Ухвала від 22.04.2025 по справі 522/8529/25

Справа № 522/8529/25

Провадження по справі № 1-кп/522/2466/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

22 квітня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024162480001239 від 06.11.2024, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Черкаської області, громадянина України, який має вищу освіту, працюючого на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2025 в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024162480001239 від 06.11.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п`яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Відповідо до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурор просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Свої доводи обгрунтував тим, що:

-згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років з конфіскацією майна, у зв?язку з чим з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування (наприклад на тимчасово окупованих територіях), оскільки останній є військовослужбовцем та має відповідні навички маскування, знає як працюють військові підрозділи, розуміється у тактиці, тощо, в разі не застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, є реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 , може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території іншої держави. Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску. Так, ОСОБА_3 , в тому числі може здійснити виїзд на непідконтрольні Україні території, зокрема на непідконтрольні території Харківської, Донецької, Запорізької та Луганської областей з метою переховування від органів досудового розслідування;

-згідно п. 2, ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме на теперішній час він перебуває на посаді командира військової частини, має доступ до усіх документів, техніки, засобів, в/ч, які на вказаний час не дослідженні органом досудового розслідування через не можливість проводити досудове розслідування у повному об?ємі, через посаду обвинуваченого;

-згідно п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки всі свідки у кримінальному провадженні та потенційні свідки - прямо підпорядковані ОСОБА_3 , оскільки останній від посади не відсторонений, а також має владу скеровувати військових у фронтові підрозділи, під час воєнного стану, має неабиякий вплив на особовий склад, у зв?язку із чим існують ризики впливу обвинуваченого на таких осіб з метою недопущення надання ними правдивих показів правоохоронним органам;

- згідно п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 , може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки під час проведення обшуку, останній почав вигадувати підстави отримання ним неправомірної вигоди, всіляко повідомляв, що гроші збирав на забезпечення військової частини, про те з не встановлених причин про не якісне забезпечення в/ч вище керівництво він не повідомляв, також останній намагався приховати всіляко свою протиправну діяльність, а саме під пересиланням коштів він їх називав «повернення боргу», розповідав які ремонти чи роботи необхідно робити, про те їх не робив відповідно, може знищити докази, які на вказаний час не зібрані та або зберігаються на електронних носіях інформації, які не оглянуто належним чином через малі строки виконання слідчих дій;

-згідно п. 5 ч. 1 ст. 77 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки свою протиправну діяльність, останній здійснює шість місяців, кожного місяця останній здійснює збір грошових коштів, які скеровує на власний розсуд, також необхідно дослідити обставини «недофінансування» військової частини в якій останній обіймає посаду командира саме на предмет організації такої роботи, розподілення матеріальних цінностей, палива, деталей, ремонту, пайків, медичного забезпечення, тощо.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені. Просили застосувати бульш м`який запобіжний захід. З приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду - не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, з наступних підстав.

Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування упорядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду

Відповідно до ст. 2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.01.2025, відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу, як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України, у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 363360 гривень.

Суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжкого, карається позбавленням волі до 10 років з конфіскацією майна.

На думку суду, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання ризиками, передбаченим ч. 1,2,3,4,5 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.

Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Також ОСОБА_3 може знищити,сховати абоспотворити документи,що маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногопровадження,а самена теперішнійчас вінперебуває напосаді командиравійськової частини,має доступдо усіхдокументів,техніки,засобів,в/ч,які навказаний часне дослідженніорганом досудовогорозслідування черезне можливістьпроводити досудоверозслідування уповному об?ємі,через посадуобвинуваченого;може незаконновпливати насвідків уданому кримінальномупроваджені,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,оскільки всісвідки укримінальному провадженніта потенційнісвідки -прямо підпорядковані ОСОБА_3 ,оскільки останнійвід посадине відсторонений,а такожмає владускеровувати військовиху фронтовіпідрозділи,під часвоєнного стану,має неабиякийвплив наособовий склад,у зв?язкуіз чиміснують ризикивпливу обвинуваченогона такихосіб зметою недопущеннянадання нимиправдивих показівправоохоронним органам;може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки під час проведення обшуку, останній почав вигадувати підстави отримання ним неправомірної вигоди, всіляко повідомляв, що гроші збирав на забезпечення військової частини, про те з не встановлених причин про не якісне забезпечення в/ч вище керівництво він не повідомляв, також останній намагався приховати всіляко свою протиправну діяльність, а саме під пересиланням коштів він їх називав «повернення боргу», розповідав які ремонти чи роботи необхідно робити, про те їх не робив відповідно, може знищити докази, які на вказаний час не зібрані та або зберігаються на електронних носіях інформації, які не оглянуто належним чином через малі строки виконання слідчих дій; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки свою протиправну діяльність, останній здійснює шість місяців, кожного місяця останній здійснює збір грошових коштів, які скеровує на власний розсуд, також необхідно дослідити обставини «недофінансування» військової частини в якій останній обіймає посаду командира саме на предмет організації такої роботи, розподілення матеріальних цінностей, палива, деталей, ремонту, пайків, медичного забезпечення, тощо.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, який карається позбавленням волі на строк до 10 років, враховуючи майновий стан обвинуваченого, а також враховуючи особу обвинуваченого, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно матеріалів обвинувального акту, інкримінований ОСОБА_3 злочин в рамках вказаного кримінального провадженя було вчинено в 2024 році.

Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2024 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Таким чином,на підставінаданих матеріалів,оцінюючи всівстановлені підчас розглядуобвинувального актуобставини,враховуючи особуобвинуваченого,обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183, 314-316, 291, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, призначити до судового розгляду на 28.04.2025 о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, захисника та обвинуваченого.

В частині призначення обвинувального акту до судового розгляду ухвала оскарженню не підлягає.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 20.06.2025 включно.

Визначити розмірзастави якзапобіжного заходу,достатнього длязабезпечення виконанняобвинуваченим обов`язків,передбачених КПКУкраїни,у розмірі80розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,тобто усумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі 1-кп/522/2466/25.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) з`являтись до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 22.04.2025.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 22.04.2025 о 16:50 годині в залі суду №131.

Головуючий суддя: ОСОБА_6

22.04.2025