлено порушення вимог пункту 43, підпункту 2 пункту 44 та, відповідно пункту 3 особливостей №1178.

Щодо невідповідності Тендерної документації вимогам закону, зазначає, що на час оголошення та проведення Замовником досліджуваної процедури закупівлі Єдиний державний реєстр містився у вільному доступі та відповідно замовник не може керуватись припущеннями щодо особливостей функціонування реєстрів і в будь-якому випадку не вправі вимагати документальне підтвердження інформації за наявності такої інформації у відкритому електронному реєстрі, доступ до яких є вільним. Відтак, Замовником у тендерній документації на порушення п.3,28 та 47 Особливостей №1178 встановлено вимогу та спосіб щодо надання документального підтвердження переможцем тендеру відсутності підстави за підпунктом 3 п.47 Особливостей №1178.

Щодо відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом, то вказує, що замовник посилається на рішення органу оскарження, проте не враховує того факту, що воно стосується конкретної процедури закупівлі, конкретних індивідуальних обставин і не має прецедентного характеру. Ба більше, орган оскарження не здійснює моніторинг процедури закупівлі щодо відповідності вимогам чинного законодавства.

Висновуючи вищенаведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Комунальне некомерційне підприємство Стрийської міської ради "Територіальне медичне об`єднання "Стрийська міська об`єднана лікарня" зареєстроване у вказаному реєстрі з 02.02.2024; основним видом діяльності позивача є діяльність лікарняних закладів.

08 лютого 2024 замовником Комунальне некомерційне підприємство Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» було оголошено закупівлю Масло вершкове (код ДК 021:2015: 15530000-2 Вершкове масло), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2024-02-08-011170-a.

Участь у даній закупівлі взяли два учасника ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 .

За результатами аукціону пропозиція учасника ФОП ОСОБА_5 складала 796 194,00 грн., ФОП ОСОБА_4 з ціною 797 440,00 грн.

20 лютого 2024 за результатами розгляду пропозиції ФОП ОСОБА_5 о прийнято рішення про її відхилення.

Після розгляду уповноваженою особою замовника учасника ФОП ОСОБА_4 21 лютого 2024 р. прийнято рішення про визначення цього учасника переможцем процедури закупівлі та оприлюднено йому Повідомлення про намір укласти договір.

04 березня 2024 р. за результатами проведення процедури закупівлі Замовником було укладено договір про закупівлю №153 із ФОП ОСОБА_4 . Договір чинний і досі перебуває в процесі виконання.

01.10.2024р. Відповідачем проведено моніторинг процедури вищевказаної закупівлі, за результатами проведення якої прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-M -2024-02-08-011170-А.

Згідно із Висновком моніторингу встановлено такі порушення:

1.Тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону

2.Не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню.

3.Відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення).

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов?язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме: на усунення порушень вимог пунктів 3, 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 - вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ФОП ОСОБА_3 щодо розірвання договору.

??Крім того, вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз?яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178 при складанні тендерної документації, вимог пункту 43 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №l178 при розгляді тендерних пропозиції.

??Протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (п.п.3 п.4 Положення №43).

Відповідно до п.7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з п.1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України №23 від 02.06.2016 "Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи", Західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль зокрема за дотриманням законодавства про закупівлі.

Отже, Західний офіс Держаудитслужби, у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно із ст.5 Закону №2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

За приписами п. 31, 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Згідно з пунктом 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

За змістом оскаржуваного Висновку встановлено порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 44 та відповідно, пункту 3 Особливостей №1178 внаслідок безпідставного його відхилення та вимог пункту 42 та, відповідно пункту 3 Особливостей №1178, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі, а визначив його переможцем тендеру.

Згідно до вимог пункту 42 Особливостей №1178, замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, зокрема, коли вона не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, а також не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Як встановлено судом, уповноваженою особою Замовника Василів О.І. прийнято рішення від 20.02.2024 №4, про відхилення тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_2 (остаточна цінова пропозиція 796 194,00 грн) на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 (тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей №1178).

У вищевказаному протоколі уповноваженої особи при описі підстав для відхилення тендерної пропозиції зазначено, , що відсутність інформації та /або документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури закупівлі, не виправляється.

