Рішення від 18.06.2025 по справі 640/17125/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2025 р. № 640/17125/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, до відповідачаРеєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Хаустової Марії Євгеніївни, пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, третя особаНаціональний банк України, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, провизнання протиправними та скасування реєстраційних дій,ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі позивач, Фонд) звернувся до Окружного адмінінстративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Хаустової Марії Євгенівни (далі відповідач), требя особа без самостійних вимог на стороні позивача : Національний банк України ( далі Ш особа )в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 01.12.2016 10739990028008015 (10731780025008015); ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва;

- визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 01.12.2016 10739990029008018 (10731070026008015); ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі Закон № 2825) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825 матеріали адміністративної справи № 640/14180/20 скеровано за належністю до Миколаїського окружного адміністративного суду.

До Миколаїського окружного адміністративного суду справа надійшла 02.04.2025 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що Фондом було отримано інформацію з ЄДР ЮО ФОП та громадських формувань, щодо АТ «Банк Велес» (код ЄДРПОУ 21593719), з якого становлено, що всупереч чинному законодавству України: 01.12.2016 було здійснено реєстраційну запис про скасування реєстраційної дії 10739990028008015 (1073178002500808015); ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київського обласної ради «Готово» міста Києва; 01.12.2016 було здійснено запис про скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 01.12.2016 10739990028008015 (1073178002500808015) ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київського обласної ради «Готово» міста Києва. Вважає вище зазначені дії протиправними, та такими, що здійснені з порушенням чинного законодавства України.

Ухвалою від 29.04.2025 року суд прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалу про прийняття справи до провадження відповідач отримав в особистому електронному кабінеті. Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Третя особа Національний банк України надав письмові пояснення, у яких позовні вимоги Фонду підтримала у повному обсязі. У поясненнях зазначено, що банківська установа, зокрема, при реорганізації, повинна узгодити дію з Національним банком в спосіб та шляхом, прямо передбаченими законодавством України. Національний банк згоди на оскаржувані реєстраційні дії не надавав.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

З грудня 2015 року Фондом здійснювалось ліквідація АТ «Банк Велес» (код ЄДРПОУ 21593719). Київський окружний адміністративний суд 03.03.2016 про справі № 810/18/16 частково задовольнив позовні вимоги власника істотної участі ОСОБА_2 , та скасував рішення Національного банку та Фонду щодо ліквідації АТ «Банк Велес».

Київський апеляційний адміністративний суд 26.05.2016 скасував рішення першої інстанції, та прийняв нове рішення, який у задоволенні позову відмовив повністю.

Вищий адміністративний суд України 16.11.2016 задовольнив касаційну скаргу акціонера ОСОБА_2 , яким рішення суду апеляційної інстанції скасував; рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання вимог Закону № 590-ІХ, Фондом було отримано інформацію з ЄДР ЮОФОП та громадських формувань, щодо АТ «Банк Велес» (код ЄДРПОУ 21593719), з якого становлено, що 01.12.2016 було здійснено запис про скасування реєстраційної дії 10739990028008015 (1073178002500808015); ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київського обласної ради «Готово» міста Києв , 01.12.2016 року було здійснено запис про скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 01.12.2016 року 10739990028008015 (1073178002500808015) ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київського обласної ради «Готово» міста Києва.

Позивач вважає вище зазначені дії протиправними, та такими, що здійснені з порушенням чинного законодавства України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV.

Згідно з ч. 13 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Підстави для відмови у державній реєстрації визначено у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Спеціальним Законом України, що регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV (далі Закон № 755-IV).

У статті 5 Закону №755-IV визначено як систему органів державної реєстрації, так і повноваження відповідних органів.

Згідно із приписами ст. 5 Закону № 755-IV, систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб`єкти державної реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

1) формування державної політики у сфері державної реєстрації;

2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації;

2-1) організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, крім нотаріусів, які виконують повноваження державної реєстрації відповідно до покладених на них законом обов`язків;

3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань;

4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

5) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

6) визначення технічного адміністратора;

7) забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

8) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації;

11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

12) надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю;

13) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 755-IV, до повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить:

1) забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З приписами пункту 10 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичної осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національний банком, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом.

Відповідно до частини 2-1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу,злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються примірник оригіналу (нотаріального засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком.

Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/698/16 від 10.12.2019 встановлено, що « 255. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку від наглядом Національного банку чи управління Фонду, можливі виключно після їх положення Національним банком.».

З вищевиклоаденного вбачається , що банківська установа, зокрема, при реорганізації, повинна узгодити дану дію з Національним банком в спосіб та шляхом прямо передбаченим законодавством України.

Доказів надання згоди Національним банком на оскаржувані реєстраційні дії відповідачем не надано.

Таким чином Відповідачем було здійснено записи про проведення реєстраційних дій щодо ПАТ «Банк Велес» (код ЄДРПОУ 21593719) за відсутності зобов`язання здійснювати такі дії за резолютивною частиною судового рішення про скасування/ внесення такої реєстраційної дії, з перевищенням повноважень, та без відповідних рішень/ погоджень з боку Національного банку.

Для вчинення реєстраційної дій щодо внесення змін в установчі документи АТ «Банк «Велес» державний реєстратор мав пересвідчитися у наявності відповідного погодження таких змін Національним банком , а для вчинення дій, не пов`язаних їх внесенням змін до установчих документів банку, зокрема щодо скасування попередньої реєстраційної дії, державний реєстратор має отримати відповідне судове рішення, яка б зобов`язувало його вчинити певні реєстраційні дії.

Крім того суд зазначає, що судовим рішенням по справі № 810/18/16 не передбачено зобов`язання вчинити реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру або заборони (скасування заборони) щодо вчинення реєстраційних дій, відповідачем у справі такі зміни внесено без передбачених законом підстав, за відсутності погодження Національного банку, через що такі діє є протиправним, та таким що підлягають скасуванню.

Статтею 266-1 КАС України Особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2) законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень;

3) законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

4) законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

5) законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

2. Позовна заява про оскарження індивідуального акта/рішення подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

3. Подання позовної заяви, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного індивідуального акта/рішення.

4. Адміністративні справи, визначені частиною першою цієї статті, розглядаються у порядку загального позовного провадження.

5. Під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд перевіряє, чи прийнятий індивідуальний акт або рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, які визначають повноваження Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

6. Під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд використовує як підставу для власної оцінки та покладається на кількісні, якісні оцінки та висновки, зроблені Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на підставі яких були прийняті відповідні рішення, крім випадків, якщо:

1) оскаржуване рішення/акт прийнято з істотним порушенням встановленого порядку його прийняття (порушення, яке істотно вплинуло на результат оцінки);

2) кількісні, якісні оцінки та висновки ґрунтуються на очевидно помилкових відомостях та/або не враховують суттєвих обставин (фактів), за умови врахування яких оскаржуване рішення/акт не могло бути прийнято;

3) наявні очевидні розбіжності та/або логічні суперечності між кількісними, якісними оцінками та/або висновками;

4) оскаржуване рішення/акт прийнято за відсутності повноважень або з використанням повноважень всупереч меті, з якою вони надані законом.

7. Суд за результатами розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/ рішення, визначеного частиною першої цієї статті, або окремих його положень;

2) стягнення з відповідача (відповідачів) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним (незаконним) індивідуальним актом/рішенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення;

3) відмову в задоволенні позовних вимог (повністю або частково).

8. Особливості визначення розміру шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами/рішеннями, зазначеними у частині першій цієї статті, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".

9. Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/ рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень:

1) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/ рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

2) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;

3) не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди.

10. Суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що повноваження суду при вирішенні справи визначено у ст. 245 КАС України, згідно із приписами якої при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) до Реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Хаустової Марії Євгеніївни (пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ 24572267), за участю третьої особи Національний банк України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 01.12.2016 10739990028008015 (10731780025008015); ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва;

3. Визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 01.12.2016 10739990029008018 (10731070026008015); ОСОБА_1 ; Філія Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва (пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ 24572267) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) судові витрати у сумі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.06.2025 року.

Суддя О.В. Малих