Ухвала від 18.06.2025 по справі 15/81

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"18" червня 2025 р. Справа№ 15/81 (910/9782/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

розглянувши клопотання Приватного підприємства "Ексито"

про вжиття заходів забезпечення позову

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ексито"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.05.2025 (суддя Омельченко Л.В.)

у справі № 15/81 (910/9782/24)

за позовом Приватного підприємства "Ексито"

в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"

до Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик",

третя особа: 1. Міністерство економіки України,

2. Фонд державного майна України,

про витребування майна

у межах справи №15/81

про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод",

встановив:

У серпні 2024 року Приватне підприємство "Ексито" в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" звернулось в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про витребування майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі № 15/81 (910/9782/24) відмовлено в позові.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 07 травня 2025 року позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі № 15/81 (910/9782/24) скасувати в частині відмови у задоволенні позову ДП "ВО "Київський радіозавод" до ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про витребування майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 кв. м, до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери Э, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 кв. м, корпус 63 (літера Щ) загальною площею 691,70 кв. м, ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 кв. м, ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 кв. м, у скасованій частині ухвалити нове рішення, відповідно до якого позов задовольнити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 15/81 (910/9782/24) за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ексито", розгляд справи призначено на 24.06.2025.

Позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та просив накласти арешт на майновий комплекс, який належить на праві власності відповідачу, заборонити відповідачу та будь-яким державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо спірного майна.

Розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість з огляду на наступне.

Так, у клопотанні позивач просив накласти арешт на майновий комплекс, який станом на 16.06.2025 належить на праві власності ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" із забороною розпорядження та його відчуження, здійснення реєстраційних дій, а саме на нерухоме майно - майновий комплекс (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 кв. м, до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери Э, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 кв. м, корпус 63 (літера Щ) загальною площею 691,70 кв. м, ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 кв. м, ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 кв. м..

Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наступними доводами.

16.06.2025 представник позивача виявив інформацію, що відповідач станом на момент розгляду справи № 15/81 (910/9782/24) в суді апеляційної інстанції готує дії по продажу майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 кв. м, що підтверджується протоколом річних загальних зборів ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" № 1 від 25.04.2025.

Вказаний протокол було прийнято 100 % голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у річних загальних зборах та є власниками голосуючих акцій. Протокол було засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Москаленко Н.О.

Так, у пункті 7 протоколу визначено розгляд питання про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, а саме загальними зборами акціонерів ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" попередньо надано згоду Товариства на укладення значних правочинів (кредитних угод, договорів застави/іпотеки, поставки, комісії, безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, купівлі-продажу, оренди, поруки, зберігання тощо та відповідних додаткових угод до таких договорів), які будуть укладені Товариством протягом року з моменту проведення цих річних загальних зборів Товариства на суму, яка не перевищує 6 571 тис. грн, що становить 50 % вартості активів за даними річної звітності за 2024 рік за умови надання попередньої згоди на їх укладення Наглядовою радою Товариства.

Згідно з п. 7.2. протоколу Наглядовій раді Товариства надано повноваження, у вищевказаний період, без отримання додаткового рішення Загальних зборів акціонерів:

приймати рішення та погоджувати умови значних правочинів з усіма можливими змінами та доповненнями, попередня згода на укладення яких надана Загальними зборами Товариства;

приймати рішення та погоджувати/визначати перелік майна (нерухомого/рухомого/майнових прав) Товариства, яке підлягає відчуженню, передачі в заставу/іпотеку, придбанню, тощо;

приймати рішення та погоджувати умови правочинів (в тому числі з усіма можливими змінами та доповненнями), які будуть укладатись щодо передачі майна в заставу/іпотеку та/або надання Товариством фінансової поруки в забезпечення виконання зобов`язань як Товариства та інших осіб (юридичних та/або фізичних);

приймати рішення про надання згоди (уповноважувати з правом передоручення) на укладення/підписання Генеральним директором Товариства, посадовими особами Товариства або уповноваженій особі по довіреності правочинів на укладення яких надана попередня згода Загальними зборами Товариства значних правочинів з усіма змінами та доповненнями до них.

За п. 7.3. протоколу уповноважено на підписання значних правочинів від імені Товариства Генерального директора Товариства або уповноважену ним особу, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності та визначена рішенням Наглядової Ради Товариства щодо надання попередньої згоди на укладення відповідних договорів.

При цьому, відповідно до балансу (звіт про фінансовий стан) ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" станом на 30.09.2024 первісна вартість майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000) складала 4 452 тис. грн, знос становить 3 289 тис. грн, а залишкова вартість (балансова) майнового комплексу складає 1 163 тис. грн.

З огляду на визначену ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" балансову вартість майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000) та протокол, за яким акціонерами надано попередню згоду на відчуження майна ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на суму до 6 571 тис. грн, позивач вважає, що відповідачем вчиняються підготовчі дії до продажу майна, яке є предметом спору у даній справі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта зазначеної статті ГПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Крім цього, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

А тому заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Отже обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а тому метою забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Отже забезпечення позову застосовується як гарантія реального задоволення законних вимог позивача.

А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Звідти, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Суд зазначає, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2024 у справі №910/3268/22, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22, від 18.10.2023 у справі №922/1864/23, від 11.01.2024 у справі №916/3599/23).

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №910/6804/23, від 18.10.2023 у справі №922/1864/23).

Водночас, особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20).

При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2024 у справі №910/3268/22, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22).

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №917/453/23).

В свою чергу, господарський суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню, у зв`язку з вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Предметом апеляційного розгляду за апеляційною скаргою позивача є рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про витребування від відповідача на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (на праві господарського відання) нерухомого майна - майновий комплекс (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 кв. м.

Вказане нерухоме майно станом на 16.06.2025 зареєстроване на праві власності за відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Арбітражного суду міста Києва у справі №15/81 від 01.10.1997 року ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію.

У серпні 2024 року Приватне підприємство "Ексито" в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" звернулось в господарський суд із позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про витребування майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі № 15/81 (910/9782/24) відмовлено в позові.

Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі № 15/81 (910/9782/24).

Статтею 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено об`єкти, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав, а саме: у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Отже, зважаючи на необхідність встановлення обставин щодо можливого застосування судом заходів забезпечення позову, визначених у заяві позивача щодо накладення арешту на майно, яке є предметом спору у справі, а також заборони іншим особам вчиняти певні дії, слід застосовувати ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Нерухоме майно, яке є предметом спору у справі, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на праві власності за відповідачем.

Після відкриття провадження у даній справі та до ухвалення рішення судом по суті спору, акціонери відповідача прийняли рішення про відчуження майна, тобто відповідачем вживаються заходи з відчуження спірного майна до вирішення спору по суті, і таке відчуження унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову про витребування такого майна.

Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов висновку про існування реальної загрози того, що відповідач може реалізувати право на відчуження спірного майна, що призведе до неможливості реального поновлення прав та захист інтересів особи, в інтересах якої заявлений даний позов, та фактично знівелює мету судового захисту та принцип процесуальної економії. Відповідна наявність таких ризиків обумовлюється поведінкою відповідача.

Отже, колегія суддів вважає, що клопотання позивача належить задовольнити та вжити заходи забезпечення позову, що полягають у накладенні арешту на спірне майно, що належить на праві власності відповідачеві, із забороною державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо такого майна.

Вжиті за цією ухвалою заходи забезпечення позову у справі № 15/81 (910/9782/24) будуть діяти до закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ексито" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025.

Керуючись ст.ст. 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Приватного підприємства "Ексито" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 15/81 (910/9782/24), які будуть діяти до закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ексито" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025.

2.1 Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, ЄДРПОУ 24742491), а саме на:

- майновий комплекс (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 кв. м, до складу якого входять: приміщення корпусів 2-2а (літери Э, Ю, Я) загальною площею 4 705,40 кв. м, корпус 63 (літера Щ) загальною площею 691,70 кв. м, ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш) загальною площею 129,10 кв. м, ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч) загальною площею 171,40 кв. м.

2.2. Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам на вчинення реєстраційних дій, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, спрямовані на зміну власника, поділ, об`єднання, зміну інших характеристик, передачу третім особам будь-яких речових прав, щодо майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1716371180000), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, загальною площею 5 697,60 кв. м, що належить Приватному акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, ЄДРПОУ 24742491).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 18.06.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх