Рішення від 04.06.2025 по справі 916/1199/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1199/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.

За участі секретаря судового засідання: Волокової Ю.О.

За участю представників сторін:

Прокурор: Коломійчук І.О.

від відповідача: Басюк Ю.М.;

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи:

За позовом: Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський асфальто-бетонний завод

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.03.2025 заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський асфальтобетонний завод про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до договору закупівлі №331 від 13.11.2023, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ Котовський асфальтобетонний завод та стягнення з ТОВ Котовський асфальтобетонний завод на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті обставини, що Додаткова угода №1 від 29.12.2023 укладена сторонами з порушенням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Разом із позовом від Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-431/25), згідно якої прокурор просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача - ТОВ Котовський асфальтобетонний завод у розмірі 92 469,32 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить або буде належати ТОВ Котовський асфальтобетонний завод у майбутньому з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 28.03.2025 задовольнив частково заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, наклав арешт на грошові кошти, що належать ТОВ Котовський асфальтобетонний завод, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках ТОВ Котовський асфальтобетонний завод, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 92 469 грн 32 коп.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 31.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначив на "23" квітня 2025 року.

11.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

11.04.2025 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, в якому вона просить суд розглядати справу №916/1199/25 за відсутності її представника.

17.04.2025 до Господарського суду Одеської області надійшли пояснення від Південного офісу Держаудитслужби, а також клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

17.04.2023 від ТОВ Котовський асфальтобетонний завод надійшла скарга на дії державної виконавчої служби. Господарський суд Одеської області ухвалою від 22.04.2025 призначив цю скаргу до розгляду.

23.04.2025 до Господарського суду Одеської області від заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 23.04.2025 суд оголосив у справі перерву та надав сторонам час ознайомитися із відповіддю на відзив.

У судовому засіданні 30.04.2025, призначеному для розгляду скарги на дії державної виконавчої служби, суд відклав судове засідання у зв`язку із неявкою державної виконавчої служби.

02.05.2025 до Господарського суду Одеської області від ТОВ Котовський асфальтобетонний завод надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.05.2025 від Подільського ВДВС до Господарського суду Одеської області надійшли заперечення на скаргу на дії державної виконавчої служби.

05.05.2025 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, якою у задоволенні скарги ТОВ Котовський асфальтобетонний завод на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) Кіртоки В.Є. відмовив.

07.05.2025 до Господарського суду Одеської області від ТОВ Котовський асфальтобетонний завод надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

12.05.2025 до суду від заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області надійшли пояснення на заперечення відповідача, а також заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 12.05.2025 у задоволенні клопотання ТОВ Котовський асфальтобетонний завод про скасування заходів забезпечення позову відмовив.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судове засідання 29 травня 2025 року о 12:45 год.

21.05.2025 від представника Окнянської селищна рада Подільського району Одеської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 28.05.2025 задовольнив заяву представника Окнянської селищна рада Подільського району Одеської області про участь у судовому засіданні під час розгляду справи №916/1199/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судові засідання Південний офіс Держаудитслужби не з`являвся, про дату, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, просив розглядати справу за їхньої відсутності.

У судовому засіданні 04.06.2025 суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів.

УСТАНОВИВ:

26.10.2023 розпочато процедуру закупівлі UA-2023-10-26-009192-a з кодом: ДК 021:2015:45230000-8, Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд.№2 до вул. Козацької Слави, смт. Окна, Подільського району, Одеської області, на загальну суму 1 448 867,24 грн.

У результаті проведення зазначених торгів 13.11.2023 Окнянською селищною радою укладено з переможцем торгів ТОВ «Котовський асфальтний завод» договір № 331 на виконання робіт: Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд.№2 до вул. Козацької Слави, смт. Окна, Подільського району, Одеської області, на суму 1 448 853,30 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору виконання робіт здійснюється Підрядником відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 2), основні параметри, склад та обсяги робіт визначаються проектно-кошторисною документацією, у кількості та за цінами, що визначені Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №1) у відповідності зі зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта та Договірною ціною на виконання робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що підрядник зобов`язаний, зокрема: виконувати роботи якісно і своєчасно у відповідності з цим Договором (Календарним планом), нормами і правилами.

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони можуть визначити забезпечення виконання зобов`язань за Договором. Виконання зобов`язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов`язань, визначеними договором підряду. Договір про забезпечення виконання зобов`язань укладається у письмовій формі. Договір про забезпечення виконання зобов`язань, укладений в іншій формі, є нікчемним.

Умовами п. 4.2. визначено, що забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства та умов договору підряду.

Пунктом 9.2. Договору установлено, що Підрядник організує виконання робіт відповідно до проектної документації, іншими нормативними документами, які регулюють виконання згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток №2) та цим Договором.

Згідно з п. 14.4. Договору разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія розглядається в місячний строк з дня Її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов`язаний задовольнити. У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено. має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Відповідно до п. 15.1. Сторони погодилися, що в разі виникнення обставин непереборної сили (обставини, що виникають внаслідок подій екстраординарного характеру. які не можуть бути передбачені та яким Сторони не можуть запобігти), а саме: війни (військових дій). страйків. саботажів, безладдя, заколотів, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, Сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин за умови, що ці обставини впливають на виконання Договірних зобов`язань.

При виникненні обставин непереборної сили Сторона, для якої їх виникнення перешкоджає виконанню своїх обов`язків за Договором, зобов`язана письмово негайно поінформувати іншу Сторону про наявність таких обставин. Достатнім доказом дії обставин є документ, виданий Торгово-промисловою Палатою України або іншим компетентним органом. (п. 15.2. Договору).

Відповідно до п. 17.3. Договору всі зміни та доповнення до Договору вносяться письмово додатковими угодами, які стають невід`ємною частиною Договору, та вступають в силу після їх підписання Сторонами.

Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року. (п. 18.1. Договору)

Відповідно до п. 18.3. Договору строк дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування втрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Згідно із п. 21.1. Договору всі Додатки до Договору оформлені належним чином та є його невід`ємною частиною: Додаток №1 Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт; та Додаток №2 Календарний графік виконання робіт.

Відповідно до Додатку №2 Календарний графік виконання робіт по об`єкту до Договору назва об`єкту: «Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд. № 2 до вулиці Козацької Слави, смт Окни Подільського району Одеської області»; виконавець робіт: «ТОВ Котовський асфальтобетонний завод»; початок робіт: «з дня підписання договору»; закінчення робіт: «до 31 грудня 2023р.»; обсяг робіт: «670 м.кв.».

Станом на 31.12.2023 обсяг робіт, визначених Договором № 331 від 13.11.2023, Підрядником виконано не було.

29.12.2023 до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області надійшов лист від ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» за № 28-12/23-2 у якому зазначено про необхідність продовження термінів виконання робіт та строку дії договору № 331 від 13.11.2023 у зв`язку з погіршенням погодних умов і неможливості дотримання технологічного процесу виконання робіт.

29.12.2023 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до Договору від 13.11.2023 №331, яким внесені зміни до п. 18.1 Договору, а саме зазначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання Сторонами усіх зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди внесені зміни та викладено в новій редакції «Календарний план», що є Додатком №2 до Договору, у якому змінено термін закінчення робіт до 31.12.2024, обсягом 670 м.

Позиція прокурора.

Прокурор у позовній заяві вказує, що відповідно до п. 15.1 Договору сторонами узгоджено, що в разі виникнення обставин непереборної сили (обставини, що виникають внаслідок подій екстраординарного характеру, які не можуть бути передбачені та яким Сторони не можуть запобігти), а саме: війни (військові дії), страйків, саботажів, безладдя, заколотів, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ. Сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин за умови, що ці обставини впливають на виконання Договірних зобов`язань.

Проте, на думку прокурора, у супереч п. 15.1 договору лист від ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» від 28.12.2023 за № 28-12/23-2, на підставі якого продовжувався строк дії договору, не містить обставин непереборної сили, які б не існували під час укладення договору, або стали відомі на час виконання договору, або не можна було передбачити під час укладання договору, оскільки укладаючи Договір, де термін виконання робіт є листопад-грудень місяць, ймовірність погіршення погодних умов є передбачуваною.

Прокурор посилається на ті обставини, що ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» прострочило терміни виконання робіт на 135 днів (період з 01.01.2024 по 10.05.2024), що є підставою для нарахування та стягнення пені і штрафу. При цьому, посилаючись на додаткову угоду № 1, якою необґрунтовано продовжено строк дії договору та термінів виконання, відповідач намагався уникнути, виконання передбачених договором зобов`язань, а саме відповідальності, передбаченої п.4.1 4.2. договору.

На підставі зазначеного заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ТОВ Котовський асфальтобетонний завод про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до договору закупівлі №331 від 13.11.2023, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ Котовський асфальтобетонний завод та стягнення з ТОВ Котовський асфальтобетонний завод на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн.

Позиція позивача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області. У судовому засіданні представник Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області пояснив, що селищна рада позов не підтримує, доводи прокуратури вважає безпідставними, претензій до відповідача не має, оскільки дійсно погіршилися погодні умови, що унеможливило виконання робіт вчасно та якісно, Селищній раді не було зиску приймати роботи неналежної якості, а тому селищна рада та відповідач дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди і перенесення термінів виконання робіт.

Позиція позивача Південного офісу Держаудитслужби.

Південний офіс Держаудитслужби у своїх поясненнях зазначив суду, що у межах своїх повноважень не проводив жодних заходів державного фінансового контролю під час яких досліджувалось питання щодо укладення між Окнянською селищною радою Подільського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до договору про закупівлю від 13.11.2023 № 331, у зв`язку із чим Південний офіс Держаудитслужби позбавлений можливості надати пояснення щодо суті виявленого порушення та просить суд розглядати справи без участі його представника.

Позиція відповідача.

Обґрунтовуючи свою позицію ТОВ «Котовський АБЗ» зазначає, що ним виконано більшу частину робіт за Договором № 331 від 13.11.2023, однак, у грудні 2023 року представники товариства виявили об`єктивну неможливість виконати увесь обсяг робіт до 31.12.2023 із належною якістю, а саме: виконання робіт з капітального ремонту водовідвідного лотка за несприятливих погодних умов тягне за собою погіршення якості таких робіт, що негативно позначиться на інтересах територіальної громади в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.

Також виконавець посилається на те, що роботи на відкритому повітрі за несприятливих погодних умов можуть призвести до погіршення стану здоров`я його працівників та до недотримання вимог з охорони праці.

Відповідач зазначає, що у зв`язку із зазначеною об`єктивною наявністю несприятливих погодних умов, які хоч і не є обставинами непереборної сили, проте, перешкоджали виконанню робіт за Договором із відповідною якістю, ТОВ «Котовський АБЗ» звернулося із відповідним листом до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області із пропозицією пролонгувати дію Договору та проект відповідної додаткової угоди. У проекті додаткової угоди було зазначено, що зміни вносяться лише до тих умов Договору, які стосуються строку виконання робіт, а всі інші істотні умови Договору, включно із ціною закупівлі, залишаються незмінними.

Крім того, відповідач посилається на необґрунтованість доводів прокурора про недійсність правочину та застосування наслідків недійсності правочину, оскільки, на його думку, сторони у визначеному чинним законодавством України порядку дійшли згоди щодо усіх істотних умов Договору, а згодом дійшли згоди щодо необхідності зміни однієї з істотних умов Договору строку його дії з об`єктивних підстав.

Також ТОВ «Котовський АБЗ» зазначило, що 10.03.2025 отримало від Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідь № 99 021-1105/99 на свій запит із відповідною гідрометеорологічною інформацією, яка підтверджує наявність несприятливих погодних умов протягом 19.10.2023 29.12.2023 (зокрема і протягом 13.11.2023 29.12.2023).

З наведених підстав, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Виходячи зі змісту наведеної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У цій справі прокурором поданий позов в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби у зв`язку з невиконанням останніми обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.

Тобто, Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених йому бюджетних коштів, а Південний офіс Держаудитслужби є органом на який відповідно до п.3 ст. 3 положення про Державну аудиторську службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 здійснює державний фінансовий контроль, спрямований на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

За доводами прокурора, підставою реалізації представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, натомість, таких дій не вчинив, оскільки не вбачав порушень інтересів держави та громади.

За таких обставин та правового регулювання прокурор має правові підстави представляти інтереси держави у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов таких висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Так, звертаючись з відповідним позовом до суду прокурор вказує, що 26.10.2023 розпочато процедуру закупівлі UA-2023-10-26-009192-a, з кодом: ДК 021:2015:45230000-8, Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд.№2 до вул. Козацької Слави, смт. Окна, Подільського району, Одеської області, на загальну суму 1 448 867,24 грн.

У результаті проведення зазначених торгів 13.11.2023 Окнянською селищною радою укладено з переможцем торгів ТОВ «Котовський асфальтний завод» договір № 331 на виконання робіт: Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд.№2 до вул. Козацької Слави, смт. Окна, Подільського району, Одеської області, на суму 1 448 853,30 грн.

У подальшому 29.12.2023 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до Договору від 13.11.2023 №331.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ Котовський асфальтобетонний завод у якому просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 29.12.2023 №1 до договору закупівлі від 13.11.2023 №331, укладену між Окнянською селищною радою та ТОВ Котовський асфальтобетонний завод, а також стягнути з ТОВ Котовський асфальтобетонний завод на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн.

До закриття підготовчого провадження до суду про необхідність залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного на належного, прокурором заявлено не було.

Отже, суд зазначає що у цій справі Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області не змінила свій процесуальний статус та залишилась в статусі позивача.

Згідно положень ч.6 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб`єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022р. у справі №917/2041/20 зазначив, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Під час розгляду справи суд має перевірити вищевказане у розрізі доводів та доказів як позивачів так і відповідачів, з огляду на тягар доказування, ураховуючи принцип змагальності та диспозитивності, завдань господарського судочинства в цілому.

При цьому, Верховний Суд окремо відзначив, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у ст.4 ГПК України (частина 1 ст.45 ГПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 14.11.2018р. у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019р. у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 р. у справі № 712/8916/17).

Визначення відповідачів як одного із видів суб`єктів господарського процесу є правом позивача. Проте саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 910/17792/17).

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З наведеного слідує, що належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Згідно з положеннями ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено ст.215 цього ж Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (що і має місце у даній справі), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Суд зазначає, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22, від 12.09.2023 у справі №914/198/23, від 29.08.2023 у справі № 912/1550/22.

Як неодноразово вказував Верховний Суд (постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 10.09.2021 у справі № 909/207/20 та від 12.03.2024 у справі № 918/7/23) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц вказано, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо відповідача належного.

Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби при оспорюванні додатковї угоди від 29.12.2023 №1 до договору закупівлі від 13.11.2023 №331, визначив у якості відповідача лише одну із сторін оспорюваного правочину.

Клопотання про залучення Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області у якості співвідповідача прокурором/позивачем суду подано не було. Поряд з цим повноважень самостійно залучити вказане підприємство як співвідповідача суд не має, позаяк такі процесуальні дії належить вчиняти у підготовчому провадженні і лише за клопотанням позивача (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 925/440/18 та від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20).

Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №909/207/20).

За таких обставин, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області через неналежний склад відповідачів у цьому спорі.

Вимога щодо стягнення з з ТОВ Котовський асфальтобетонний завод на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн у даному випадку є похідною від вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 29.12.2023 №1 до договору закупівлі від 13.11.2023 №331, у зв`язку із чим також не підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання прокурора не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на прокуратуру відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський асфальтобетонний завод про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позову покласти на Подільську окружну прокуратуру Одеської області.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 16 червня 2025 р.

Суддя Т.І. Демченко