Рішення від 10.06.2025 по справі 927/50/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/50/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЬСЬКИЙ СОНЯХ

21001, м. Вінниця, вулиця Євгенія Коновальця, буд. 46, поверх 3,

код ЄДРПОУ 41973663

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВЕТ ПРОДАКШН

15522, Чернігівська обл.,Чернігівський р-н, смт. Седнів, вул. Пекурівська, 44,

код ЄДРПОУ 41737108

предмет спору: про стягнення 2 804 553,18 грн,

За участю представників сторін:

позивача: Дажук С.М.

відповідача: Драчук С.В.

Дії суду щодо розгляду справи. Позиції сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЬСЬКИЙ СОНЯХ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВЕТ ПРОДАКШН про стягнення 2 804 553,18 грн, з яких 2 723 620,22 грн основного боргу, 5072,09 грн 3% річних, 47 124,66 грн інфляційних нарахувань, 28 736,20 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3010 від 30.10.2024 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2025. Відповідно до ст.165,166,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

10.02.2025, у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем з 26.12.2024 по 27.12.2024 поставлено неякісний товар без супровідних документів по якості товару, що стало підставою притримання відповідачем оплати за товар. Переговори між сторонами не призвели до вирішення питання з якістю товару, що мало наслідком швидкого звернення позивача до суду.

Відповідач до моменту подання відзиву оплатив товар на загальну суму 724 000,00 грн. (24.01.2025 250 000,00 грн, 05.02.2025 200 000,00 грн, 06.02.2025 274 000,00 грн). На сьогоднішній день сума основного борг становить 1 999 620,22 грн.

Відповідач просить відмовити позивачу в задоволення позовних вимог по стягненню з інфляційних нарахувань на суму 47 124,66 грн, 3% річних на суму 374,71 грн, штрафу в розмірі 28 736,20 грн, судових витрат в розмірі 10 644,67 грн як зайво оплачених. Крім того, відповідач просить зменшити розмір витрат за надання правової допомоги до 10 000,00 грн.

17.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема, зазначає, що твердження відповідача, що поставка позивачем товару відбулась без належних супровідних документів, або невідповідної якості є безпідставними через відсутність наданих суду претензій до позивача зі сторони відповідача. Розрахунки відповідача є хибними та необґрунтованими. Щодо зменшення розміру пені та штрафу, відповідачем до матеріалів справи не додано доказів погіршення фінансового стану відповідача, ускладнення в господарській діяльності, понесення ним збитків внаслідок порушення позивачем умов Договору.

Суд долучив відзив на позов та відповідь на відзив до матеріалів справи, справа розглядається з їх урахуванням.

26.02.2025 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 25.02.2025, в якій зменшує розмір позовних вимог на 824 000,00 грн основного боргу та збільшує розмір позовних вимог до 61 238,84 грн інфляційного нарахування та 12 349,54 грн 3% річних. У прохальній частині заяви позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 824 000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору, стягнути з відповідача 1 899 620,22 грн основного боргу, 12 349,54 грн 3% річних, 61 238,84 грн інфляційних нарахувань, 28 736,20 грн штрафу та повернути позивачу 13 998,79 грн судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

26.02.2025 суд задовольнив усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні та письмову заяву відповідача про відкладення підготовчого засідання, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 27.03.2025. Розгляд клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог відкладено до наступного судового засідання.

27.02.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 26.02.2025, в якій знову зазначає про сплату відповідачем частини основного боргу в сумі 824 000,00 грн, збільшує розмір позовних вимог до 61 238,84 грн інфляційного нарахування та 12 349,54 грн 3% річних та просить стягнути з відповідача 1 899 620,22 грн основного боргу, 12 349,54 грн 3% річних, 61 238,84 грн інфляційних нарахувань, 28 736,20 грн штрафу, а також повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір.

18.03.2025 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з ТОВ ПОДІЛЬСЬКИЙ СОНЯХ на користь ТОВ АГРОВЕТ ПРОДАКШН 13 603,80 грн штрафу разом із заявою про поновлення пропущеного з поважних причин строку для подання зустрічного позову.

20.03.2025 від позивача надійшли заперечення на заяву про поновлення процесуального строку, в яких просить залишити без розгляду заяву про поновлення процесуального строку, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що дають підстави вважати поважними причини неподання в обумовлений законодавством строк та у встановленому порядку зустрічного позову.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відмовлено ТОВ АГРОВЕТ ПРОДАКШН у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову та повернуто зустрічну позовну заяву б/н від 17.03.2025 та додані до неї документи.

24.03.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій знову зазначає про сплату відповідачем частини основного боргу в сумі 824 000,00 грн, збільшує розмір позовних вимог до 73 584,12 грн інфляційного нарахування та 15 414,85 грн 3% річних та просить стягнути з відповідача 1 899 620,22 грн основного боргу, 15 414,85 грн 3% річних, 73 584,12 грн інфляційних нарахувань, 28 736,20 грн штрафу, а також повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір.

Також позивач у заяві просить суд залишити без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.02.2025 та від 26.02.2025.

25.03.2025 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача від 25.02.2025, в якій відповідачем викладено контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач просить відмовити позивачу в задоволення позовних вимог по стягненню з інфляційних нарахувань на суму 47 124,66 грн, 3% річних на суму 374,71 грн, штрафу в розмірі 28 736,20 грн, повернути позивачу зайво оплачені кошти на судовий збір в 10 644,67 грн Крім того, відповідач не визнає вимоги по стягненню з нього штрафу у розмірі 28 736,20 грн та просить зменшити розмір витрат за надання правової допомоги до 10 000,00 грн.

27.03.2025 суд задовольнив клопотання позивача та залишив без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.02.2025 та від 26.02.2025.

Щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 24.03.2025.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд приймає збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, та заяву подано з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно, з урахуванням поданої позивачем заяви, яка задоволена судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 1 899 620,22 грн основного боргу, 15 414,85 грн 3% річних, 73 584,12 грн інфляційних нарахувань, 28 736,20 грн штрафу.

Крім того, суд, за клопотанням відповідача, залишив без розгляду заперечення на заяву позивача від 25.02.2025.

27.03.2025 суд задовольнив усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2025.

06.04.2025 від відповідача надійшла заява, в якій відповідач зазначає про те, що ним здійснено оплату 26.03.2025 на суму 1000,00 грн, 01.04.2025 на суму 800,00 грн та 03.04.2025 на суму 1100,00 грн, всього станом на 06.04.2025 сплачено 826 900,00 грн. Здійснивши контррозрахунок відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволення позовних вимог по стягненню з інфляційних нарахувань на суму 36 174,06 грн, 3% річних на суму 166,70 грн. Крім того, відповідач не визнає вимоги по стягненню з нього штрафу у розмірі 28 736,20 грн та просить зменшити розмір витрат за надання правової допомоги до 10 000,00 грн.

10.04.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2025.

14.05.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 13.05.2025, в якій просить закрити провадження у справі в частині основного боргу в сумі 830 300,00 грн, збільшує розмір позовних вимог до 114 980,25 грн інфляційного нарахування та 23 203,00 грн 3% річних та просить стягнути з відповідача 1 893 320,22 грн основного боргу, 23 203,00 грн 3% річних, 114 980,25 грн інфляційних нарахувань, 28 736,20 грн штрафу, а також повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір.

Також позивач у заяві просить суд залишити без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.02.2025, від 26.02.2025 та від 24.03.2025.

15.05.2025 суд, за усним клопотанням представника позивача, залишив без розгляду заява про збільшення розміру позовних вимог від 13.05.2025.

Також від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Суд клопотання задовольнив, докази долучив до матеріалів справи.

15.05.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справ та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.06.2025.

03.06.2025 від відповідача надійшла заява, в якій відповідачем здійснено контррозрахунок основного боргу, інфляційних втрат та 3%річних. Відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволення позовних вимог по стягненню з інфляційних нарахувань на суму 23 918,06 грн та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог по стягненню 3% річних та штрафу в розмірі як надмірних.

04.06.2025 від відповідача надійшли заперечення щодо витрат на правову допомогу, які долучено судом до матеріалів справи.

05.06.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив учасників справи про дату та час його проголошення.

10.06.2025 суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Обставини справи встановлені судом.

30.10. 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЬСЬКИЙ СОНЯХ» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (надалі Покупець) було укладено договір поставки № 3010 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар.

Найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару, буде визначатися Сторонами у Специфікаціях та/або видаткових накладних, які будуть формуватися Постачальником на підставі заявок Покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару (п.1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору ціни на Товар встановлюються в національній валюті України та погоджуються Сторонами в Специфікації та/або видатковій накладній до цього Договору. Ціна включає в себе ПДВ 20%. Ціна не може бути переглянута Сторонами після виставлення рахунку або підписання специфікації та/або видаткової накладної.

Загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого Постачальником на виконання умов цього договору згідно специфікацій та/або видаткових накладних (п.2.2. Договору).

Розрахунки за поставлений Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно виставлених рахунків (п.2.3. Договору).

Сторони у п. 2.4 Договору встановили, що покупець оплачує товар на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 14 календарних дня з моменту відвантаження Товару зі складу Постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Покупець має право

притримати оплату 20% вартості партії товару до моменту реєстрації Постачальником в ЄДРПН податкової накладної у повній сумі ПДВ, що дорівнює сумі ПДВ згідно видаткових накладних на даний товар. Покупець не несе жодної майнової чи фінансової відповідальності за не здійснення оплати 20% вартості партії товару при не реєстрації Постачальником в ЄДРПН податкової накладної/податкових накладних у повній сумі.

У випадку здійснення реєстрації податкової накладної понад строки оплати, встановлені в договорі, Покупець зобов`язується оплатити 20% вартості товару протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати реєстрації такої податкової накладної».

Згідно з умовами розділу 3 Договору постачання Товару здійснюється Постачальником за свій рахунок на склад Покупця. Склади Покупця за адресою: с. Половинчик, Монастирищенськийр-н, Черкаська обл. або с. Коржі, Баришівський р-н Київська обл. або інший склад відповідно до специфікації (додатку) договору (склад зазначається в заявці або специфікації до договору). Доказом передачі партії Товару у власність Покупця є оформлені належним чином відвантажувальні документи. Датою фактичного постачання Товару є дата підписання видаткової накладної уповноваженою особою Покупця.

Відповідно до 4.1. Договору якість Товару повинна відповідати вимогам діючих в Україні стандартів, умовам якості на товар встановлених договором, специфікаціями до договору або іншими додатками до нього, відповідати параметрам зазначених в сертифікатах якості виробника та маркуванню на тарі, підтверджуватися нормативно-технічною документацією.

На товар встановлюється термін придатності. Термін придатності товару зазначається на маркуванні на товару і в сертифікатах якості виробника. Постачальник гарантує якість і надійність товару, що поставляється протягом термінів придатності при дотриманні Покупцем умов його зберігання і транспортування (п.4.2. Договору).

Відповідно до 4.3. Договору якість Товару, що поставляється, підтверджується сертифікатом якості заводу виробника.

У п. 4.5. Договору сторони домовилися встановити вимоги по якості товару. Основні показники, щодо якості товару та у супровідних документах мають бути не менше, зокрема:

Шрот соняшниковий: Вологість: 7-10%; Сирий протеїн, мін: >35% в продукті; Активність уреази, од. рН: - немає значень; Сирий жир:

Шрот соєвий: Вологість: 8-10%; Сирий протеїн, мін: >45% в продукті; Активність уреази, од. рН: - 0,15-0,25; Клітковина: до 7%: Сирий жир:

Відповідно до п.5.6., 5.7. Договору у випадку виявлення факту поставки товару неналежної якості (приховані недоліки) Покупець повинен негайно, в межах терміну придатності товару викликати уповноваженого представника Постачальника для складання відповідного акту. Повідомлення про виклик оформлюється Покупцем письмово та відправляється Постачальнику за допомогою засобів факсимільного та/або електронного зв`язку, або на поштову адресу Постачальника рекомендованим листом, телеграмою або вручається особисто представнику Постачальника. В повідомленні про виклик повинна міститися інформація про місце складання відповідного акту. Уповноважений представник Постачальника повинен з`явитися на місце складання акту протягом 2 (двох) робочих, днів з дня фактичного отримання Постачальником повідомлення про виклик.

У випадку неприбуття уповноваженого представника Постачальника у вищевказаний строк Покупець має право скласти відповідний акт самостійно з обов`язковим залученням до підписання представника Державної ветеринарної служби за місцем знаходження Покупця.

Якщо Постачальник не погоджується з рекламацією Покупця по якості товару, сторони спільно проводять відбір зразків у кількості трьох штук. Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами нормативних актів. Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що беруть участь в цьому. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками підписаними особами, що беруть участь у відборі. З відібраних зразків (проб) один залишається у Покупця, другий передається Постачальнику товару, а третій передається з супровідним підписаним представниками сторін для здачі на аналіз або випробування в акредитовану лабораторію за погодженням сторін в акті відбору проб. Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб). Акт відбору здається в лабораторію разом зі зразками. Відібрані зразки (проби) товару повинні зберігатися Покупцем, Постачальником до вирішення суперечки щодо якості товару. Оплата експертизи товару здійснюється за рахунок Покупця. У випадку дослідження в різних лабораторіях по кожному випадку оплачує замовник. У випадку не відповідності якості товару визначеним договором якісним показникам Постачальник відшкодовує понесені Покупцем витрати на експертизу товару.

Покупець має право заявити Постачальнику вимогу за якістю Товару протягом 10 (десяти) календарних днів з дня виявлення (встановлення акредитованою лабораторією) відхилення поставленого Товару за якістю. Постачальник зобов`язаний за свій рахунок протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання вимоги провести заміну неякісного товару з поставкою його Покупцю або повернути Покупцеві грошові кошти в сумі, яка дорівнює вартості (ціні) поставленого чи неякісного товару. Покупець разом з вимогою повинен надати Постачальнику копію висновку акредитованої лабораторії. У випадку використання Покупцем в своїм господарській діяльності частини партії товару неналежної якості на момент підтвердження його невідповідності Постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати по цьому товару. У випадку встановлення в належному порядку прихованих недоліків в товарі результати перевірки поширюються на всю партію товару поставленого Покупцю згідно видаткових накладних по даному договору під одним номером та датою.

Всі зауваження та ствердження зі сторони Покупця чи його представника стосовно якості, кількості і відповідності Товару, що ставляться, приймаються та обговорюються до моменту розвантаження чи передачі Товару.

Згідно з п.6.1. Договору у випадку прострочення з оплатою товару більше ніж на 5 календарних днів від дати встановленої Договором Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику штраф розмірі 1 % від неоплаченої вартості товару.

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін і діє до 31.12.2025, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії Договору до повного їх виконання (п.8.1 Договору).

Відповідно до умов Договору у період з 01.11.2024 по 27.12.2024 позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № РН-0000603 від 01.11.2024 на суму 291384,00 грн; № РН-0000604 від 02.11.2024 на суму 301872,00 грн; № РН-0000635 від 11.11.2024 на суму 276264,00 грн; № РН-0000636 від 11.11.2024 на суму 272808,00 грн; № РН-0000708 від 10.12.2024 на суму 428315,76 грн; № РН-0000709 від 11.12.2024 на суму 424544,22 грн; № РН-0000734 від 16.12.2024 на суму 423879,36 грн; № РН-0000735 від 16.12.2024 на суму 437330,64 грн; № РН-0000749 від 21.12.2024 на суму 436674,48 грн; № РН-0000750 від 21.12.2024 на суму 422895,12 грн; № РН-0000755 від 26.12.2024 на суму 268442,64 грн; № РН-0000756 від 26.12.2024 на суму 249571,08 грн; № РН-0000757 від 26.12.2024 на суму 249995,16 грн; № РН-0000771 від 27.12.2024 на суму 231971,76 грн. Всього на суму 4 223 448,22 грн.

Позивачем, як вантажовідправником замовлено перевезення товару вантажоодержувачу - відповідачу за наступними товарно-транспортними накладними № 311024.1 від 31.10.2024;

№ 101124.2 від 10.11.2024; № 101124.1 від 10.11.2024; № 011124.2 від 01.11.2024; № 261224 від 26.12.2024; № 251224.2 від 25.12.2024; № 251224.1 від 25.12.2024; № 091224 від 09.12.2024; № 101224 від 10.12.2024; № 141224.1 від 14.12.2024; № 141224.2 від 14.12.2024; № 201224 від 20.12.2024; № 201224.1 від 20.12.2024; № 251224.3 від 25.12.2024.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, про що свідчать копії платіжних доручень від 15.11.2024 на суму 250000,00 грн; від 15.11.2024 на суму 242500,00 грн; від 05.12.2024 на суму 48884,00 грн; від 05.12.2024 на суму 51116,00 грн; від 10.12.2024 на суму 272808,00 грн; від 10.12.2024 на суму 756,00 грн; від 10.12.2024 на суму 276264,00 грн; від 20.12.2024 на суму 428315,76 грн; від 20.12.2024 на суму 271684,24 грн; від 17.01.2025 на суму 100 000,00 грн; від 21.01.2025 на суму 50 000,00 грн. Всього на суму: 1 499 828,00 грн.

Позивачем на електронну адресу відповідача надсилались електронний лист від 10.01.2025 та Претензія за вих.№ 304 від 13.01.2025 з вимогою сплати заборгованості за поставлений товар.

У період з 24.01.2025 по 17.02.2025 відповідачем було сплачено 824 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №844 від 24.01.2025 на суму 250 000,00 грн; №1245 від 05.02.2025 на суму 200 000,00 грн; №1312 від 06.02.2025 на суму 274 000,00 грн; №1687 від 17.02.2025 на суму 100 000,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.03.2025 (заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 24.03.2025) становить 1 899 620,22 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати товару стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінка аргументів та нормативноправове обґрунтування. Висновки суду.

Згідно з ч. 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту укладеного між сторонами договору поставки № 3010 від 30.10.2024 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов Договору поставки №3010 від 30.10.2024 позивач у період з 01.11.2024 по 27.12.2024 поставив відповідачу продукцію (шрот соняшниковий та шрот соєвий кормовий тостований негранульований) на загальну суму 4 223 448,22 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000603 від 01.11.2024; № РН-0000604 від 02.11.2024; № РН-0000635 від 11.11.2024; № РН-0000636 від 11.11.2024; № РН-0000708 від 10.12.2024; № РН-0000709 від 11.12.2024; № РН-0000734 від 16.12.2024; № РН-0000735 від 16.12.2024; № РН-0000749 від 21.12.2024; № РН-0000750 від 21.12.2024; № РН-0000755 від 26.12.2024; № РН-0000756 від 26.12.2024; № РН-0000757 від 26.12.2024; № РН-0000771 від 27.12.2024 та товарно-транспортними накладними № 311024.1 від 31.10.2024; № 101124.2 від 10.11.2024; № 101124.1 від 10.11.2024; № 011124.2 від 01.11.2024; № 261224 від 26.12.2024; № 251224.2 від 25.12.2024; № 251224.1 від 25.12.2024; № 091224 від 09.12.2024; № 101224 від 10.12.2024; № 141224.1 від 14.12.2024; № 141224.2 від 14.12.2024; № 201224 від 20.12.2024; № 201224.1 від 20.12.2024; № 251224.3 від 25.12.2024.

Відповідач даний товар отримав без зауважень, видаткові накладні підписав електронним цифровим підписом.

Отже, відповідно до умов п.2.4. Договору відповідач повинен був оплатити товар на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 14 календарних дня з моменту відвантаження Товару зі складу Постачальника (дата зазначена у видатковій накладній), а саме:

-за видатковою накладною № РН-0000603 від 01.11.2024 на суму 291384,00 грн до 15.11.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000604 від 02.11.2024 на суму 301872,00 грн до 16.11.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000635 від 11.11.2024 на суму 276264,00 грн до 25.11.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000636 від 11.11.2024 на суму 272808,00 грн до 25.11.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000708 від 10.12.2024 на суму 428315,76 грн до 24.12.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000709 від 11.12.2024 на суму 424544,22 грн до 25.12.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000734 від 16.12.2024 на суму 423879,36 грн до 30.12.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000735 від 16.12.2024 на суму 437330,64 грн до 30.12.2024;

-за видатковою накладною № РН-0000749 від 21.12.2024 на суму 436674,48 грн до 04.01.2025;

-за видатковою накладною № РН-0000750 від 21.12.2024 на суму 422895,12 грн до 04.01.2025;

-за видатковою накладною № РН-0000755 від 26.12.2024 на суму 268442,64 грн до 09.01.2025;

-за видатковою накладною № РН-0000756 від 26.12.2024 на суму 249571,08 грн до 09.01.2025;

-за видатковою накладною № РН-0000757 від 26.12.2024 на суму 249995,16 грн 09.01.2025;

-за видатковою накладною № РН-0000771 від 27.12.2024 на суму 231971,76 грн до 10.01.2025.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, з порушенням строків оплати, а саме: 15.11.2024 на суму 250000,00 грн; 15.11.2024 на суму 242500,00 грн; 05.12.2024 на суму 48884,00 грн; 05.12.2024 на суму 51116,00 грн; 10.12.2024 на суму 272808,00 грн; 10.12.2024 на суму 756,00 грн; 10.12.2024 на суму 276264,00 грн; 20.12.2024 на суму 428315,76 грн; 20.12.2024 на суму 271684,24 грн; 17.01.2025 на суму 100 000,00 грн; 21.01.2025 на суму 50 000,00 грн. Всього на 1 499 828,00 грн.

Станом на день подання позивачем позову до суду, відповідачем не було проведено оплату за поставлений позивачем товар на загальну суму 2 723 620,22 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній справі сплачено позивачу основний борг в сумі 824 000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями №844 від 24.01.2025 на суму 250 000,00 грн; №1245 від 05.02.2025 на суму 200 000,00 грн; №1312 від 06.02.2025 на суму 274 000,00 грн; №1687 від 17.02.2025 на суму 100 000,00 грн, суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення з відповідача 824 000,00 грн основного боргу за неоплачений товар поставлений позивачем на виконання умов Договору, врегульовано, предмет спору відсутній.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 824 000,00 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, судом встановлено, що станом на 24.03.2025, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 1 899 620,22 грн, підтверджена матеріалами справи та є обґрунтованою.

Заперечення відповідача щодо поставки неякісного товару у період з 26.12.2024 та 27.12.2024, у зв`язку з чим відповідачем було притримано оплату за товар, не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, позаяк пунктом 5.6, 5.7. Договору сторони погодили, що у випадку виявлення факту поставки товару неналежної якості (приховані недоліки) відповідач повинен викликати уповноваженого представника позивача для складання відповідного акту, у випадку неприбуття останнього відповідач має право скласти відповідний акт самостійно з обов`язковим залученням до підписання представника Державної ветеринарної служби за місцем знаходження Покупця. Крім того, сторони погодили, якщо позивач не погоджується з рекламацією відповідача по якості товару, сторони спільно проводять відбір зразків. Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що беруть участь в цьому. Відібрані зразки (проби) передаються на аналіз або випробування в акредитовану лабораторію за погодженням сторін в акті відбору проб.

Однак матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача для складання акту про поставку неякісного товару, самого акту про поставку неякісного товару, а також акту про відбір зразків (проб) та результату аналізу або випробування в акредитованій лабораторії, отже викладені у відзиві заперечення щодо поставки неякісного товару не підтверджено жодними доказами.

Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача 28 736,20 грн штрафу.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У п.6.1. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення з оплатою товару більше ніж на 5 календарних днів від дати встановленої Договором Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику штраф розмірі 1% від неоплаченої вартості товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати продукції більше ніж на 5 календарних днів, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 28 736,20 грн штрафу згідно з п.6.1. Договору.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 15 414,85 грн 3% річних, 73 584,12 грн інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, зазначені нарахування носять компенсаційний характер і пов`язані із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, право стягнення яких передбачене безпосередньо в Цивільному кодексі України і не передбачається обов`язковості зазначення такого положення в договорі.

Суд, перевіривши подані позивачем розрахунки відсотків річних та інфляційних втрат, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог в цій частині, а також контррозрахунок відповідача та здійснивши свій розрахунок, встановив, що належними до стягнення у межах заявленого позивачем періоду є 73 584,12 грн інфляційних втрат за січень березень 2025 року та 15 168,32 грн 3% річних за період з 17.11.2024 по 24.03.2025.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної та повної оплати товару за Договору, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати товару, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 1 899 620,22 грн основного боргу, 73 584,12 грн інфляційних втрат, 15 168,32 грн 3% річних, 28 736,20 грн штрафу. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Розподіл судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст. 131-2 Конституції України).

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 17.01.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський сонях» (Клієнт) та Адвокатом Дажук С.М. (далі Договір); детальний опис наданих адвокатом послуг від 14.05.2025; Акт №1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 14.05.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1178827 від 21.01.2025, виданий адвокату Дажук С.М.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ВН №001053 від 28.07.2023, видане Дажук С.М. на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області №7/23 від 19.07.2023.

Згідно з п.1.1. Договору Адвокат приймає на себе доручення під Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме юридичний супровід справи щодо стягнення на користь Клієнта з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (код згідно ЄДРПОУ 41737108) заборгованості за договором поставки № 3010 від 30.10.2024 року, штрафних санкцій та інших нарахувань, в порядку передбаченому законодавством України.

Відповідно до п.2.1. Договору загальна вартість правової допомоги за цим договором (гонорар) зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг та інших первинних документах.

Тариф оплати фактичної роботи Адвоката становить 50% від розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб за станом на 1 січня поточного року, за 1 (одну) годину роботи Адвоката (п.2.1.1. Договору).

Гонорар у суді першої інстанції включається в загальну вартість юридичних послуг (гонорар) згідно з п.2.1. Договору, попереднього розрахунку до нього та становить 40 000,00 грн без ПДВ (п.2.1.2. Договору).

Згідно з п.2.2. Договору приймання-передачі юридичних послуг, наданих на підставі даного Договору, здійснюється шляхом підписанням сторонами Акту приймання-передачі наданих юридичних послуг.

14.05.2025 Адвокатом складено детальний опис наданих адвокатом послуг, а також сторонами складено та підписано Акт №1 приймання-передачі наданих юридичних послуг, згідно з яким Адвокатом у січні-травні 2025 року надав, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги на загальну суму 46 177,00 грн.

Відповідач у запереченнях стосовно витрат на правову допомогу вважає, що заявлені витрати представника позивача на професійну правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи є неспіврозмірними та достатньо завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою під час підготовки позовної заяви для подання до суду. Відповідач просить зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в розмірі 15 000,00 грн.

У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частинами 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частин першої - третьої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 6 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Водночас, на думку суду, передбачене частиною шостою статті 129 ГПК України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним та залежить від конкретних обставин справи.

Так, з наявних у справі документів слідує, що позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу, який становить сумі 40 000,00 грн.

Натомість, у клопотанні від 14.05.2025 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначив про вартість правової допомоги в сумі 46 177,00 грн.

Судом досліджено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та встановлено, що позивачем визначені такі види послуг та їх вартість: консультація Клієнту з метою встановлення порядку захисту його інтересів - 2,64 год. на суму 4000,00 грн; правовий аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 2,64 год. на суму 4000,00 грн; складання тексту позовної заяви -10,57 год. на суму 16000,00 грн; складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 1,32 год. на суму 2000,00 грн; консультація з приводу підготовки доказової бази та збору документів - 2,64 год. на суму 4000,00 грн; перевірка наданих доказів (документів) -1,32 год. на суму 2000,00 грн; оформлення додатків до позову та перенесення у відповідний формат для подання до суду - 3,81 год. на суму 5762,13 грн; надання консультації стосовно порядку, та реквізитів сплати судового збору - 1,32 год. на суму 2000,00 грн; надання консультації стосовно можливого врегулювання спору в процесі судового розгляду та в порядку -1,90 год. на суму 2876,60 грн. Вартість однієї години наданих Адвокатом юридичних послуг становить 1514,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що перелік юридичних послуг, наданих Адвокатом позивачу згідно з Актом №1 приймання-передачі наданих юридичних послуг, та кількість витрачених годин суттєво відрізняється від зазначених послуг в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

Так, відповідно до Акту №1 приймання-передачі наданих юридичних послуг Адвокатом у січні-травні 2025 року надані такі послуги:

1.1. Ознайомлення з наявними у Клієнта документами, аналіз законодавства та судової практики, надання консультації стосовно перспективи звернення до суду з позовною заявою, надання консультацій стосовно можливого врегулювання спору в процесі судового розгляду 5 годин;

1.2. Підготовка, складання та надсилання до суду позовної заяви 10,5 годин;

1.3. Підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 25.02.2025 про зменшення розміру позовних вимог 3 години;

1.4. Підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 26.02.2025 про збільшення розміру позовних вимог 3 години;

1.5. Підготовка, складання та надсилання до суду заперечення на заяву про поновлення процесуального строку від 19.03.2025 3 години;

1.6. Підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 24.03.2025 про збільшення розміру позовних вимог 3 години;

1.7. Підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 13.05.2025 3 години.

Загальна кількість витраченого Адвокатом часу становить 30,5 годин.

Вартість однієї години наданих Адвокатом юридичних послуг становить 1514,00 грн.

Загальна вартість наданих юридичних послуг становить 46 177,00 грн.

Водночас клопотання позивача від 14.05.2025 не містить обґрунтування обставин та доказів, які б слугували підставою для перевищення суми, заявленої у попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Крім того, Акт № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 14.05.2025 містить таки послуги, як підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 25.02.2025 про зменшення розміру позовних вимог 3 години; підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 26.02.2025 про збільшення розміру позовних вимог 3 години; підготовка, складання та надсилання до суду заяви від 13.05.2025 3 години.

Суд зазначає, що адвокатом безпідставно включено до переліку наданих послуг на підставі Акту № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 14.05.2025 послуги з підготовки, складання та надсилання до суду вищевказаних заяв на загальну суму 13 626,00 грн (кількість витрачених 9 годин х 1514,00 грн), оскільки у судових засіданнях 24.03.2025 та 15.05.2025 судом за клопотаннями позивача залишено без розгляду заяви позивача від 25.02.2025, від 26.02.2025, від 13.05.2025.

З огляду на викладене, дослідивши зміст наданих доказів в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також критерієм розумності, суд дійшов висновку задовольнити частково клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Так, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки позовної заяви та формування додатків до позовної заяви; дана справа є звичайним розрахунковим спором, де адвокат мав дослідити підстави для стягнення оспорюваних сум.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову, обсяг та зміст підтверджених послуг, наданих адвокатом, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 24 205,30 грн судового збору.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що провадження у даній справі закрито в частині стягнення з відповідача 824 000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 20 049,01 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №5692 від 21.01.2025.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 824 000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОВЕТ ПРОДАКШН (15522, Чернігівська область, Чернігівський р-н, смт. Седнів, вул. Пекурівська, 44, код ЄДРПОУ 41737108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЬСЬКИЙ СОНЯХ (21001, м. Вінниця, вулиця Євгенія Коновальця, буд. 46, поверх 3, код ЄДРПОУ 41973663) 1 899 620,22 грн основного боргу, 73 584,12 грн інфляційних втрат, 15 168,32 грн 3% річних, 28 736,20 грн штрафу, 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 24 205,30 грн судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЬСЬКИЙ СОНЯХ (21001, м. Вінниця, вулиця Євгенія Коновальця, буд. 46, поверх 3, код ЄДРПОУ 41973663) з Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030101) 20 049,01 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №5692 від 21.01.2025.

6. Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписаний та складений 18.06.2025.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор