Постанова від 16.06.2025 по справі 520/6299/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 р.Справа № 520/6299/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 02.05.25 у справі № 520/6299/25

за позовом ОСОБА_1

до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі та текстом також відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладену у листі від 13.03.2025 за №27.21-39/31839, в проведенні у виконавчому провадженні №75689741 перевірки виконання Військовою частиною НОМЕР_1 , як боржником, рішення в частині нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі №520/7494/21 середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язати Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести у виконавчому провадженні №75689741 перевірку виконання Військовою частиною НОМЕР_1 , як боржником, рішення в частині нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі №520/7494/21 середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить обставини справи, зазначає про неврахування їх судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Уважає, що рішення суду у справі № 520/7494/21 належним чином не виконане, що має бути предметом перевірки, здійсненої відповідачем в межах виконавчого провадження № 75689741. Звертає увагу, що невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відповідач правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що предметом оскарження в цій справі є відмова Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладена у листі від 13.03.2025 за №27.21-39/31839, в проведенні у виконавчому провадженні №75689741 перевірки виконання Військовою частиною НОМЕР_1 , як боржником, рішення в частині нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі №520/7494/21 середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що незгода позивача з правильністю обрахунку середнього заробітку при звільненні з військової служби не може бути предметом розгляду у цій справі, в якій оскаржується відмова Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладена у листі від 13.03.2025 за №27.21-39/31839, в проведенні у виконавчому провадженні №75689741 перевірки виконання Військовою частиною НОМЕР_1 , як боржником, рішення в частині нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі №520/7494/21 середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, оскільки це є предметом окремого позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та виходить з такого.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно з положеннями частини 1 статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також гласності та відкритості виконавчого провадження.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII).

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати, передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Водночас п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

За приписами п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.

Судом установлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягали у непроведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.08.2004 по 31.08.2004 включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 05.08.2004 по 31.08.2004 включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченого грошового забезпечення за період з 05.08.2004 по 31.08.2004 включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченого грошового забезпечення за період з 05.08.2004 по 31.08.2004 включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі №520/7494/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року скасовано в частині, якою судом відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити йому грошове забезпечення за період з 05.08.2004 по 31.08.2004, з прийняттям нового судового рішення про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 суму грошового забезпечення у розмірі 386.10 грн за період з 05.08.2004 по 31.08.2004. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року скасовано в частині, якою судом відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року в іншій частині змінено з підстав та мотивів його прийняття.

Ухвалами Верхового Суду від 31.07.2024 та від 16.08.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову апеляційного суду.

Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №520/7494/21 від 21.06.2024.

Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02.08.2024 відкрито примусове виконавче провадження №75689741 за виконавчим листом по адміністративній справі №520/7494/21, виданим 17.07.2024 Харківським окружним адміністративним судом, та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

Старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юлією Бомбер 03.01.2025 винесено постанову про накладення штрафу, згідно з якою за невиконання без поважних причин рішення суду про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у цій справі середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України накладено на боржника Військову частину НОМЕР_1 штраф у розмірі 5100 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

ОСОБА_1 11.02.2025 у ВП №75689741 заявлене письмове клопотання, за змістом якого останній просив провести перевірку виконання боржником - Військовою частиною НОМЕР_1 вказаного судового рішення у виконавчому провадженні №75689741 в частині нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі №520/7494/21 середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, а також з метою захисту інтересів стягувача та проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75689741 одержати від Військової частини НОМЕР_1 необхідні пояснення, довідки та іншу інформацію щодо розрахунку суми середнього заробітку на виконання судового рішення у справі №520/7494/21, в тому числі розрахунку суми середньоденної (годинної) зарплати та кількості календарних або робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком.

З урахуванням клопотання стягувача, ОСОБА_1 , з метою встановлення обставин та стану виконання судового рішення, старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юлією Бомбер 18.02.2025 винесено вимогу про надання Військовою частиною НОМЕР_1 ґрунтовних пояснень з нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у цій справі середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, керуючись доказами, які викладені в клопотанні стягувача.

Боржником, Військовою частиною НОМЕР_1 , на адресу відповідача надіслано лист від 23.01.2025, за змісту якого 03.07.2024 за вих. № №632/239 Військовою частиною НОМЕР_1 направлено розрахунок потреби в коштах до забезпечувального фінансового органу за підпорядкованістю та у подальшому щомісячно, зокрема, останній від 07.01.2025 за вих.№151/7. Листом-роз`ясненням від Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 за №220/13/9088 «щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800» зазначено, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "інші поточні видатки , оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано, завірені копії розрахунків - потреб, на які посилається боржник додані до матеріалів справи.

Також на адресу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист Військової частини НОМЕР_1 , згідно з яким 07.02.2025, 12.03.2025 та 14.03.2025 Військову частину НОМЕР_1 профінансовано та відповідно до розподілу перераховано кошти позивачу у розмірі 340,15 грн, 45,95 грн, 47100,44 грн, на підтвердження чого додано платіжні інструкції №119 від 07.02.2025; №234 від 12.03.2025; №269 від 14.03.2025, у зв`язку з чим Військова частина НОМЕР_1 зазначила про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі №520/7494/21 у повному обсязі.

Водночас позивач зазначає, що зі змісту наданих Військовою частиною НОМЕР_1 документів на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі №520/7494/21 нараховано та призначено для виплати ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 61555,50 грн, тобто вважає, що вказаною нарахованою Військовою частиною НОМЕР_1 сумою коштів в розмірі 61555,50 грн підлягає оплаті за середнім заробітком лише 184 календарні дні, що, на думку позивача, свідчить про невиконання приписів судового рішення.

Отже, фактично позивач не погоджується з розрахунками, проведеними боржником, Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення суду.

Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 13.03.2025 за №27.21-39/31839 відмовлено в проведенні у виконавчому провадженні №75689741 вказаної перевірки, оскільки, за твердженням відповідача, до повноважень державного виконавця не входить перевірка правильності розміру нарахування боржником середнього заробітку при звільненні з військової служби.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до повноважень державного виконавця не входить перевірка саме правильності розміру нарахування боржником середнього заробітку при звільненні з військової служби. До повноважень відповідача належить перевірка самого факту виконання судового акта.

Водночас колегія суддів зауважує, що за змістом резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 судом зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у цій справі середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, тобто резолютивна частина не містить ані сум, ані розрахунків, які мав би перевірити державний виконавець.

Отже, відсутні підстави вимагати від виконавця здійснення перевірки нарахованих та виплачених боржником, Військовою частиною НОМЕР_1 , сум середнього заробітку на виконання рішення суду у справі №520/7494/21.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незгода позивача з правильністю обрахунку середнього заробітку при звільненні з військової служби не може бути предметом розгляду у цій справі, в якій оскаржується відмова Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладена у листі від 13.03.2025 за №27.21-39/31839, в проведенні у виконавчому провадженні №75689741 перевірки виконання Військовою частиною НОМЕР_1 , як боржником, рішення в частині нарахування ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у справі №520/7494/21 середнього заробітку відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, оскільки це є предметом окремого позову.

Окрім того, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що позивачем через систему "Електронний суд" 05.01.2025 у справі № 520/7494/21 подано до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 520/7494/21 заяву позивача від 05.01.2025 в порядку ст. 383 КАС України залишено без задоволення.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд перевірив розрахунок середнього заробітку на виконання рішення суду у справі № 520/7494/21 та дійшов висновку, що такий нараховано та виплачено позивачу в повному обсязі, а отже фактично Військовою частиною НОМЕР_1 вчинені дії з виконання судового рішення у справі № 520/7494/21.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим і законним.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів відхиляє, як такі, що носять характер особистих припущень позивача та в ході апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі № 520/6299/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк