Ухвала від 18.06.2025 по справі 760/26340/23

Справа №760/26340/23 1-кп/760/1855/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

-головуючого судді ОСОБА_1

-при секретарі ОСОБА_2

за участі:

-прокурора ОСОБА_3

-захисника ОСОБА_4

-обвинуваченого ОСОБА_5

провівши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12023100090002617, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, оскільки останній раніше неодноразово судимий, переховувався від органів досудового розслідування та на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому, на думку прокурора, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, та просили змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувальних актів та реєстрів досудового розслідування, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України з а наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

В ході судового розслідування встановлено, що 09.10.2024р. до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, строком до 05 грудня 2024 року, із визначенням розміру застави у сумі 60560 грн.

29.11.2024р. обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, строком до 27 січня 2025 року, із визначенням розміру застави у сумі 60560 грн.

21.01.2025р. обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, строком до 21 березня 2025 року, із визначенням розміру застави у сумі 60560 грн.

14.03.2025р. обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, строком до 12 травня 2025 року, із визначенням розміру застави у сумі 60560 грн.

24.04.2025р. обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, строком до 22.06.2025 року, із визначенням розміру застави у сумі 60560 грн.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, а саме: у не вчиненні усіх дій, які вважав необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця та кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі, а також у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.

До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Під час судового засідання прокурором було доведено існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, оскільки останній з моменту надходження до суду обвинувального акта набув нового процесуального статусу - обвинуваченого та, на даний час, розпочалася нова процесуальна стадія кримінального провадження - стадія судового провадження у суді першої інстанції, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, останній, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході зможе ухилятися від явки до суду.

Крім того, прокурором було доведено існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, тому може знову продовжити вчиняти аналогічні правопорушення.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий та на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, його майновий та сімейний стан, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, що на думку суду, свідчить про недостатність обрання більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв. 16 серпня 2025р. включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 60560грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

Керуючись ст.ст. 27, 217, 183, 331, 334 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 16 серпня 2025р. включно.

Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 16 серпня 2025р.

Розмір застави визначити у сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 16 серпня 2025р., включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1