Постанова від 16.06.2025 по справі 400/7420/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7420/24

Суддя першої інстанції: Устинов І.А.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 19.02.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Траст» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2024 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Прометей Траст» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2023 №9661544/40387784 про відмову у реєстрації податкової накладної; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №374 від 01.10.2022 датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до контролюючого органу було надано повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарської операції, за наслідком якої складено податкову накладну.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 позов задоволений з підстав того, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам ПК України та Порядку №520. Разом з тим, дослідивши документи, які були подані позивачем до контролюючого органу разом з поясненнями після зупинення реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони в повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції та надавали можливість податковому органу здійснити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовні вимог без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки позивач, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Також, на думку апелянта, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, визначений ст.122 КАС України, оскільки товариство звернулося до суду лише у серпні 2024. При цьому, ухвала про відкриття провадження у даній справі, як вказує відповідач, ухвалена судом першої інстанції без належного з`ясування поважності підстав пропуску строку, зокрема щодо введення воєнного стану на території України, який відповідно до сталої практики Верховного Суду, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків, визначених КАС України, у всіх абсолютно випадках. З урахуванням наведеного, контролюючий орган наполягає на залишенні позову без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Прометей Траст» 31.03.2016 зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності підприємства за КВЕД 52.10 є складське господарство. /а.с.30з.б.-31/

01.06.2020 між ТОВ «Прометей Траст» (зерновий склад) та ПП «Компанія Прометей» (поклажодавець) укладено договір №165/Д, за умовами якого поклажодавець зобов`язується передати зерно за заліковою вагою на зерновий склад за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н, м.Долинське, пров.Транспортний, 30, який зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством. /а.с.53-54/

На виконання умов вказаного договору, позивач надав послуги зберігання ПП «Компанія Прометей» про що складено акт надання послуг №223 від 01.10.2022 на суму 684776,72грн. /а.с.56/

Відповідно до рахунку №236 від 01.10.2022 ПП «Компанія Прометей» здійснило оплату за надані послуги. /а.с.55 з.б/

За фактом надання послуг, позивачем було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №374 від 01.10.2022. /а.с.34/

Позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» отримано в електронному вигляді квитанцію від 31.10.2022, відповідно до якої: документ збережено, реєстрація зупинена. /а.с.35/

Підставою зупинення зазначено: «коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

22.09.2023 позивачем подано повідомлення №14 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. До вказаних пояснень додано документи у кількості 33 додатки. /а.с.35 з.б./

27.09.2023 контролюючий орган надіслав позивачу повідомлення №9600264/40387784 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі «додаткова інформація» зазначено: платником не надано розрахункові документи щодо придбання послуг з оренди складських приміщень. /а.с.69-70/

03.10.2023 позивач направив до податкового органу повідомлення №9600264/40387784 про надання додаткових пояснень та/або документів, до якого додано документи у кількості 35 додатків. /а.с.70 з.б./

За результатами розгляду пояснень та доданих до них документів, 05.10.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення №9661544/40387784 про відмову в реєстрації податкової накладної №374 від 01.10.2022.

Підставою відмови у реєстрації податкової накладної зазначено: «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». /а.с.91/

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (надалі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронні формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, за правилом першої події, ТОВ «Прометей Траст» було складено податкову накладну від 01.10.2022 №374 та направлено її на реєстрацію до ЄРПН.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається з квитанції від 31.10.2023, реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок №1165).

Так, п.п.5, 6 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п.1 «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.».

Пунктами 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пу.201.16 ст.201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (надалі Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття фіскальним органом критерію ризиковості здійснення операцій.

Однак, зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.1 вказаних Критеріїв, та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України та Порядку №520, надавав відповідачу пояснення та копії документів по господарській операції, внаслідок чого було складено спірну податкову накладну, що підтверджується повідомленнями від 22.09.2023, від 03.10.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

На підтвердження факту надання послуг за договором від 01.06.2020 позивачем надано податковій та до суду: договір складського зберігання №165/Д від 01.06.2020; додаткові угоди від 23.10.2020, від 01.07.2021 до договору складського зберігання; рахунок на оплату №236 від 01.10.2022; акт надання послуг №223 від 01.10.2022; звіт про залишки та рух хлібопродуктів за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (форма №37 (загальна)); інші документи, пов`язані з діяльністю підприємства.

Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520.

Разом з тим, Комісією фактично не розглядалися подане позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації, відповідне рішення відповідача не містить конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме документів не вистачає для реєстрації податкової накладної.

При цьому, у даній справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем складено податкову накладну №374 від 01.10.2022, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідачі не надали належних та достатніх доказів відповідності дій щодо зупинення реєстрації податкової накладної положенням п.201.16 ст.201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями ризиковості здійснення операцій.

Так, сукупність наданих позивачем первинних документів, факт надання послуг, зумовлював обов`язок позивача в силу вимог п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст. 201, п.201.10 ст.201 ПК України сформувати та направити для реєстрації спірну податкову накладну, тобто, за правилом «першої події», що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1, ч.2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.122 КАС України).

При цьому, згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, вважаючи рішення ГУ ДПС в Миколаївській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.10.2023 протиправним, товариство звернулося до суду з позовом 05.08.2024, в той час як строк звернення до суду сплив 17.01.2024, з урахуванням того, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято ДПС 18.10.2023.

Суд першої інстанції, за результатами розгляду заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду, визнав поважними підстави пропуску строку (введення воєнного стану на території України) та поновив позивачу такий строк.

Надаючи оцінку питанню щодо поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів зазначає, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Як на підставу пропуску строку на звернення до суду позивач посилався на введення воєнного стану на території України, який наразі триває.

Так, у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 по справі №140/1487/22, від 23.01.2023 по справі № 496/4633/18, від 23.05.2024 у справі № 671/2072/22 сформовано висновки, що введення воєнного стану не може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

Разом з тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Стосовно обставин, як саме введення воєнного стану вплинуло на звернення до суду, позивач посилався на регулярні ракетні обстріли м.Миколаїв, де зареєстровано товариство і фактично там знаходиться, сигнали повітряної тривоги, які вимагають перебування особи у безпечному місці, відключення електропостачання, перебої мобільного зв`язку та роботи мережі Інтернет, які є загальновідомими обставинами та унеможливили здійснювати повноцінну діяльність підприємства. Крім того, з цих підстав підприємство було змушене вивезти первинну документацію в інше місце, що також вплинуло на строк звернення до суду. Також, як вказував позивач, директор підприємства з початку введення воєнного стану знаходився за кордоном, а з листопада 2023 звільнився бухгалтер, який займався веденням всієї документації товариства. Після відновлення стабільності роботи підприємства та укладення договору з адвокатом, позивач реалізував своє право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши зазначені підстави та докази на підтвердження вказаних обставин, враховуючи, що позивач пояснив та підтвердив документально яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на своєчасне звернення до суду, тобто довів реальний вплив на неможливість звернення до суду у строк, визначений ст.122 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності поважних підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв