Рішення від 17.06.2025 по справі 520/33880/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 р. № 520/33880/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA100430/2024/000012/1 від 13.09.2024 та №UA100430/2024/000014/1 від 17.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 08.01.2025 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за декларацією № 24UA100430286133U5 від 13.09.2024 позивачем ввезено на митну територію України товар: частини риби морожені, без теплової обробки, без харчових домішок, заморозка IQF: шматки тихоокеанського лосося (Oncorhynchus nerka), на шкірі, порції, морожені. Розмірний ряд: 1-3 унцій. Чиста вага нетто:19050,5 кг, без врахування ваги крижаної глазурі, упаковано в 35 тотів з вкладенням поліетиленових пакетів. Дата виготовлення: 01-06/2023р.

Разом із декларацією з метою підтвердження митної вартості ввезеного товару позивачем відповідно до вимог МК України та за даними Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA100430/2024/000154 подано наступний перелік наявних у нього документів:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) сертифікат якості б/н від 19.07.2024;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № AQA 653 від 19.07.2024;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) специфікація до інв. № AQA 653 від 09.09.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 10.09.2024;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) б/н від 19.07.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 39 від 17.07.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 48 від 29.08.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 10/09 від 10.09.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.07.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ДЗІ 3-1/1119 від 29.08.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3110 від 31.10.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 07-12-22 від 07.12.2022;

- Договір (контракт) про перевезення № 08/09 від 01.09.2024;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11886798 від 13.09.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUB000061DE3B2 від 10.09.2024.

За результатами розгляду декларації 24UA100430286133U5 та доданих до неї документів відповідач 13.09.2024 прийняв Рішення про коригування митної вартості UA100430/2024/000012/1, мотивуючи прийняте рішення невідповідностями у наданих декларантом документах, що не дозволяють достовірно встановити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості.

Скориставшись правом, передбаченими ч. 8 ст. 53 Митного кодексу України, згідно якого протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, додаткові документи, що підтверджують числові значення, внесені до електронної митної декларації, позивач 26.11.2024 додатково надав Митному органу наступні документи зокрема на підтвердження вартості перевезення:

- Договір транспортного експедирування № 08/09 від 01.09.2024;

- Договір № 01 від 22.09.2022 транспортного експедирування та перевезення;

- Акт надання послуг № 162 від 14.09.2024;

- Рахунок-фактура ФОП Рябисько № 162 від 30.09.2024 на оплату транспортних послуг;

- Платіжна інструкція № 659 від 30.09.2024 про оплату транспортних послуг.

На підтвердження виконання контракту на поставку товару (із наданням копій усіх інвойсів, що зазначені у платіжних документах):

- Проформа інвойс № AQA 652 від 14.06.2024;

- Інвойс № AQA 653 від 19.07.2024;

- Платіжна інструкція № 39 від 17.07.2024;

- Платіжна інструкція № 48 від 29.08.2024;

- Прейскурант (прайс-лист).

За результатами вивчення направлених додаткових документів (лист позивача б/н від 26.11.2024) Рішення про коригування митної вартості № UA100430/2024/000012/1 залишене без змін, а недоліки у документах, що стали підставою для його прийняття відповідач вважав не усунутими (лист Митниці Щодо розгляду додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості № 7.8-2/15-02/13/22062 від 02.12.2024).

1) «надане платіжне доручення, яке не підтверджує оплату за поданий до митного оформлення товар - відповідно до ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В той же час документами, які підтверджують митну вартість товарів згідно до ч.2 ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Позивач зазначає, що оплата товару підтверджена наступними документами у сукупності:

- Інвойс AQA 652 від 14.06.2024 умови оплати 20% попередня оплата, 80% за 10 днів до поставки, загальна вартість поставки 69000,00 доларів США із можливістю остаточної поставки 10% більше або менше заявленого в цьому інвойсі об`єму;

- Інвойс AQA653 від 19.07.2024 умови оплати 20% попередня оплата, 80% за 10 днів до поставки, із зазначенням остаточної вартості та об`єму поставки 65316,00 доларів США;

- Платіжна інструкція № 39 від 17.07.2024 на суму 13800,00 доларів США, підстава для оплати № AQA 652 від 14.06.24 та контракт № 3110 від 31.10.2023;

- Платіжна інструкція № 48 від 29.08.2024 на суму 51516,00 доларів США, підстава для оплати № AQA 653 від 19.07.24 та контракт № 3110 від 31.10.2023.

