Ухвала від 18.06.2025 по справі 138/3270/21

Справа № 138/3270/21

Провадження №:4-с/138/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю: секретаря Бугери І.С.,

представника скаржника Чайки А.О.,

представника стягувача Шевчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ),

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із вказаною вище скаргою.

Скарга мотивована тим, зокрема, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024, з врахуванням постанови Вінницького апеляційного суду від 24.04.2024, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/2 частку нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:0040142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою головного державного виконавця Могилів-Подільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області від 23.01.2025 (ВП 76918664) відкрите виконавче провадження з виконання за виконавчим листом № 138/3270/21 виданого 10.06.2024 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області на виконання вказаного рішення суду про витребування майна. Разом з тим, зі змісту виконавчого листа слідує, що будь-яких вимог, що передбачають застосування заходів примусового виконання рішення у ньому немає. Судом, при винесенні відповідного рішення, встановлено спосіб і порядок виконання рішення (який не містить жодних ознак дій примусового характеру, що повинен вчиняти виконавець) витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухомого майна та земельної ділянки. Зважаючи на викладене, державним виконавцем було неправомірно винесено про відкриття виконавчого провадження, оскільки були всі підстави для винесення повідомлення по повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Враховуючи викладене вище, представник скаржника просив суд скасувати постанову головного державного виконавця від 23.01.2025 про відкриття виконавчого провадження щодо витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 майна, що належить ОСОБА_2 , частини нерухомого майна та земельної ділянки, а також стягнення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.02.2025 скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника скаржника про поновлення строку на звернення до суду, визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на звернення до суду, скаргу залишено без розгляду.

Постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 22.04.2025 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.02.2025 та направлено справу для продовження розгляду, оскільки представник скаржника подав до суду апеляційної інстанції додаткові докази.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.04.2025 прийнято до розгляду скаргу, призначено судове засідання та витребувано у Могилів-Подільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі матеріали виконавчого провадження АСВП №76918664.

10.06.2025 до суду надійшли письмові заперечення стягувача на скаргу, які мотивовані тим, зокрема, що на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024 було видано виконавчий лист від 10.06.2024, який був пред`явлений до виконання та на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 76918664. Скаржник у своїй заяві звертає увагу суду, що у виконавчому листі встановлено спосіб і порядок виконання рішення (який не містить жодних ознак дій примусового характеру, що повинен вчиняти виконавець), а саме витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно та земельну ділянку. Разом з тим, при видачі вказаного виконавчого листа судом було дійсно допущено описку, а саме вказано слово «Витребувано» замість вірного «Витребувати», що перешкоджало стягувачу пред`явити до примусового виконання даний виконавчий лист. Ухвалою суду від 19.12.2024 вказану описку було виправлено. Враховуючи наведене, твердження скаржника про відсутність ознак дій примусового характеру, що повинен вчиняти виконавець є необгрунтованим. Виконання судового рішення про витребування земельної ділянки повинно виконуватись державним виконавцем в порядку пункту 3 частини першої статті 10 та статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» а тому повернення виконавчого листа на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 вказаного Закону у даному випадку суперечить нормам права.

Скаржник у судове засідання не з`явилась. Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримав з підстав зазначених у ній. Також, зазначив, що жодних дій примусового характеру в рішенні суду немає. Належним виконанням даного рішення є звернення до державного реєстратора та відповідна реєстрація права власності.

Стягувач у судове засідання не з`явилась. Представник стягувача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги, з підстав зазначених у письмових запереченнях на скаргу.

Представник Могилів-Подільського відділу ДВС подав до суду заяву про проведення розгляду скарги без його участі.

Заслухавши думку представників, дослідивши зміст скарги, заперечення стягувача, матеріали справи та виконавчого провадження, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024 задоволено позовні вимоги та ухвалено, зокрема: визнати недійсними електронні торги з примусової реалізації лоту № 443816, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулись 07.10.2020 та були проведені ДП «Сетам» (код СДРОУ 39958500); визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 07.10.2020 № 505382 щодо примусової реалізації лоту № 443816, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулись 07.10.2020; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів № 1396, видане 13.10.2020 приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебряковою Юлією Валеріївною; визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Юлії Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54566746 від 13.10.2020 року, на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності номер запису про право власності 38650422 на 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м та номер запису про право власності 38650528 на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис державного реєстратора: приватного нотаріуса Серебрякової Юлії Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 38650422, яким було зареєстровано право власності на 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні) за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 ; скасувати запис державного реєстратора: приватного нотаріуса Серебрякової Юлії Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 38650528 яким було зареєстровано право власності на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий № 0510400000:00:004:0142, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 ; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 1/2 частку нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0.0068 га, кадастровий № 0510400000:00:0040142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 24.04.2024 постановлено рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024 скасувати та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 1/2 частку нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0.0068 га, кадастровий № 0510400000:00:0040142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.12.2024 постановлено виправити описку у виконавчому листі виданому Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області 10 червня 2024 року, а саме в графі «резолютивна частина рішення або вироку» виправлено на «Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 1/2 частку нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий № 0510400000:00:0040142, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .».

23.01.2025 головний державний виконавець Могилів-Подільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Поповою Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №138/3270/21 виданого 10.06.2024, з врахуванням ухвали суду від 19.12.2024 про виправлення описки.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини першоїстатті 5 Закону № 1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону № 1404-VIIIвстановлені такі заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першоїстатті 60 Закону № 1404-VIIIпід час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії»від 17 грудня 2004 року, завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Отже, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14 та від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.

За змістом частини першоїстатті 63 Закону № 1404-VIIIрішеннями немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Порядок виконання рішень немайнового характеру регулюєтьсяРозділом VIII Закону № 1404-VIII. До рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, відносяться: рішення про відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною (статті64,64? Закону № 1404-VIII); про поновлення на роботі (стаття 65 Закону № 1404-VIII); про виселення божника (стаття 66 Закону № 1404-VIII); про вселення стягувача (стаття 67 Закону № 1404-VIII); інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.

За встановленими у справі обставинами на примусовому виконанні приватного виконавця перебуває судове рішення про витребування із володіння боржника майна (будинку та земельної ділянки).

У разі задоволення позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові (пункт 116 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Зазначення у судовому рішенні (виконавчому листі) про задоволення вимог про витребування із володіння майна не може свідчити про те, що таке рішення підлягає виконанню як рішення немайнового характеру, оскільки виконання такого рішення передбачає вчинення державним чи приватним виконавцем дій щодо вилучення такого майна у боржника та передачу його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.

Таким чином, рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченомустаттею 60 Закону № 1404-VIII, шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Наведене вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 2-690/11 (провадження № 61-20049св18).

Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі№ 914/2614/13 зазначено, що судове рішення про витребування нежитлових приміщень у боржника не визначає імперативно лише спосіб добровільного виконання рішення та може бути виконано із застосуванням іншого порядку з урахуванням положень статей10,60 Закону України «Про виконавче провадження», положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5для відновлення порушених прав стягувача.

Обов`язком державного та приватного виконавця є вжиття всіх передбаченихзакономзаходів для виконання судового рішення. Якщо державному чи приватному виконавцю незрозуміло рішення, порядок його виконання, то виконавець не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про роз`яснення рішення суду, про встановлення порядку виконання рішення.

З метою його виконання державний та приватний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбаченіЗаконом № 1404-VIII.

До вказаних вище висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 08.06.2022 у справі №369/13690/20 (провадження 61-18320св21).

Таким чином, рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2024 підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому статтею 60Закону України «Про виконавче провадження», а тому твердження скаржника про те, що будь-яких вимог, що передбачають застосування заходів примусового виконання вказаного рішення суду є необґрунтованими та у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.1, 10,18, 60, 63 Закону України « Про виконавче провадження», ст.260, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 18.06.2025.

Суддя: Т.Б.Київська