Рішення від 22.05.2025 по справі 357/811/25

Справа № 357/811/25

Провадження № 2/357/1884/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Сомок О.А.,

секретар судового засідання Пугач В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

У січні2025року Білоцерківськаокружна прокуратура (далі - «позивач») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - «відповідач»), треті особи: Національна служба здоров`я України, Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня № 2» про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Судом установлено, що 16.02.2023 близько 20 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись в середній смузі руху по вул. Леваневського зі сторони автодороги Київ-Одеса у напрямку до проспекту Князя Володимира в м.Біла Церква Київської області, де напроти будинку №55, порушив вимог п. 1.5 (б)Правил дорожнього рухуУкраїни, в якому зазначено: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальні збитки», п.2.3.(б) Правил дорожнього рухуУкраїни, «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі»,п.18.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, де вказано, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», проявив неуважність та безпечність, не стежив дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебував пішохід, перед яким в лівій смузі зупинявся автомобіль порушуючи вимоги п.18.4 Правил дорожнього рухуУкраїни, в якому вказано «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупиняється транспортний засіб, водій інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 , отримав наступні тілесні ушкодження: відкритий перелом лівої плечової кістки в середній третині, закритий перелом правої великої гомілкової кістки в середній третині, перелом голівки правої малогомілкової кістки, закритий багато уламковий перелом обох кісток лівої гомілки на межі середньої та дистальної третини, перелом основи потиличної кістки зліва з переходом на склепіння, перелом соскоподібного паростка праворуч з переходом на склепіння тімяної кістки, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, субдуральний крововилив, рана на голові, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкодженьНаказу МОЗ № 6 від 17.01.1995, є небезпечними для життя.

Порушення водієм ОСОБА_1 вказаних вимогПравил дорожнього рухуУкраїни знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» (далі - КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2) від 22.10.2024 № 03-05-2844, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2 в період з 16.02.2023 по 29.03.2023 (41ліжко-днів).

Вартість 1 ліжко-дня, згідно з проведеним розрахунком в лютому 2023 становить: 2505,22 грн., в березні 2023 -2472,55 грн. Загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 101799,30 грн. Лікування здійснювалось за рахунок коштів НСЗУ.

Факт отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та його перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2ст. 286 КК Українита кримінально-караними діями ОСОБА_1 .

Згідно інформації Національної служби здоров`я України (далі - НСЗУ), за результатами розгляду листа від 28.10.2024 № 50-1025вих-24, між НСЗУ та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» у 2023 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 1261-Е123-Р000 від 08.02.2023 та № 3520-Е223-Р000 від 08.02.2023, строком дії до 31.12.2021

Пунктом 8 вказаного договору визначено, що відповідно до умов цього договору надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, передбачено, що надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Відтак, послуги КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, кошти у розмірі 101799,30 грн, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 , оскільки надання медичних послуг здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам та оплачено Національною службою здоров`я України, що підтверджено листом НСЗУ від 04.11.2024 №39076/2-16-24.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження № 12023111030000821 не заявлявся.

Разом з тим, Відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Українині у ході судового розслідування вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 03.08.2023 у справі № 357/6315/23.

Відповідно, загальна сума витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниу кримінальному провадженні №12023111030000821, скоєного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підлягають відшкодуванню останнім становить 101799,30 гривень.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до Державного бюджету України.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 витрати понесені Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниу кримінальному провадженні № 12023111030000821 ОСОБА_2 у сумі 101799,30 грн,якіперерахувати в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: код отримувача - 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UА 978999980313080115000026011, кодкласифікації доходів бюджету24060300, найменування кодукласифікації доходів бюджету- 24060300.

Водночас, у позовній заяві зазначено, що заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звертається з цим позовом до суду на захист інтересів держави в галузі охорони здоров`я в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядкуст. 56 ЦПК України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»у зв`язку з нездійсненням Національною службою здоров`я України захисту інтересів держави в суді, як суб`єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження. Вважає, що це є виключним випадком представництва інтересів держави прокурором в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Сомок О.А. та матеріали передані для розгляду.

21 січня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (т.3 а.с.92-93).

В судове засідання позивач не з`явився, 22.05.2025 за вх. № 28915 судом отримано заяву від прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Хахлюк Н.М., в якій просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (т.3 а.с.119).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином. Про причини неявки не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (т.3 а. с.104,108,113,120).

Треті особи Національна служба здоров`я України та Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня № 2»в судове засідання своїх представників не направили, водночас, надали до суду заяви про розгляд справи без участі їх представників. Позовні вимоги позивача підтримують в повному обсязі (т.3 а.с.95-96).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стаття 280 ЦПК Українивизначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзиву і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, судвважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Згідно ч. 2ст. 281 ЦПК Українирозгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших

Судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Вказаним вироком встановлено, що 16.02.2023 близько 20 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись в середній смузі руху по вул. Леваневського зі сторони автодороги Київ-Одеса у напрямку до проспекту Князя Володимира в м.Біла Церква Київської області, де напроти будинку №55, порушив вимог п. 1.5 (б)Правил дорожнього рухуУкраїни, в якому зазначено: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальні збитки», п.2.3.(б) Правил дорожнього рухуУкраїни, «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі»,п.18.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, де вказано, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», проявив неуважність та безпечність, не стежив дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебував пішохід, перед яким в лівій смузі зупинявся автомобіль порушуючи вимоги п.18.4 Правил дорожнього рухуУкраїни, в якому вказано «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупиняється транспортний засіб, водій інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 , отримав наступні тілесні ушкодження: відкритий перелом лівої плечової кістки в середній третині, закритий перелом правої великої гомілкової кістки в середній третині, перелом голівки правої малогомілкової кістки, закритий багато уламковий перелом обох кісток лівої гомілки на межі середньої та дистальної третини, перелом основи потиличної кістки зліва з переходом на склепіння, перелом соскоподібного паростка праворуч з переходом на склепіння тімяної кістки, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, субдуральний крововилив, рана на голові, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкодженьНаказу МОЗ № 6 від 17.01.1995, є небезпечними для життя.

