Рішення від 10.06.2025 по справі 908/359/25

номер провадження справи 22/39/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2025 Справа № 908/359/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.

За участю представників учасників справи:

від позивача Фролов В.В., самопредставництво, Витяг з ЄДРЮО, службове посвідчення № 1907 від 01.08.2023

від відповідача Матохнюк А.А., самопредставництво, наказ № 66-К від 09.06.2025

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/359/25

за позовом: Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ БУД (вул. Чубанова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69118)

про стягнення 589 098,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

13.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 05-05/0102 від 10.02.2025) Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ БУД про стягнення 528157,68 грн. неустойки та 60941,27 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем строків повернення невикористаного авансу, перерахованого за Договором № 28/02/ВОП від 28.02.2024.

Згідно позовної заяви, пунктом 3.10 Договору встановлено можливість перерахування генпідряднику попередньої оплати (авансу) у розмірі 50% на строк до 31.03.2024. Надалі додатковими угодами змінено розмір авансу до 70% та змінено дату його повернення, але в будь-якому разі не більш як на 6 місяців з моменту його отримання. Позивач перерахував авансу у загальній сумі 101114350,00 грн. За договором відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). Відповідачем було порушено строки відпрацювання авансу, аванс вчасно повернутий не був. У зв`язку з цим, на підставі п. 12.4 Договору нараховано неустойку в розмірі 528157,68 грн. та 60941,27 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).

26.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відхилено заперечення відповідача. Відповідач вважає, що додатковою угодою № 8 від 29.09.2024 було змінено термін відпрацювання авансу до 25.12.2024 для всіх виплат. Однак, така думка порушує положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, якою затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, де зазначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців. Тобто, термін повернення 25.12.2024 стосується лише наданого авансу у розмірі 11000000,00 грн., перерахованого платіжною інструкцією № 117 від 18.06.2024.

10.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заперечення відповідача на відповідь на відзив. Договором чітко визначена процедура надання документів (актів) на перевірку та підписання, а саме: не пізніше ніж за 7 календарних днів до завершення звітного періоду, шляхом направлення рекомендованим/цінним листом або врученням під розписку замовнику. Відповідачем не надано доказів надсилання документів або вручення їх під розписку.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

20.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Визнано обставину укладення Договору № 28/02/ВОП від 28.02.2024 про закупівлю робіт за бюджетні кошти; перерахування авансу в сумі 101114350,00 грн. Відповідач за період з 11.09.2024 по 01.11.2024 здав, а позивач прийняв роботи по Договору на суму авансу 101114350,00 грн. У подальшому відповідачем за період з 01.11.2024 по 20.12.2024 було передано робіт на суму 66192709,84 грн. Усі роботи були повністю виконані відповідачем та оплачені позивачем. Умовами Договору в редакції додаткової угоди № 8 від 29.09.2024 було встановлено, що по закінченню терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає замовнику, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть якщо термін використання авансу не настав. Станом на 25.12.2024 сторонами були повністю виконані зобов`язання за Договором і відповідач не мав невідпрацьованих сум авансу. Також Договір не містить суму, на яку нараховується неустойка.

01.04.2025 та 02.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. Положенням п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва не встановлюється обов`язок відповідача як генерального підрядника на повернення авансу протягом 6 місяців. Строк його повернення визначено п. 3.10 Договору не пізніше 25.12.2024. Будівництво по Договору було розпочато відповідачем у березні 2024 і фактично закінчено у червні 2024. Акти були надані позивачу у червні 2024, однак не підписані позивачем не з вини відповідача. Акти були надіслані 01.06.2024 на електронну адресу позивача та передавалися нарочно позивачу, однак таких доказів відповідач немає. Куратор від ЗСУ наполіг на необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених Договором і проєктною документацією. Після цього було здійснено коригування кошторисної документації та сторонами укладено додаткову угоду № 7 від 28.08.2024, якою було змінено загальну вартість договору, строк повернення невідпрацьованої суми авансу, строк виконання робіт, договірну ціну, календарний графік виконання робіт і план фінансування. Тільки після цього відповідач виконав додаткові роботи і стало можливим підписання сторонами актів КБ-2в.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/359/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 18.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху.

25.02.2025, у встановлений судом строк, від позивача надійшла заява вих. № 05-05/0102-1 від 20.02.2025 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/359/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.04.2025, враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.05.2025.

Ухвалою суду від 01.05.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ БУД про поновлення процесуального строку для подання доказів. Провадження в справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 29.05.2025.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 29.05.2025, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному.

Ухвалою від 05.06.2025 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.06.2025.

У судове засідання 10.06.2025 з`явилися представники сторін.

Відповідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 10.06.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

28.02.2024 між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІВАТ БУД (генпідрядник, відповідач) укладено Договір № 28/02/ВОП про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору, замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов Договору та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника й оплатити закінчені роботи: «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області (будівництво ВОП № 49-57)».

Загальна вартість Договору на підставі договірної ціни складає 160294408,72 грн. з ПДВ (п. 2.1).

Згідно п. 3.1, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ «Запоріжжя», довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.

Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи для подання їх на перевірку та підписання замовнику не пізніше ніж за 7 календарних днів до завершення звітного періоду, шляхом направлення на юридичну адресу замовника рекомендованого/цінного листа (Укрпошта) або вручаються під розписку. Замовник зобов`язаний перевірити та підписати надані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовити в їх підписанні, обґрунтувавши такі підстави відмови протягом 7 робочих днів з дня їх одержання (п. 3.2).

Згідно п. 3.10 Договору, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) генпідряднику для виконання робіт з будівництва військово-інженерних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 50% вартості робіт за Договором на строк до 31.03.2024. Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс для виконання робіт, зазначених у п. 1.2 розділу 1 Договору. Відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31 березня 2024 року включно.

Фінансування робіт, згідно п. 3.12, здійснюється за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.

Пунктом 4.1 встановлено закінчення виконання робіт 30.01.2025.

Згідно п. 12.4, генпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором і у таких сумах:

- у разі порушення генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, генпідрядник за користування грошовими кошами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій, генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Договір, згідно п. 15.1, діє до 31.12.2025.

На виконання умов Договору позивач перерахував на банківський рахунок позивача 56514350,00 грн. згідно платіжної інструкції № 30 від 06.03.2024 (оплачено 08.03.2024), у призначенні платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 28/02/ВОП від 28.02.2024.

Надалі сторонами додатковими угодами до Договору пункт 3.10 викладався в новій редакції, та збільшувався строк закінчення виконання робіт. Так, додатковою угодою № 1 від 28.03.2024 визначено можливість здійснення замовником попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 50% вартості робіт за Договором на строк до 15.05.2024. Визначено, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 15 травня 2024 року включно.

Згідно платіжної інструкції № 77 від 18.04.2024 (оплачено 20.04.2024) позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 23600000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 15.05.2024 визначено (змінено): загальну вартість Договору, а саме: 160294408,72 грн.; закінчення виконання робіт 01.06.2024; строк дії Договору до 31.12.2024.

Додатковою угодою № 3 від 13.05.2024 визначено, можливість здійснення замовником попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 70% вартості робіт за Договором на строк до 31.05.2024. Визначено, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31 травня 2024 року включно.

Згідно платіжної інструкції № 97 від 17.05.2024 (оплачено 18.05.2024) позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 10000000,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 30.05.2024 визначено: перерахування попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 30.06.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 30 червня 2024 року включно; закінчення виконання робіт 30.06.2024.

Згідно платіжної інструкції № 117 від 18.06.2024 (оплачено 25.06.2024) позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 11000000,00 грн.

Таким чином, позивач перерахував відповідачу попередню оплату (аванс) у загальній сумі 101114350,00 грн.

Додатковою угодою № 5 від 26.06.2024 визначено: перерахування попередньої оплати (виплата авансу) на строк до 31.07.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31 липня 2024 року включно; закінчення виконання робіт 31.07.2024.

Додатковою угодою № 6 від 26.07.2024 визначено: перерахування авансу строком по 01.09.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 01 вересня 2024 року включно; закінчення виконання робіт 01.09.2024.

Додатковою угодою № 7 від 28.08.2024 визначено (змінено): загальну вартість Договору 191258645,82 грн.; перерахування авансу у розмірі до 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 30 вересня 2024 року включно, навіть, якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт за договором 30.09.2024.

Додатковою угодою № 8 від 29.09.2024 сторони виклали пункт 3.10 Договору в іншій редакції, встановивши, що замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оброни у розмірі 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть, якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт за договором 25.12.2024.

Додатковою угодою № 9 від 14.11.2024 викладено пункт 10.2 стосовно гарантійного строку в іншій редакції.

Додатковою угодою № 10 від 12.12.2024 визначено (змінено) договірну ціну 172059905,12 грн. з ПДВ.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 31.07.2024 вих. № 326, яким інформував, що 29.07.2024 відбулася прийомка готовності ВОП № 50, за фактом приймання був складений протокол готовності, в якому були відображені додаткові роботи та недоліки, які необхідно виконати. Зазначено, що недоліки та додаткові роботи були усунуті та виконані в найкоротший термін, за результатами чого був зроблений фотозвіт.

Листом від 15.08.2024 вих. № 02.4-15/0480 позивач надіслав відповідачу в електронну вигляді в зв`язку з отриманням позитивного експертного звіту по об`єкту «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області» відкориговану кошторисну документацію в програмному комплексі для коригування договірних цін.

Як зазначив відповідач, з урахуванням відкоригованої кошторисної документації та отриманої експертної оцінки, сторони 28.08.2024 уклали додаткову угоду № 7 до Договору. після цього відповідач виконав додаткові роботи і стало можливим підписання сторонами актів КБ-2в.

11.09.2024 між сторонами були підписані акти форми КБ-2в за квітень 2024: № 1 від 11.09.2024 на суму 1581109,57 грн., № 3 від 11.09.2024 на суму 349374,29 грн., № 4 від 11.09.2024 на суму 1313340,96 грн., № 6 від 11.09.2024 на суму 11167223,45 грн., акти форми КБ-2в за травень 2024: № 7 від 11.09.2024 на суму 13770953,81 грн.

16.09.2024 між сторонами були підписані акти форми КБ-2в за серпень 2024: № 5 від 16.09.2024 на суму 2009539,16 грн., № 2 від 16.09.2024 на суму 510035,27 грн., № 8 від 16.09.2024 (за травень-червень) на суму 2179060,39 грн.,

02.10.2024 між сторонами були підписані акти форми КБ-2в за березень 2024: № 9/1 від 02.10.2024 на суму 13539193,60 грн., № 9 від 02.10.2024 на суму 208435,28 грн., № 9/2 від 02.10.2024 на суму 241108,66 грн., № 10 від 02.10.2024 на суму 227069,88 грн., № 11 від 02.10.2024 на суму 5487,07 грн., № 11/2 від 02.10.2024 на суму 43124,64 грн., № 10/1 від 02.10.2024 на суму 11390458,24 грн., № 11/1 від 02.10.2024 на суму 12555617,34 грн.,

26.10.2024 між сторонами були підписані акти форми КБ-2в за червень 2024: № 12 від 26.10.2024 на суму 92700,79 грн., № 12/1 від 26.10.2024 на суму 13897064,28 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві та не заперечив відповідач:

- погашення авансу, перерахованого 08.03.2024 у сумі 56514350,00 грн. відбувалося: 11.09.2024 за актами форми КБ-2в №№ 1, 3, 4, 6, 7 на загальну суму 28182002,08 грн.; 16.09.2024 за актами форми КБ-2в №№ 5, 2, 8 на загальну суму 4698634,82 грн.; 02.10.2024 за актами форми КБ-2в №№ 9/1, 9, 9/2, 10, 11/2, 10/1 на загальну суму 23633713,10 грн.

- погашення авансу, перерахованого 20.03.2024 у сумі 23600000,00 грн. відбувалося: 02.10.2024 за актами форми КБ-2в №№ 10/1, 11/1 на загальну суму 14576781,67 грн.; 26.10.2024 за актами форми КБ-2в №№ 12,12/1 на загальну суму 9023218,33 грн.

Як зазначив позивач, суми авансу у розмірі 10000000,00 грн. та 11000000,00 грн. були відпрацьовані (надано замовнику акти виконаних робіт) до спливу шестимісячного терміну, встановленого законодавством.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протоколи № 11 від 12.09.2024, № 13 від 25.10.2024 про порушення бюджетного законодавства. Згідно протоколів, станом на 12.09.2024 та на 25.10.10.2024 розпорядником бюджетних коштів (Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на суму 56514350,00 грн. та на суму 9023218,33 грн., відповідно, по Договору від 28.02.2024 № 28/02/ВОП та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області були складені відповідні попередження від 12.09.2024 № 41 та від 25.10.2024 № 45 про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Між сторонами справи був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період: 2024 р. за Договором № 28/02/ВОП від 28.02.2024, де заборгованість на 31.12.2024 перед Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації відсутня.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч. 1 ст. 323 ГК).

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 882 ЦК України визначено порядок передання та приймання робіт. Відповідно ч. 1 цієї статті, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно ч. 4, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач зазначив про фактичне виконання ним робіт за Договором у червні 2024 та про надіслання 11.06.2024 на електронну адресу позивача актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 1/1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумкових відомостей ресурсів. 13.06.2024 надіслав на електронну адресу позивача виконавчу документацію по Договору, а 17.07.2024 надіслав акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 1/1, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Також зазначив, що вказані документи були надані відповідачем позивачу і нарочно, однак письмових доказів цього він не має.

На підтвердження надіслання зазначеної документації електронною поштою відповідач долучив до матеріалів справи скріншоти екрану комп`ютера вкладки електронної пошти, а також копії відповідної документації, зокрема актів форми КБ-2в № 1, 1/1, які не містять ані періоду виконання робіт, ані дати їх складення, ані підпису уповноваженого представника відповідача.

Інші надані відповідачем акти форми КБ-2в також не містять дати їх складення та підпису уповноваженого представника відповідача.

Щодо долучених відповідачем договорів, укладених із іншими юридичними особами на виконання певних робіт на надання послуг, підписаних між ними актів надання послуг не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, що можуть підтвердити здачу виконаних робіт саме замовнику (позивачу), які підтверджуються саме актами форми КБ-2в, підписаними між позивачем та відповідачем.

Умовами Договору № 28/02/ВОП (пункт 3.2) визначено, що Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи для подання їх на перевірку та підписання замовнику не пізніше ніж за 7 календарних днів до завершення звітного періоду, шляхом направлення на юридичну адресу замовника рекомендованого/цінного листа (Укрпошта) або вручаються під розписку. Замовник зобов`язаний перевірити та підписати надані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовити в їх підписанні, обґрунтувавши такі підстави відмови протягом 7 робочих днів з дня їх одержання.

Тобто, договором встановлено направлення відповідачем позивачу актів на його юридичну адресу рекомендованим/цінним листа Укрпоштою або вручення під розписку.

Таким чином, надіслання позивачу документації електронною поштою не є належним врученням згідно умов Договору.

Відтак, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо виконання ним робіт у червні 2024 та передання їх результатів для приймання позивачем у червні 2024.

Встановленою є обставина підписання між сторонами актів форми КБ-2в саме 11.09.2024, 16.09.2024, 02.10.2024, 26.10.2024.

Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).

Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору на 28.02.2024), цей Порядок є обов`язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту:

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців..

Як встановлено судом, на момент укладення Договору від 28.02.2024, пунктом 3.10 сторони визначили строк використання авансу (до 50% вартості робіт за договором) до 31.03.2024.

Надалі, додатковими угодами пункт 3.10 Договору викладався в новій редакції та змінювався (збільшувався) строк використання відповідачем авансу.

Востаннє, додатковою угодою № 8 від 29.09.2024 до Договору сторонами було визначено: «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» із змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійсненя розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70% вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців. Відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть, якщо термін використання авансу не настав».

Суд відхиляє твердження позивача щодо того, що термін повернення 25.12.2024 стосується лише наданого авансу у розмірі 11000000,00 грн., перерахованого платіжною інструкцією № 117 від 18.06.2024, оскільки додатковою угодою № 8 від 29.09.2024 не встановлено, які саме суми (їх розмір) авансу мав бути повернутий не пізніше 25.12.2024, а які раніше дати « 25.12.2024». Цією угодою визначено загальний строк повернення невідпрацьованих сум авансу не пізніше 25.12.2024.

Крім того, станом на укладення додаткової угоди № 8 від 29.09.2024 позивачем було повністю перераховано відповідачу всю суму авансу у розмірі 101114350,00 грн. (останнє перерахування було 25.06.2024).

Предметом позовних вимог у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою позову є Договір № 28/02/ВОП від 28.02.2024 зі змінами.

За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони у Договорів визначили конкретний (чіткий) строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником, востаннє додатковою угодою № 8 такий строк був встановлений не пізніше 25 грудня 2024 року включно. Тобто, останнім днем для повернення таких сум було саме 25.12.2024. Ця дата (25.12.2024) співпадала зі строком закінчення виконання робіт (пункт 4.1 у редакції додаткової угоди № 8).

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.10 Договору в редакції додаткової угоди № 8 від 29.09.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.

Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.

Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував неустойку у розмірі 528157,68 грн. та 60941,27 грн. 3% річних за загальний період із 08.09.2024 по 25.10.2024, розраховуючи, що аванс у сумі 56514350,00 грн., як невідпрацьований, мав бути повернутий позивачу до 08.09.2024, у сумі 23600000,00 грн. до 20.10.2024, у сумі 10000000,00 грн. до 18.11.2024, і лише у сумі 11000000,00 грн. до 25.12.2024, тобто по закінченні шестимісячного строку після перерахування кожної суми авансу відповідачу.

У пункті 12.4 Договору сторони передбачили, що у разі порушення генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, генпідрядник за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підтвердження відпрацювання сум перерахованого авансу у загальному розмірі 101114350,00 грн. були складені та підписані представниками сторін Договору акт форми КБ-2в від 11.09.2024, від 16.09.2024, від 02.10.2024 та від 26.10.2024.

Тобто, у встановлений Договором строк (пункт 3.10), а саме: не пізніше 25.12.2024 відповідачем було відпрацьовано всі суми перерахованого авансу.

А відтак, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу. Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для нарахування неустойки та 3% річних.

У матеріалах справи відсутні будь-які звернення позивача до відповідача щодо несвоєчасності виконання ним робіт, відсутності підтвердження відпрацювання авансу, якщо позивач вважав, що відповідачем порушуються такі строки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, на які посилався позивач, судами було встановлено порушення відповідачами строків повернення невідпрацьованого авансу, що стало підставою для нарахування неустойки.

При розгляді цієї справи не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу.

Щодо посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, суд зазначає, що абзацом 2 цього пункту визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 цього Порядку доповнено новим абзацом, згідно якого: «На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців».

При цьому, цим абзацом не визначено терміну для повернення замовнику невикористаних сум авансу, зокрема відразу зі спливом шестимісячного строку. Такий термін у даному випадку визначався сторонами у Договорі.

Щодо посилання позивача на попередження про неналежне виконання позивачем бюджетного законодавства та складених протоколів про порушення позивачем бюджетного законодавства, які були надіслані останньому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд зазначає таке.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Відповідно абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов`язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

Тобто, позивач, як замовник будівництва та розпорядник бюджетних коштів мав право визначити у Договорі підряду такий термін саме повернення невідпрацьованих сум авансу, який визначений у п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, а саме: не пізніше 6 місяців з дня його (авансу) перерахування.

Позивач цього не зробив, навпаки, кожного разу Договором (зі змінами) визначався строк для повернення невідпрацьованих сум авансу, який співпадав зі строком закінчення виконання робіт.

Тобто, позивач вважав, що сума авансу 56514350,00 грн. мала бути повернута позивачу до 08.09.2024, сума 23600000,00 грн. до 20.10.2024, сума 10000000,00 грн. до 18.11.2024, сума 11000000,00 грн. до 25.12.2024 (у разі не відпрацювання), тобто по закінченні шестимісячного строку після перерахування кожної суми авансу відповідачу.

Однак укладає додаткову угоду № 8 від 29.09.2024, якою визначає, що невідпрацьовані суми авансу повертаються генпідрядником не пізніше 25.12.2024 включно. Тобто, завідомо передбачає повернення невідпрацьованих сум авансу у строк, що перевищує шестимісячний з дня його (авансу) перерахування.

Позивачем не заявлялося, що відповідач використав суми авансу не за призначенням, не відпрацював їх чи не повернув невідпрацьовані суми авансу після закінчення строку на їх повернення.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа Броньовський проти Польщі, заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011 щодо принципу Належного урядування, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 липня 2023 у справі № 912/2797/21 наголосила, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З іншого боку, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 1-рп/2015).

Позов, як вбачаться з його тексту, зумовлений проведенням моніторингу фінансової дисципліни щодо виконання договорів про виконання робіт за бюджетні кошти, після чого Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації було виявлено порушення виконання умов Договору підряду, а саме: термінів відпрацювання авансу.

Однак, укладаючи Договір та у подальшому вносячи до нього зміни шляхом укладення відповідних додаткових угод, як позивач, так і відповідач погоджувалися з тим, що невідпрацьовані суми авансу мають бути повернуті у визначений ними строк. Тобто, відповідач міг розраховувати на положення укладеного Договору та дотримувався їх.

На підставі викладеного вище, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю в зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 2432,75 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 18 червня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко