Постанова від 09.06.2025 по справі 907/242/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2025 р. Справа №907/242/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.М. Кравчук

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області б/н від 01.04.2025 року (вх. № 01-05/1035/25 від 07.04.2025 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 року (суддя А.А. Худенко; повне рішення складено 12.03.2025 року)

у справі № 907/242/24

за позовом: Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області

до відповідача-1: Рахівської районної державної адміністрації

до відповідача-2: Карпатського біосферного заповідника

до відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області

про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Пікалова Ю.М. адвокат (ордер серії АІ №1860498 від 01.04.2025 року);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2 (в режимі відеоконфернції): Ємчук Л.В. адвокат (довіреність б/н від 13.02.2024 року);

від відповідача-3 (в режимі відеоконференції): Боднар М.Ю. (самопредставництво юридичної особи),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

05.03.2024 року Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації, Карпатського біосферного заповідника та Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.09.2024) про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані вчиненням Карпатським біосферним заповідником порушення в частині реєстрації земельної ділянки, площею 0,25 га (кадастровий номер 2123685000:09:002:0034), на якій знаходиться об`єкт комунальної власності, власником якого є Лугівська сільська рада, а правонаступником зазначеного об`єкту є Богданська сільська рада. Вказує на те, що 31.01.2023 державним реєстратором, на підставі відомостей з ДЗК, проведено реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 за державою.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 року надіслано господарському суду міста Києва за підсудністю матеріали позовної заяви Богданівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2024 року замінено первісного відповідача - Закарпатську обласну державну адміністрацію на належного відповідача - Рахівську районну державну адміністрацію. Передано до Господарського суду Закарпатської області справу за позовом Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 року у справі №907/242/24 відмовлено у позові Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000 Карпатському біосферному заповіднику на території Лугівської сільської ради надано у постійне користування 1990,8 гектарів землі в межах згідно планом користування. Вказаним актом землю надано у постійне користування для збереження, відтворення раціонального використання унікальних природних комплексів відповідно до рішення 9 сесії ХХІІІ скликання Лугівської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 №5 та 9 сесії ІІІ (ХХІІІ) скликання Закарпатської області від 28.12.1999 №182.

На думку суду, таке право постійного користування на час розгляду справи в суді є чинним (неприпиненим) відповідно до приписів ст. 141, 143 ЗК України.

Встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 24.05.2024 земельна ділянка за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 площею 0,25 га зареєстрована на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 60241591, виданий 31.01.2023. Власником зазначено Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області. Право постійного користування земельною ділянкою надано відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000 Карпатському біосферному заповіднику.

Також суд зазначив, що Державний акт на право постійного користування землею серія І-ЗК №002177 від 29.08.2000, за яким ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» набув право постійного користування земельною ділянкою площею 0,56 га для обслуговування існуючих споруд і будівель ніяким чином не спростовує існування у Карпатського біосферного заповідника права постійного користування землею площею 0,25 га на території Лугівської сільської ради.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що під час судового розгляду не здобуто даних про накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 на іншу земельну ділянку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що державна реєстрація відповідної будівлі за позивачем є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття позивачем відповідних речових прав на нерухоме майно. Вказує на те, що рішення державного реєстратора не скасовано та є чинним, правомірність набуття права власності позивачем на спірну будівлю не спростовано ні відповідачами, ні судом першої інстанції. Стверджує, що в матеріалах справи в сукупності достатньо документів, які підтверджують право комунальної власності позивача на нежитлову будівлю та покликається на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованої на ній будівлі. Зазначає, що земельна ділянка площею 0,25 га частково накладається на частину земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача згідно із Державним актом на право остійного користування від 29.08.2000 І-ЗК № 002177. Жодне рішення про вилучення спірної земельної ділянки чи її частини уповноваженими органами не приймалось. Просить рішення господарського Закарпатської області від 12.03.2025 року у справі №907/242/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зазначає, що Державний акт на право постійного користування землею не підтверджує і не може підтверджувати факту переходу земельної ділянки до комунальної власності. В процесі розмежування земель державної та комунальної власності земельні ділянки під об`єктами природно-заповідного фонду, що мають національне та загальнодержавне значення та перебувають у постійному користуванні державних установ природно-заповідного фонду, залишилися у державній власності та не можуть передаватися до комунальної власності. Вважає, що позивач не довів факту набуття права комунальної власності на земельну ділянку, а тому у позивача відсутні правові підставі вимагати повернення спірної земельної ділянки. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 року у справі №907/242/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи скаржника. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що спірна земельна ділянка сформована та зареєстрована із встановленням її меж на місцевості. Вказує на те, що під час судового розгляду до позову не додано підтверджуючих матеріалів щодо накладення спірної земельної ділянки на іншу земельну ділянку. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 року у справі №907/242/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 155 від 09.06.2025 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 907/242/24 у зв`язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді-члена колегії І.Б. Малех.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №907/242/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: Н.М. Кравчук, І.Ю. Панова.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача-2 і відповідача-3 заперечили проти доводів скаржника.

Відповідач-1 не забезпечив участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомив.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи №907/242/24, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2025 року об 11 год. 00 хв.

07.05.2025 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

Вищенаведеним підтверджується, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи №907/242/24.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності відповідача-1.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000 Карпатському біосферному заповіднику на території Лугівської сільської ради надано у постійне користування 1990,8 гектарів землі в межах згідно планом користування.

Зазначеним актом земля надана відповідачу у постійне користування задля збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів відповідно до рішення 9 сесії ХХІІІ скликання Лугівської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 №5 та 9 сесії ІІІ (ХХІІІ) скликання Закарпатської області від 28.12.1999 №182.

Згідно з планом зовнішніх меж землекористування землі складають: Ділянка 1 та Ділянка 2.

В матеріалах справи наявна копія Державного акту на право постійного користування землею, серія І-ЗК №002177 від 29.08.2000, згідно з яким ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» надано у постійне користування 0,56 га землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування існуючих споруд і будівель відповідно до рішення 9 сесії 23 скликання Лугівської сільської ради народних депутатів від 01.03.2000.

Рішенням Лугівської сільської ради від 14.08.2014 року №538 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади села Луги колишньої контори Білотисянського лісопункту ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади села Луги колишньої контори Білотисянського лісопункту ЗАТ «Рахівський лісокомбінат», що знаходиться за адресою село Луги, буд. 327, Рахівського району Закарпатської області.

Зі змісту наявної у справі копії рішення Лугівської сільської ради від 17.02.2014 року №493 «Про відміну рішення від 25.12.2002 Лугівської сільської ради про обговорення листа Карпатського біосферного заповідника від 06.11.2002 про закріплення земельної ділянки за Чорногірським лісництвом» вбачається, що Лугівська сільська рада вирішила відмінити рішення сесії Лугівської сільської ради від 25.12.2002 про закріплення земельної ділянки за Чорногірським лісництвом, а вказану земельну ділянку площею 0,23 га перевести в землі запасу Лугівської сільської ради.

Наказом №19 від 19.01.2023 затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034.

Технічна документація з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034, за межами населених пунктів на території Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, виготовлена Закарпатською регіональною філією Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на замовлення Карпатського біосферного заповідника (сертифікований інженер землевпорядник І.І.Проданець - кваліфікаційний сертифікат інженера землевпорядника № 013887 від 12.04.2018 року; інженер геодезист Жиган М.В. кваліфікаційний сертифікат інженера геодезиста № 010640 від 19.04.2013 року).

Із завдання на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вбачається, що його замовником є Карпатський біосферний заповідник. Місце розташування земельної ділянки: Закарпатська область, Рахівський район, Лугівська сільська рада. Площа земельної ділянки: 0.2500 га. Цільове призначення земельної ділянки: для збереження та використання біосферних заповідників. Форма власності: державна. Умови надання земельної ділянки: в постійне користування. Підставами для виконання робіт зокрема вказано рішення Закарпатської обласної ради 9 сесія 3 скликання №182 від 28.12.1999 та копія державного акту на право постійного користування землею І-ЗК 002219 №338 від 27.12.2000 р.

Відповідно до викопіювання з кадастрової карти земельна ділянка площею 0,25 га з півдня межує із землями загального користування, із заходу землі ОСОБА_1 , з північного-заходу землі ОСОБА_2 , з півночі землі Лугівської сільської ради, із південного сходу землі ДП «Рахівське ЛДГ».

Згідно зі Схемою GNSS-спостережень визначено координати для земельної ділянки за допомогою приладу Trimble5700, вказано вихідний пункт та координати.

