Ухвала від 18.06.2025 по справі 640/4382/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

18 червня 2025 року Справа № 640/4382/19 Провадження № ЗП/280/612/25 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Осовської Д.Д.,

представник позивача: не прибув

представника відповідача: Панчошак О.О.

розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛІП ПРОФ 22» (вул.Б.Хмельницького, буд. 43, м. Буськ, Золочівський район, Львівська область, 80500; код ЄДРПОУ 39443945)

до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631)

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» (далі - позивач) до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000003/2 від 12.01.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача №UA500010/2019/00015 від 12.01.2019;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд м. Києва було ліквідовано.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану адміністративну справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

16.07.2024 Верховна Рада України ухвалила Закон України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

На виконання даного нормативно-правового акту, враховуючи положення Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом дану адміністративну справу передано Запорізькому окружному адміністративному суду.

19.03.2025 автоматизованою системою документообігу суду у порядку, визначеному п. 15.4 Перехідних положень КАС України, для розгляду адміністративної справи № 640/4382/19 призначено суддю Садового Ігоря Вікторовича.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративному суду від 21.03.2025 адміністративну справу №640/4382/19 (провадження ЗП/280/612/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, прийнято до провадження та вирішено розпочати спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Крім того, вказаною ухвалою здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, а саме: Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративному суду від 04.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №640/4382/19 (провадження ЗП/280/612/25) в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративному суду від 30.04.2025 змінено назву позивача у справі №640/4382/19 (провадження ЗП/280/612/25) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛІП ПРОФ 22» та вирішено подальший розгляд адміністративної справи №640/4382/19 (провадження ЗП/280/612/25) здійснювати за правилами загального позовного провадження. В процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 29.05.2025.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративному суду від 05.05.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративному суду від 29.05.2025 відкладено підготовче засідання на 18.06.2025 у зв`язку з неявкою представника позивача.

У підготовче засідання призначене на 18.06.2025 з`явився представник відповідача, який заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення підготовчого засідання, в підготовче засідання, призначене на 18.06.2025 не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Для повідомлення позивача про підготовче засідання суд направив ухвалу про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та повістку про виклику до суду на вказану у позовній заяві адресу поштового зв`язку (вул.Мельникова,81А, м.Київ,04050) та на наявну в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу поштового зв`язку (вул. Б. Хмельницького, буд. 43, м. Буськ, Львівська область,80500).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.

Крім того, ухвала про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та повістка про виклик до суду в електронному вигляді направлена на наявну в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронну адресу ТОВ «ФЛІП ПРОФ 22» (craine@gmail.com).

Додатково з метою інформування ТОВ «ФЛІП ПРОФ 22» про розгляд справи №640/4382/19 (провадження ЗП/280/612/25) 29.05.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України було опубліковане оголошення про розгляд даної справи.

За вказаних обставин позивач вважається належним чином повідомлений, проте у підготовче засідання, призначене на 18.06.2025, позивач повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 18.06.2025, на підставі статті 243 КАС України, судом проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні здійснювалась аудіо фіксація судового засідання за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України передбачено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

У відповідності до частини п`ятої статті 205 КАС України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Обов`язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача у підготовче засідання чи у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з`явився вдруге (тобто повторно) без поважних причин і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.

Тобто, наведеними нормами встановлено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.

Як вже було зазначено вище позивач повідомлений належним чином про дату, місце та час проведення судових засідань в підготовчі засідання призначені на 29.05.2025 та на 18.06.2025 не з`явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавав.

З урахуванням обов`язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обставин, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду цієї справи.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки у підготовчі засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі «Беллет проти Франції» (Bellet V., France, рішення від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94) зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини (по тексту - ЄСПЛ), позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У рішенні ЄСПЛ від 04.10.2001 в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.

У розрізі цього суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права, оскільки жодних заяв чи пояснень щодо предмету спору від позивача або його представника в матеріалах справи не містяться, що окремо свідчить про незацікавленість позивача в розгляді заявленого ним позову.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина п`ята статті 205 та пункт 4 частини першої статті 240 КАС України, повторна неявка позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.08.2020 у справі №405/8125/15-ц, від 21.09.2020 у справі №658/1141/18, від 19.04.2021 у справі №675/1714/19, від 26.04.2021 у справі №675/1561/19, від 28.07.2021 у справі №756/6049/19.

Зважаючи на заявлене представником відповідача клопотання та враховуючи повторну неявку позивача у підготовчі засідання, відсутність поважних причин для неявки позивача у підготовчі засідання, водночас беручи до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи з огляду на складність справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Частиною 3 статті 240 КАС України визначено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Одеської митниці про залишення без розгляду позовної заяви у справі №640/4382/19 (провадження ЗП/280/612/25) - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛІП ПРОФ 22» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, - залишити без розгляду.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 18.06.2025.

Суддя І.В. Садовий