Постанова від 17.06.2025 по справі 320/61010/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/61010/24 Головуючий у 1 інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР» (далі - ПрАТ «АБС-УКР») звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 12 червня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським Олександром Миколайовичем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на положення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в частині обов`язку виконавця вчинити виконавчі дії у повному обсязі та зазначає, що виконавчий збір стягується після закінчення виконавчого провадження, оскільки, є винагородою за вчинені виконавчі дії. Крім того, апелянт вказує, що умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, продовжено строк розгляду справи на 15 (п`ятнадцять) днів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 жовтня 2019 року Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду прийняв постанову у справі №2-40/11, якою зобов`язав Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР» (забезпечити ОСОБА_1 машиномісцем у критому паркінгу на вул. Пимоненка, 24, прилеглій до кварталу обмеженого вул. Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва, з передачею цього парко-місця у власність ОСОБА_1 за рахунок ПрАТ «АБС-УКР».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 2-40/11 провадження № 61-16179св18 виправлено описку, допущену у абзаці 3 резолютивної частини постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року зазначивши: «у кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» замість: «вул. Пимоненка, 24, прилеглій до кварталу обмеженого вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва».

29 листопада 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва видав виконавчий лист у справі №2-40/11 про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» забезпечити ОСОБА_1 машиномісцем у критому паркінгу на вул. Пимоненка, 24, прилеглій до кварталу обмеженого вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва, з передачею цього машиномісця у власність ОСОБА_1 за рахунок приватного акціонерного товариства «АБС-УКР».

07 вересня 2021 року на адресу Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшла Вимога Державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рожкована Олександра Борисовича від 17 серпня 2021 року НОМЕР_1 про термінове надання інформації стосовно виконання рішення суду по справі №2-40/11.

Постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 13 вересня 2021 року змінено резолютивну частину виконавчого листа.

У зв`язку з цим, на адресу Приватного акціонерного товариства «АБС- УКР» надійшла вимога державного виконавця Шевченківського ВДВС Рожкована Олександра Борисовича від 13 вересня 2021 року б/н про термінове надання інформації стосовно виконання рішення суду по справі №2-40/11 про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» забезпечити ОСОБА_1 машиномісцем у критому паркінгу у кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва, з передачею цього місця у власність ОСОБА_1 за рахунок Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР».

Адвокат ПрАТ «АБС-УКР» Приходько А.С. звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із адвокатськими запитами в яких просив, зокрема, повідомити: скільки будівель (споруд) знаходиться у кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва?; їх форма власності (приватна, комунальна, державна), тип (приміщення, багатоквартирні будинки, паркінги тощо), функціональне та цільове призначення (житлові, нежитлові)?; чи знаходиться у кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва критий паркінг як окремий об`єкт нерухомого майна?.

У відповідь на адвокатський запит Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у листі №055-28342 від 22.11.2021 року надав інформацію, що: містобудівною документацією не визначені червоні лінії вулиць Студентська та Миколи Пимоненка. У зв`язку з цим квартал не обмежується вулицями Глибочицька, Студентська та Миколи Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва ; запитувана територія розташована в кварталі, який обмежується червоними лініями вул. Глибочицька, узвіз Кудрявський, вул. Січових Стрільців та проїзд Глибочицький; за даними Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в межах кварталу вул. Глибочицька, узвіз Кудрявський, вул. Січових Стрільців та проїзд Глибочицький знаходяться 3 нежитлові будівлі - підземні паркінги. Згідно з інформацією сервісу Google Maps на території, обмеженій вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва, відсутні «криті паркінги» або «криті автостоянки», які є об`єктами нерухомого майна, там знаходяться лише 6 житлових будинків. За таких обставин, територія, на якій має знаходитись машиномісце у критому паркінгу, що підлягає передачі ОСОБА_1 згідно з рішенням ВС ЦКС, як окремо визначений простір, не існує.

19 вересня 2022 року державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про накладення на ПрАТ «АБС-УКР» штрафу у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

14 жовтня 2022 року ПрАТ «АБС-УКР» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови від 19 вересня 2022 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про накладення штрафу на ПрАТ «АБС-УКР», винесену Державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) РОЖКОВАНОМ Олександром Борисовичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі №640/17825/22 за позовом ПрАТ «АБС-УКР» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.

12 червня 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським Олександром Миколайовичем у виконавчому провадження НОМЕР_1 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 вищевказаного Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1404-VІІІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Положеннями статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським Олександром Миколайовичем у виконавчому провадження НОМЕР_1 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

Разом з тим, апелянт стверджує, що вищевказана постанова є протиправною, оскільки, виконавчий збір стягується після закінчення виконавчого провадження, адже, є винагородою за вчинені виконавчі дії.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених правових норм Закону № 1404-VІІІ, який регулює питання виконавчого збору, слідує, що цим Законом по суті визначений можливий порядок вирішення цього питання державним виконавцем, що залежить від тих чи інших умов.

У першому випадку, зміст положень статей 26, 27 Закону № 1404-VIII свідчить, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

В іншому випадку, таке питання вирішується в порядку встановленому частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ, а саме постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить за умови повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження у відповідних випадках.

Тобто, Законом чітко визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, зокрема, постанові про стягнення виконавчого збору повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження. До того ж, постанова про виконавчий збір приймається не пізніше наступного дня з дня закінчення такого провадження.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №580/11774/23, від 01.08.2024 у справі №640/11506/21 від 24 жовтня 2019 року у справі № 580/1328/19, від 01 квітня 2020 року у справі № 802/848/18-а, від 30 червня 2020 року у справі № 823/1824/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 640/26475/21.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що винесенню спірної постанови від 12 червня 2024 року ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору передувала постанова про повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, постанова від 12 червня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським О.М. передчасно, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР», а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 12 червня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) на користь Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 32-В, код ЄДРПОУ 24720911) витрати пов`язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 6 661 (шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.