Відомість оброблення векторів містить 30 база-точок щодо земельної ділянки (землекористувач: Карпатський біосферний заповідник, Адреса земельної ділянки: за межами населеного пункту на території Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області).

Відомість обчислення координат виміряних точок gps та оцінки їх точності містить данні щодо 30 точок щодо земельної ділянки (землекористувач: Карпатський біосферний заповідник, Адреса земельної ділянки: за межами населеного пункту на території Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області).

Відомість вирахування площі земельної ділянки містить дані земельної ділянки площа землекористування 0,25 га, периметр 304,06 м (землекористувач: Карпатський біосферний заповідник, адреса земельної ділянки: за межами населеного пункту на території Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області).

Схема прив`язки до геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі містить дані про 30 поворотних точок земельної ділянки (Карпатський біосферний заповідник, Лугівська сільська рада. Цільове призначення: для збереження та використання біосферних заповідників).

Із переліку обмежень щодо використання земельної ділянки від 30.11.2021 вбачається, що земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: Лугівська сільська рада Рахівського району Закарпатської області не обтяжена сервітутами та має обмеження у використанні (охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (код - 01.05), площею 0.0111 га), які діють в охоронній зоні ЛЕП, прав третіх осіб на використання земельної ділянки немає.

На кадастровому плані земельної ділянки вказано перелік обмежень у використанні земельної ділянки, відомості про перенесення в натурі (на місцевість) меж охоронних зон та меж земельної ділянки, координати поворотних точок меж охоронних зон, опис суміжних землевласників та землекористувачів.

План зон обмежень на земельну ділянку має обмеження у використанні земельної ділянки - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (код - 01.05).

Згідно з відомостями про встановлені межові знаки земельна ділянка надана Карпатському біосферному заповіднику для збереження та використання біосферних заповідників за межами населених пунктів на території Богданської сільської територіальної громади Рахівського району Закарпатської області та на місцевості межує (чи межуватиме після проектування) з: від А до Б - землі загального користування (вулиця), від Б до В - землі гр. ОСОБА_1 (наявний підпис про погодження), від В до Г - землі гр ОСОБА_1 (наявний підпис про погодження), від Г до Д - землі гр. ОСОБА_2 (наявний підпис про погодження), від Д до Е - землі Лугівська сільська рада (відсутній підпис про погодження), від Е до Є - землі ДП «Рахівеьке ЛДГ» (наявний підпис про погодження).

Акт переносу в натуру (на місцевість) меж охоронних зон засвідчує, що на земельній ділянці, яка знаходиться за межами населених пунктів, площею 0.2500 га, наданої Карпатському біосферному заповіднику для збереження та використання біосферних заповідників проходять межі Охоронної зони: (01.05) площею 0.0111 га.

Зі змісту копії акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 09.02.2022 вбачається, що межові знаки пред`явлені та передані на зберігання землекористувачу земельної ділянки - Карпатському біосферному заповіднику, а саме: від А до Б - землі загального користування (вулиця), від Б до В - землі гр. ОСОБА_1 (наявний підпис про погодження), від В до Г - землі гр. ОСОБА_1 (наявний підпис про погодження), від Г до Д - землі гр ОСОБА_2 (наявний підпис про погодження), від Д до Е - землі Лугівської сільської ради (відсутній підпис про погодження), від Е до Є - землі ДП "Рахівеьке ЛДГ" (наявний підпис про погодження).

Відповідно до розпорядження Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 03.03.2020 № 86 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку земель державної власності в межах населеного пункту» надано Карпатському біосферному заповіднику дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку земель державної власності в межах населеного пункту, для збереження та використання біосферних заповідників, на земельну ділянку площею 0,2500 га, землі Лугівської сільської ради.

У матеріалах справи наявна копія Положення про Карпатський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 №101 (у редакції наказу Міндовкілля 04.04.2022 року №168).

Відповідно до пункту 1.1. Положення Карпатський біосферний заповідник створено на базі Карпатського державного заповідника згідно з Указом Президента України від 26.11.93 №563 «Про біосферні заповідники в Україні».

Територію заповідника розширено відповідно до Указів Президента України від 11.04.97 №325 «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» та від 14.01.2010 №25 «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» та від 02.01.2022 №5 «Про зміну меж території Карпатського біосферного заповідника».

Заповідник розташований на території Берегівського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпатської області.

Територію Заповідника включено в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».