Порушення водієм ОСОБА_1 вказаних вимогПравил дорожнього рухуУкраїни знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

24.10.2024 № 50-9831 вих.24 Білоцерківська окружна прокуратура звернулася до Генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2 про надання інформації стосовно розрахунків витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , 2005 року народження, інформацію про те, за рахунок яких коштів здійснювалося фінансування лікування потерпілого від злочину та чи відшкодовано витрати на стаціонарне лікування вищезазначеного потерпілого.

Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» (далі - КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2») від 22.10.2024 № 03-05-2844, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2 в період з 16.02.2023 по 29.03.2023 (41 ліжко-день).

Отже, факт отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та його перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2ст. 286 КК Українита кримінально-караними діями з боку ОСОБА_1 .

Згідно інформації Національної служби здоров`я України (далі - НСЗУ), за результатами розгляду листа від 28.10.2024 № 50-1025вих-24, між НСЗУ та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» у 2023 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 1261-Е123-Р000 від 08.02.2023 та № 3520-Е223-Р000 від 08.02.2023, строком дії до 31.12.2021

Пунктом 8 вказаного договору визначено, що відповідно до умов цього договору надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, передбачено, що надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Відтак, послуги КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, надання медичних послуг здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам та оплачено Національною службою здоров`я України, що підтверджено листом НСЗУ від 04.11.2024 № 39076/2-16-24.

КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» є закладом охорони здоров`я, фінансування якого здійснюється відповідно доЗакону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України, надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Статуту КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 23.02.2023 №3557-37-V111 (далі - Статут), встановлено, що підприємство створене за рішенням Білоцерківської міської ради (надалі - Засновник) від 24 травня 2018 року №2243-52-VII «Про створення Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» у комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2». Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2».

Пунктом 1.1 та п. 3.1. Статуту передбачено, що підприємство є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством, що засноване на комунальній власності Білоцерківської міської територіальної громади, надає медичну допомогу, а також вживає заходи з профілактики, діагностики, лікування та реабілітації захворювань населення та підтримки громадського здоров`я.

Згідно розділу 4 «Правовий статус» Статуту встановлено, що КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державній казначейській службі України, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Джерелами формування майна та коштів КНП, серед іншого є: Кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 5.2.4. Статуту).

Встановлено, що цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження № 12023111030000821 не заявлявся.

Крім того, встановлено, що відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Українині у ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 03.08.2023 у справі № 357/6315/23.

Відповідно до положень ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістомст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідност. 1206 ЦК України, особа, що вчинила злочин зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Пункт 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок) вказує, що згідно ізстаттею 1206 Цивільного кодексу Україникошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Також п. 3 Порядку зазначає, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Пункт 2 Порядку передбачає, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

У фактичні витрати лікарні входять такі видатки:-заробітна плата працівників;-нарахування на оплату праці;-видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев`язувальних матеріалів, продуктів харчування;-оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних;-інші поточні витрати лікарні.

Кожен місяць фактичні витрати лікарні - різні, кількість ліжко-днів різна, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця змінюється.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Потерпілий у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок вищевказаного кримінального правопорушення перебував на стаціонарному лікуванні у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», в період з 16.02.2023 по 29.03.2023, що підтверджуєтьсяінформацією КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», від 22.10.2024 № 03-05-2844. Загальна кількість ліжко-днів 41. Загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 101799,30 грн. лікування здійснювалось за рахунок коштів НСЗУ (Національна служба здоров`я України ).

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Оскільки на час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов у порядкуст.128 КПК Українипрокурором не заявлявся, виходячи з викладеного, ОСОБА_1 зобов`язаний у відповідності до вимогст.1206 ЦК Українивідшкодувати 101799,30 грн - витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які надані з державного бюджету України Національною службою здоров`я України.

Відсутність відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я з вини ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Оскільки КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» витратила кошти з бюджету НСЗУ при наданні медичних послуг - лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , зазначені кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України, відповідно вимоги позивача Білоцерківської окружної прокуратури є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 чт. 77ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 79 ЦПК Українивизначено, щодостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частина 1статті 80 ЦПК Українипередбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Щодо судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у с правах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 57 ЦПК Україниоргани та інші особи, які відповідно дост. 56 цього Кодексузвернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

В даному випадку прокурор звільняється від сплати судового збору, оскільки предметом спору є шкода, завдана державі внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( ч. 6ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то у відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1 211,20 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати понесені Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України на лікування потерпілого у сумі 101799,30 гривень (сто одну тисячу сімсот дев`яносто дев`ять гривень тридцять копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити: код отримувача - 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UА 978999980313080115000026011, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Білоцерківська окружна прокуратура, місцезнаходження: вулиця Шолом-Алейхема, будинок 38-а, місто Біла Церква, Київська область, 09 ЄДРПОУ 0290999621.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа - Національна служба здоров`я України, місцезнаходження: проспект Степана Бандери, будинок 19, місто Київ, 04073, ЄДРПОУ 42032422.

Третя особа - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2», місцезнаходження: вулиця Ігоря Зінича, будинок 9, місто Біла Церква, Київська область, 09113, ЄДРПОУ 01994586.

Повне судове рішення складено 27 травня 2025 року.

Суддя О. А. Сомок