Ухвала від 17.06.2025 по справі 476/511/19

17.06.25

22-ц/812/1166/25

Провадження №22-ц/812/1166/25

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження увідкритому судовомузасіданні завідсутності учасниківцивільну справу№ 476/511/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства«Валентина» на рішення, яке ухвалив Єланецький районний суд Миколаївської області під головуванням судді Чернякової Наталі Володимирівни у приміщенні цього суду 11 березня 2025 року, повний текст складено 21 березня 2025 року, за позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області,Товариства зобмеженою відповідальністю«Югземсервіс»,державного підприємства«СЕТАМ», ОСОБА_2 ,Єланецької селищноїради Миколаївськоїобласті провизнання недійснимнаказу,визнання недійснимрезультатів земельнихторгів тавизнання недійснимдоговору,

у с т а н о в и в :

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру), товариства з обмеженою відповідальністю «Югземсервіс» (далі - ТОВ «Югземсервіс»), державного підприємства «СЕТАМ»(далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 , Єланецької селищної ради Миколаївської області про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору.

Позовна заява мотивована тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка була його матір`ю. До складу спадщини ОСОБА_3 увійшло право постійного користування земельною ділянкою площею 40,7 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Маложенівської сільської ради відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії МК №690 від 07 квітня 1997 року. Отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку у нотаріуса він не встиг з різних причин. 29 травня 2019 року на сайті ДП «СЕТАМ» він побачив, що належне йому право користування земельною ділянкою виставлено на аукціон для проведення електронних земельних торгів на підставі наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 квітня 2019 року №176 «Про проведення електронних земельних торгів у формі аукціону». Відповідно до проведеного аукціону від 03 червня 2019 року лот №2215 - право оренди на земельну ділянку 39,6639 га було продано учаснику торгів №14 за 307332 грн 79 коп. та укладено відповідний договір купівлі-продажу з переможцем торгів. Позивач вважає, що вказаний наказ №176 від 12 квітня 2019 року має бути визнаний недійним, а також слід визнати недійсними результати земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки площею 39,6639 га щодо переможця - учасника №14 та договір купівлі-продажу оренди землі, оскільки торги проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства, а саме статей 116, 136, 137 Земельного кодексу України. Зазначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати недійсним наказ начальника ГУ Держгеокадастру Лостіка Ю.Ю. від 12 квітня 2019 року №176 «Про проведення електронних земельних торгів у формі аукціону», визнати недійсними результати земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 39.6639 га від 03 червня 2019 року для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416), переможця земельних торгів - учасника №14, визнати недійсним договір купівлі-продажу права оренди землі, укладений між ГУ Держгеокадастру та учасником торгів №14 площею 39.6639 га, для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416) в межах території Маложенівської с/ради.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2019 року залучено до участі в цивільній справі у якості співвідповідача переможця оспорюваних у справі електронних торгів - ОСОБА_2 .

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року залучено до участі в цивільній справі у якості співвідповідача Єланецьку селищну раду Миколаївської області.

У відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру зазначило, що на підставі розпорядження Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області 04 березня 1996 року №89 ОСОБА_3 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 40,7 га на території Маложенівської сільської ради народних депутатів для ведення селянського (фермерського) господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Земельним законодавством передбачено можливість успадкувати права оренди земельної ділянки та права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), проте успадкування права постійного користування земельною ділянкою не передбачено, тому право постійного користування ОСОБА_3 припинилося у зв`язку зі смертю. Тобто ОСОБА_1 не набув права постійного користування земельною ділянкою після смерті ОСОБА_3 та є неналежним землекористувачем. Тому, на думку заявника, оскаржуваний наказ видано Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності до вимог статей 122, 135, 139 ЗК України у межах повноважень, визначених Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки у позивача жодних прав на земельну ділянку площею 40,7 га не виникало, то і відсутні підстави для звернення до суду за захистом такого права у відповідності до статті 16 ЦК України. Посилаючись на викладене, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Представник ТОВ «Югземсервіс» у заяві зазначив, що ТОВ «Югземсервіс» як виконавець земельних торгів 03 червня 2019 року згідно чинного законодавства та на підставі всіх дозвільних документів провів електронні земельні торги по лоту №2215. Результати торгів зафіксовано у протоколі №2735. ТОВ «Югземсервіс» пропонувало позивачу ОСОБА_1 зареєструватися як учасник земельних торгів по даному лоту згідно чинного законодавства, але він відмовився.

ДП «СЕТАМ» у відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Підставою для визнання електронних торгів недійсними може бути лише порушення порядку їх проведення. Між тим, прилюдні торги проведені за правилами визначеними Тимчасовим положенням, організатор електронних торгів здійснив всі необхідні дії в межах чинного законодавства для реалізації майна. Також позивач не надав жодних доказів на підтвердження порушень правил проведення електронних торгів та порушень його законних прав та інтересів. Тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Єланецька селищна рада Миколаївської області у відзиві на позовну заяву зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, такими, що не базуються на фактичних обставинах. Земельну ділянку з кадастровим номером 4823082400:01:000:0416, площею 39,6639 га, згідно наказу № 15-ОТГ від 07 грудня 2020 року передано у комунальну власність Єланецькій селищній раді Вознесенського району Миколаївської області. За результатами торгів, які проводилися ГУ Держгеокадастру, вказана земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_2 , з яким укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 13 червня 2019 року за №32001816. 16 вересня 2019 року державним інспектором проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки з кадастровим номером 4823082400:01:000:0416. За результатами перевірки виявлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку без документів, що посвідчують право користування або оренди земельної ділянки, що є порушенням вимог статей 125, 126, пункту «б» статті 211 Земельного кодексу України. 31 травня 2019 року було проведено розрахунок шкоди за самовільне зайняття позивачем земельної ділянки в розмірі 49065,83 грн., яку на сьогоднішній день позивач добровільно не сплатив. Таким чином ОСОБА_1 використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, тим самим перешкоджає використанню земельної ділянки ОСОБА_2 , який отримав право оренди на земельних торгах та має законні підстави користуватися вказаною земельною ділянкою згідно договору оренди землі.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що рішенням суду по справі № 476/467/19 встановлено, що формування земельної ділянки з кадастровим номером 4823082400:01:000:0416 площею 39,6639 га відбулося за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 40,7 га, яка на підставі державного акту на право постійного користування серії МК № 690 перебувала у постійному користуванні ОСОБА_3 . Право постійного користування спірною земельною ділянкою не увійшло до складу спадкового майна ОСОБА_3 , так як мати позивача за життя отримала право користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєструвала ФГ «Валентина» і після проведення державної реєстрації селянського (фермерського) господарства право постійного користування земельною ділянкою, наданою засновникові для ведення такого господарства, набуло останнє, тому смерть засновника селянського (фермерського) господарства не породжує у спадкоємців такого засновника права успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.

За такого суд у справі, яка переглядається, дійшов висновку, що право позивача проведенням оспорюваних торгів та оформленням їх результатів не порушено, тому вважав позовні вимоги є необґрунтованими та відмовив у їх задоволенні.

В апеляційній скарзі ФГ «Валентина», яке не є учасником справи і вважає, що рішенням суду порушені його права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Єланецького районного суду від 11 березня 2025 року було фактично вирішено питання правового статусу земельної ділянки площею 40,7 га, яка перебувала у фактичному та правомірному користуванні ФГ «Валентина». Водночас ФГ «Валентина» не було залучене до розгляду справи, участь ФГ у справі була необхідною через безпосередній вплив рішення на його права. Право постійного користування було надано засновнику ФГ ОСОБА_3 у 1996 році. Жодним органом не було прийнято рішення про припинення цього права. На думку ФГ «Валентина», вилучення землі без участі спадкоємців є втручанням у право власності. У справі №476/467/19 рішенням Єланецького районного суду від 07 грудня 2023 року, яке залишене без змін Миколаївським апеляційним судом 10 липня 2024 року та Верховним Судом, було встановлено, що земельна ділянка фактично перебуває у володінні та користуванні ФГ «Валентина». Господарство здійснювало господарську діяльність на цій землі та сплачувало земельні податки. Вказане рішення підтверджує фактичне володіння землею ФГ «Валентина» і має преюдиційне значення. ФГ «Валентина» стверджує, що цей факт суд першої інстанції ігнорував, що суперечить принципу правової визначеності та сталості судової практики. Крім того, було порушено право на справедливий суд, розгляд справи здійснювався без участі особи, яка фактично користується земельною ділянкою, що порушує принцип справедливого суду, гарантований ст. 6 Конвенції, ст. 43 ЦПК України.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю із таких підстав.

За змістом статті 129 Конституції України основною із засад судочинства є, в тому числі й забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини й громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, якими врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Отже, за змістом частини 1 статті 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають, окрім осіб, які є учасниками справи, особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення порушує їх права чи покладає на них додаткові обов`язки, що у будь-якому випадку тягне несприятливі наслідки для цих осіб.

Такі особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов`язки.

За загальним правилом у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження рішень суду, які в майбутньому лише можуть вплинути на права та обов`язки осіб, які не залучалися до справи.

Отже, особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).

За такого, звертаючись з апеляційною скаргою, ФГ «Валентина» має, насамперед, довести, що оспорюваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки.

Як встановив суд першої інстанції у справі, яка переглядається, мати позивача ОСОБА_3 на підставі розпорядження Державної адміністрації Єланецького району Миколаївської області від 4 березня 1996 року № 89 отримала право постійного користування земельною ділянкою площею 40,7 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Маложенівської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право постійного користування землею серії МК № 690 від 7 квітня 1997 року (том 1 а.с. 15).

26 квітня 2011 року була зареєстрована юридична особа Фермерське господарство «Валентина», єдиним засновником якого та керівником була ОСОБА_3 , (том 3, а.с. 203-207).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (том 1 а.с. 14).

14 вересня 2015 року Єланецькою Державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 110/2015 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно із якою із заявами про прийняття спадщини ОСОБА_3 звернулися позивач ОСОБА_1 , чоловік померлої ОСОБА_4 , донька померлої ОСОБА_5 (том 1 а.с. 199-218).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 квітня 2019 року № 176 «Про проведення електронних земельних торгів у формі аукціону» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 39,6639 га для продажу права на земельних торгах у формі аукціону для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. Кадастровий номер 4823082400:01:000:0416. (том 1 а.с. 60).

18 квітня 2019 року державний реєстратор Виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області Гузь Т.А. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46574477, відповідно до якого провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 39,6639 га з кадастровим номером 4823082400:01:000:0416 за Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, форма власності: державна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (том 1 а.с. 223).

31 травня 2019 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м. Вознесенську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення №131-ДК/0128П/07/01/-19 відносно ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, - за самовільне зайняття земельної ділянки (том 1 а.с. 225).

18 червня 2019 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м. Вознесенську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №131-ДК/0134По/08/01/-19, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за фактом самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки (том 1 а.с. 224).

03 червня 2019 року в межах пілотного проекту Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги за лотом № 2215 з реалізації права оренди на земельну ділянку площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, кадастровий номер 4823082400:01:000:0416.

За результатами проведених торгів 03 червня 2019 року укладено договір оренди землі між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 . Орендодавець на підставі протоколу електронних земельних торгів № 2735 від 03 червня 2019 року надав в строкове платне користування орендарю земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 4823082400:01:000:0416 строком на 7 (сім) років, плата за користування земельною ділянкою визначена у розмірі річної орендної плати, що становить 307332,79 грн. (том 1 а.с. 66-74).

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47355378 від 14 червня 2019 року, державний реєстратор зареєстрував право оренди вищевказаної земельної ділянки за ОСОБА_2 строком до 03 червня 2026 року (том 3 а.с. 53).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 15-ОТГ виданого 07 грудня 2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельну ділянку площею 39.6639 га, кадастровий номер 4823082400:01:000:0416, передано у комунальну власність Єланецької селищної ради Миколаївської області (том 3 а.с. 54)

Вказане право зареєстровано за Єланецькою селищною радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 листопада 2021 року ( том 3 а.с. 53).

ОСОБА_1 , звернувшись з позовом, що розглядається у цій справі, вважає, що право оренди спірної земельної ділянки було відчужено на електронних торгах незаконно, з порушенням його прав як спадкоємця ОСОБА_3 , оскільки зазначена земельна ділянка була створена за рахунок переданій останній у постійне користування земельної ділянки.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина 1 статті 1223 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2023 року у цивільній справі № 476/467/19 в позові ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Калинівської сільської об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Єланецької селищної ради Миколаївської області про визнання права постійного користування на земельну ділянку у порядку спадкування за законом відмовлено (том 3, а.с. 102-107).

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2024 року вищевказане рішення суду залишено без змін (том 3, а.с. 32-40).

Розглядаючи справу № 476/467/19, суд встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 4823082400:01:000:0416 площею 39,6639 га була сформована за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 40,7 га, яка на підставі державного акта на право постійного користування серії МК № 690 перебувала у постійному користуванні ОСОБА_3 . Відмовляючи у позові у цій справі, суд виснував, що відсутні правові підстави для визнання за позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , так як вона за життя отримала право користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєструвала ФГ «Валентина», після чого право постійного користування земельною ділянкою, наданою засновникові для ведення такого господарства, набуло останнє, тоді як смерть засновника селянського (фермерського) господарства не породжує у спадкоємців такого засновника права успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Тобто захисту в порядку цивільного судочинства підлягає саме порушене право особи, яка звертається з позовом позивача.

Враховуючи, що до складу спадкового майна ОСОБА_3 право користування спірною земельною ділянкою не увійшло, ОСОБА_1 не є особою, яка набула таке право у порядку спадкування, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відчуження права оренди (користування) цією земельною ділянкою на електронних торгах 03 червня 2019 року на його спадкові права не впливає та їх не порушує.

За такого у нього відсутня юридична заінтересованість у визнанні таких електронних торгів та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу права оренди землі недійсними, оскільки право на спадкування йому не належить, тому суд першої інстанції відмовив у позові, а колегія суддів погодилася з таким висновком та відхилила доводи апеляційної скарги позивача у справі.

В апеляційній скарзі ФГ «Валентина» вказує на те, що рішенням суду у цій справі порушує права господарства, оскільки спірна земельна ділянка була передана у постійне користування його засновниці ОСОБА_3 та фактично використовується господарством.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Колегія суддів приходить до висновку, що права (інтерес) заявника ФГ «Валентина» оспорюваним рішенням суду першої інстанції, яким відмовлено в позові ОСОБА_1 , не порушені, оскільки предметом розгляду було відчуження права користування спірної земельної ділянки третій особі за результатами електронних торгів, які оспорювались іншою фізичною особою.

Тобто вирішення судом цієї цивільної справи не пов`язано із вирішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ФГ «Валентина», оскільки рішення, що ухвалено у цій справі, не стало підставою виникнення, зміни або припинення правовідносин за його участю.

Зокрема, відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не має права оспорювати відчуження права оренди спірної земельної ділянки, тому що право користування цією ділянкою йому не належить.

До того ж колегія суддів зауважує, що у разі порушення прав ФГ «Валентина» щодо користування земельною ділянкою саме це господарство має право на звернення до суду для захисту таких прав.

Оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ «Валентина», яке не було учасником справи, поданою ним з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, апеляційне провадження необхідно закрити.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Клопотання про повернення судового збору на час постановлення даної ухвали відсутнє, тому це питання колегією суддів не вирішується.

Керуючись статтями 362, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського госпродарства «Валентина», поданою з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, на рішення Єланецького районногосуду Миколаївськоїобласті від11березня 2025року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Югземсервіс», державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , Єланецької селищної ради Миколаївської області про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору.

Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повна ухвала складена 18 червня 2025 року