Постанова від 12.06.2025 по справі 920/214/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2025 р. Справа№ 920/214/23(920/1469/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від позивача: Кизенко Д.О. згідно ордера (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1: Сімонова Є.О. за довіреністю

розглянувши заяву Фермерського господарства "Дончук" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" на рішення Господарського суду Сумської області від 22.01.2025 року

у справі №920/214/23(920/1469/23) (суддя: Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Фермерського господарства "Дончук"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротериторія"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕО-Трейдинг"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка нова"

2. Арбітражний керуючий Бандола Олександр Олексійович

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.ІМ."

про визнання права власності, визнання недійсними договору купівлі - продажу, протоколу лізингу, скасування державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію машини, усунення

перешкод у користуванні власністю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.01.2025 року у справі №920/214/23(920/1469/23) позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі - продажу №6436-S/16 від 01.04.2020 року, який укладено між ТОВ "Світ Агротехніки", ТОВ "ОТП Лізинг" і ТОВ "Агротериторія", визнано недійсним протокол лізингу №16 від 01.04.2020 року до Рамкового договору фінансового лізингу №6436-FL від 27.03.2020 року, який укладено між ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Агротериторія", скасовано державну реєстрацію сільськогосподарської техніки трактору колісного марки CLAAS XERION 5000 TRAC заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2019 року випуску, здійснену з видачею Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Київській області 18.03.2021; усунено Фермерському господарству "Дончук" перешкоди в користуванні власністю на Трактор колісний XERION 5000 TRAC, рік випуску 2019, номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді іншого обтяження рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме: - Зареєстровано: 06.02.2023 13:51:57 за №30307184 реєстратором: Новейко-Вадіс Оксана Георгіївна, Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська обл., - Документ-підстава: Рамковий договір фінансового лізингу, серія та номер: 6436-FL, виданий: 27.03.2020, видавник: між ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Агротериторія" договір фінансового лізингу, серія та номер: 6436-FL, виданий: 27.03.2020, видавник: між ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Агротериторія", Боржник: ТОВ "Агротериторія", - Обтяжувач: ТОВ "ОТП Лізинг"; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено; присуджено до стягнення з ТОВ "ОТП Лізинг" на користь Фермерського господарства "Дончук" 4473,34 грн. витрат по сплаті судового збору, присуджено до стягнення з ТОВ "Агротериторія " на користь Фермерського господарства "Дончук" 4473,34 грн. витрат по сплаті судового збору, присуджено до стягнення з ТОВ "Світ Агротехніки" на користь Фермерського господарства "Дончук" 4473,34 грн. витрат по сплаті судового збору, присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Дончук" в дохід державного бюджету України 119248,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ОТП Лізинг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2025 у справі №920/214/23(920/1469/23) та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Лізинг" на рішення Господарського суду Сумської області від 22.01.2025 у справі №920/214/23(920/1469/23) залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу у відповідності до ч. 8 ст.129 ГПК України, тобто до закінчення судових дебатів, зроблено заяву про відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, докази понесення яких та їх розміру останній зобов`язався подати протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення по суті спору.

23.05.2025 року через систему "Електронний суд" позивачем подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в якій останній просить стягнути з відповідачів (із врахуванням змісту рішення суду першої інстанції) на користь ФГ "Дончук" 33 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також провести судові засідання в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27.05.2025 призначено розгляд заяви ФГ "Дончук" про ухвалення додаткового рішення у справі №920/214/23(920/1469/23) в режимі відеоконференції на 12.06.2025 року за участю повноважних представників сторін та запропоновано відповідачам до дати судового засідання подати до суду письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат.

11.06.2025 року від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу до 6 000,00 грн. з тих мотивів, що витрати позивача на правову допомогу є необґрунтованими, неспівмірними обсягу наданих послуг та безпідставно завищені.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2025 року в режимі відеоконференції просив задовольнити подану заяву у повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти заяви позивача заперечував, просив прийняти судове рішення з урахуванням поданого суду клопотання.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

12.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши в судовому засіданні подану позивачем заяву та додані до неї докази, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача-1 з цього приводу, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 28.04.2023 року між ФГ "Дончук" (замовник) та АБ "Кизенко Юрпартнер" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №211/04, за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги адвоката в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вартість послуг визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору та/або в актах виконаних робіт.

Так, на виконання цього договору 15.04.2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, в якій вказано наступне:

"1. Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати наступні послуги: Аналіз наданих матеріалів. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №920/214/23(920/1469/23).

2. Вартість послуг 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

3. Строк оплати до 24.04.2025 року включно.".

17.04.2025 року сторонами підписано Акт наданих послуг, згідно якого послуги надано в повному обсязі та із дотриманням умов договору. У замовника претензій до обсягу та якості наданих послуг немає.

На підставі виставленого рахунку-фактури №321/04 від 15.04.2025 року замовником згідно платіжної інструкції від 18.04.2025 року №1145 сплачено виконавцю за вказані послуги 25 000,00 грн.

Крім того, 20.05.2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду, в якій вказано наступне:

"1. Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати наступні послуги: Участь у судовому засіданні 21.05.2024 року у Північному апеляційному господарському суді у справі №920/214/23(920/1469/23).

2. Вартість послуг 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

3. Строк оплати до 24.05.2025 року включно.".

21.05.2025 року сторонами підписано Акт наданих послуг, згідно якого послуги надано в повному обсязі та із дотриманням умов договору. У замовника претензій до обсягу та якості наданих послуг немає.

На підставі виставленого рахунку-фактури №437/05 від 20.05.2025 року замовником згідно платіжної інструкції від 22.05.2025 року №1247 сплачено виконавцю за вказані послуги 8 500,00 грн.

Отже, з огляду на наведені докази, понесені Фермерським господарством "Дончук" судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складають 33 500,00 грн. і, на переконання позивача, підлягають стягненню з відповідачів.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 ГПК України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачу.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Сторона має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою позивачем наданих йому послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачу не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідачів, від покладення на них обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідачів.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви докази, врахувавши відповідні заперечення відповідача-1, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу 33 500,00 грн. не є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, судом встановлено, що виконавцем фактично було здійснено підготовку відзиву на апеляційну скаргу та взято участь в одному судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що витрати позивача у розмірі 33 500,00 грн. значно завищені, а відтак не є розумними та виправданими, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №910/20852/20, при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а адвокатське бюро надавало правову допомогу протягом всього розгляду справи, починаючи з подання позову, а тому було обізнане з усіма фактичним обставинами справи, як наслідок визначена в акті підготовка відзиву на апеляційну скаргу на суму 25000,00 грн., на думку суду, не відповідає та є неспівмірним обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки дана справа не відноситься до категорії складних, а отже не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи під час підготовки відповідних документів.

Щодо участі адвоката в судовому засіданні, то необхідно зазначити, що за час знаходження справи №920/214/23(920/1469/23) у провадженні Північного апеляційного господарського суду відбулось лише одне судове засідання, а саме: 21.05.2025 року тривалістю 8 хвилин, яке, з огляду на хід судового засідання, не характеризувались тривалістю та особливою складністю, а тому участь представника ФГ "Дончук" в цьому судовому засіданні, яка оцінена виконавцем у 8 500,00 грн., є завищеною.

Більш того, у наданих позивачем Актах наданих послуг відсутнє посилання на кількість часу, витраченого адвокатом при наданні професійної правничої допомоги, що не дає можливості визначити та пересвідчитись, що заявлені витрати, наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критеріям реальності та співрозмірності.

За таких обставин, оцінивши витрати ФГ "Дончук" з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на підготовку процесуальних документів по справі, зокрема відзиву на апеляційну скаргу, як кваліфікований фахівець, та витраченого часу на участь у справі, керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд вважає справедливим та співрозмірним призначення відшкодування ФГ "Дончук" таких витрат у розмірі 24 000,00 грн. шляхом їх стягнення з ТОВ "ОТП Лізинг", ТОВ "Агротериторія" та ТОВ "Світ Агротехніки", як відповідачів у справі, у рівних частинах по 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, оскільки під час прийняття постанови від 21.05.2025 року Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про судові витрати, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення заяви ФГ "Дончук" про вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу у справі №920/214/23(920/1469/23) шляхом постановлення додаткової постанови в силу приписів ст. 244 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "Дончук" про ухвалення додаткового рішення у справі №920/214/23(920/1469/23) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 43, код ЄДРПОУ 35912126) на користь Фермерського господарства "Дончук" (66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, код ЄДРПОУ 22495752) 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №920/214/23 (920/1469/23) в суді апеляційної інстанції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротериторія" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, будинок 10/10, офіс 61, код ЄДРПОУ 38290906) на користь Фермерського господарства "Дончук" (66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, код ЄДРПОУ 22495752) 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №920/214/23(920/1469/23) в суді апеляційної інстанції.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" (41400, Сумська область, Шосткинський район, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 44, код ЄДРПОУ 36947647) на користь Фермерського господарства "Дончук" (66112, Одеська область, Балтський район, с. Пужайкове, код ЄДРПОУ 22495752) 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №920/214/23(920/1469/23) в суді апеляційної інстанції.

5.Доручити господарському суду Сумської області видати накази.

6.Дану постанову вважати невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 року у справі №920/214/23 (920/1469/23).

7.Справу повернути до господарського суду Сумської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови підписано 16.06.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко