Постанова від 18.06.2025 по справі 126/1535/24

Справа № 126/1535/24

Провадження № 22-ц/801/1385/2025

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол В. І.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 рокуСправа № 126/1535/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Оніщука В.В., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,

за участю сторін: представника відповідача Сенченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Вінниці цивільну справу №126/1535/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс» про витребування довідок,

за апеляційноюскаргою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «БершадьЛюкс» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 11 квітня 2025 року, яке ухвалив суддя Гуцол В.І. в Бершадському районному суді Вінницької області, повний текст складено 11 квітня 2025 року,

в с т а н о в и в:

В червні2024року ОСОБА_2 звернувся всуд зпозовом до ТОВ «Бершадь Люкс» про витребування довідок, мотивуючи позовні вимоги тим, що в період з 16 серпня 2021 року по 22 березня 2024 року він працював слюсарем-ремонтником 5 розряду в ТОВ «Бершадь Люкс».

В наказі про звільнення вказано, що його звільнено за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Перед звільненням з ТОВ «Бершадь Люкс» він перебував на лікуванні (період непрацездатності) з 26 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 328 від 17 квітня 2019 року (із змінами і доповненнями) Пенсійний фонд України формує та веде Електронний реєстр листків непрацездатності та надання інформації з нього, а також є володільцем інформації, що міститься в ньому.

Із листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 7208-6416/С-02/8-0200/24 від 17 травня 2024 року, врахувавши ті суми, які він отримав при звільненні, він виявив, що відповідачем не нараховано та не оплачено йому лист непрацездатності № 11053457-2020695462-1 тривалістю чотири календарні дні. Із вищевказаного листа ПФУ вбачається, що в Електронному реєстрі листків непрацездатності щодо нього, ОСОБА_2 , сформовано листки непрацездатності з категорією медичного висновку «Захворювання або травма загального характеру», які надіслані через кабінет страхувальника в ТОВ «Бершадь Люкс», а саме: № 10728309-2020103765-1 з 26 січня 2024 року по 30 січня 2024 року (первинний); № 10728309-2020231370-1 з 31 січня 2024 року по 05 лютого 2024 року (продовження); № 10728309-2020438470-1 з 06 лютого 2024 року по 12 лютого 2024 року (продовження); № 11053457-2020695462-1 з 13 лютого 2024 року по 16 лютого 2024 року (первинний).

За даними ІКІС ПФУ підсистема «Електронний реєстр листків непрацездатності» від ТОВ «Бершадь Люкс» через вебпортал Пенсійного фонду України 23 лютого 2024 року надійшла заява-розрахунок на фінансування страхових виплат № 44128980-2024-2, до якої включено листки непрацездатності № 10728309-2020231370-1 та № 10728309-2020438470-1. Заява-розрахунок була профінансована ПФУ, кошти надійшли на рахунок страхувальника.

Згідно з повідомлення про виплату коштів застрахованим особам, кошти, профінансовані ПФУ за період непрацездатності, починаючи з шостого дня, тобто з 31 січня 2024 року по 12 лютого 2024 року були йому, ОСОБА_2 виплачені 27 лютого 2024 року в сумі 2224,44 грн. Первинні листки непрацездатності № 10728309-2020103765-1 тривалістю 5 календарних днів та № 11053457-2020695462-1 тривалістю чотири календарних дні, підлягали оплаті за рахунок коштів роботодавця - ТОВ «Бершадь Люкс» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, відповідачем роботодавцем ТОВ «Бершадь Люкс» у встановлений чинним законодавством строк не нараховано та не виплачено йому допомогу по втраті працездатності за листком непрацездатності № 11053457-2020695462-1, тривалістю чотири дні з 13 лютого 2024 року по 16 лютого 2024 року (первинний).

Вважає, що вимоги ст. 110 КЗпП України та ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» відповідачем ТОВ «Бершадь Люкс» за весь період його перебування в трудових відносинах з відповідачем системно не виконувались щодо нього, в своїй письмовій заяві до відповідача від 23 травня 2024 року, він просив відповідача у строк до 01 червня 2024 року, за весь період його роботи в ТОВ «Бершадь Люкс» з 16 серпня 2021 року по 22 березня 2024 року надати йому належним чином завірену довідку, в якій помісячно за кожен рік (2021, 2022, 2023, 2024) вказати: а) загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат (включаючи інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності); б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) суму заробітної плати, що належить до виплати.

Крім того, у цій же письмовій заяві від 23 травня 2024 року просив відповідача на виконання вимог ст. 116 КЗпП України, без будь-яких умов та застережень, надати йому письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні в їх розрізі, врахувавши, що ці суми включають в себе також інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідач надіслав на його адресу із супровідним листом довідку № 64 від 11 червня 2024 року, в якій загальними сумами, а не в їх розрізі вказав нарахування, утримання та суми до виплати.

З такої довідки відповідача № 64 від 11 червня 2024 року неможливо документально підтвердити факт порушення відповідачем його прав та інтересів, а тому звернувся в суд з вказаним позовом.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 11 квітня 2025 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ «Бершадь Люкс» надати ОСОБА_2 довідку про його заробітну плату з 16 серпня 2021 року по 22 березня 2024 року, в котрій вказати: загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат (включаючи інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; суму заробітної плати, що належить до виплати. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Бершадь Люкс» на користь держави 1211,20 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ «Бершадь Люкс» на користь ОСОБА_2 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившисьз вказанимрішенням суду,ТОВ «БершадьЛюкс» подалоапеляційну скаргу,оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бершадь Люкс» судові витрати в розмірі 8000 грн.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а саме не було досліджено, що зміст довідки, яка була надана ОСОБА_2 , відповідає вимогам ст.49 КЗпП України, оскільки законодавство не встановлює інших вимог щодо змісту довідки. Суд першої інстанції порушив процедуру судового розгляду, пропустивши важливу стадію судові дебати. Також, скаржник зазначив, що судом першої інстанції проігноровано клопотання про визнання доказів недопустимими, що потягло до безпідставного стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Від позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Вказали, що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права, врахувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які були надані під час розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 16 серпня 2021 року по 22 березня 2024 року позивач ОСОБА_2 працював слюсарем-ремонтником 5 розряду в ТОВ «Бершадь Люкс», 22 березня 2024 року його звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, що визнається сторонами, також ці обставини підтверджуються витягом з наказу №24-к від 16 серпня 2021 року «Про прийняття на роботу» та копією наказу № 7-к від 22 березня 2024 року «Про звільнення з роботи».

Перед звільненням з ТОВ «Бершадь Люкс» позивач перебував на лікуванні (період непрацездатності) з 26 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року, що також визнається сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2024 року позивач звернувся із письмовою заявою, в якій просив відповідача у строк до 01 червня 2024 року, за весь період його роботи в ТОВ «Бершадь Люкс» з 16 серпня 2021 року по 22 березня 2024 року надати йому (надіслати на його поштову адресу) належним чином завірену довідку, в якій помісячно за кожен рік (2021, 2022, 2023, 2024) вказати: а) загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат (включаючи інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності); б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) суму заробітної плати, що належить до виплати.

Крім того, у цій же письмовій заяві від 23 травня 2024 року ОСОБА_2 просив відповідача на виконання вимог ст. 116 КЗпП України, без будь-яких умов та застережень, надати йому письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні в їх розрізі, врахувавши, що ці суми включають в себе також інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно до положень ст. 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установахіорганізаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язківіззауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих правізаконних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 49 КЗпП України роботодавець зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Згідно до ст. 110 КЗпП України при кожній виплатізаробітної плативласник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сумазаробітної платиз розшифровкою за видами виплат; б)розміри іпідстави відрахувань та утриманьіз заробітної плати;в) сумазаробітної плати,що належить до виплати.

У відповідності до положень ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовуватиіпоширювати інформацію.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплатізаробітної плати роботодавецьповинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сумазаробітної платиз розшифровкою за видами виплат; б)розміри іпідстави відрахуваньіз заробітної плати;в) сумазаробітної плати,що належить до виплати.

Отже, аналіз вказаних норм свідчить про існування передбачених чинним законодавством України гарантій прав працівника, які полягають, зокрема, у можливості отримувати від роботодавця відомості про одержану заробітнуплатуу об`ємі не меншому ніж визначено ст. 30 Закону України «Про оплату праці».

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказівправова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, такідля здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявленівимогичи заперечення або мають інше значення для розгляду справиіпідлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справиіна які вона посилається як на підставу своїхвимогабо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідаєвимогамзакону.

Визначальним у даній справ є не тільки те, чи дотримавсяроботодавець вимогчинного законодавства при звільненні працівника, а також те чи зможе останній з огляду на результати розгляду спору в суді реалізувати свої трудові права в майбутньому.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушено право позивача на отримання інформації щодо загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат (включаючи інші нарахування, у тому числі й допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності); розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно доч.1,2ст.242ЦПК Україниу судовихдебатах виступаютьз промовами(заключнимсловом)учасники справи.У цихпромовах можнапосилатися лишена обставиниі докази,досліджені всудовому засіданні. Кожномуучаснику справинадається однаковийчас длявиступу зпромовою всудових дебатах. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.

Згідно з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №4329785 від 07 квітня 2025 року (т.1 а.с.193 195), судом першої інстанції було надано учасникам справи представнику ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представнику відповідача ОСОБА_4 право на виступ з промовами у судових дебатах, а тому є безпідставними доводи апеляційної скарги про пропущення такої стадії судового розгляду судові дебати.

Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, врахувавши при цьому предмет спору, складність справи, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, про те, що з відповідача ТОВ «Бершадь Люкс» на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ТОВ «Бершадь Люкс» підлягають стягненню 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості. Та з врахуванням вимог ч. 10 ст. 141 ЦПК України вірно стягнув з відповідача на користь позивача різницю розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

В матеріалах справи міститься договір №01/10 від 01 жовтня 2023 року про надання правової/правничої допомоги, згідно якого адвокат Западнюк Н.І. та клієнт ОСОБА_2 уклали цей договір (т.1 а.с.137 138).

Відповідно до п.3.1. договору, за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2. договору винагорода клієнтом на користь адвоката сплачується та розмір гонорару визначається в розмірі 8000 грн.

Згідно з акту про надання правової допомоги №1 від 01 березня 2025 року, відповідно до договору про надання правової допомоги №01/10 від 01 жовтня 2023 року, розмір витрат на правову допомогу адвоката складає 8000 грн (т.1 а.с.139).

З довідки від 01 березня 2025 року наданої адвокатом Западнюк Н.І. вбачається, що згідно акту про надання правової допомоги №1 відповідно до договору про надання правової допомоги №01/10 від 01 жовтня 2023 року у цивільній справі №126/1535/24 ОСОБА_5 , 01 березня 2025 року сплачено адвокату Западнюк Н.І. 8000 грн (т.1 а.с.165).

Таким чином, наявні в матеріалах справи договір №01/10 від 01 жовтня 2023 року, акт від 01 березня 2025 року, довідка від 01 березня 2025 року, підтверджують надання адвокатом Западнюк Н.І. правничої допомоги позивачу ОСОБА_6 , а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставами для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», пункт 32).

По справі відсутні підстави для перерозподілу чи відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Бершадь Люкс» залишити без задоволення.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 11 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Оніщук В.В.

Панасюк О.С.