Загальна сплачена сума 65316.00 доларів США, відповідає вартості товару, зазначеній у інвойсі № AQA 652 від 14.06.24.

2) «Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Довідка про транспортні витрати від 10.09.2024 № б/н, що підтверджує транспортні витрати, не може вважатися належним документом, оскільки він не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларації на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності. для підтвердження витрат на транспортування товару декларантом надано рахунок на транспортні витрати, які видані ФОП ОСОБА_1 . Проте згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній СМР від 10.09.2024 б/н, перевізником товарів виступає інша особа «PE ZHURBA A.O».»

Загалом на підтвердження перевезення товару надані:

- Договір транспортного експедирування № 08/09 від 01.09.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ «ВКП К.І.Т.LTD» (Замовник). За пунктом 1.2 цього договору, Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України. А пунктом 2.7. Договору передбачено, що Експедитор має право залучити до виконання обов`язків за цім Договором інших осіб. У разі залучення Експедитором інших осіб, відповідальність перед Замовником за виконання обов`язків за Договором несе Експедитор;

- Договір № 01 від 22.09.2022 транспортного експедирування та перевезення, укладений між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник), пунктом 1 якого передбачено, що Експедитор доручає і зобов`язується оплатити, а Перевізник зобов`язується виконати роботу за міжнародними і міжміським перевезенням вантажів автомобільним транспортом відповідно до умов цього Договору. За пунктом 3 цього договору Експедитор зобов`язаний в тому числі забезпечити завантаження (розвантаження) транспортного засобу, митне оформлення вантажу, а також належне оформлення всіх необхідних документів;

- СМR б/н від 10.09.2024 перевізником товарів «PE ZHURBA A.O», а/м SCANIA KA9505KH// НОМЕР_1 ;

- Акт виконаних робіт № 162 від 14.09.2024, підписаний із ФОП ОСОБА_1 на виконання послуг з перевезення вантажу на загальну суму 120000,00 грн., в тому числі, по маршруту м. Клайпеда (Литва) - п/п Ягодин, а/м НОМЕР_2 // НОМЕР_1 на суму 60000,00 грн.;

- Рахунок на оплату № 162 від 10.09.2024, виданий ФОП ОСОБА_1 на суму 120000,00 грн.;

- Платіжна інструкція № 659 від 30.09.2024 на суму 120000,00 грн., підстава оплати - рахунок № 162 від 10.09.2024;

- Довідка про транспортні витрати № 10/09 від 10.09.2024, відповідно якої витрати на транспортно-експедиційні послуги перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_3 / U9125 за маршрутом м.Клайпеда (Литва) - Харків (Україна), склали 120000,00 грн. загалом, зокрема, послуги по перевезенню вантажу по маршруту м.Клайпеда (Литва) - п/п Ягодин - 59750,00 грн., експедиційна винагорода по маршруту м.Клайпеда (Литва) - п/п Ягодин - 250,00 грн. (а разом до митного кордону України - 60000,00 грн.). Страхування вантажу не проводилося. Вартість завантаження включена в загальну вартість послуг.

Позивач у позовній заяві зазначає, що є сумнівним висновок митного органу про те, що відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Натомість, усі подані документи мають чітке підтвердження, не мають суперечностей або ознак підроблення.

Також, за декларацією № 24UA100430286183U8 (UA100430/2024/286183) ввезено на митну територію України товар: частини риби морожені, без теплової обробки, без харчових домішок, заморозка IQF: шматки нерки (Oncorhynchus nerka), на шкірі, порції, морожені. Розмірний ряд: 1-3 унцій. Чиста вага нетто: 2721,5 кг, без врахування ваги крижаної глазурі, упаковано в 5 тотів з вкладенням поліетиленових пакетів. Дата виготовлення: 01-06/2023р.

Разом із декларацією з метою підтвердження митної вартості ввезеного товару позивачем відповідно до вимог МК України та за даними Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA100430/2024/000158 подано наступний перелік наявних у нього документів:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) сертифікат якості б/н від 19.07.2024;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № AQA 653 від 19.07.2024;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) специфікація до інвойсу транспортний документ) № AQA 653 від 11.09.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 10.09.2024;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) б/н від 19.07.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 39 від 17.07.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 48 від 29.08.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1 від 16.09.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.07.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ДЗІ 3-1/1119 від 29.08.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3110 від 31.10.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 07-12-22 від 07.12.2022;

- Договір (контракт) про перевезення № 100924 від 10.09.2024;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11886781 від 16.09.2024;

- Інші некласифіковані документи Лист № 1 від 12.09.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUB0000620A3B1 від 10.09.2024.

За результатами розгляду декларації № 24UA100430286183U8 та доданих до неї документів відповідач 17.09.2024 видав Рішення про коригування митної вартості №UA100430/2024/000014/1, мотивуючи прийняте рішення невідповідностями у наданих до митного оформлення товару документах, що не дозволяють достовірно встановити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості.

Скориставшись правом, передбаченими ч. 8 ст. 53 Митного кодексу України, згідно якого протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, додаткові документи, що підтверджують числові значення, внесені до електронної митної декларації, позивач 26.11.2024 додатково надав Митному органу наступні документи зокрема на підтвердження вартості перевезення:

- Договір-заявка № 100924 від 10.09.2024 між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ВКП К.І.Т.LTD», виданий ФОП ОСОБА_3 ;

- Акт здачі приймання виконання робіт/наданих послуг № 41 від 16.09.2024;

- Рахунок-фактура ФОП ОСОБА_3 № 41 від 16.09.2024 на оплату транспортних послуг;

- Платіжна інструкція № 622 від 04.10.2024 про оплату транспортних послуг;

- Лист № 1 від 12.09.2024 ФОП ОСОБА_3 про заміну тягача;

- Транспортний документ від 16.09.2024;

На підтвердження виконання контракту на поставку товару (із наданням копій усіх інвойсів, що зазначені у платіжних документах) позивачем надано до митного органу:

- Проформа інвойс № AQA 652 від 14.06.2024;

- Інвойс № AQA 653 від 19.07.2024;

- Платіжна інструкція № 39 від 17.07.2024;

- Платіжна інструкція № 48 від 29.08.2024;

- Прейскурант (прайс-лист);

- Надана додатково митна декларація країни відправлення.

За результатами вивчення направлених додаткових документів (лист позивача б/н від 26.11.2024) Рішення про коригування митної вартості № UA100430/2024/000014/1 залишене без змін, а недоліки у документах, що стали підставою для його прийняття відповідач вважав не усунутими (лист Митниці Щодо розгляду додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості № 7.8-2/15-02/13/22062 від 02.12.2024).

Незважаючи на надані додаткові документи, митний орган вважав, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) надане платіжне доручення, яке не підтверджує оплату за даний товар. Відповідно до ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В той же час документами, які підтверджують митну вартість товарів згідно до ч.2 ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Позивач у позові зазначає, що в розпорядженні митного органу на час винесення остаточного рішення та відмови від його скасування були наступні документи, що підтверджують оплату товару, які не містять жодних суперечностей, а саме:

- Інвойс AQA 652 від 14.06.2024 умови оплати 20% попередня оплата, 80% за 10 днів до поставки, загальна вартість поставки 69000,00 доларів США із можливістю остаточної поставки 10% більше або менше заявленого в цьому інвойсі об`єму;

- Інвойс AQA653 від 19.07.2024 умови оплати 20% попередня оплата, 80% за 10 днів до поставки, із зазначенням остаточної вартості та об`єму поставки 65316,00 доларів США;

- Платіжна інструкція № 39 від 17.07.2024 на суму 13800,00 доларів США, підстава для оплати № AQA 652 від 14.06.24 та контракт № 3110 від 31.10.2023;

- Платіжна інструкція № 48 від 29.08.2024 на суму 51516,00 доларів США, підстава для оплати № AQA 653 від 19.07.24 та контракт № 3110 від 31.10.2023.

Загальна сплачена сума за двома платіжними інструкціями - 65316.00 доларів США, що співпадає із вартістю товару, зазначеною в остаточному інвойсі AQA653 від 19.07.2024.

2) Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до наказу МФУ № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів належать: транспортний договір; заявка на здійснення транспортно-експедиційних послуг; рахунки на оплату; акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

На підтвердження транспортування товару та вартості транспортування (експедирування) декларантом надані такі документи:

- CMR від 10.09.2024 про перевезення товару автомобілем VOLVO державні номери НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , перевізник ФОП ОСОБА_3 ;

- Лист ФОП ОСОБА_3 № 1 від 12.09.2024 про заміну тягача марки \/01_\/0 НОМЕР_6 на тягач марки VOLVO НОМЕР_4 , згідно CMR б/н від 10.09.2024 року, водій ОСОБА_4 (закордонний паспорт НОМЕР_7 );

- Договір-заявка № 100924 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.09.2024, за п.1.1 якого Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів (надалі - Вантаж) автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях. Відповідно п. 2.1.2 цього договору Замовник зобов`язується організувати вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більш чим: 48 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 48 години на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав);

- Транспортний документ від 09.09.2024 за інвойсом № AQA653 від 19.07.2024;

- Акт здачі-приймання виконаних робіт/ наданих послуг № 41 від 16.09.2024, про те, що Перевізником були проведені такі роботи (надані послуги), автомобілем НОМЕР_4 / НОМЕР_8 водій ОСОБА_5 , підписаний із ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 25000,00 грн.;

- Рахунок-фактура № 41 від 16.09.2024, виданий ФОП ОСОБА_3 на оплату транспортного перевезення вантажів автомобілем НОМЕР_4 / НОМЕР_9 за маршрутом: м. Клайпеда ( Литва) - м. Київ (Україна) на суму 25000,00 грн.;

- Платіжна інструкція № 622 від 04.10.2024 про оплату послуг за міжнародні транспортні перевезення згідно рахунка № 41 від 16.09.2024 на користь ФОП ОСОБА_3 на суму 25000,00 грн.;

- Довідка про транспортні витрати № 1 від 16.09.2024, видана ФОП ОСОБА_3 , якою зазначена загальна вартість транспортних витрат від м. Клайпеда (Литва) до Українського кордону (Ягодин) становить -12 500,00 грн., а загальна вартість перевезення становить 25000,00 грн. Навантажувально-розвантажувальні роботи входять в вартість перевезення. Страхування вантажу не здійснювалась.

Не погодившись із прийнятими Київською митницею рішеннями про коригування митної вартості, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту і Додаткових до нього угод.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами у спірних правовідносинах.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, так як самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Судом встановлено, що ТОВ «K.I.T. LTD» надало відповідачу усі товаросупровідні документи, за допомогою яких можна визначити ціну Товару.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (митна декларація країни відправлення) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Окрім того, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ТОВ "K.I.T. LTD" подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі № 804/1755/17, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митного органу під час митного оформлення товару пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100430/2024/000012/1 від 13.09.2024 та №UA100430/2024/000014/1 від 17.09.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" (вул. Новопроектна, буд. 7, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61044, ЄДРПОУ 30290694) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA100430/2024/000012/1 від 13.09.2024 та №UA100430/2024/000014/1 від 17.09.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" (ЄДРПОУ 30290694) сплачену суму судового збору в розмірі 5823 (п`ять тисяч вісімсот двадцять три) грн 16 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43997555).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов