Ухвала від 17.06.2025 по справі 191/4564/24

Справа №191/4564/24 Провадження № 1-кп/191/393/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїкримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

у провадженніСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті перебуваєкримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

У обвинувальномуакті зазначено,що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу НААН України №272-к від 14.07.2020 призначена на посаду директора ДП «Синельниківська селекційно-дослідної станції державної установи інституту зернових культур» НААН України.

Відповідно до укладеного з ОСОБА_4 контракту від 14.07.2020, вона, як директор має право:

-діяти від імені установи, представляти її на всіх підприємствах, в установах та організаціях;

-укладати господарські та інші угоди;

-видавати доручення; користуватись правом розпорядження коштів установи, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства;

-в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників установи;

-вирішувати інші питання, віднесені законодавством, Академією, статутом установи та цим контрактом до його повноважень.

Таким чином, ОСОБА_4 виконує організаційно-розпорядчі функції, обіймаючи постійно посаду на державному підприємстві, тобто є службовою особою у розумінні ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 КК України.

Перебуваючи на посаді директора ДП «Синельниківської селекційно-дослідної станції державної установи інституту зернових культур» НААН України ОСОБА_4 достовірно знаючи, що ДП «Синельниківська селекційно-дослідна станція державної установи інституту зернових культур» НААН України на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого на підставі розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації №681-р-07 від 03.12.2007 має у постійному користуванні земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 1224887100:01:001:0049, 1224887100:01:001:0050, 1224887100:01:001:0051, 1224887100:01:001:0052, 1224887100:01:001:0056, 1224887100:01:001:0069, 1224887100:01:001:0070, на яких розміщенні, згідно з кадастровими номерами, кургани №4771/1-Дп, №4771/2-Дп, №4772-ДП, №4773-Дп, №4774/1-Дп, №4774/2-Дп, №4774/3-Дп, №4774/4-Дп, №4775-Дп, №4768-Дп, №4769/1-Дп, №4769/2-Дп загальної площею 5,1834 га, які відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» належать до археологічних об`єктів культурної спадщини та внесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятки археології місцевого значення та які відносяться до особливо цінних земель, розташованих на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, які перебувають у державній власності та розташовані на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в районі земельних ділянок з кадастровими номерами 1224887100:01:001:0049, 1224887100:01:001:0050, 1224887100:01:001:0051, 1224887100:01:001:0052, 1224887100:01:001:0056, 1224887100:01:001:0069, 1224887100:01:001:0070.

Так, відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» кургани належать до археологічних об`єктів культурної спадщини.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» та статтею 54 і Земельного кодексу України об`єкти культурної спадщини є режимоутворюючими об`єктами, під якими та навколо яких встановлюється обмеження у використанні земель.

Відповідно до ст. 34 Закону та статті 53 Земельного кодексу України землі, на яких розташовані пам`ятки, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, проектів землеустрою та містобудівної документації.

Відповідно до статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Тобто, виходячи з вище викладеного, вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 1224887100:01:001:0049, 1224887100:01:001:0050, 1224887100:01:001:0051, 1224887100:01:001:0052, 1224887100:01:001:0056, 1224887100:01:001:0069, 1224887100:01:001:0070 - відносяться до особливо цінних земель.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи директором ДП «Синельниківська селекційно-дослідна станція державної установи інституту зернових культур» НААН України була попереджена (попередження: №33 від 13.09.2023, №13 від 17.03.2023, №50 від 04.10.2022, №73 від 01.09.2021, №24 від 01.03.2021) представниками Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про те, що на землях, які перебувають в постійному користуванні ДП «Синельниківська селекційно-дослідна станція державної установи інституту зернових культур» НААН України, на території Раївської сільської ради знаходяться пам`ятки археології: курганні могильники №№4769-1, 4769-2, 4771, 4771-1, 4771-2, 4772, 4773, 4774-1, 4774-2, 4774-3, 4775, 4768, 4774-4.

Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19-23/74977 про проведення судової експертизи за напрямком 19.1 «Історико-археологічні дослідження земельних ділянок» та Ю.14»Оцінка земельних ділянок» за результатом проведення якої встановлено: на земельних ділянках, які розташовані в Синельниківському районі Дніпропетровської області наявні об`єкти археологічної спадщини, а саме: кургани - пам`ятки археології місцевого значення, які пошкоджені по усій площі, яка складає 12 668,48 квадратних метрів при зменшенні висот курганних насипів. Розмір збитків завданих державі внаслідок руйнації або пошкодження нерухомого об`єкта археологічної чи історичної спадщини на земельних ділянках, на момент проведення дослідження становить 85 713 765,00 гривен.

Таким чином, 01.06.2020 в невстановлений досудовим розслідуванням час, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них директор ДП «Синельниківська селекційно-дослідної станції державної установи інституту зернових культур» НААН України ОСОБА_4 , перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Раївка, вул. Бугаєнка, буд. З, підписала договір №010923 з ТОВ «Степова - Агромех», у відповідності до якого вказане Товариство бере на себе зобов`язання надати послуги сільськогосподарського призначення у вигляді: послуги подрібнення рослинних залишків; послуги посіву зернових; послуги дискування; послуги вантажного автомобіля КАМАЗ; послуги окультурювання полів; екскаваторні роботи; послуги внесення ЗЗР самохідним оприскувачем; послуги збирання врожаю малогабаритним селекційно - насінницьким комбайном; послуги трактора.

Під час підписання зазначеного договору, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ДП «Синельниківська селекційно-дослідної станції державної установи інституту зернових культур» НААН України, не повідомила працівників вказаного Товариства про те, що на земельних ділянках, де останні будуть проводити роботи сільськогосподарського призначення - знаходяться кургани, а також не організувала належний контроль за їх збереженням, хоча мала реальну можливість провести такі заходи.

Таким чином, своєю службовою недбалістю, яка виразилася в неналежному виконанні своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими функціями, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, вчинила кримінальне правопорушення, що спричинило тяжкі наслідки Державі, що в 63 870 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

04.06.2025 року захисником ОСОБА_5 у системі «Електронний суд» було сформовано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої підтримав своє клопотання та просив звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки з часу вчинення кримінального правопорушення минуло понад п`ять років, тому є підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання свого захисника, з наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлена та розуміє, що провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав.

Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що не заперечує проти закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, так як обвинувачена ОСОБА_4 наполягає на її звільненні від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України, шкода завдана злочином повністю відшкодована.

Представник потерпілого ОСОБА_6 не висловила заперечень проти клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, згідно ст. 12 КК України відносився до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується вчинення 01.06.2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 01.06.2020 року і ця обставина сторонами не заперечується.

З огляду на наведене, з часу вчинення кримінального проступку минуло більше 5 років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Інформації про перебування обвинуваченою ОСОБА_4 у розшуку стороною обвинувачення суду не надано.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти закриття провадження з відповідних підстав та відповідне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження подане її ж захисником, яке повністю підтримано обвинуваченою в судовому засіданні та не заперечувалось прокурором його обґрунтування.

З`ясувавши позицію обвинуваченої ОСОБА_4 та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволенню.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.

Керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадженняза обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1