Постанова від 18.06.2025 по справі 320/9756/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9756/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

01.04.2023 ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2022 №UA408000/2022/000035/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення є протиправним, оскільки позивач для митного оформлення імпортованого товару надало відповідачу основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 р. позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, протилежне не довів.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірне рішення прийняте контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним митним законодавством, з огляду на те, що позивачем під час митного оформлення імпортованого товару надано митниці документи, які не містили достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та містили розбіжності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано зі суду першої інстанції справу, та після надходження справи слухання призначено в порядку письмового провадження.

Слухання справи продовжувалось з поважних причин.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.07.2022 між ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» та компанією «LLC HASAN ВАВА ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI» (Турецька Республіка) (далі: «HASAN ВАВА LTD.STI») укладено контракт № TR-3-19/07/22, відповідно до якого компанія «LLC HASAN ВАВА ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.» (постачальник) зобов`язується поставити, а покупець - ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» прийняти та належним чином сплатити фрукти овочі, в подальшому Товар (п. 1.1).

Згідно змісту вказаного контакту Товар поставляється Продавцем на умовах ОРТ Київ, Україна відповідно до умов Інкотермс 2010 (п. 3.1).

Сторони визнають, що умови постачання, ризик загибелі та/або пошкодження Товару, умови страхування та проведення митних процедур підпорядковуються Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2020 (п.3.1).

Умови поставки, а також вид транспорту оговорюються Сторонами в Інвойсах до даного Контракту (3.3).

Ціни на товари встановлюються в Доларах США та розуміються на умовах Інкотермс 2020 (4.2). Вартість пакування додана до ціни Товару (п. 4.3).

Строк оплати за поставлений товар не повинен перевищувати 365 календарних днів з моменту оформлення ВМД. Покупець може здійснювати передплату за Товар згідно з інвойсами наданими Продавцем (п. 5.4).

Вказане підтверджено змістом контракту (судова справа в електронному вигляді).

26.08.2022 до Чернівецької митниці з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «кавуни свіжі», країна виробництва Туреччина, виробник HASAN ВАВА ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI, одержувачем якого виступало TOB «КИЇВ ФУД КОМПАНІ», подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA408020/2022/034857 (далі МД № UA408020/2022/034857).

Разом із МД до митниці подані документи, зазначені в гр. 44 МД, серед яких:

1. Фактура від 16.08.2022 № IHR2022000000017 на суму 6 262,00 дол. США, виставлений продавцем та виробником товару - компанією «HASAN BABA LTD.STI» для ТОВ «КФК» (код 0380);

2. Контракт від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22, укладений ТОВ «КФК» з компанією «HASAN BABA LTD.STI» (код 4104);

3. CMR № б/н від 18.08.2022 (код 0730);

4. Фітосанітарний сертифікат від 18.08.2022 № EC/TR A 4663638 (код 0851);

5. Сертифікат походження товару від 17.08.2022 № V 0092853 (код 0861);

6. Копію експортної декларації від 18.08.2022 № 22160100EX00081890 (код 9610).

26.08.2022 декларанту направлено запит про надання додаткових документів, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); каталоги, прайc-листи виробника товару, який є стороною зовнішньоекономічного договору; виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати).

26.08.2022 на запит митного органу митним брокером ФОП ОСОБА_1 листом повідомлено про те, що разом з електронною митною декларацією UA408020/2022/034857 від 26.08.2022 було подано такі документи:

1. Рахунок, що підтверджує вартість товару № IHR2022000000017 від 16.08.2022;

2. Контракт зовнішньоекономічної діяльності №TR-3-19/07/22 від 19.07.2022;

3. CMR №б/н від 18.08.2022;

4. Фітосанітарний сертифікат №EC/TR A 4663638 від 18.08.2022;

5. Сертифікат про походження товару №V 0092853 від 17.08.2022;

6. Копію митної декларації країни відправлення № 22160100EX00081890 від 18.08.2022;

Додатково для підтвердження заявленої фактурної вартості товару надано прайс-лист продавця від 01.08.2022, дійсний до 01.10.2022.

Також ФОП ОСОБА_1 в листі повідомив, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості надати немає можливості.

26.08.2022 щодо товару «кавуни свіжі, диня свіжа», заявленого за МД №UA408020/2022/034857, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості № UA408000/2022/000035/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000826 (далі картка відмови № UA408020/2022/000826).

26.08.2022 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості № UA408000/2022/000035/2 та вимог картки відмови № UA408020/2022/000826, позивачем подано МД ІМ/40/ДЕ № UA408020/2022/035028, за якою товари - «кавуни свіжі, диня свіжа» оформлено та випущено у вільний обіг.

Митне оформлення товару «кавуни свіжі» та випуск у вільний обіг проведено, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправним, ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 246 МК України , метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 55 МК України встановлює.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Інкотермс - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями та комерсантами з усього світу як тлумачення найбільш прийнятних у міжнародній торгівлі термінів.

Сфера дії Інкотермс розповсюджується на права і обов`язки сторін за договором купівлі-продажу у частині постачання товарів (умови постачання товарів).

У передмові до тексту Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс Генеральний секретар Міжнародної торгової палати Марія Ліванос Каттауї зазначає, що Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі.

Посилання на Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Термін СРТ - «Фрахт.перевезення оплачені до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Термін СРТ зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту і може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

За умовами СРТ до обов`язків продавця належить (А):

А.1. Надання товару відповідно до договору - Продавець зобов`язаний відповідно до договору закупівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок-фактуру чи еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, що можуть знадобитися за умовами договору закупівлі-продажу.

Б.1. Загальні обов`язки покупця - Покупець зобов`язаний сплатити ціну товару, як це передбачено у договорі купівлі-продажу.

А.3. Договори перевезення та страхування:

a) Договір перевезення - Продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору перевезення товару від зазначеного пункту поставки, якщо він визначений, або від місця доставки до зазначеного місця призначення або, якщо це узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця та передбачати перевезення у звичайно прийнятому напрямку та звичайним способом. Якщо конкретний пункт не узгоджений або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати пункт поставки або пункт у узгодженому місці призначення, який найбільше підходить для його цілей;

b) Договір страхування - У продавця немає обов`язку перед покупцем щодо укладання договору страхування. Проте продавець зобов`язаний надати покупцю на його прохання, на його ризик та за його рахунок (за наявності витрат) інформацію, необхідну покупцю для отримання страхування.

Б.3. Договори перевезення та страхування (обов`язки покупця):

a) Договір перевезення - у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладання договору перевезення

b) Договір страхування - у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладання договору страхування. Однак покупець зобов`язаний надати продавцю, на його прохання, необхідну для укладання договору страхування інформацію.

А.6. Розподіл витрат - Продавець зобов`язаний сплатити:

a) усі витрати, що стосуються товару, до моменту його поставки відповідно до пункту А4, за винятком витрат, що оплачуються покупцем, як це передбачено в пункті Б.6; і

b) фрахт та інші зазначені у пункті А3а) витрати, включаючи витрати на навантаження товару та будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару у місці призначення, які покладені на продавця за договором перевезення; і

c) у разі потреби витрати на виконання митних формальностей, необхідних для вивезення товару, а також мита, податки та збори, що сплачуються при експорті, а також витрати на його перевезення через треті країни, якщо вони за умовами договору перевезення покладені на продавця.

А.9. Перевірка - упакування - маркірування - Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідної для постачання товару відповідно до пункту А4, а також витрати на інспектування товару перед відвантаженням, яке наказує влада країни вивезення.

Продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку товару, крім випадків, як у цій галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати зазначений у договорі товар без упаковки. Продавець може запакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не сповістить продавця про специфічні вимоги до упаковки. Маркування упакованого товару має бути здійснено належним чином.

Отже, за умовами СРТ на продавця покладено витрати щодо перевезення, завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Висновки суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

З матеріалів справи вбачається, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000035/2 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що:

«Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п. 4.3. поданого контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 зазначено «Вартість упаковки включена у вартість товарів», при цьому нічого не вказано про включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо. А відповідно до поданої митної декларації, зазначені умови поставки - СРТ Київ, Україна, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

- у п. 6.2 контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 вказано, що перелік товаросупровідних документів міститься у інвойсах, що додаються до контракту. Так, у Рахунку-фактурі від 16.08.2022 № IHR2022000000017 в переліку документів зазначено SWIFT № TCZBTR2A, але його до митного оформлення не подано, хоча відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ даний документ підтверджує митну вартість товару, тобто його подання до митного оформлення є обов`язковим.

Зазначене, відповідач відмотував, що згідно ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); каталоги, прайс-листи виробника товару, який є стороною зовнішньоекономічного договору; виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати).

Крім того, відповідач зазначив, що декларант, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Так, на виконання зазначеного рішення відповідача позивач як декларант додатково подав: прайс-лист б/н (даний документ не взятий до уваги оскільки у ньому зазначено, що компанія пропонує продукцію за цінами СРТ, при цьому не зазначено до якої країни і до якого місця призначення дана пропозиція. Також зазначено що в ціну товару входить загрузка на території Туреччини, тобто транспортування, маркування, тощо в ціну товару не входить).

Отже, позивачем були подані додаткові документи, які суд першої інстанції визнав такими, що є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.

Щодо не включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування тощо, суд першої інстанції проаналізувавши чинне законодавство зробив висновок, що товаросупровідні документи та Контракт від 19.07.2022 № TR-3- 19/07/22 не містять недоліків щодо умов поставки товарів, а наведена підстава не може слугувати для прийняття спірного рішення.

Так, за умовами СРТ як продавець, так і покупець не мають визначених зобов`язань щодо укладання договору страхування.

Сторони при укладанні Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 скористалися правом використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, та з метою визначення прав і обов`язків сторін використали правила Інкотермс 2020 (п. 3.1).

Пунктами 3.3 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 передбачено, що Умови поставки, а також вид транспорту оговорюються Сторонами в Інвойсах до даного Контракту.

У Фактурі від 16.08.2022 № IHR2022000000017, яка подана до митного оформлення в таблиці в графі «Teslim Sart?» (перекл. - умови доставки) зазначено СРТ, а в графі «Not:» (перекл. - примітки) зазначено «TESLIM SEKLI : СРТ/KIEV/», що в перекладі означає умови доставки : СРТ/Київ.

Отже, товари поставляються на умовах СРТ - Київ, відповідно до яких витрати щодо перевезення, завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця.

Внесене до умов Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 положення про те, що ціна товару включає вартість упаковки (п. 4.3) є уточненням формування ціни товару та жодним чином не протирічать базисними умовам поставки СРТ Інкотермс 2020.

За умовами поставки СРТ Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку товару, а п. 4.3 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 лише підтверджує той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається та не підлягає додаткової оплати покупцем.

Враховуючи вищенаведені норми закону та наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, проте відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції і зазначає наступне.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Витребуванню підлягає ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Отже, дослідивши надані перелік документів, наданих митниці для підтвердження заявленої митної вартості товарів, слід констатувати, що висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правильними, оскільки позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень протилежне не довів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.

Довід апелянта щодо недостатності документів суд першої інстанції правильно оцінив зазначивши, що надані документи позивачем і додаткові пояснення підтверджують правомірність заявленої позивачем митної вартості товару.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов`язок законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

О.М. Кузьмишина