Згідно з пунктом 1.2 Положення Заповідник є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення, збереження та використання.

За змістом пункту 1.3 Положення Заповідник є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Державної казначейської служби України і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Заповідник має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, бланки, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку.

Заповідник віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (пункт 1.4 Положення).

В пункті 1.6 Положення зазначено, що загальна площа Заповідника становить 66417,4 гектара земель, у тому числі 57399,4 гектара землі, що надаються йому у постійне користування та 9018 гектарів земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються Заповіднику в постійне користування у порядку, встановленому законодавством (пункт 1.7 Положення).

Відповідно до пункту 1.8 Положення право Заповідника на постійне користування земельними ділянками оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом 1.9 Положення межі Заповідника встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 24.05.2024 земельна ділянка за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 площею 0,25 га зареєстрована на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 60241591, виданий 31.01.2023. Власником зазначено Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області. Право постійного користування земельною ділянкою надано відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ЗК №002219 від 27.12.2000 Карпатському біосферному заповіднику.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Богданської сільської ради №760 від 28.06.2024 після ліквідації ЗАТ «Рахівський лісокомбінат», земельну ділянку площею 0,56 га було віднесено до земель запасу Лугівської сільської ради.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Богданської сільської ради №769 від 02.07.2024 об`єкту нерухомого майна, який мав раніше адресу: село Луги, вул. Усть Говерла, 307а, у зв`язку із перенумерацією будинків присвоєно нову адресу: с. Луги, вулиця без назви, 327.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 05.07.2024 №226, проведеної за заявою адвоката Мігалі І.В., ФОП Корчинським Р.Б. (свідоцтво судового експерта №19-21п та 1929 від 22.04.202) під час дослідження встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЗК №002177 від 29.08.2000 ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» набув право постійного користування земельною ділянкою площею 0,56 га для обслуговування існуючих споруд і будівель. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2007 по справі 6/120 ліквідовано юридичну особу ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» та державний акт на право постійного користування землею серія І-ЗК №002177 від 29.08.2000 втратив чинність. На земельній ділянці, наданій на праві постійного користування землею серія І-ЗК №002177 від 29.08.2000 ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» у власності останнього була будівля лісопункту з надвірними спорудами. Контора лісопункту відповідно до наданих експерту матеріалів є у комунальній власності Лугівської сільської ради. Земельна ділянка №2 відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000 прямокутної форми, площею 0,25 га, встановити лінійні, розміри та місце розташування земельної ділянки №2 не вдається за можливе в зв`язку з тим, що у даному державному акті довжини ліній між поворотними точками по периметру земельної ділянки не зазначені, а суміжними землекористувачами є: від А до А землі Лугівської сільської ради. ЗАТ Рахівський лісокомбінат не був суміжним землекористувачем Карпатського біосферного заповідника земельної ділянки №2. Відтак експерт зробив висновок, що місце розташування, лінійні розміри, конфігурація земельної ділянки відображеної у державному акті на право постійного користування землею не відповідає лінійним розмірам, конфігурації земельної ділянки відображеної у технічній документації із землеустрою від 30.11.2021.

У відповіді від 25.06.2024 №41 на запит адвоката від 19.06.2024 державне підприємство «Українське державне аерогеодезичне підприємство» повідомляє, що відповідно до ст. 55 ЗУ «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

У відповіді від 01.07.2024 №42 на запит адвоката державне підприємство «Українське державне аерогеодезичне підприємство» повідомляє, що розміщення земельних ділянок сформованих до вступу в дію Земельного Кодексу України вноситься до Державного земельного кадастру на основі розробленої документації із землеустрою.

Позивач вважає себе власником спірної земельної ділянки та звернувся з даним позовом до суду, в якому просить (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог): скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 49136954, запис про інше речове право № 49137057 про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2123685000:09:002:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2687585121236; зобов`язати орган державної влади - Закарпатську обласну державну адміністрацію (правокористувач Карпатський біосферний заповідник) повернути Богданській територіальній громаді в особі Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області земельну ділянку з кадастровим номером 2123685000:09:002:0034; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123685000:09:002:0034.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права користування за відповідачем-2) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

За приписами статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно із частиною 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту «є-1» частини 1 статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права користування за відповідачем-2) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно із підпунктом 50 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права користування за відповідачем-2) Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

У цій справі суд встановив, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000 Карпатському біосферному заповіднику на території Лугівської сільської ради надано у постійне користування 1990,8 гектарів землі в межах згідно планом користування.

Зазначеним актом земля надана відповідачу у постійне користування задля збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів відповідно до рішення 9 сесії ХХІІІ скликання Лугівської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 №5 та 9 сесії ІІІ (ХХІІІ) скликання Закарпатської області від 28.12.1999 №182.

Згідно з планом зовнішніх меж землекористування землі складають: Ділянка 1 та Ділянка 2.

Колегія суддів зазначає, що законом встановлені підстави набуття і припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у статтях 116, 141 та 143 ЗК України.

Враховуючи наявність Державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000, який ніким не скасований та не визнаний недійсним у встановленому порядку, відсутність доказів відмови користувача від права користування спірною земельною ділянкою, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що право постійного користування відповідача спірною земельною ділянку є чинним (неприпиненим).

Також суд правомірно зазначив у рішенні про те, що Державний акт на право постійного користування землею серія І-ЗК №002177 від 29.08.2000, за яким ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» набув право постійного користування земельною ділянкою площею 0,56 га для обслуговування існуючих споруд і будівель, ніяким чином не спростовує існування у Карпатського біосферного заповідника права постійного користування землею площею 0,25 га на території Лугівської сільської ради.

Прийняття Лугівською сільською радою рішення від 14.08.2014 року №538 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади села Луги колишньої контори Білотисянського лісопункту ЗАТ «Рахівський лісокомбінат» не призводить до автоматичного припинення права користування відповідачем оспорюваною позивачем частиною земельної ділянки.

Питання стосовно землі, на якій знаходяться об`єкти нерухомості, підлягає врегулюванню між сторонами з дотриманням відповідних положень земельного законодавства України.

Щодо висновку експерта суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1-3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У цій справі суд зазначив, що висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 05.07.2024 №226 про те, що місце розташування, лінійні розміри, конфігурація земельної ділянки, відображеної у Державному акті на право постійного користування землею не відповідає лінійним розмірам, конфігурації земельної ділянки, відображеної у технічній документації із землеустрою від 30.11.2021 ніяким чином не спростовує існування у Карпатського біосферного заповідника права постійного користування спірною земельною ділянкою площею 0,25 га на території Лугівської сільської ради.

Враховуючи наявність у відповідача Державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000, який є чинним та не скасованим, колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду правильним.

Суд також встановив, що Технічна документація з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 за межами населених пунктів на території Лугівської сільської ради виготовлялась, в тому числі і на підставі даних Державного акту на право постійного користування землею І-ЗК №002219 від 27.12.2000.

Виходячи із вказаного, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 05.07.2024 №226 про те, що місце розташування, лінійні розміри, конфігурація земельної ділянки відображеної у державному акті на право постійного користування землею не відповідає лінійним розмірам, конфігурації земельної ділянки відображеної у технічній документації із землеустрою від 30.11.2021 не доводить, що технічна документація виконана із порушенням Закону України «Про землеустрій», оскільки експерт в п. 5 висновку вказує, що встановити лінійні розміри та місце розташування земельної ділянки №2 не надається за можливе.

Також місцевий господарський суд зазначив, що під час судового розгляду не здобуто даних про накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 на іншу земельну ділянку.

Враховуючи надані сторонами докази та вимоги ст. 86 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає наведені висновки правомірними.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

З урахуванням положень статей 116, 141 та 143 ЗК України, з огляду на відсутність будь-яких доказів існування рішень за наслідками добровільної відмови постійного землекористувача та органу управління його майном від права постійного користування земельною ділянкою та/або про вилучення земельної ділянки, прийнятих уповноваженими органами у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у поверненні Богданській територіальній громаді в особі Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області земельну ділянку з кадастровим номером 2123685000:09:002:0034.

Як наслідок, позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 49136954, запис про інше речове право № 49137057 про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2123685000:09:002:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2687585121236 та скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123685000:09:002:0034 підставно відхилені судом, як похідні вимоги.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують відповідних висновків оскарженого рішення суду першої інстанції.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 року у справі № 907/242/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області б/н від 01.04.2025 року (вх. № 01-05/1035/25 від 07.04.2025 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 12.03.2025 року у справі № 907/242/24 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяН.М. Кравчук

СуддяІ.Ю. Панова