Постанова від 10.06.2025 по справі 320/13637/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13637/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Грибан І. О., Ключковича В.Ю. за участю секретаря: Волошка О. Л.

представника позивача Рудіка Н.В., представника відповідача Коперсака М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 19.09.2024 року) у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Підприємство з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2022 №29434000702, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 4 014 445 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апелянта заперечено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 15.09.2022 № 67, пп. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 69.2 п. 69 під. 10 р. ХХ «Перехідні положення ПКУ, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПІІ «Вайтерра Україна» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (від 20.06.2022 №9088077905) (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2022 №320/34-00-07-02/23393195 (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме: - п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду у розмірі 4 014 445 грн (рядок 21 Декларації) за травень 2022 року.

Як вбачається із змісту акту перевірки, висновки податкового органу щодо завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість обґрунтовано безпідставністю формування податкового кредиту звітного періоду за рахунок господарських взаємовідносин з ТОВ «Пауер Корн Трейд» та ТОВ «Волиця-Агро», оскільки такі не мали реального характеру.

Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками позивач звернувся в ПМУ ДПС по роботі з ВПП із запереченням № 03/12-3 від 07 грудня 2022 р., які залишено податковим органом без задоволення.

На підставі висновків проведеної перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2022 №29434000702 яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду у розмірі 4 014 445 грн.

Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 23.01.2023 скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 14.1 статті 14 ПК України визначено, що: 14.1.18. бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; 14.1.179. податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; 14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України, яка містить такі норми:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

200.8. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

200.11. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Нормами ПК України чітко встановлені умови та порядок проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.14. статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Приписами абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.п.201.1, 201.2, 201.4 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з п.п.1, 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267 (далі порядок №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в п.9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1. статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПК України).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг (товарів) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання послуг (товарів) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, акти, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV) цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону №996-XIV, є принцип превалювання сутності над формою-операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із ст.1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з урахуванням умов спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховуються до складу наступного звітного періоду, (рядок 21 Декларації з ПДВ) за травень 2022 року на суму 4 014 445 грн, у зв`язку з визнанням господарських операцій між ПІІ «Вайтерра Україна» та контрагентами-постачальниками сільськогосподарської продукції ТОВ «Пауер Корн Трейд» та ТОВ «Волиця - Агро», такими, що не мали реального характеру і, як наслідок, відсутністю у позивача права на відображення результатів таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції між позивачем та ТОВ "ПАУЕР КОРН ТРЕЙД" (Продавець) укладено договір поставки від 07.12.2021р. № CF-00246, відповідно до умов якого продавець зобов`язувався поставити та передати у власність позивача товар, що визначений у специфікації.

Специфікацією від 08.12.2021р. № СР-03126 вказано, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року на умовах DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (у редакції Інкотермс 2020) - TIC-Міндобрива, ТОВ (Южний) (ідентифікаційний код 36143538), у порту Южний, який знаходиться за адресою: 67543, Одеська область, Комінтернівський район, село Візирка, вулиця Олексія Ставніцера, будинок №60 (надалі іменується «Зерновий термінал»). При цьому вивантаження партії товару на Зерновому терміналі сплачується Покупцем.

Відповідно до специфікації від 07.12.2021р. № CP-03123, продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року на умовах DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (у редакції Інкотермс 2020) - ІЗТ, ТОВ (ідентифікаційний код 33558271), у порту Южний, який знаходиться за адресою: 67543, Одеська область, Комінтернівський район, село Візирка, вулиця Олексія Ставніцера, будинок №60 (надалі іменується «Зерновий термінал»). При цьому вивантаження партії товару на Зерновому терміналі сплачується Покупцем.

Специфікацією від 11.01.2022р. № СР-03166 вказано, що Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року на умовах DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (у редакції Інкотермс 2020) - ІЗТ, ТОВ (ідентифікаційний код 33558271), у порту Чорноморськ, який знаходиться за адресою: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, село Малодолиське, вулиця Шмідта, будинок №1 (надалі іменується «Зерновий термінал»). При цьому вивантаження партії товару на Зерновому терміналі сплачується Покупцем.

Відповідно до специфікації від 20.01.2022р. № СР-03195, продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року на умовах DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (у редакції Інкотермс 2020) - ІЗТ, ТОВ (ідентифікаційний код 33558271), у порту Чорноморськ, який знаходиться за адресою: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, село Малодолиське, вулиця Шмідта, будинок Зерновому терміналі сплачується Покупцем.

В підтвердження здійснених операцій платником податків надано відповідну податкову накладну від 08.06.2022 на загальну суму 432 752, 03 грн., в т.ч. суми ПДВ 53 144, 99 грн., яку ПІІ «Вайтерра Україна» включена до складу податкового кредиту та відображена у Додатку №1 до Декларації ПДВ за травень 2022 року у сумі ПДВ 53 144,99 грн.

По господарським операціям з ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД», які відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку « 631» «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», станом на 31.05.2022, дебіторська заборгованість відсутня, кредиторська заборгованість становить 60 585,3 гривень, розрахунки проведені безготівковими коштами відповідно до платіжних доручень.

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних (з 01.01.2021 по 19.10.2022 року) встановлено, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» реалізовано на адресу контрагентів-покупців наступні зернові культури врожаю 2021 року: кукурудза - 1 908,06 т.

Відповідно до інформації щодо врожайності сільськогосподарських культур, наведеної у відкритих джерелах, середня врожайність па території Чернігівської області у 2021 році становила: кукурудза - 9,8 т/га.

Відповідно до баз даних, наявних у контролюючому органі, ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» подана податкова звітність річна: «відомості про наявність земельних ділянок» (Додаток 1 до Податкової декларації платника єдиного податку) від 07.02.2022 №90195013840 про наявні земельні ділянки, загальна площа яких складає 389,1613 га, код регіону розташування земельних ділянок - 25 (Чернігівська область); надано «Податковий розрахунок земельного податку» від 03.10.2022 №9198762343.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО» укладено договір поставки від 08.12.2021 № CF-00247, відповідно до умов якого продавець зобов`язувався поставити та передати у власність покупця товар, що визначений у Специфікації.

Відповідно до Специфікації від 08.12.2021 № СР-03130, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець - прийняти і оплатити кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2021 року. Партія товару поставляється транспортом продавця на умовах: EXW «Франко-елеватор» (у редакції Інкотермс 2020) - Волиця-Агро ТОВ, (ідентифікаційний код юридичної особи: 41027144), що знаходиться за адресою: 09108, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок М 66-А. Відповідно до Специфікації від 08.12.2021 № CP-03130, партія товару, яка поставляється Покупцю, придбана безпосередньо у ТОВ «АГРІА» (код ЄДРПОУ 43065422), у Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00494427), у ТОВ «ЗЕМЛІ КИЇВЩИНИ» (код ЄДРПОУ 43996127) кількість товару в заліковій вазі складає 4500 т. Загальна вартість партії товару складає 12 175 000,90 грн, в т. ч. ПДВ 3 951 315,90 гривень.

Відповідно Специфікації від 08.12.2021 № СР-03129, продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець - прийняти і оплатити кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2021 року. Партія товару поставляється транспортом продавця на умовах: EXW «Франко-елеватор» (у редакції Інкотермс 2020) - Волиця-Агро ТОВ, ідентифікаційний код юридичної особи: 41027144), що знаходиться за адресою: 09108, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок № 66-А. Кількість товару в заліковій разі складає 2500 т. Загальна вартість партії товару складає 17 875 000,50 грн, в т.ч. ПДВ 2 195 175,50 гривень.

В підтвердження здійснених операцій платником податків надано видаткову накладну від 10.12.2021 на загальну суму 32 257 111, 51 грн., в т.ч. ПДВ 3 961 399, 66 грн. та податкову накладну від 10.12.2021 (дата реєстрації 16.12.2021 р.) на загальну суму 32 257 111, 51 грн., в т.ч. ПДВ 3 961 399, 66 грн.

Вищезазначена податкова накладна ПІІ «Вайтерра Україна» включена до рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» Декларації ПДВ за травень 2022 року сумі ПДВ 3 961 399,66 гривень. Розрахунки проведено безготівковими коштами відповідно платіжного доручення від 10.12.2021 №6.

По господарським операціям з ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО», які відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку « 631» «Розрахунки з вітчизняними постачальника», станом на 31.05.2022 дебіторська заборгованість відсутня, кредиторська заборгованість становить 4 515 995,60 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, обґрунтовуючи відсутність настання реальних наслідків за правочинами укладеними із вказаними суб`єктами господарювання податковий органі вказує на відсутність у таких реальної можливості виконати зобов`язання перед позивачем в силу відсутності матеріально-технічної бази.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО» не є виробником реалізованої на адресу ПІІ «Вайтерра Україна» сільськогосподарської продукції.

Крім того, контролюючим органом вказано, що ТОВ «Волиця-Агро» задекларовано наявність земельних ділянок, загальна площа яких складає 744,6543 га, код регіону розташування земельних ділянок 1024 (ГУ ДПС у Київській області (Фастівський район)), що підтверджується Додатком 1 до Податкової декларації платника єдиного податку від 18.10.2021 № 9307878515 (уточнююча). Також, відповідно до баз даних ДПС, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Волиця - Агро» придбано кукурудзи у грудні 2021 року - 6 187, 05 т. (стор. 16 Акта перевірки).

В підтвердження здійснених операцій позивачем надано, зокрема, видаткову накладну та зареєстровану податкову накладну від 10.12.2021 (дата реєстрації 16.12.2021 р.) на загальну суму 32 257 111, 51 грн., в т.ч. ПДВ 3 961 399, 66 грн., обсяг постачання товару - 4 511, 484 т.

Крім того, актом перевірки підтверджено факт того, ТОВ «Волиця Агро» придбавало у своїх контрагентів-постачальників об`єм продукції більший, ніж об`єм, поставлений ПІІ «Вайтерра Україна».

ТОВ «Волиця - Агро» було поставлено на ПІІ «Вайтерра Україна» 4 511,484 тонни, що значно менше від загального обсягу закупівлі кукурудзи в грудні 2021 р. (6 187,05 т.).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ «Волиця-Агро» здійснено поставку на ПІІ «Вайтерра Україна» продукцію, не перевищуючи загальний об`єм придбаної сільськогосподарської продукції.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єків нерухомого майна, у користуванні ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» знаходяться лише орендовані землі у розмірі 390,6282 га, які розташовані за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, а саме: 156 га згідно з договором суборенди з ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» (код ЄДРПОУ 42498276), 66 га згідно з договором суборенди ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» (код ЄДРПОУ 42810031) та 168 га згідно з договорами оренди з фізичними особами.

В підтвердження здійснених операцій позивачем надано, зокрема, зареєстровану податкову накладну від 01.02.2022 (дата реєстрації 08.06.2022 р.) на загальну суму 432 752, 03 грн., в т.ч. ПДВ 53 144, 99 грн., обсяг постачання товару - 379 607, 04 т.

Вказане підтверджує, що у ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» було достатньо земельних ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції, яка була поставлена позивачу.

Разом з тим, в акті перевірки податковий орган, посилаючись на дані з інформаційних баз ДПС, не встановив реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ПІІ «Вайтерра Україна» та його контрагентами-постачальниками (ТОВ «Пауер Корн Трейд», ТОВ «Волиця-Агро»), оскільки не встановлено джерело походження сільськогосподарської продукції по ланцюгу постачання, що підтверджує неправомірне формування позивачем даних податкового обліку.

В основу висновків відповідача про фактичне не здійснення поставки товарів вищевказаними контрагентами покладені твердження, зокрема, про недобросовісний характер діяльності останніх, з огляду на аналіз інформації з баз податкового органу.

Поряд із цим, як вірно зауважено судом першої інстанції, правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Висновки податкового органу ґрунтуються виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер.

Натомість висновки про відсутність у ТОВ «Пауер Корн Трейд» земельних ділянок на праві суборенди є безпідставними.

На спростування вказаних доводів відповідача, суд враховує, що, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єків нерухомого майна, у користуванні ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» знаходяться орендовані землі у розмірі 390,6282 га, які розташовані за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, а саме: 156 га згідно з договором суборенди з ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» (код ЄДРПОУ 42498276), 66 га згідно з договором суборенди ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» (код ЄДРПОУ 42810031) та 168 га згідно з договорами оренди з фізичними особами. В ході проведеного аналізу контролюючим органом також було встановлено, що ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» використовує земельні ділянки, які орендує у ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» на підставі договорів суборенди земельної ділянки від 01.03.2021 року на загальну площу земельної ділянки 66 га, терміном на 14 років 5 місяців 7 днів (до 18.08.2035 року), а також, у ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» на підставі договорів суборенди земельної ділянки від 01.03.2021 року на загальну площу земельної ділянки 156 га, терміном на 13 років 8 місяців 17 днів (до 18.11 2034 року).

Офіційним підтвердженням наявності реєстрації права оренди/суборенди є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а не інформація, зазначена в листах сільських рад, на які посилається відповідач в акті перевірки.

Також безпідставними є доводи податкового органу щодо прийняття рішень комісією регіонального рівня про відповідність контрагентів-постачальників позивача та їх постачальників по ланцюгу постачання, то вказане не може бути безперечним доказом того, що ці підприємства не могло поставити сільськогосподарську продукцію взагалі з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова інформація у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію» згідно з яким податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків або прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків.

Також, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

До того ж, слід вказати, що віднесення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може свідчити про нереальність укладених угод.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд в постанові від 04 червня 2020 року по справі № 340/422/19 (№К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 160/93/19 (№ К/9901/25783/19).

У випадку здійснення платником податків господарських операцій, щодо яких у контролюючих органів наявна податкова інформація про її ризиковість, податкові накладні за цими операціями зупиняються до надання платником податків відповідних пояснень та підтверджуючих документів.

Враховуючи, що податкові накладні, сформовані ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» та ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО» за господарськими операціями з позивачем не були зупинені контролюючим органом (доказів протилежного суду не надано), то такі операції не відповідали критеріям ризиковості, тому віднесення ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» та ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО» до ризикових не впливає на чинність та реальність угод, які мали місце між сторонами.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у §§ 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року зазначив: що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1.

Таким чином, віднесення ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» та ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО» до ризикової категорії за операціями з іншими контрагентами, а не з позивачем, відсутність зупинення податкових накладних за цими господарськими операціями, не може бути доказом нереальності господарських взаємовідносин з ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» та ТОВ «ВОЛИЦЯ-АГРО».

Щодо доводу податкового органу про перебування ОСОБА_1 одночасно в якості засновника та директора ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД», ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» та засновника «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО», то відповідач в акті перевірки обмежився лише констатацією вказаної обставини, не обґрунтувавши яким чинним законодавством України заборонено одній особі бути учасником та директором в декількох господарських товариствах, та наслідки такого перебування.

Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого об`єму поставок, то суд враховує неодноразово висловлену позицію Верховного Суду, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Так у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 по справі №804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі №804/1444/14, від 09.04.2019 по справі №822/1602/13-а. від 27.04.2022 по справі № 520/6607/21.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18, від 27.04.2022 у справі № 520/6607/21.

Підсумовуючи викладене, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, суд не погоджується з твердженням відповідача про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами з підстав наявності негативної податкової інформації відносно контрагентів позивача та суб`єктів господарювання, з якими мали господарські взаємовідносини контрагенти позивача, оскільки, надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій та підтверджують реальність господарських операцій зі спірними контрагентами за період, що перевірявся.

За змістом усталеної практики Верховного Суду, зокрема постанови від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Натомість, контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не доведено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Крім того слід зауважити, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Пауер Корн Трейд» та ТОВ «Волиця-Агро» за договорами поставки від 07.12.2021р. № CF-00246 та від 08.12.2021 № CF-00247 неодноразово були предметом дослідження в рамках справ № 320/13785/23, № 420/5316/23, № 420/5309/23, та визнані рішеннями судів такими, що мли реальні наслідки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій укладених між позивачем та вказаними суб`єктами господарювання, а відтак і протиправності доводів податкового органу щодо завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя І. О. Грибан

(Повний текст постанови складено 18.06.2025)