Позивач стверджує, що учасником 1 в складі тендерної пропозиції не надано кошторисну документацію щодо предмету закупівлі, що не може бути виправлено. Ненадання кошторисної документації учасником 1 в тендерних пропозиціях не підтверджують предмет закупівлі тому відхилена Замовником.

Судом встановлено, що Замовником у таблиці 2 Додатку №1 до тендерної документації зазначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю подає інформаційну довідку з Єдиного державного реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (щодо керівника).

Проте, відповідно до інформації на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відкрито з 04.09.2023 (джерело інформації: https://nazk.gov.ua/uk/nazkvidkrylo-dostup-do-reyestru-osib-yaki-vchynyly-koruptsijnit povyazani-z-koruptsiyeyu-pravoporushennya-izvrahuvannyambezpekovyh-aspektiv-golova-nazk/).

Таким чином, на час оголошення та проведення Замовником досліджуваної процедури закупівлі вищевказаний Єдиний державний реєстр містився у вільному публічному доступі.

Відтак, Замовник не може керуватись припущеннями щодо особливостей функціонування реєстрів, і в будь-якому випадку не вправі вимагати документальне підтвердження інформації за наявності такої інформації у відкритому публічному електронному реєстрі, доступ до яких є вільним.

Враховуючи вищенаведене, Замовником у тендерній документації, на порушення норм пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178, встановлено вимогу та спосіб щодо надання документального підтвердження переможцем тендеру відсутності підстави за підпуктом 3 пункту 47 Особливостей №1178 (за наявності такої інформації у відкритому публічному електронному реєстрі, доступ до яких є вільним).

Слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 6 Таблиці 4 «Інші вимоги до учасника» Додатку 1 до тендерної документації, учасник процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку у довільній формі з інформацією про найменування та адресу виробника продукції, яка пропонується до постачання, а за вимогами пункту 9 цієї ж Таблиці Додатку 1 до тендерної документації інформація про відповідність запропонованого предмета закупівлі вимогам тендерної документації повинна бути підтверджена декларацією виробника або будь-яким іншим документом, який засвідчує якість продукції.

Проведеним моніторингом встановлено, що учасником ФОП ОСОБА_2 у складі тендерної пропозиції, на підтвердження відповідності запропонованого учасником товару вимогам тендерної документації, надано декларацію виробника/ посвідчення якості №152/1 607 від 15.02.2024 та експертний висновок №002094 п/23, у яких зазначено виробника ТОВ «ІВА АРТ» (адреса: 77454, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Драгомирчани, вул. Миру, 66), а також вказано відповідні технічні та якісні характеристики товару. Також, у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 міститься Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (файл «Дод 2 Інформація про технічні і якісні характеристики.pdf»), що відповідає Додатку 2 до тендерної документації Замовника та містить інформацію про відповідні технічні та якісні характеристики пропонованого учасником товару.

Одночасно, у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 надано довідку в довільній формі про найменування та адресу виробника продукції, яка пропонується для постачання, у якій вказано виробника ТОВ «Іва Мілк», адреса: ІваноФранківська область,Тисменицький район, с. Драгомирчани, вул. Миру, 66, а також зазначено найменування товару вершкове масло (73% жирності) та його кількість 15575 пачок.

Відповідно до норм пункту 43 Особливостей №1178 під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону 922 передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону 922 визначено, що в тендерній документації в обов`язковому порядку зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.

Нормами пункту 33 частини 1 статті 1 та статті 23 Закону 922 наведено визначення технічної специфікації та встановлено, що вона повинна містити.

Згідно статті 23 Закону 922 технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Згідно результатів проведення моніторингу встановлено, що учасником ФОП ОСОБА_3 у складі тендерної пропозиції надано довідку від 13.02.2024 №1257 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, у якій зазначено про наявність водія ОСОБА_6 , експедитора ОСОБА_7 та водія ОСОБА_8 .

Крім того, у вищевказаній довідці зазначено наступне: «Я, ФОП ОСОБА_3 , повідомляю, що орендую автотранспорт у ФОП ОСОБА_9 (договір оренди додається), (надавач послуг ОСОБА_10 ) копії(й) особистих медичних книжок таких працівників з відміткою про проходження медичного огляду (копії медичних книжок будуть дійсними на дату розкриття тендерних пропозицій) додаються».

Учасником ФОП ОСОБА_3 в складі пропозиції надано договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.01.2023 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_10 (далі ФОП ОСОБА_10 ), в якому зокрема зазначено, що перевізник (ФОП ОСОБА_10 ) бере на себе зобов`язання доставляти та отримувати ввірений йому для перевезення вантаж. Проте, моніторингом встановлено, що копії медичної книжки надавача послуг ОСОБА_10 учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_3 у складі тендерної пропозиції не надано.

За вимогами пункту 1 Таблиці 3 Додатку 1 тендерної документації Замовника учасник процедури закупівлі повинен був надати довідку з інформацію про наявність та кваліфікацію працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт, передбачених Технічними вимогами та для підтвердження наявності працівників, зазначених у довідці, надати копії наказів про прийняття на роботу або копії цивільно-правових договорів, або копії трудових книжок, а також копії їх особистих медичних книжок.

Окрім того, учасником ФОП ОСОБА_3 у наданій довідці про наявність працівників від 13.02.2024 №1257 (надання якої вимагалося Замовником у пункті 1 Таблиці 3 Додатку 1 до тендерної документації) вказано про отримання послуг перевезень від ОСОБА_10 та про надання копії(й) особистих медичних книжок.

Проте, на порушення вимог пункту 43 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178, за наявності не відповідностей щодо підтвердження наявності та кваліфікації працівників, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт, передбачених Технічними вимогами, Замовником не оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою до учасника ФОП ОСОБА_3 про усунення таких не відповідностей.

Як наслідок, на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178, Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_3 , а визначено його переможцем процедури закупівлі та укладено з ним договір про постачання продукції від 04.03.2024 №97.

Відповідно до п. 18 частини першої ст. 1 Закону про закупівлі переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, не може бути визначений переможцем торгів учасник, тендерна пропозиція якого не відповідає певній умові чи критерію, визначеному у тендерній документації.

У п. 43 Особливостей зазначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких не відповідностей в електронній системі закупівель.

Проте, Замовником під час розгляду тендерної пропозиції невідповідності виявлено не було. Натомість, вже під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідачем було виявлено невідповідність тендерної пропозиції учасника вимогам тендерної документації. Таким чином, даний учасник не міг бути визначений переможцем торгів, що є фактом, який правильно констатується у Висновку. Натомість, припущенням є якраз твердження Замовника про те, що учасник усунув би невідповідності.

Згідно встановлених обставин можна дійти висновку, що учасником ФОП ОСОБА_3 недотримано вимог до тендерної документації замовника.

Щодо покликань позивача на неправомірність зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у наведений відповідачем спосіб, суд вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому неправомірне укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оскаржуваного висновку та визначеність такого.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20-а, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21.

Стосовно наявності повноважень органу державного фінансового контролю щодо формування вимоги про розірвання договору у Висновку про результати моніторингу, Верховним Судом у справі №640/17543/20 (постанова від 04.05.2023 №640/17543/20) проаналізовано ст.8 Закону №922 та пункт 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, за результатами чого Верховний Суд дійшов висновку, що після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені в ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Верховний Суд зауважує, що усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Тобто, у разі дотримання замовником вимог Закону № 922 (в даному випадку, з урахуванням Особливостей №1178), відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Оскільки укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Враховуючи виявлені моніторингом порушення, з поміж яких порушення вимог абз.5 підп.1 пункту 44 Особливостей №1178, вимога органу фінансового контролю, в тому числі щодо розірвання договору в установленому порядку, є такою, що визначена відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягає виконанню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до наведених вимог відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволення адміністративного позову Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська лікарня» (82402, м. Стрий, вул. Дрогобицька 50, Львівська область, код ЄДРПОУ 01996958) до Західного офісу Держаудитслужби (79007 м. Львів, вул. Костюшка, 8; код ЄДРПОУ 40479801), про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі -відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна