Рішення від 18.06.2025 по справі 911/853/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/853/25

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03142, місто Київ, вул. Максима Залізняка, будинок 3, код: 36038290)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Асанара» (09701, Київська обл., Богуславський р-н, місто Богуслав, вул. Острів, будинок 1, код: 44319152)

про стягнення 187141,80 гривень,

Представником Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі по тексту позивач/Департамент) за допомогою підсистеми «Електронний суд» 11.03.2025 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асанара» (надалі по тексту відповідач/ТОВ «Асанара») штрафу нарахованого на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти від 07.10.2024 № 624 у розмірі 187141,80 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару за договором, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов`язань за договором, встановленої чинним законодавством та умовами договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2025 позовну заяву Департаменту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/853/25. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

На адресу суду 26.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позов.

Представником позивача в підсистемі «Електронний суд» 08.04.2025 сформовано відповідь на відзив, згідно якої представник позивача заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві.

Враховуючи те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом (Замовник) та ТОВ «Асанара» (виконавець) 07.10.2024 укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 624 (далі договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується продати замовнику, а замовник зобов`язується придбати і оплатити автоматизоване робоче місце «ASANARA» (далі - товар) в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Загальна кількість, номенклатура, технічні характеристики та асортимент Товару, що є предметом закупівлі за цим договором, визначаються відповідно до специфікації (додаток 1 до договору) та технічних вимог (додаток № 2 до договору), що додаються до договору і є його невід`ємними частинами (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна договору відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) становить: 935709,00 гривень, в тому числі ПДВ 20%: 155951,50 гривень.

Відповідно до пункту 5.1. договору строк поставки товару/партії товару - до 22.11.2024.

Згідно з пунктом 5.12. договору право власності на товар переходить від виконавця до замовника після прийняття товару/партії товару замовником і підписання уповноваженими на це особами виконавця та замовника видаткової накладної.

За умовами пункту 7.5. договору у разі непоставки товару/партії товару виконавець сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни непоставленого товару/партії товару.

Специфікацією до договору, яка є додатком № 1 до договору, сторони погодили, зокрема, найменування товару, кількість товару, загальну вартість товару 935709,00 гривень (з ПДВ).

Додатком № 2 до договору сторонами оформлено «Технічні вимоги».

Листом від 21.11.2024 № 12 відповідач повідомив позивача про можливість поставки товару на підставі договору 25.11.2024.

Листом від 17.12.2024 № 12 відповідач просив позивача розглянути можливість прийняття персональних комп`ютерів, згідно специфікації до договору без вшитих ключів активації в BІОS материнській плати. Комп`ютери були готові до відвантаження ще 12.12.2024 або відповідач просив розірвати договір.

Листом від 20.12.2024 № 40 відповідач повідомив позивача про те, що в зв`язку з об`єктивними причинами, які виникли після підписання договору, виконання зобов`язань стало неможливим, в зв`язку з технічною неможливістю поставити товар на користь замовника, тому просив розірвати договір за взаємною згодою сторін.

У відповідь на вказаний лист позивач листом-повідомленням від 14.01.2025 № 13/15-65/2025, з посиланням на ч. 1 ст. 611, ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 6.4.1. договору повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з 25.01.2025 та просив на підставі п. 7.5. договору протягом 10 днів з дати розірвання договору сплатити штраф у розмірі 187141,80 гривень.

Докази надсилання вказаного листа наявні у матеріалах справи.

Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про застосування до відповідача відповідальності, встановленої умовами договору, як вказує позивач, стало неналежне виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару на користь позивача, а тому позивач на підставі п. 7.5. договору здійснив нарахування штрафу у розмірі 187141,80 гривень, який просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач в перебігу розгляду справи подав до суду відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову пред`явленого позивачем позову.

Щодо поданого відзиву, суд зазначає наступне.

Статтею 165 Господарського процесуального кодексу України зокрема встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч. 1). Відзив підписується відповідачем або його представником (ч. 2).

Частинами 2, 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідачем в порушення приписів ч. 2 ст. 165 Кодексу подано до суду відзив на позов, який не підписано уповноваженою особою відповідача або його представником.

Враховуючи те, що відзив на позов подано відповідачем без дотримання приписів ч. 2 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Виходячи зі змісту ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи умови пункту 5.2. договору відповідач мав здійснити поставку обумовленого договором товару на користь позивача у строк до 22.11.2024 включно.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів поставки відповідачем товару у строк, визначений договором. Також матеріали справи не містять, а сторонами не надано, доказів, які свідчили б про домовленість між сторонами щодо іншого строку поставки товару.

Відтак, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до умов пункту 7.5. договору у разі непоставки товару/партії товару виконавець сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни непоставленого товару/партії товару

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 187141,80 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Асанара» на користь Департаменту 187141,80 гривень штрафу.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асанара» (09701, Київська обл., Богуславський р-н, місто Богуслав, вул. Острів, будинок 1, код: 44319152) на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03142, місто Київ, вул. Максима Залізняка, будинок 3, код: 36038290) 187141,80 гривень штрафу та 2422,40 гривень судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2025.

Суддя Р.М. Колесник