Заліщицький районний суд тернопільської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа №597/503/25
Провадження №2/597/256/2025
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2025 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
у складі: судді Шевчук В.М.
за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
У С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
До Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
У позовній заяві представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та судові витрати, покликаючись на те, що позивачка та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому 06.06.2017 року у Кам`янець-Подільському міському віділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №381. Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 20.02.2023 року. Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина проживає разом з позивачкою ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні. Відповідач жодним іншим чином не бере участі в утриманні сина, не приділяє йому часу та уваги, не займається його моральним, культурним, фізичним та духовним розвитком. Позивачка ОСОБА_2 самостійно одягає дитину до школи, оплачує гуртки, купляє підручники, іграшки, все що необхідно для забезпечення найкращих потреб та інтересів дитини, а тому позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Відповідач ОСОБА_3 не скористався правом на подання відзиву у справі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надав у встановлений судом строк відзиву до суду.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 12.05.2025 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд вважає, що відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно даних паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 14.06.2017 року, виданий органом 6112, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 06.06.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 06.06.2017 року, про що зроблено відповідний актовий запис №381. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_6 .
Відповідно до рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області №597/198/23 від 20.02.2023 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 06.06.2017 року у Кам`янець-Подільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 26.11.2019 року).
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.06.2017 року, який рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 20.02.2023 року розірваний. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні. Відповідач жодним чином не бере участі в утриманні сина, не приділяє йому часу та уваги, не займається його моральним, культурним, фізичним та духовним розвитком. Оскільки сторони добровільно домовитись щодо розподілу витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 не можуть, тому позивачка ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини у усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
V. Оцінка суду
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 1 СК України - Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.
Згідно з ч.ч.2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Положеннями ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.10 ст.7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Пункт 1 ст.3 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованоїПостановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 цієї Європейської Конвенції визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
За положеннями ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
За положеннями ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини у усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
VI. Щодо розподілу судових витрат
У позовній заяві представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
В обгрунтування понесених судових витрат представник позивачки надав: ордер серії А1 №1869850 від 11.04.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10108/10 від 01.07.2021 року, Договір №17-25 про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року; акт до Договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року №17-25, згідно якого ОСОБА_2 здійснила оплату адвокату Каращук Юрію Ігоровичу в сумі 5000 гривень за надану ним правничу допомогу, інформаційне повідомлення про зарахування коштів №@2PL009224 від 07.04.2025 року на суму 1500 гривень, інформаційне повідомлення про зарахування коштів №@2PL107571 від 07.04.2025 року на суму 3500 гривень.
За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої ОСОБА_1 правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, повне задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для їх задоволення.
Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_3 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок, оскільки позивачка при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від його сплати.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст.10, 11, 76, 81, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.141, 150, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 16.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок UA698999980313161206000019759, код ЄДРПОУ 02886574, отримувач коштів ГУК у Тернопільській області/тг м.Заліщики/22030101, код отримувача 37977599, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів в межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне рішення складено 17.06.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя В.М.ШЕВЧУК
Суд | Заліщицький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2025 |
Оприлюднено | 20.06.2025 |
Номер документу | 128212618 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Заліщицький районний суд Тернопільської області
Шевчук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні